Ухвала суду № 138503317, 24.07.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-п/754/152/26

Справа № 754/16078/25

У Х В А Л А

Іменем України

24 липня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Панченко О.М.

при секретарі судових засідань Сарнавському М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу в межах успадкованого майна -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2026 р. ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва із заявою про перегляд заочного рішення від 17.03.2026 р. у якій просить переглянути та скасувати заочне рішення у справі №754/16078/25. Заяву обґрунтовує тим, що заявницею лише 23.05.2026 року було отримано перше та єдине поштове відправлення із Деснянського районного суду м.Києва, що стосувалося цієї справи. Ознайомилась із матеріалами справи заявниця лише 12.06.2026 року. Вважає, що розрахунок заборгованості наданий до суду стороною позивача не відповідає сумі заборгованості. Відповідачка зазначає, що судові повісти відправлялися судом на некоректну адресу, що не відповідає її зареєстрованому місцю проживання.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 07.07.2026 заяву ОСОБА_1 - залишено бех руху.

09.07.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява на виконання вимог ухвали.

22.07.2026 від представника позивача надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення в яких вважає таку заяву необгрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає виходячи з наступного. У заяві про перегляд заочного рішення Відповідач-1 зазначає, що всі судові повістки їй та Відповідачу-2 надсилались судом на некоректну поштову адресу - «вул. Закревського Миколи, 85, 211, Київ, Київ р-н, Київ обл., 02064», - що не відповідає зареєстрованому місцю проживання відповідачів. Однак, слід звернути увагу, що у шапці заяви про перегляд заочного рішення, як і у всіх доданих до заяви документах, заявник ОСОБА_1 зареєстрованим місцем свого проживання вказує саме цю адресу - АДРЕСА_1 . Таку ж адресу місця проживання у заяві про перегляд заочного рішення вказано і щодо Відповідача-2 ОСОБА_2 . Таким чином, поштові повідомлення АТ «Укрпошта», на які посилається заявник, та які знаходяться в матеріалах справи, з відміткою повернення - «адресат відсутній», свідчать про навмисне ухилення особи від отримання рекомендованої поштової кореспонденції, а також про те, що дані повідомлення вважаються врученими Відповідачам належним чином. В даному випадку Відповідачі не повідомляли суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи, відповідачі викликались судом у всі судові засідання шляхом завчасного направлення судових повісток, в тому числі і на судове засідання, яке відбулось 17.03.2026, про що міститься підтвердження в матеріалах цивільної справи, за адресою, яка була встановлена судом як місце реєстрації Відповідачів шляхом направлення відповідного запиту до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи. Несвоєчасне ж отримання чи взагалі неотримання судових повісток та документів по цивільній справі Відповідачами є недбалістю з їх боку, а не порушенням норм цивільно-процесуального законодавства судом. Звертає увагу, що по справі відбулось п`ять судових засідань, на жодне з яких Відповідачі не з`явились, хоча повідомлялись про них судом належним чином, в тому числі, шляхом направлення судових повісток. Таким чином, заявником не надано суду жодних доказів, які б підтверджували поважність причин її неявки в судове засідання, під час якого було ухвалено рішення суду. Окрім того, Відповідач-1 у своїй заяві про перегляд заочного рішення вказує про наявність обставин, які мають значення для правильного вирішення справи по суті, та не були враховані судом. Звертає увагу суду, що за результатами розгляду цивільної справи № 754/16078/25 про стягнення заборгованості зі спадкоємців померлого ОСОБА_3 судом позовні вимоги було задоволено частково та стягнуто заборгованість у розмірі 194 576, 96 швейцарських франків в рівних частках у межах вартості спадкового майна, одержаного ними (кожним з них) у спадщину після смерті ОСОБА_3 . Зазначена сума відповідає сумі заборгованості, стягнутій відповідно до рішення Деснянського районного суду м. Києві від 17.07.2012 у справі № 2-53/2012. В заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 також вказує на те, що її померлий чоловік ОСОБА_3 , здійснюючи підприємницьку діяльність, за рахунок власних коштів, протягом періоду часу після ухвалення рішення Деснянського районного суду м. Києва від 17.07.2012 у справі № 2-53/2012, та до дати своєї смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) здійснював певні платежі в рахунок погашення заборгованості, суми яких не було враховано Позивачем у даній цивільній справі № 754/16078/25, та відповідно не було враховано Деснянським районним судом м. Києва при ухваленні заочного рішення від 17.03.2026. Однак, на підтвердження вказаних аргументів Відповідачем-1 не надано до суду жодних доказів. Зокрема, не зазначено, коли та в яких сумах померлим ОСОБА_3 здійснювались погашення заборгованості на виконання рішення суду, та які саме з цих платежів не були враховані Позивачем в розрахунку заборгованості, наданому під час розгляду справи; не надано власний розрахунок заборгованості, який би підтверджував некоректність розрахунку заборгованості Позивача та спростовував зазначені у ньому суми. Відповідач-1 не навела жодного доказу, яким би підтвердила вірність висновку щодо невірного та/або неправомірного стягнення з неї заборгованості.

Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 287 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Глава 11 "Заочний розгляд справи" Розділу III "Позовне провадження" ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу III ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.

З урахуванням наведеного, а також висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 року у справі 214/5505/16, питання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду підлягає вирішенню під час розгляду цієї заяви по суті.

З урахуванням наведеного, а також отримання відповідачем копії рішення не у день його проголошення, суд вважає можливим поновити відповідачу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.

Дослідивши матеріали заяви, матеріали цивільної справи, суд встановив наступне.

Заочним рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 17.03.2026 року позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу в межах успадкованого майна - задоволено частково. Стягнуто із спадкоємців ОСОБА_3 - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (місце знаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за Генеральним договором про надання кредитних послуг № BL958 від 23.01.2008 року та Додатковою угодою № BL958/K-1 від 23.01.2008 року до вказаного генерального договору у сумі 194 576, 96 швейцарських франків в рівних частках у межах вартості спадкового майна, одержаного ними (кожним з них) у спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як убачається із матеріалів справи відповідачі повідомлялися про розгляд справи шляхом направлення судових викликів за зареєстрованим місцем їх проживання, що відповідно підтверджується витягами із демографічних реєстрів (ар.с 34-35), хоч і поштові конверти поверталися до суду із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Однак, що у шапці заяви про перегляд заочного рішення, як і у всіх доданих до заяви документах, заявник ОСОБА_1 зареєстрованим місцем свого проживання вказує саме цю адресу - АДРЕСА_1 . Таку ж адресу місця проживання у заяві про перегляд заочного рішення вказано і щодо Відповідача-2 ОСОБА_2 , а отже підтверджується правильність місця проживання Відповідачів.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд звертає увагу, що ним вжито всіх заходів для повідомлення учасника справи про судовий розгляд. Неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов`язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для скасування рішення суду. Таким чином, вважається, що відповідачі були належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання.

Скасування заочного рішення суду можливе за наявності сукупності умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Також слід звернути увагу, що лише з`ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Тобто, наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Оцінивши подану стороною відповідача заяву про перегляд заочного рішення, суд вбачає відсутність зазначення про докази на які він мав би посилатись, та які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Крім того, суд бере до уваги той факт, що заочним рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 17.03.2026 року позовні вимоги Банку були задоволені частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою, зокрема, залишити заяву без задоволення.

Таким чином, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою, у ній відсутні посилання на обставини, які є підставою для перегляду та скасування заочного рішення. Одне лише посилання на не отримання повісток не може бути підставою для скасування заочного рішення. Враховуючи не зазначення відповідачами жодних інших доказів, які б могли мати значення для розгляду справи на час її розгляду та могли б привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду.

З урахуванням наведеного, суд відмовляє в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст. ст. 284-288 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для подачі до суду заяви про перегляд заочного рішення суду.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу в межах успадкованого майна - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку встановленому цим Кодексом. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала складена та підписана 27.07.2026 року.

Суддя: О.М. Панченко