Ухвала суду № 138504066, 24.07.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30484/26

Провадження № 1-кс/761/18576/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУ НП в Київській області підполковник поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2, 3 ст. 307 КК України, в кримінальному провадженні № 42025110000000228 від 25.07.2025, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що Слідчим управлінням ГУ Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025110000000358 від 07.05.2025 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 311 КК України, за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2,3 ст. 307 КК України, за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України, за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 307 КК України, за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст. 307 КК України.

22.07.2026 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2,3 ст. 307 КК України. Після чого 22.07.2026 ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 615 КПК України.

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченими п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просив застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

На думку органу досудового розслідування відносно підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного та можуть перешкодити розслідуванню кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання за вказаними в ньому підставами та просив його задовольнити.

Захисник у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на необґрунтованість заявлених ризиків, а також пред`явленої підозри, просив застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що Слідчим управлінням ГУ Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025110000000358 від 07.05.2025 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 311 КК України, за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2,3 ст. 307 КК України, за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України, за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 307 КК України, за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст. 307 КК України.

22.07.2026 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2,3 ст. 307 КК України. Після чого 22.07.2026 ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 615 КПК України.

Частиною 1 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді на даному етапі кримінального провадження доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_8 слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є його причетність до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри за ч.ч. 1,2,3 ст. 307 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

- листом за підписом керівника управління Головного управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності СБ України від 30.06.2026;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 24.12.2025;

- протоколом огляду речей і предметів від 06.03.2026, згідно якого зафіксовано листування у месенджері «Telegram» між ОСОБА_8 і ОСОБА_14 (особу, яку залучено до конфіденційного співробітництва) під час якого 05.03.2026 ОСОБА_14 домовилась та придбала особисто у ОСОБА_8 за 1000 грн. згорток з кристалоподібною речовиною, яка згідно висновку експерта є PVP, масою 0,521 г.

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 09.01.2026, згідно якого 28.12.2025 ОСОБА_8 подзвонив ОСОБА_11 та обговорювали упакування, можливого збуту психотропної речовини ОСОБА_15 . Також під час спілкування один у одного цікавились про наявність психотропної речовини. ОСОБА_11 сказав, що у нього лишилось 0,5 г і він його буде вживати (нюхати). Крім того, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_11 , що ОСОБА_16 (маючи на увазі ОСОБА_17 ) дозволив йому взяти із «сольових ван» частину психотропної речовин із поштового відправлення, після чого запакувати. Далі ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_8 , що буде дзвонити ОСОБА_16 (маючи на увазі ОСОБА_17 ) та уточнювати кількість грамів психотропної речовини.

- протоколом огляду речей і предметів від 26.03.2026, згідно якого зафіксовано листування у месенджері «Telegram» між ОСОБА_8 і ОСОБА_14 (особу, яку залучено до конфіденційного співробітництва) під час якого 25.03.2026 ОСОБА_14 домовилась та придбала особисто у ОСОБА_8 за 1000 грн. згорток з психотропною речовиною PVP.

- протоколами допитів свідка ОСОБА_14 , протоколами огляду грошей, протоколами огляду покупця, протоколами добровільної видачі відповідно до яких зафіксовано вилучення психотропних речовин, придбаних у ОСОБА_8 під час проведення контролів за вчиненням злочинів.

Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження обставини, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_8 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру від 22.07.2026, вчинив зазначене кримінальне правопорушення та на даному етапі досудового розслідування є достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість пред`явленої підозри, оскільки в розпорядженні органу досудового розслідування є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному органом досудового розслідування.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_8 вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2, 3 ст. 307 КК України.

Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Щодо наявності ризиків та їх обґрунтованість.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Так, наявність ризику переховуватися від органів досудового слідства та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що свідчить про можливість переховування підозрюваного з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Така позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, так у рішенні у справі «Ілійков проти Болгарії» Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінці ризику переховування; у справі «Летельє проти Франції» Суд наголосив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати суспільний резонанс і соціальні наслідки, які виправдовують застосування попереднього ув`язнення як виняткової міри запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім цього, навіть при здачі ОСОБА_8 наявного у нього діючого паспорту громадянина України для виїзду за кордон, одним із ризиків можливого його незаконного перетину державного кордону і подальшого переховування, є відсутність контролю за частиною державного кордону у зв`язку із повномасштабною агресивною війною російської федерації проти України.

Той факт, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що ОСОБА_8 , може незаконно впливати на свідків, підозрюваних у кримінальному провадженні зокрема з метою надання ним неправдивих показів, оскільки ОСОБА_8 , перебуваючи на волі може дізнатись місце проживання свідків.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що офіційної роботи у ОСОБА_8 не має, наявність епізодів пересилання та збуту психотропних речовин, що є одним із основних джерел доходу, а тому він може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення.

Таким чином, в судовому засіданні підтверджується наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою застосування на стадії досудового розслідування запобіжного заходу відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав прокурор у клопотанні.

Підозрюваний відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України відноситься до осіб, до яких можливо бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , обставини вчинення злочину та його наслідки і суспільну небезпеку, особу підозрюваного, а також те, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, зазначених у клопотанні, для запобігання яких слідчий суддя вважає недостатнім застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Крім того, слідчий суддя вважає, що обставина, яка виправдовує тримання особи під вартою, належить введений в країні з 24.02.2022 воєнний стан в зв`язку із військовою агресією рф проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

У зв`язку з наведеним, клопотання в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 ЦПК України, наявність яких встановлена в судовому засіданні.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо розміру застави.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Так, органом досудового розслідування у клопотання про застосування запобіжного заходу не вказані підстави для визначення застави та її розміру.

Суд зазначає, що п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України визначає право, а не обов`язок суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Дослідивши матеріали клопотання, оскільки слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні належним чином не обґрунтовано неможливість визначення застави, окрім як посилання на норму п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне, враховуючи тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_8 , який відповідно до ст. 12 КК України віднесено до особливо тяжкого злочину, особу підозрюваного та його майновий стан, обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, передбачений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у 170 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який буде достатнім та таким, що забезпечить виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 208, 309 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 09 год. 54 хв. 22.07.2026, тобто по 09 год. 54 хв. 19.09.2026.

Визначити підозрюваному ОСОБА_8 заставу у межах 170 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 514 760 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУ ДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_8 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

2) не відлучатися за межі Чернівецької області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками щодо обставин, які розслідуються у кримінальному провадженні № 42025110000000228 від 25.07.2025;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органу ДМС України за місцем проживання усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, а також строк дії ухвали визначити по 19.09.2026.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, який призначений старшим слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні № 42025110000000228 від 25.07.2025.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1