Ухвала суду № 138505069, 23.07.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/10558/20

Провадження № 6/461/274/26

У Х В А Л А

23.07.2026 р. м. Львів

Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Мисько Х.М,

за учасю секретаря судового засідання Бевзюх М.,

заявника ОСОБА_1 ,

прокурора Байтали Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву ОСОБА_1 про відвід судді Мисько Христини Мирославівни у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення в цивільній справі №461/10558/20,-

в с т а н о в и в :

в провадженні Галицького районного суду м.Львова перебуває цивільна справа заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення в цивільній справі №461/10558/20.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заявила відвід судді Мисько Х.М. від розгляду заяви у справі №461/10558/20.

В обґрунтування заявленого відводу покликається на те, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 14.05.2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Прокуратури Львівської області, Державної Казначейської служби України, Міністерства внутрішніх справ про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду відмовлено. Постановою Львівського апеляційного суду від 18.10.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Галицького районного суду м.Львова від 14 травня 2021року залишено без змін. Постановою Верховного суду від 06.08.2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 14 травня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. Зазначає, що оскільки суддею Мисько Х.М. вже висловила свою правову позицію при ухвалення рішення у справі №461/10558/20, відтак вважає, що існують об`єктивні сумніви в її неупередженості. За наведених обставин, просить заяву про відвід задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні проти заяви ОСОБА_1 про відвід заперечив, у зв`язку із необґрунтованістю такого, вважає заявлений відвід зловживанням процесуальним правом.

Заслухавши думку учасників судового процесу, суд приходить до такого висновку.

Частиною третьою статті 40 ЦПК України визначено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Дослідивши зміст заяви, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_2 про відвід судді у даній справі не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Отже, виходячи зі змісту ч. 4 ст. 39 ЦПК України, заявник заявляючи відвід на підставі п. 5 ч. 1ст. 36 ЦПК України, зобов`язаний надати докази щодо наявності обставин, які викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Як убачається зі змісту заяви про відвід, заявник пов`язує сумніви щодо неупередженості судді виключно з тим, що рішення Галицького районного суду м. Львова від 14 травня 2021 року, ухвалене суддею Мисько Х.М., було скасовано постановою Верховного Суду від 06 серпня 2025 року, якою ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Разом із тим, саме по собі скасування судового рішення судом апеляційної чи касаційної інстанції не є свідченням упередженості чи необ`єктивності судді, не підтверджує його особистої заінтересованості у результаті розгляду справи та не належить до підстав для відводу, визначених статтею 36 ЦПК України.

Крім того, відповідно до частини першої статті 453-1 ЦПК України саме суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача вирішує питання щодо зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення у визначених законом категоріях справ, зокрема щодо відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, а також щодо відшкодування моральної шкоди.

Отже, покладення законодавцем повноважень щодо здійснення судового контролю за виконанням судового рішення саме на суд першої інстанції, який розглядав відповідну справу, саме по собі виключає можливість вважати попередню участь судді у розгляді спору обставиною, яка свідчить про його упередженість чи необ`єктивність.

Предметом розгляду у даному провадженні є не повторне вирішення спору між сторонами та не перевірка законності чи обґрунтованості судового рішення, ухваленого Верховним Судом, а виключно вирішення процесуального питання щодо наявності підстав для здійснення судового контролю за виконанням судового рішення відповідно до глави 16-1 ЦПК України.

Таким чином, суд не здійснює повторного розгляду позовних вимог, щодо яких суддею раніше було ухвалено рішення.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово зазначав, що безсторонність суду оцінюється за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. При цьому особиста безсторонність судді презюмується, доки не доведено інше, а вирішальним є те, чи можуть побоювання особи щодо упередженості судді вважатися об`єктивно виправданими (рішення у справах «Piersack v. Belgium», «De Cubber v. Belgium», «Hauschildt v. Denmark», «Білуха проти України»).

Заявником ОСОБА_1 не наведено жодних об`єктивних обставин, які б свідчили про особисту заінтересованість судді у результаті розгляду заяви, наявність позапроцесуальних взаємовідносин із учасниками справи чи інших обставин, які могли б поставити під сумнів незалежність та безсторонність судді.

Фактично доводи заяви ОСОБА_1 про відвід зводяться до її незгоди із судовим рішенням, яке в подальшому було скасоване судом касаційної інстанції, що відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу судді.

За таких обставин суд доходить висновку, що наведені у заяві доводи не підтверджують наявності передбачених статтею 36 ЦПК України підстав для відводу судді, а тому заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.39, 40 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Мисько Христини Мирославівни у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення в цивільній справі №461/10558/20 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 24.07.2026 року.

Суддя Х.М.Мисько