Ухвала суду № 138504082, 31.03.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9653/25

Провадження № 2-во/761/58/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Фролової І. В.,

секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду від 29 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "НТ РУНА", третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "НТ РУНА", третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29 квітня 2025 року до участі у справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору залучено ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 .

На адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду від 29 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "НТ РУНА", третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних.

У своїй заяві представник ОСОБА_1 зазначає, що в ухвалі судом було допущено описку, а саме постановлено ухвалу щодо залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , до участі у справі. Разом з тим у тексті зазначеної ухвали зазначено про залучення ОСОБА_2 як третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору. Водночас зміст мотивувальної частини ухвали, а також норма процесуального права, на яку посилається суд, свідчать про те, що суд вирішував питання саме про залучення третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 269 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути питання про внесення виправлень без повідомлення учасників справи про час та місце слухання справи.

Сторони в судове засідання не викликалися.

Дослідивши обставини викладені у заяві, перевіривши матеріали справи, суд доходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред`явлено до примусового виконання.

Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.

Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Вбачається, що при виготовленні зазначеної ухвали від 29 квітня 2025 року судом по тексту рішення було невірно зазначено процесуальний статус ОСОБА_3 , а саме: третя особа із самостійними вимогами щодо предмету спору, коли вірним буде - третя особа, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору.

Факт допущення зазначеної описки підтверджується матеріалами справи.

Вказана описка призводить до утруднення виконання рішення суду.

Таким чином, це є опискою в розумінні вимог ст. 269 ЦПК України, яка має бути виправлена.

Враховуючи вищевикладене, зазначені описки, які є очевидними і сталися при виготовленні судового рішення, підлягають виправленню, а заява підлягає задоволенню.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. 269, 353-356 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду від 29 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "НТ РУНА", третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних - задовольнити.

Викласти абзац 1 (перший) резолютивної частини ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 29 квітня 2025 року у справі № 761/9653/25 наступним чином:

«Залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 .»

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: