Рішення № 138504618, 03.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6307/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

03 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Крегул М.М.

за участю секретаря судового засідання Бєлікова К.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін/у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.01.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний договір № 6255710 про надання споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 7000,00 грн строком на 360 днів, з періодичністю сплати процентів кожні 15 днів та кінцевим терміном повернення кредиту 03.01.2024 року. Кредитний договір підписано відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Кредитні кошти в сумі 7000,00 грн перераховано на банківську платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

Позивач вказує, що умовами кредитного договору передбачено стандартну процентну ставку в розмірі 1,99 % в день та знижену процентну ставку в розмірі 0,01 % в день, яка застосовується за умови дотримання відповідачем визначених договором умов Програми лояльності. У період з 08.01.2023 по 26.11.2023 відповідачем здійснено платежі на загальну суму 1455,74 грн, які були зараховані в рахунок погашення тіла кредиту у розмірі 2,80 грн та процентів за користування кредитними коштами у розмірі 1452,94 грн.

27.11.2023 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як фактором, укладено договір факторингу № 27.11/23-Ф, за умовами якого клієнт відступив факторові право грошової вимоги за кредитним договором № 6255710 від 08.01.2023 року, в тому числі й право вимоги до відповідача, що підтверджується витягом з реєстру боржників. Про відступлення права вимоги відповідач повідомлений шляхом направлення відповідного повідомлення на його електронну адресу, зазначену під час укладення кредитного договору.

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року найменування товариства змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Позивач зазначив, що станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором є несплаченою та складає 22542,38 грн, з яких: 6997,20 грн - тіло кредиту, 10393,30 грн - проценти за користування кредитними коштами, нараховані первісним кредитором, 5151,88 грн - проценти, нараховані позивачем за 37 календарних днів (з 28.11.2023 по 03.01.2024) виходячи зі стандартної процентної ставки 1,99 % в день.

За вказаних обставин позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 22542,38 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.05.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак у прохальній частині позивач просить проводити розгляд справи без участі Позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився повторно, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у тому числі шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, відзиву на позовну заяву не подав, доказів поважності причин неявки суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Враховуючи, що відповідач не з`явився в судове засідання, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, керуючись ст. 280 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши їх у сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

08.01.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний договір № 6255710 про надання споживчого кредиту на суму 7000,00 грн строком на 360 днів, з періодичністю сплати процентів кожні 15 днів. Кредитні кошти перераховано на банківську картку відповідача, що підтверджується довідкою платіжного провайдера ТОВ «Пейтек Україна» № 20231206-13.

Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частини 12 статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону визначено, що моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Матеріалами справи підтверджено, що спірний кредитний договір підписано відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, після чого кредитні кошти перераховано на банківську картку, реквізити якої повідомлені особисто відповідачем, що свідчить про досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору та про його укладення у передбаченій законом формі.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

27.11.2023 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як фактором, укладено договір факторингу № 27.11/23-Ф, за умовами якого клієнт відступив факторові право грошової вимоги за кредитним договором, включаючи право вимоги до відповідача, що підтверджується витягом з реєстру боржників та актом приймання-передачі реєстру боржників.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу відповідно до статті 1078 ЦК України може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що пунктом 3 підпункту 4.1 кредитного договору передбачено право ТОВ «Авентус Україна» укладати договори відступлення права вимоги або факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача, а про відступлення права вимоги відповідач був повідомлений. Відтак, на підставі договору факторингу № 27.11/23-Ф від 27.11.2023 року до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 6255710 від 08.01.2023 року.

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування товариства на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відтак усі права та обов`язки за укладеним договором факторингу залишаються за цією ж юридичною особою під новим найменуванням.

Судом встановлено, що відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти та нараховані проценти в повному обсязі не повернув, внаслідок чого станом на дату звернення позивача до суду утворилася заборгованість у розмірі 22542,38 грн, з яких: 6997,20 грн - тіло кредиту, 10393,30 грн - проценти за користування кредитними коштами, нараховані первісним кредитором, 5151,88 грн - проценти, нараховані позивачем за 37 календарних днів (з 28.11.2023 по 03.01.2024).

Наведений позивачем розрахунок заборгованості перевірено судом, він відповідає умовам кредитного договору та фактичним обставинам справи, є арифметично вірним, відповідачем не спростований, а тому приймається судом як належний доказ розміру заборгованості.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач передбаченим законом правом на подання заперечень щодо позову та доказів на їх підтвердження не скористався, наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростував.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 6255710 від 08.01.2023 року у розмірі 22542,38 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Також, відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження понесених витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Згідно позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача 10000,00 грн. понесених витрат на правову допомогу та оглянувши матеріали справи судом встановлено, що позивач надав такі представнику за надані послуги, в тому числі з представлення інтересів по вказаній справі про стягнення заборгованості, а тому суд дійшов до висновку, що позивачем обґрунтовано належними доказами заявлену суму витрат на правову допомогу та така вимога підлягає до задоволення.

Крім того, як зазначив Верховний Суд у постановах від 07.12.2020 у справі № 922/3708/19, а також від 01.10.2021 у справі № 607/14338/19-ц, проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт, а також суд не вправі зменшувати розмір витрат на професійну допомогу адвоката.

В матеріалах справи відсутнє клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, 265 ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 16, 509, 514, 516, 524, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 629, 631, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1, 1077 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за договором № 6255710 про надання споживчого кредиту від 08.01.2023 року у розмірі 22542,38 (двадцять дві тисячі п`ятсот сорок дві грню тридцять вісім коп.), з яких: 6997,20 грн - сума кредиту (тіла кредиту), 10393,30 грн - проценти за користування кредитом, 5151,88 грн. - проценти, нараховані позивачем за 37 календарних днів.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822) судовий збір у розмірі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. сорок коп.) та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. (десять тисяч).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено та проголошено 06.07.2026 року о 15 год. 10 хв..

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул