Ухвала суду № 138508429, 27.07.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про повернення позовної заяви

27 липня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4764/26

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Сагун А.В., розглянувши матеріали у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (вул. Пашутінська, 1, м. Кропивницький, 25015, ЄДРПОУ 38613719) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до календарної вислуги років періоду служби на посаді радіотелефоніста 23-ої самостійної державної пожежної частини м. Мала Виска Управління ДПО УМВС України з 05.05.1997 по 07.07.1999, а також не здійснення перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за п`ять календарних років служби;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок вислуги календарних років служби, зарахувавши до календарної вислуги років період служби на посаді радіотелефоніста 23-ої самостійної державної пожежної частини м Мала Виска Управління ДПО УМВС України з 05.05.1997 по 07.07.1999;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", із врахуванням до календарної вислуги років періоду служби на посаді радіотелефоніста 23-ої самостійної державної пожежної частини м Мала Виска Управління ДПО У МВС України з 05.05.1997 по 07.07.1999, з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою судді від 15 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху, з огляду на необхідність подання до суду позовної заяви у відповідності до вимог ст.160 КАС України, шляхом подання уточненого позову із зазначенням усіх відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.160 КАС України для позивача, а також зазначення інших підстав для поновлення строку.

На усунення недоліків позовної заяви представником позивача подана заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду, згідно якої позивач не пропустила строк звернення до адміністративного суду, оскільки на її вимоги такі строки не поширюються. Посилався на рішення Конституційного Суду України №1-р/2025 від 11.12.2025 року, яким визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частина 1 статті 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

Додатково представник позивача зазначив, що лише після отримання листа від 17.04.2026 позивач дізнався про порушення його прав.

Суддя, розглянувши заяву представника позивача щодо поновлення строку звернення до суду вважає за необхідне зазначити, що за приписами статті 122 КАС України передбачена можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи.

Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. (ч.5 ст.122 КАС України).

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині 2 статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, яка діє з 19.07.2022 року) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

За змістом статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поважними причинами для поновлення строку на подання адміністративного позову визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Незнання особи про порушення прав через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Спір у цій справі стосується публічної служби - служби цивільного захисту в ДСНС - і виник у зв`язку з обчисленням відповідачем вислуги років позивачки, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої пунктом 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Позивач звільнена зі служби в ДСНС наказом ГУ ДСНС у Кіровоградській області №581 о/с від 16.12.2024 у зв`язку зі скороченням штату. Згідно з цим наказом вислуга років ОСОБА_1 станом на 16.12.2024 для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні складає 25 років 5 місяців 8 днів.

Позивач не погоджується із таким розрахунком вислуги років та оскаржує бездіяльність відповідача щодо неврахування до її вислуги окремого періоду служби в державній пожежній охороні у 1997 - 1999 роках. У зв`язку з цим вона також просить перерахувати та доплатити їй одноразову грошову допомогу, раніше виплачену при звільненні зі служби цивільного захисту, врахувавши додаткові роки служби.

Суд зазначає, що позивач отримала копію наказу №581 о/с від 16.12.2024 про своє звільнення, у якому вказано її вислугу років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні. Отже, з цього моменту позивач вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав неправильним визначенням вислуги років.

Позивач тоді повинна була визначитися, чи звертатиметься вона до суду за захистом своїх прав і подати такий позов до суду до закінчення цього строку. У справах такої категорії не передбачена обов`язковість досудового порядку вирішення спору.

Позивач мала право звернутися до відповідача із заявою про надання інформації щодо порядку обчислення її вислуги років, а також щодо причин неврахування окремих періодів служби. Водночас суд вважає, що реалізація такого права повинна здійснюватися без невиправданих зволікань та в межах строку звернення до суду, установленого законом.

Втім до відповідача із заявою про перерахунок вислуги років та одноразової грошової допомоги при звільненні позивачка звернулася лише 17.04.2026 року, а до суду з цим позовом 10.07.2026.

При зверненні до суду з позовом позивачка пропустила місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України, частиною 2 статті 233 КЗпП України (для вирішення спору про неправильне обчислення вислуги років у наказі про звільнення), та тримісячний строк, установлений частиною 2 статті 233 КЗпП України (для вирішення похідної вимоги про перерахунок одноразової грошової допомоги, виплаченої при звільненні).

Позивач та її представник не навели поважних причин і не довели існування об`єктивно непереборних обставин, які не залежали від її волевиявлення та були пов`язані з дійсними істотними перешкодами/труднощами для своєчасного звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк або у максимально короткий термін після закінчення цього строку, який пропущений більше ніж на один рік.

Посилання представника позивачки на рішення Конституційного Суду України №1-р/2025 від 11.12.2025 року, яким визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) частину 1 статті 233 КЗпП України, є недоречним, оскільки до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальна норма частини 5 статті 122 КАС України, а також частина 2 статті 233 КЗпП України, яка встановлює тримісячний строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, належних працівникові при звільненні. Ця норма є чинною і неконституційною не визнавалася.

Принагідно суддя зазначає, що згідно комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду, з аналогічними позовними вимогами позивач звертається до суду втретє.

Перший раз звернулась 12.05.2026 (справа № 340/3071/26), тобто навіть з первісного звернення до суду позивачем пропущений місячний строк звернення до суду.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Принагідно суддя зазначає, що позивачем так і не виконана ухвала судді про залишення позовної заяви без руху в частині необхідності подання до суду позовної заяви у відповідності до вимог ст.160 КАС України, шляхом подання уточненого позову із зазначенням усіх відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.160 КАС України для позивача.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Отже, за сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позивачем не усунуто недоліки адміністративного позову, а тому останній підлягає поверненню позивачу.

При цьому, суд роз`яснює, що згідно з частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст. ст. 169, 248 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу з додатками доданими до позовної заяви.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З огляду на те, що позовну заяву та додані до неї документи представником позивача подано "Електронним судом", а тому йому направити виключно копію цієї ухвали судді до його кабінету в "Електронному суді".

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН