Рішення № 138503465, 24.07.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/13462/24

Провадження № 2/756/241/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 липня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Примак-Березовської О.С.,

секретаря судового засідання - Донеска А.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кісельової Віталіни Володимирівни, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни про повернення безпідставно набутого майна, витребування майна з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в :

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідачів

Позивачка, в особі представника звернулась до суду з позовом до відповідача про повернення безпідставно набутого майна, витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позову зазначила, що 13 вересня 2006 року між позивачкою, ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством «ТАС-ІНВЕСТБАНК» укладено кредитний договір №681-Ф. У порядку забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором між сторонами також укладено іпотечний договір №681-Ф/ІП-1 від 13 вересня 2006 року. Постановою Апеляційного суду м. Києва від 28 квітня 2011 року позов про стягнення заборгованості задоволено частково, звернуто стягнення на передане в іпотеку майно, а саме квартиру, яка належна на праві власності ОСОБА_1 , з наданням Публічному акціонерному товариству «Сведбанк» права його продажу від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

28 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», ТОВ «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу №15, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» перейшло права вимоги до боржників.

9 листопада 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кісельовою В.В. відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 за виконавчим написом №1193, який виданий 20 травня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвеєвим Володимиром Адольфовичем про звернення стягнення на спірне майно.

7 травня 2021 року приватний виконавець Кісельова В.В. прийняла акт про реалізацію предмета іпотеки, а саме квартира залишена за ТОВ «Кредитні ініціативи» за початковою ціною 3 045 280 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 14 червня 2023 року виконавчий напис №1193 від 20 травня 2014 року, який вчинений приватним нотаріусом Матвеєвим В.А. визнано таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи зазначене позивачка вважає, що підстави набуття права власності ТОВ «Кредитні ініціативи» на спірну квартиру відпали після визнання виконавчого напису №1193 від 20 травня 2014 року таким, що не підлягає виконанню, а тому майно повинно бути їй повернуто, а тому просить повернути безпідставно набуте майно та витребувати з чужого незаконного володіння квартиру №179 , загальною площею 198,3 кв.м., житловою площею 114 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1832880180000, запис про права власності: 42147575), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи» - Конько А.О. подав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі та просив зобов`язати державного реєстратора поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про обтяження права іпотекодержателя ТОВ «Кредитні ініціативи» щодо квартири №179 , загальною площею 198,3 кв.м., житловою площею 114 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1832880180000).

Відповідач - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кісельова В.В. надіслала відзив, у якому просила відмовити у задоволенні позову. Зазначила, що є неналежним відповідачем, оскільки її дії та рішення під час примусового виконання виконавчого провадження НОМЕР_3 не оскаржувалися та є чинними, а позовні вимоги стосуються спірного майна, право власності на яке оформлено за ТОВ «Кредитні ініціативи».

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

В судове засідання представник позивачки ОСОБА_3 не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі. Просила задовольнити позов у повному обсязі, та заперечувала щодо вимоги представника відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи» зобов`язати державного реєстратора поновити запис про обтяження про права іпотекодержателя ТОВ «Кредитні ініціативи» щодо спірного майна.

Представник відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи» - Конько А.О. у підготовче судове засідання не з`явився, до початку розгляду справи по суті подав заяву про визнання позовних вимог та просили зобов`язати державного реєстратора поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про обтяження про права іпотекодержателя ТОВ «Кредитні ініціативи» щодо квартири №179 , загальною площею 198,3 кв.м., житловою площею 114 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1832880180000).

Відповідач - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кісельова В.В. у судове засідання не з`явилася, при цьому подала відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав того, що вона є неналежним відповідачем та зазначила, що її дії та рішення, як приватного виконавця, не оскаржувалися.

Відповідач - приватний нотаріус КМНО Кузьменко Ю.В. у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі. Також надала пояснення, що нотаріальні дії щодо реєстрації права власності ТОВ «Кредитні ініціативи» вчинено відповідно до вимог чинного законодавства.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 13 вересня 2006 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством «ТАС-ІНВЕСТБАНК» укладено кредитним договір №681-Ф, відповідно до якого банк відкрив позивальникам відновлювальну кредитну лінію у доларах США, на умовах, передбачених Договором, а позичальник зобов`язується одержувати кредитні кошти та повернути їх у строки, визначені у Графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов`язання, передбачені Договором. Загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією: 349 000 доларів США. Строк дії кредитної лінії з 13 вересня 2006 року по 12 вересня 2011 року включно. Процентна ставка за користування коштами кредиту становить 15% річних.

12 березня 2007 року між сторонами укладено Додатковий договір №1 до кредитного договору №681-Ф від 13 вересня 2006 року, відповідно до якого збільшено кредитний ліміт до 424000 доларів США та змінено пункти 1.2, 5.1.3, 5.1.4, 7.4.4 Кредитного договору.

У забезпечення виконання кредитних зобов`язань між позивачем та ЗАТ «ТАС-ІНВЕСТБАНК», укладено Іпотечний договір №681-Ф/ІП-1 від 13 вересня 2006 року. Згідно з пункту 1.14 зазначеного договору Іпотекодавець як боржник і як майновий поручитель, передає, а Іпотекодержатель приймає у іпотеку (забезпечення виконання зобов`язань нерухомим майно) предмет іпотеки, визначений розділом 2 Іпотечного договору, на забезпечення наступних зобов`язань позичальника, що випливають із кредитного договору від 13 вересня 2006 року №681-Ф.

Предметом іпотеки, зокрема, є квартира №179 , загальною площею 198,3 кв.м., житловою площею 114 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1832880180000, запис про права власності: 42147575), яка знаходить за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності серія НОМЕР_1 від 23 вересня 2005 року, яке видано на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 22 вересня 2005 року №1787-С/КІ.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва №22-5641 від 28 квітня 2011 року позов Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Для погашення заборгованості за кредитним договором, яка утворилася станом на 7 вересня 2009 року у сумі 473 531,22 доларів США, вирішено звернути стягнення на передане в іпотеку майно, зокрема - належну на праві власності ОСОБА_1 п`яти кімнатну квартиру АДРЕСА_3 , з наданням Публічному акціонерному товариству «Сведбанк» права його продажу від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, за початковою ціною, яка визначена в договорі іпотеки 508 209,59 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 2 566 458,45 грн. Зазначене рішення до примусового виконання не подавалося.

28 листопада 2012 року між Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», яке виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» та ТОВ «Вектор Плюс» укладено Договір факторингу №15, відповідно до умов якого Банк відступає Фактору свої права вимоги за кредитними договорами, укладених боржниками, прав на вимогу якої належить банку на підставі документації (кредитного договору та договору іпотеки).

28 листопада 2012 року між ТОВ «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу, відповідно до умов якого Банк відступає Фактору свої права вимоги за кредитними договорами, укладених боржниками, прав на вимогу якої належить банку на підставі документації.

Також до вказаних договорів факторингу укладено договори про відступлення прав за іпотечним договором від 28 листопада 2012 року.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кісельової В.В. від 9 листопада 2020 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 на підставі заяви представника стягувача ТОВ «Кредитні ініціативи», до якої долучено виконавчий напис приватного нотаріуса КМНО Матвеєва В.А. №1193 від 20 травня 2014 року (а.с. 126-135, 137-139, том 1).

Також приватним виконавцем видано постанови від 9 листопада 2020 року про стягнення основної винагороди приватного виконавця у розмірі 857 910,61 грн та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 1 200 грн. Однак, стягнень за такими постановами не відбулося (а.с. 144-146, том 1).

3 грудня 2020 року приватним виконавцем здійснено опис та винесено постанову про опис та арешт оспорюваної квартири (а.с. 148-151, том 1).

Постановою приватного виконавця від 13 січна 2021 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ «Спецюст» для надання письмового висновку вартості арештованого майна (а.с.152-153, том 1).

25 січня 2021 року приватним виконавцем направлено на адресу ОСОБА_1 повідомлення з копією звіту про незалежну оцінку описаного майна, з якого вбачається, що ціна квартири становить 3 806 600 грн.

26 січня 2021 року приватний виконавець направив до філії Державного підприємства «Сетам» міста Києва та Київської області заявку на реалізацію арештованого майна.

Відповідно до повідомлення ДП «Сетам» електронні торги призначені на 25 лютого 2021 року, початкова ціна продажу складає 3 806 600 грн.

Перші торги (лот №464546) не відбулися, у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів, що підтверджується протоколом про проведення електронних торгів №527351 від 25 лютого 2021 року.

Другі торги (лот №470765) з початковою ціною 3 045 280 грн не відбулися у зв`язку з відсутністю цінових пропозицій від учасників, що підтверджується протоколом про проведення електронних торгів №533969 від 12 квітня 2021 року.

19 квітня 2021 року до приватного виконавця надійшла заява стягувача від 15 квітня 2021 року, зі змісту якої вбачається, що іпотекодержатель бажає залишити предмет іпотеки за собою за початковою ціною других електронних торгів, шляхом заліку своїх забезпечених вимог у рахунок ціни майна.

7 травня 2021 року приватний виконавець виніс акт про реалізацію предмета іпотеки на користь ТОВ «Кредитні ініціативи».

Постановою приватного виконавця від 7 травня 2021 року виконавче провадження НОМЕР_3 закінчено.

З наданих приватним виконавцем матеріалів вбачається наявність двох заяв ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження НОМЕР_3 від 18 березня 2021 року та 9 серпня 2021 року.

26 травня 2021 року державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського округу Кузьменко Ю.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:58358696 від 26 травня 2021 року. У подальшому приватним нотаріусом вчинено реєстрацію права власності за ТОВ «Кредитні ініціативи» на квартиру №179 , загальною площею 198,3 кв.м., житловою площею 114 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1832880180000, запис про права власності: 42147575), яка знаходить за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до Інформації №273650062 з Державного реєстру речовим прав на нерухоме майно, підставою для державної реєстрації права власності за ТОВ «Кредитні ініціативи» на кватири є свідоцтво №356 від 26 травня 2021 року, яке видано приватним нотаріусом КМНО Кузьменко Ю.В. (а.с.14,15-16, том 1).

Постановою Київського апеляційного суду від 14 червня 2023 року у справі №756/7706/22 (набрала законної сили 11 березня 2024 року) скасовано рішення Оболонського районного суду м. Києва від 2 березня 2023 року та прийнято нову постанову, якою задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ «Кредитні ініціативи», третя особа - приватний нотаріус Матвеєв В.А., визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №1199, вчинений приватним нотаріусом КМНО Матвеєвим В.А. від 20 травня 2014 року (а.с. 38-45, том 1).

Встановлено, що дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кісельової В.В. не оскаржувалися позивачем в межах цього позову.

IV. Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування

За змістом статей 317, 318 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зазначене кореспондується із вимогами статті 41 Конституції України та статтею 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння та повернення майна (статті 387, 388, 1212 ЦК України).

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зазначений засіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.

Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом України.

Аналіз положень статті 387 ЦК України дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей.

Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту, захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно.

Таким чином, основним процесуальним обов`язком позивача у даному випадку, відповідно до вимог статті 81 ЦПК України, є обов`язок доказування, тобто позивач зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Тобто саме позивач повинен надати докази, що підтверджують наявність обставин, зазначених у статті 388 ЦК України, тому що вона встановлює спеціальні правила для захисту такого права.

З урахуванням статті 12 ЦПК України, при зверненні до суду з позовом про витребування майна на підставі пункту 3 частини 1 статті 388 ЦК України, позивач повинен довести факти й обставини, що мають значення для справи, а саме: факт належності спірного майна позивачу, як титульного володільця на витребуване майно; факт, що майно вибуло з його володіння як власника не з його волі; факт наявності майна в натурі у незаконному володінні відповідача; факти й обставини, що підтверджують яким шляхом майно вибуло з його володіння та відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. Такі ж приписи кореспондуються з правовою позицією висловленою 27 серпня 2019 року Верховним Судом у справі № 925/366/18.

Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

При цьому, між статтями 387-388 та статтею 1212 ЦК України немає конкуренції, а можлива послідовність (субсидіарність) їх застосування.

У даному випадку позивачем заявлено субсидіарні вимоги щодо повернення спірного майна та витребування його з чужого незаконного володіння.

У висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №757/31372/18-ц у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об?єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п?ятої статті 12 ШПК України). Виконання такого обов?язку пов?язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (пункт 58 мотивувальної частини вказаної постанови).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особу, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що за загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем (постанови Великої Палати Верховного Суду справах: № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), № 183/1617/16 (пункти 115, 116), № 916/1608/18 (пункт 80), № 19/028-10/13 (пункт 10.29), №200/606/18 (пункти 63, 74), № 359/3373/16-ц (пункт 146)), незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387 388 ЦК України), чи в порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212- 1215 ЦК України).

При цьому у тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду у справах: № 488/5027/14-ц (пункт 125), справі №183/1617/16 (пункт 146), № 48/340 (пункт 6.43), № 50/311-б (пункт 92).

Аналізуючи характер спірних правовідносин сторін, суд зауважує, що оскільки спір є речово-правовим і спрямований на повернення індивідуально визначеного майна - вказаної квартири, яка вибула з володіння ОСОБА_1 та перебуває у незаконному володінні ТОВ «Кредитні ініціативи» на підставі виконавчого напису нотаріуса, який визнано таким, що не підлягає виконанню. Саме тому належним і ефективним способом захисту є віндикаційний позов, передбачений статтею 387 ЦК України.

При цьому, положення статті 1212 ЦК України регулюють зобов`язання з безпідставного набуття або збереження майна та застосовуються самостійно або субсидіарно лише тоді, коли вимоги власника не можуть бути повністю задоволені шляхом застосування речово-правових способів захисту, зокрема у разі неможливості повернення майна в натурі.

Оскільки у цій справі позивач просить повернути індивідуально визначене майно, яке існує в натурі та є предметом віндикаційної вимоги, застосування статті 1212 ЦК України, як самостійної матеріально-правової підстави захисту, не є необхідним.

Такий підхід, на думку суду, відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо субсидіарного характеру віндикаційних та кондикційних вимог.

У аспекті спірних правовідносин найбільш релевантною практикою, є висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 25 вересня 2024 року № 201/9127/21 (провадження № 14-33цс24), згідно з яким правила частини третьої статті 1212 ЦК України містять опис правових відносин, що не є суто кондикційними відносинами у вузькому значенні цього поняття, тобто не є condictio sine causa. Вочевидь, що приписи частини третьої статті 1212 ЦК України можуть бути застосовані до відносин з витребування майна лише в тому випадку, якщо віндикація з якихось причин не здатна була забезпечити повернення майна неволодіючому власнику (пункт 92 мотивувальної частини вказаного рішення).

Отже, суд вважає достатнім та ефективним способом захисту речового права позивача, задоволення позову лише у частині віндикаційних вимог про витребуванням майна з чужого незаконного володіння відповідно до статті 387 ЦК України.

Також суд зауважує, що доводи представника відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи» щодо зобов`язання державного реєстратора поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про обтяження про права іпотекодержателя ТОВ «Кредитні ініціативи» щодо квартири №179 , загальною площею 198,3 кв.м., житловою площею 114 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1832880180000), не можуть бути предметом розгляду в межах цієї справи, оскільки такі стосуються відновлення становища, яке існувало до звернення стягнення на квартиру та виходять за межі позовних вимог у даній справі.

Слід зазначити, що задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14- 208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі №488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).

Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову (пункт 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 9 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження №14-93цс20).

Питання державної реєстрації речових прав та обтяжень, що існували щодо спірного майна, вирішується відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на підставі судового рішення та інших передбачених законом підстав.

Суд враховує, що відповідно до статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки до іншої особи іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, якщо інше не встановлено законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 дійшла висновку запис про іпотеку не може бути відновлений «заднім числом» з моменту первинної державної реєстрації, а підлягає внесенню державним реєстратором повторно за наявності передбачених законом підстав, зокрема договору іпотеки або судового рішення про визнання права іпотекодержателя.

У даній справі предметом судового розгляду є вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння тобто відновлення правового становища, яке існувало до незаконного вибуття майна з володіння власника - estitutio in integrum.

При цьому окремої зустрічної позовної вимоги про визнання права іпотекодержателя або про проведення державної реєстрації іпотеки до суду не заявлені, а тому такі доводи відповідача суд відхиляє, оскільки вони виходять за межі заявлених позовних вимог та предмета спору.

Згідно з частинами 3, 4 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частинами 1, 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи.

Отже, враховуючи визнання позову відповідачем - ТОВ «Кредитні ініціативи» у підготовчому провадженні, суд вважає можливим задовольнити лише вказану частину позовних вимог.

У іншій частині, суд бере до уваги заперечення приватного виконавця Кісельової В.В. та пояснення приватного нотаріусу КМНО Кузьменко Ю.В. та констатує відсутність обов`язку таких відповідати за позовом, що є окремою підставою для відмови у позові у частині пред`явлених вимог до вказаних відповідачів.

Суд зауважує, що вчиняючи нотаріальні дії чи реєстрацію, нотаріус діє як незалежна публічна особа і не стає учасником цивільних прав на майно та не може їх порушувати своїми реєстраційними чи нотаріальними актами в контексті майнового спору.

V. Щодо розподілу судових витрат

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 2 частини 1 статті 176 ЦПК України визначено, що ціна позову визначається позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Оскільки позов не містить визначеної позивачем ціни позову, суд виходить зі звіту про незалежну оцінку спірної квартири, відповідно до якого станом на 20 січня 2021 року ціна майна становить 3 806 600 грн.

Таким чином, враховуючи ціну позову, судовий збір за подання даної позовної заяви станом на дату її подання становить - 15 140 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи з дитинства, що підтверджується наданою довідкою серії КИЕ - 1 №537084 від 17 листопада 1999 року, яка видана на підставі акту огляду МСЕК №1663, а тому згідно з приписами пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» вона звільнена від сплати судового збору.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частина 6 цієї Статті визначає, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до змісту частини 1 статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, враховуючи визнання позову ТОВ «Кредитні ініціативи» на стадії підготовчого провадження і виходячи із пропорційності задоволених позовних вимог, з вказаного відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 50% від визначеного розміру 1/3 частини ціни позову, а саме - 2523,33 грн (15 140 грн : 3 - 50% = 2523,33).

На підставі статей 355, 358, 365, 369, 372, 1212 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 2, 10-13, 76-81, 141, 142, 158, 200, 206, 259, 263-265, 268, 280-284, 287-289 Цивільно процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 майно, а саме - квартиру №179 , загальною площею 198,3 кв.м., житловою площею 114 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1832880180000, запис про права власності: 42147575), яка знаходить за адресою: АДРЕСА_2 .

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на користь держави 2523 (дві тисяч п`ятсот двадцять три) грн 33 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 );

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ - 35326253, адреса місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21);

Відповідач: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кісельова Віталіна Володимирівна (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_5 );

Відповідач: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна (адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 119, при. 17).

Рішення складено 24 липня 2026 року.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА