Ухвала суду № 138503907, 24.04.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 308/7178/20

Провадження № 1-кп/761/1487/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

потерпілого - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 від участі у кримінальному провадженні №12019070000000197 від 11.07.2019, за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ст. 348 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070000000197 від 11.07.2019, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ст. 348 КК України.

В ході розгляду вказаного кримінального провадження до суду надійшла заява від адвоката ОСОБА_7 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 від участі у даній справі. Вказана заява про відвід мотивована тим, що на думку адвоката, суддя ОСОБА_1 упереджено ставиться до розгляду даної справи, оскільки 04.03.2026 під час судового засідання суддя ОСОБА_1 зазначила, що вона ознайомилася з матеріалами кримінального провадження, з ходом процесуальних дій і погоджується з усіма прийнятими процесуальними рішеннями. Водночас, у томі 15 міститься протокол огляду згідно якого було проведено огляд відео, що міститься в собі десятки гігабайт відео-інформації, а відтак вказаний протокол огляду неможливо просто прочитати і належним чином оцінити. Крім того, адвокат зазначає, що під час дослідження вказаних відео-доказів попереднім складом суду, у суду виникли технічні проблеми у відтворенні вказаних відео. Відтак, у сторони захисту наявні сумніви, що суддя ОСОБА_1 , могла ознайомитися з усіма відео-доказами, що стали підставою для формування вказаного протоколу. Крім того, адвокат також зазначає, що у справі є речові докази, які зберігаються у сторони обвинувачення, а тому головуючий суддя також не міг можливості ознайомитися з ними.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_8 підтримали заяву про відвід головуючого з підстав у ній зазначених та просили її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_6 заперечували щодо задоволення заяви про відвід головуючого судді ОСОБА_1 у зв`язку з її необґрунтованістю.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст. ст. 75, 76 КПК України.

Так, відповідно до положень ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Поряд з цим, поняття «обставини, які викликають сумнів у його неупередженості» є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з`ясовує його сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

В п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 9 КПК України є обов`язковою для застосування під час здійснення кримінального провадження, при наданні оцінки безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспекти. Так, у справах «Гаусшильдт проти Данії» та «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При цьому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо нього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, його прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчить про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду з прав людини підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012).

В той же час, підстав, які визначенні в ст. ст. 75, 76 КПК України в судовому засіданні не встановлено, в тому числі і обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості судді головуючого судді ОСОБА_1 .

Наведені доводи адвоката ОСОБА_7 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 , про те, що остання під час попереденього судового засідання зазначила, про ознайомлення з усіма матеріалами справи, не можуть бути підставою для відводу головуючого судді ОСОБА_1 , оскільки вказана обставина не свідчить про упередженість або зацікавленість судді при розгляді даного кримінального провадження і відповідно до положень КПК України вказана обставина не є правовою підставою для відводу.

Враховуючи викладене, за результатами розгляду заяви адвоката ОСОБА_7 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 не встановлено обставин, які б виключали участь головуючого судді у розгляді кримінального провадження №12019070000000197 від 11.07.2019, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ст. 348 КК України, а тому заява адвоката ОСОБА_7 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 2 ст. 376, ч. 3 ст. 331, ст. 369 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 від участі у кримінальному провадженні №12019070000000197 від 11.07.2019, за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ст. 348 КК України - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3