Ухвала суду № 138503858, 14.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

___________________

Провадження 1-кс/760/8847/26

В справі 760/18610/26

У Х В А Л А

І. Вступна частина

14 липня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 , на постанову старшого дізнавача відділу дізнання Солом`янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 06.06.2026 про відмову у задоволенні заяви про залучення до кримінального провадження як потерпілої у кримінальному провадженні № 12026105090000382 від 06.05.2026, -

ІІ. Мотивувальна частина

26 червня 2026 року до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , подана в інтересах ОСОБА_4 , на постанову старшого дізнавача відділу дізнання Солом`янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 06.06.2026 про відмову у задоволенні заяви про залучення до кримінального провадження як потерпілої у кримінальному провадженні № 12026105090000382 від 06.05.2026.

На обґрунтування скарги зазначено, що Солом`янським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105090000382 від 06.05.2026, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, за фактом заволодіння нерухомим майном ОСОБА_4 на загальну суму понад 140.000 доларів США.

Представник Скаржниці вказує, що згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 15.03.2019 ОСОБА_4 набула 1/2 частки у праві власності на квартиру загальною площею 156,8 кв.м (житлова площа 84,8 кв.м) у АДРЕСА_1 , яка, як зазначено у скарзі, протиправно відчужена 25.03.2024 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 72236302, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 . Крім того, ОСОБА_4 позбавлено права власності на 1/2 частки квартири по АДРЕСА_2 .

Як зазначено у скарзі, протиправні дії щодо ОСОБА_4 вчинено з огляду на те, що вона перебувала у статусі засновника ТОВ «МЕДІНЖИНІРИНГ» (ЄДРПОУ 21539772). Так, 29.10.2014 нібито укладено контракт № 141029-12 між компанією «Cantek Trading Inc.» як продавцем та ТОВ «Медінжиніринг» як покупцем, за умовами пункту 1 якого продавець продає, а покупець купує портативні детектори слідів вибухових речовин «Quantum Sniffer QS-H150» виробництва «Implant Sciences Corporation» у кількості та за цінами згідно зі специфікаціями, що додаються за замовленням покупця; термін дії контракту становить 1 рік з моменту його підписання.

04.02.2019 між ТОВ «Факторингова компанія «Паритет» (ЄДРПОУ 38358377) та «Cantek Trading Inc.» нібито укладено договір факторингу, за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в сумі 20.000 доларів США в розпорядження клієнта за плату, а останній зобов`язується відступити своє право грошової вимоги за контрактом № 141029-12 від 29.10.2014 у розмірі 138.902 доларів США.

ТОВ «Факторингова компанія «Паритет» подано заяву про банкрутство ТОВ «МЕДІНЖИНІРИНГ», за результатом чого розпочато справу № 910/2971/20. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2021, з-поміж іншого, клопотання про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності задоволено та ОСОБА_4 визнано солідарним боржником за незадоволення вимог кредиторів ТОВ «МЕДІНЖИНІРИНГ», при тому що остання у 2020 році відчужила свою частку у зазначеному товаристві.

28.06.2023 ухвалено рішення, згідно з яким з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Факторингова компанія «Паритет» стягнуто 3.599.141,80 грн. За результатом, як стверджує представник Скаржниці, уявного боргу в ОСОБА_4 протиправно відчужено нерухоме майно.

Наведені доводи, як зазначено у скарзі, ґрунтуються на висновку експерта від 22.03.2021 № 15009 за результатами проведення почеркознавчої експертизи, згідно з яким підписи від імені ОСОБА_7 , зображення яких містяться у договорі факторингу від 04.02.2019 та у контракті № 141029-12 від 29.10.2014, виконані не тією особою, яка виконала підписи від імені ОСОБА_7 у технічній копії сертифіката на акцію CANTEK TRADING INC. та у технічній копії паспорта громадянина Канади ОСОБА_7 № НОМЕР_1 від 19.01.2013, а іншою особою.

Тобто, на думку представника Скаржниці, у розпорядженні дізнавача вже наявні дані про підробку та використання підробленого документа, однак вона безпідставно відмовила у наданні статусу потерпілої, чим фактично сприяє незаконному заволодінню майном ОСОБА_4 .

Крім того, у скарзі вказано, що згідно з відповіддю Головного управління військової юстиції Міністерства оборони України від 06.05.2026 Департаментом військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України договори із «Cantek Trading Inc.» (директор ОСОБА_8 , країна Канада) та з ТОВ «Медінжиніринг» (ЄДРПОУ 21539772) не укладалися; інформації щодо ухвалення до 29.10.2014 рішень про необхідність закупівлі та доставки портативних детекторів слідів вибухових речовин «Quantum Sniffer QS-H150» виробництва «Implant Sciences Corporation» у розпорядженні Департаменту за відповідний період немає.

Представник Скаржниці зазначає також, що факт підробки документів можуть підтвердити свідки ОСОБА_9 , яка працювала бухгалтером у ТОВ «МЕДІНЖИНІРИНГ», та виконувач обов`язків директора ОСОБА_10 , який не наносив підпис на контракті від 29.10.2014.

У зв`язку з наведеним ОСОБА_4 в порядку ст.ст. 55-57 КПК України подано заяву про визнання потерпілою у кримінальному провадженні № 12026105090000382 від 06.05.2026, оскільки її умисно та протиправно позбавлено права власності на майно, однак постановою від 06.06.2026 у задоволенні цієї заяви відмовлено.

Вказану постанову представник Скаржниці вважає необґрунтованою та безпідставною, такою, що не містить мотивів прийнятого рішення, оскільки посилання посадової особи органу дізнання носять формальний та загальний характер, а сама постанова не містить даних, які б свідчили про здійснення всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, що мають суттєве значення для визначення процесуального статусу ОСОБА_4 , зокрема щодо відсутності заподіяння їй моральної та майнової шкоди.

На думку представника Скаржниці, відмова у визнанні потерпілою унеможливлює використання права на збирання доказів, нівелює засади змагальності сторін та законності, перешкоджає доступу до правосуддя та порушує розумність строків досудового розслідування, оскільки з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань сплинуло два місяці, а потерпілого не визначено, що унеможливлює проведення тимчасових доступів, арештів майна, обшуків, допитів тощо.

З урахуванням наведеного представник Скаржниці просить поновити строк на подання скарги; скасувати постанову старшого дізнавача Солом`янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 06.06.2026; зобов`язати старшого дізнавача вручити ОСОБА_4 пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого; в порядку ч. 2 ст. 55 КПК України визнати ОСОБА_4 особою з правами та обов`язками потерпілої у зазначеному кримінальному провадженні.

Скаржниця та її представник у судове засідання не з`явилися, представник Скаржниці подав заяву про розгляд скарги без його участі.

Старший дізнавач відділу дізнання Солом`янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд скарги без її участі, в якій зазначила, що в повному обсязі підтримує доводи, викладені в оскаржуваній постанові, та вважає її законною, обґрунтованою і такою, що прийнята з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Дослідивши скаргу та додані до неї документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Як установлено, у відділі дізнання Солом`янського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105090000382 від 06.05.2026, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Здійснення досудового розслідування доручено старшому дізнавачу відділу дізнання Солом`янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 .

03.06.2026 ОСОБА_4 звернулася до органу дізнання із заявою про залучення її до кримінального провадження як потерпілої, яка зареєстрована за вх. № І-24431 від 04.06.2026.

06.06.2026 старшим дізнавачем відділу дізнання Солом`янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання, якою в задоволенні заяви ОСОБА_4 про залучення до кримінального провадження як потерпілої відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_4 перебуває за межами України, а копію оскаржуваної постанови отримано її представником 23.06.2026, у зв`язку з чим передбачений законом десятиденний строк на подання скарги Скаржницею не пропущено. За таких обставин клопотання про поновлення строку на подання скарги окремого вирішення не потребує.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 55 КПК України права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 КПК України потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді (ч. 5 ст. 55 КПК України).

Системний аналіз наведених приписів свідчить, що набуття особою процесуального статусу потерпілого пов`язується законом із самим фактом подання відповідної заяви, а не з ухваленням органом досудового розслідування окремого рішення про визнання потерпілим. Водночас єдиною підставою для відмови у визнанні потерпілим є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заяву подано особою, якій шкоди не завдано, а сама відмова має бути вмотивованою, тобто містити конкретні обставини та мотиви, з яких орган досудового розслідування дійшов висновку про очевидну відсутність шкоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин, при цьому мотивувальна частина повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

Разом з тим зміст оскаржуваної постанови від 06.06.2026 наведеним вимогам не відповідає.

Так, мотивувальна частина постанови значною мірою складається з дослівного відтворення положень ст.ст. 223, 66, 55, 220 КПК України, більшість з яких не має жодного відношення до предмета вирішуваного питання, зокрема положення щодо поняття та підстав проведення слідчих (розшукових) дій, а також щодо процесуальних прав і обов`язків свідка.

Власне мотиви прийнятого рішення зведені до тверджень про те, що досудовим розслідуванням наразі не встановлено факту заподіяння заявниці моральної, фізичної чи майнової шкоди; що обставини, на які посилається заявниця, потребують подальшої перевірки в ході досудового розслідування; що для встановлення обставин, які мають значення для кримінального провадження, зокрема щодо можливого виконання підписів конкретною особою та наявності ознак підроблення документа, необхідним є проведення відповідних судових експертиз, і лише після отримання їх результатів та оцінки всіх зібраних доказів буде можливим вирішити питання щодо наявності підстав для визнання особи потерпілою, а тому клопотання є передчасним.

Тобто дізнавач фактично виходила не з очевидної та підтвердженої відсутності шкоди, а, навпаки, з неможливості на цій стадії досудового розслідування встановити наявність або відсутність такої шкоди.

Однак така підстава для відмови у визнанні потерпілим кримінальним процесуальним законом не передбачена. Частина 5 ст. 55 КПК України не пов`язує можливість відмови з недоведеністю шкоди чи з незавершеністю збирання доказів, а вимагає встановлення саме очевидних та достатніх підстав вважати, що шкоди особі не завдано. Невстановленість обставин заподіяння шкоди та очевидна відсутність шкоди не є тотожними поняттями, а тому мотиви оскаржуваної постанови не відповідають тій єдиній підставі, з якою закон пов`язує можливість відмови у визнанні потерпілим.

Більше того, наведений в оскаржуваній постанові підхід призводить до логічної суперечності, за якої особа не набуває статусу потерпілої з тих мотивів, що шкоду не встановлено, тоді як установлення шкоди потребує проведення процесуальних дій, ініціювати які особа позбавлена можливості саме через відсутність такого статусу (ч. 3 ст. 93, ст. 220 КПК України). У такий спосіб фактично унеможливлюється реалізація особою прав, гарантованих ст. 56 КПК України, а також засад забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності та доступу до правосуддя (п. 17 ч. 1 ст. 7, ст. 24 КПК України).

Слідчий суддя звертає увагу й на те, що в оскаржуваній постанові не наведено оцінки жодного з конкретних документів, наданих заявницею на підтвердження заподіяння їй майнової шкоди, а саме: висновку експерта від 22.03.2021 № 15009 за результатами проведення почеркознавчої експертизи; відповіді Головного управління військової юстиції Міністерства оборони України; судових рішень Господарського суду міста Києва у справі № 910/2971/20, якими ОСОБА_4 визнано солідарним боржником та стягнуто з неї 3.599.141,80 грн; правовстановлюючих документів на нерухоме майно та відомостей про його відчуження. Постанова обмежується вказівкою на те, що надані матеріали долучено до матеріалів кримінального провадження та вони будуть перевірені у сукупності з іншими доказами, що не є оцінкою доводів заявниці та не може вважатися мотивуванням прийнятого рішення.

Водночас слідчий суддя наголошує, що не вирішує наперед питання про наявність або відсутність факту заподіяння ОСОБА_4 шкоди, не надає оцінки доказам, зібраним у кримінальному провадженні, та не втручається у процесуальну самостійність органу дізнання. Предметом судового контролю в цьому випадку є виключно відповідність оскаржуваного рішення вимогам законності та вмотивованості, встановленим ч. 5 ст. 55 та ч. 5 ст. 110 КПК України.

Оскільки оскаржувана постанова наведеним вимогам не відповідає, вона є невмотивованою та підлягає скасуванню, а скарга - задоволенню.

Щодо вимог про зобов`язання старшого дізнавача вручити ОСОБА_4 пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого та про визнання ОСОБА_4 особою з правами і обов`язками потерпілої слідчий суддя зазначає, що вони не потребують окремого вирішення, оскільки відповідні права і обов`язки, як і обов`язок вручення пам`ятки, випливають безпосередньо з ч. 2 ст. 55 КПК України та виникають в особи з моменту подання заяви про залучення її до провадження як потерпілого, тобто з 03.06.2026, а скасування оскаржуваної постанови усуває перешкоди в їх реалізації.

ІІІ. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 55, 110, 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя ухвалив:

1. Скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 , задовольнити.

2. Скасувати постанову старшого дізнавача відділу дізнання Солом`янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 06.06.2026 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_4 про залучення до кримінального провадження № 12026105090000382 від 06.05.2026 як потерпілої.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: