Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/9775/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно зі ст.262 КАС України адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
06 квітня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до Одеської міської ради, в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Одеської міської ради та скасувати рішення Одеської міської ради від 30.10.2019 № 5417-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,7500 га за адресою: АДРЕСА_1 , присвоєння адреси, та надання її в оренду громадянину Сполучених Штатів ОСОБА_3 ».
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що незважаючи на прийняття оскаржуваного рішення, договір оренди земельної ділянки між Одеською міською радою та позивачем не був укладений.
Позивач вказує, що ніколи не користувався земельною ділянкою, обгрунтовуючи це тим, що він з 2019 року перебуває за межами України та не мав об`єктивної можливості фізично контролювати або облаштовувати зазначену ділянку.
Позивач звертає увагу, що внаслідок залишення оскаржуваного рішення в силі, йому завдається шкода, а саме: відносно позивача нараховується плата за невикористування земельною ділянкою, яку він фактично не використовує; відповідач звертається до суду з позовами про стягнення з позивача значних грошових сум, обґрунтовуючи їх саме посиланням на Рішення № 5417-VII від 30.10.2019; залишення оскаржуваного рішення в силі унеможливлює відповідача або третіх осіб передати земельну ділянку іншому користувачу або розпорядитися нею інакше; незважаючи на наявність пункту 8 в оскаржуваному рішенні, Одеська міська рада самостійно не скасовує оскаржуване рішення № 5417-VII від 30.10.2019.
Позивач також, з посиланням на статтю 206 Земельного кодексу України, зазначає про неможливість стягнення орендної плати за відсутності договору.
З наведених підстав, позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Одеська міська рада подала до суду відзив, в якому зазначено, що оскаржуване рішення приймалось виключно на підставі заяв позивача.
Щодо доводів позивача про невикористання ним земельної ділянки, відповідач зазначив, що ці доводи спростовуються постановою Одеського апеляційного суду від 11.12.2025 у справі №523/12904/22, якою встановлено, зокрема, що позивач є фактичним користувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110137600:26:004:0009.
Крім того, відповідач зазначає, що станом на момент звернення до суду з цим позовом, позивач вже не був власником об`єкта нерухомого майна за вищевказаною адресою у зв`язку із укладенням договору про поділ майна між подружжям.
Стислий виклад відповіді на відзив.
Позивач надав відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні, зазначивши, що адресатом оскаржуваного рішення є саме позивач, а не його дружина, що свідчить про хибність посилань відповідача на те, що позивач не має жодного відношення до спірної земельної ділянки.
Процесуальні дії у справі.
Суд ухвалою від 08 квітня 2026 року прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 02 червня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про виправлення технічної описки в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у справі №420/9775/26 (вх.№ ЕС43875/26 від 23.04.2026).
Ухвалою суду від 04 червня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі №420/9775/26 (вх.№ЕС46993/26 від 01.05.2026).
Ухвалою суду від 17 червня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання представника Одеської міської ради про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та скасування рішення (вх.№ ЕС47192/26 від 01.05.2026).
Ухвалою суду від 19 червня 2026 року заяву представника позивача про уточнення позовних вимог від 28.04.2026 (ЕС46032/26 від 29.04.26) залишено без руху.
Ухвалою суду від 27.07.2026 відмовлено в задоволенні клопотання представника Одеської міської ради про залучення Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради до участі у справі №420/9775/26 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідач.
Ухвалою суду від 27 липня 2026 року заяву представника позивача про уточнення позовних вимог від 28.04.2026 (ЕС46032/26 від 29.04.26) повернуто позивачу без розгляду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 472430269 від 13.04.2026), власником земельної ділянки з кадастровим номером: 5110137600:26:004:0009 є Одеська міська рада.
На підставі поданого громадянином США ОСОБА_4 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, Одеська міська рада прийняла рішення від 30.10.2019 № 5417-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,7500 га за адресою: АДРЕСА_1 , присвоєння адреси, та надання її в оренду громадянину Сполучених Штатів ОСОБА_3 », пунктом 1 якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер: 5110137600:26:004:0009), площею 0,7500 га (категорія земель за основним цільовим призначенням землі житлової та громадської забудови), за адресою: АДРЕСА_1 ».
Пунктом 7 цього рішення зобов?язано громадянина Сполучених Штатів ОСОБА_3 :
7.1. Дотримуватися положень статті 96 Земельного кодексу України;
7.2. Виконувати вимоги та умови землекористування, передбачені договором оренди землі, визначені службами й організаціями міста та області, викладені в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
7.3. Оформити в порядку, встановленому чинним законодавством, договір оренди землі, передбачений пунктом 4 цього рішення;
7.4. Протягом двох місяців з дати прийняття цього рішення укласти з КП «Міськзелентрест» охоронний договір на зелені насадження, але не пізніше дати укладення договору оренди землі, або у той же самий термін надати до департаменту комунальної власності Одеської міської ради довідку (інформацію) про відсутність зелених насаджень на земельній ділянці.
Пунктом 8 оскаржуваного рішення встановлено, що у разі невиконання пункту 2 цього рішення, Одеська міська рада має право в односторонньому порядку визнати це рішення таким, що втратило чинність, без відшкодування замовнику витрат, пов`язаних з розробкою землевпорядної документації щодо відведення земельної ділянки.
Департаментом архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради направлялись листи від 11.11.2024 №01-13/2137 та від 22.12.2025 №01-12/1593 на ім`я ОСОБА_1 стосовно необхідності здійснення заходів щодо оформлення договору оренди землі відповідно до вимог чинного законодавства.
Сторонами визнається, що договір оренди земельної ділянки між ними не був укладений.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Одеської міської ради щодо скасування рішення Одеської міської ради від 30.10.2019 № 5417-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,7500 га за адресою: АДРЕСА_1 , присвоєння адреси, та надання її в оренду громадянину Сполучених Штатів ОСОБА_3 », звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Отже, громадяни, які зацікавлені у реалізації свого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, звертаються до відповідної сільської, селищної, міської ради з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, яку орган місцевого самоврядування зобов`язаний розглянути у місячний строк.
У відповідності до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до частин дев`ятої та десятої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відповідно до абзаців 1-3 ч.1 ст.123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) та/або надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення.
Відповідно до частин 1-4 ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, в оренду громадянам, юридичним особам у випадках, визначених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Фактично доводи позивача зводяться до того, що залишення оскаржуваного рішення в силі має для позивача негативні наслідки у виді нарахування плати за користування землею.
Суд відхиляє вказані доводи позивача у зв`язку з тим, що наявність такого фінансового тягаря не є порушенням прав позивача з боку відповідача, адже в цьому випадку йдеться не про права, а про обов`язки фактичного землекористувача.
Водночас, статус позивача як фактичного користувача спірної земельної ділянки встановлено постановою Одеського апеляційного суду від 11.12.2025 у справі №523/12904/22, яка набрала законної сили 11.12.2025, що, в силу приписів ч.4 ст.78 КАС України, не підлягає доказуванню у цій справі.
Суд також звертає увагу, що позивач був усвідомлений про існування цього фінансового тягаря ініцюючи процедуру отримання в користування спірної земельної ділянки.
Водночас, небажання позивача виконувати свої обов`язки як фактичного землекористувача не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Крім цього, суд відхиляє доводи позивача про неможливість стягнення орендної плати за відсутності договору та порушення принципу пропорційності в частині нарахування боргів за оренду земельної ділянки, оскільки будь-які нарахування плати за оренду землі не є предметом спору у цій справі. Тому, суд позбавлений можливості надання правової оцінки вказаним доводам позивача.
Також суд вважає безпідставними твердження позивача про те, що він ніколи не користувався спірною земельною ділянкою, оскільки наявність або відсутність такого користування жодним чином не впливає на правомірність оскаржуваного рішення.
Суд вважає неспроможними посилання позивача на пункт 8 оскаржуваного рішення, оскільки цей пункт встановлює лише право Одеської міської ради на скасування цього рішення, а не обов`язок здійснити таке скасування.
Сторонами визнається, що договір оренди земельної ділянки між ними не був укладений, що спричинило невиконання умов оскаржуваного рішення.
Водночас, законодавством не визначено обов`язкові заходи реагування органів місцевого самоврядування відносно фактичних землекористувачів, які не виконали умови рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її в оренду. Вказане свідчить про те, що відповідач не має обов`язку скасовувати відповідне рішення в разі невиконання його умов з боку фактичних землекористувачів.
Суд зауважує, що позивач не навів жодної норми права, яку порушив відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.
Так само, позивач не послався на жодну норму права, яка б встановлювала обов`язок відповідача скасувати оскаржуване рішення, що свідчить про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо його скасування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про безпідставність адміністративного позову та заявлених позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Одеської міської ради та скасування рішення Одеської міської ради від 30.10.2019 № 5417-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,7500 га за адресою: АДРЕСА_1 , присвоєння адреси, та надання її в оренду громадянину Сполучених Штатів ОСОБА_3 ».
Суд відхиляє клопотання (від 10.06.2026) позивача про визнання недопустимими докази, а саме: скан-копії договору; паспортів громадян США, нотаріальних довіреностей,- з таких підстав.
Відповідно до ст.74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Водночас, посилання позивача у цьому клопотанні не підтверджують одержання відповідачем доказів з порушенням порядку, встановленого законом. Тому, у суду відсутні підстави визнавати вищевказані докази недопустимими.
Крім того, суд звертає увагу, що докази, які позивач просить визнати недопустимими, не впливають на рішення суду у цій справі.
Решта доводів сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують, а тому до уваги не беруться.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 77-79, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ :
Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеської міської ради (пл. Біржова, буд. 1, м. Одеса, Одеська обл., 65026, код ЄДРПОУ 26597691) про визнання протиправною бездіяльності та скасування рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Дмитро БАБЕНКО
.
Судове рішення № 138509095, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 27.07.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/9775/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: