Ухвала суду № 138501792, 27.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

27 липня 2026 року м. ХарківСправа № 922/1539/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву ТОВ "АЛГЕРІ"про забезпечення позову (17996), подану в межах справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛГЕРІ" (49006, м. Дніпро, пр. Пушкіна, 4, ідент. код 39793886)

до Кегичівської селищної ради (64003, Харківська обл., Берестинський р-н, селище Кегичівка, вул. Волошина, будинок 33, ідент. код 04396963)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО" (64020, Харківська обл., Берестинський р-н, селище Слобожанське, вул.Соборна, 20/1; ідент. код 41662195).

про визнання права оренди

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна" 06.05.2025, звернулось до суду з позовною заявою до Кегичівської селищної ради, в якій просить:

- Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА" (ідентифікаційний код 39793886) право оренди на умовах, визначених договором оренди землі від 24.11.2006 року, який укладено між Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області та ВАТ "Насінневе" (правонаступником якого є ТОВ «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА»), із змінами, внесеними додатковою угодою від 21.06.2011 року та додатковою угодою від 12.08.2021 року, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:001:0100 (загальна площа 177,3009 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323184000:01:000:0115 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0116 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0117 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0118 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0119 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0120 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0121 площею 20,0000 га, 6323184000:01:000:0122 площею 20,0000 га та 6323184000:01:000:0123 площею 17,3009 га;

- Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА" (ідентифікаційний код 39793886) право оренди на умовах, визначених договором оренди землі від 24.11.2006 року (із змінами, внесеними додатковою угодою від 21.06.2011 року та додатковою угодою від 12.08.2021 року), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:002:0236 (загальна площа 77,9975 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323184000:02:000:0341 площею 17,9975 га, 6323184000:02:000:0342 площею 20,0000 га, 6323184000:02:000:0343 площею 20,0000 га, 6323184000:02:000:0344 площею 20,0000 га.

- Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА" (ідентифікаційний код 39793886) право оренди на умовах, визначених договором оренди землі від 24.11.2006 року (із змінами, внесеними додатковою угодою від 21.06.2011 року та додатковою угодою від 12.08.2021 року), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:003:0130 (загальна площа 35,9521 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323184000:03:000:0221 площею 20,0000 га та 6323184000:03:000:0222 площею 15,9521 га;

- Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА" (ідентифікаційний код 39793886) право оренди на умовах, визначених договором оренди землі від 24.11.2006 року (із змінами, внесеними додатковою угодою від 21.06.2011 року та додатковою угодою від 12.08.2021 року), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323184000:07:003:0131 (загальна площа 27,3298 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323184000:03:000:0223 площею 20,0000 га та 6323184000:03:000:0224 площею 7,3298 га;

- Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА" (ідентифікаційний код 39793886) право оренди на умовах, визначених договором оренди землі від 24.11.2006 року (із змінами, внесеними додатковою угодою від 21.06.2011 року та додатковою угодою від 12.08.2021 року), на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), які в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323155600:06:001:0338 (загальна площа 21,6472 га) утворилися з наступними кадастровими номерами: 6323155600:06:000:0414 площею 20,0000 га та 6323155600:06:000:0413 площею 1,6472 га.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.05.2026 прийнято позовну заяву ТОВ "Агроцентр-Україна" до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1539/26, розгляд якої призначити за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні 09.07.2026 р. постановлено: протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 23 липня 2026 року о 16:00 год.

У судовому засіданні 23.07.2026 постановлено: протокольну ухвалу про повернення на стадію підготовчого провадження з метою розгляду клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі (вх. 17515) та долучення доказу наданого представником позивача; протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 27 липня 2026 року об 11:00 год.

Разом з тим, позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. 17996 від 23.07.2026), відповідно до якої просить суд:

1. Накласти арешт на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), що належать на праві комунальної власності Кегичівській селищній раді (ідентифікаційний код юридичної особи: 04396963) та знаходяться на території Кегичівської селищної ради Берестинського району Харківської області, з кадастровими номерами: 6323184000:01:000:0115 (площею 20,0000 га), 6323184000:01:000:0116 (площею 20,0000 га), 6323184000:01:000:0117 (площею 20,0000 га), 6323184000:01:000:0118 (площею 20,0000 га), 6323184000:01:000:0119 (площею 20,0000 га), 6323184000:01:000:0120 (площею 20,0000 га), 6323184000:01:000:0121 (площею 20,0000 га), 6323184000:01:000:0122 (площею 20,0000 га), 6323184000:01:000:0123 (площею 17,3009 га), 6323184000:02:000:0341 (площею 17,9975 га), 6323184000:02:000:0342 (площею 20,0000 га), 6323184000:02:000:0343 (площею 20,0000 га), 6323184000:02:000:0344 (площею 20,0000 га), 6323184000:03:000:0221 (площею 20,0000 га), 6323184000:03:000:0222 (площею 15,9521 га), 6323184000:03:000:0223 (площею 20,0000 га), 6323184000:03:000:0224 (площею 7,3298 га), 6323155600:06:000:0413 (площею 1,6472 га), 6323155600:06:000:0414 (площею 20,0000 га), із забороною відчуження зазначених земельних ділянок (у тому числі шляхом передачі у власність, продажу, обміну, дарування, внесення до статутного капіталу), передачі їх в оренду, суборенду, емфітевзис, постійне користування, на праві сервітуту чи іншому речовому праві, передачі в заставу або іншого обтяження, а також із забороною їх поділу, об`єднання та зміни кадастрового номера.

2. Заборонити Кегичівській селищній раді (ідентифікаційний код юридичної особи: 04396963) вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), що знаходяться на території Кегичівської селищної ради Берестинського району Харківської області, у тому числі (але не виключно): про здійснення поділу та/або об`єднання земельних ділянок, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність або оренду, про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), про затвердження технічної документації із землеустрою, про передачу у власність, про передачу в оренду, постійне користування, суборенду, емфітевзис, про виставлення на земельні торги (аукціон), про зміну конфігурації, про зміну цільового призначення, про зміну складу угідь, про зміну кадастрового номера, про відчуження у будь-який інший спосіб, та вчиняти інші дії щодо розпорядження наступними земельними ділянками: 6323184000:01:000:0115, 6323184000:01:000:0116, 6323184000:01:000:0117, 6323184000:01:000:0118, 6323184000:01:000:0119, 6323184000:01:000:0120, 6323184000:01:000:0121, 6323184000:01:000:0122, 6323184000:01:000:0123, 6323184000:02:000:0341, 6323184000:02:000:0342, 6323184000:02:000:0343, 6323184000:02:000:0344, 6323184000:03:000:0221, 6323184000:03:000:0222, 6323184000:03:000:0223, 6323184000:03:000:0224, 6323155600:06:000:0413, 6323155600:06:000:0414.

3. Заборонити державним кадастровим реєстраторам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6323184000:01:000:0115, 6323184000:01:000:0116, 6323184000:01:000:0117, 6323184000:01:000:0118, 6323184000:01:000:0119, 6323184000:01:000:0120, 6323184000:01:000:0121, 6323184000:01:000:0122, 6323184000:01:000:0123, 6323184000:02:000:0341, 6323184000:02:000:0342, 6323184000:02:000:0343, 6323184000:02:000:0344, 6323184000:03:000:0221, 6323184000:03:000:0222, 6323184000:03:000:0223, 6323184000:03:000:0224, 6323155600:06:000:0413, 6323155600:06:000:0414, у тому числі: реєстрацію речових прав власності, права оренди, суборенди, емфітевзису, постійного користування та інших речових прав за третіми особами, окрім ТОВ «АЛГЕРІ» (попереднє найменування ТОВ «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА», ідентифікаційний код 39793886) та ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195); реєстрацію обтяжень за іншими особами; внесення будь-яких змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру щодо площі, конфігурації, цільового призначення, складу угідь, меж та кадастрового номера; здійснення поділу або об`єднання зазначених земельних ділянок, за виключенням реєстраційних дій, що здійснюються на виконання рішення суду у даній справі.

4. Заборонити Кегичівській селищній раді (ідентифікаційний код юридичної особи: 04396963) вчиняти будь-які дії, спрямовані на перешкоджання ТОВ «АЛГЕРІ» (попереднє найменування - ТОВ «АГРОЦЕНТР-УКРАЇНА», ідентифікаційний код 39793886) та іншим особам, які правомірно використовують земельні ділянки, зокрема, але не виключно, ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКЕ-АГРО» (ідентифікаційний код 41662195), у користуванні земельними ділянками сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), що знаходяться на території Кегичівської селищної ради Берестинського району Харківської області, з кадастровими номерами 6323184000:01:000:0115, 6323184000:01:000:0116, 6323184000:01:000:0117, 6323184000:01:000:0118, 6323184000:01:000:0119, 6323184000:01:000:0120, 6323184000:01:000:0121, 6323184000:01:000:0122, 6323184000:01:000:0123, 6323184000:02:000:0341, 6323184000:02:000:0342, 6323184000:02:000:0343, 6323184000:02:000:0344, 6323184000:03:000:0221, 6323184000:03:000:0222, 6323184000:03:000:0223, 6323184000:03:000:0224, 6323155600:06:000:0413, 6323155600:06:000:0414, у тому числі: обмежувати чи блокувати доступ до зазначених земельних ділянок осіб, сільськогосподарської техніки та обладнання; перешкоджати проведенню польових робіт, обробітку ґрунту, догляду за посівами, збиранню та вивезенню врожаю сільськогосподарських культур.

Як вказує заявник, правова позиція відповідача у цій справі полягає у запереченні самого існування у позивача права оренди новоутворених земельних ділянок і саме через невизнання відповідачем переходу обтяження на новоутворені ділянки право оренди позивача щодо них не відображене у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Утворюється замкнене коло: Відповідач не визнає право позивача право оренди не зареєстроване у реєстрі ділянки виглядають вільними від обтяжень формальних перешкод для їх передачі третім особам немає. Маючи зареєстроване право комунальної власності на новоутворені ділянки, Відповідач у будь-який момент може здійснити їх подальший поділ чи об`єднання, надати дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність або користування, передати ділянки в оренду, суборенду, емфітевзис чи постійне користування, змінити цільове призначення, склад угідь, конфігурацію або кадастрові номери, вчинити інші розпорядчі дії. Єдиним правовим механізмом, здатним цьому запобігти на час розгляду спору, є заходи забезпечення позову. При цьому, самим відповідачем у Преамбул всіх п`яти рішень ХСІІ сесії VIII скликання від 22.08.2025 року зазначено кінцеву мету поділу підготовку лотів до аукціону з продажу права оренди. Тобто, поділ ділянок при цьому є не самостійною управлінською дією, а першим технічним етапом кінцевої мети, наступними етапами якої є оголошення торгів, укладення договорів із переможцями та реєстрація за ними прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. За твердженнями позивача процесуальна поведінка відповідача, а саме відновлення строку на касаційне оскарження рішення у справі № 904/6735/20 та подання клопотання про зупинення провадження у цій справі підтверджує реальність загрози та розкриває спрямованість його дій. Так, ухвалою Верховного Суду від 14.07.2026 року у справі № 904/6735/20 (904/2251/23) відповідачу поновлено строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження за його скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2026 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 року; розгляд касаційної скарги призначено на 03.09.2026 року. Тобто, зупинення провадження без одночасного вжиття заходів забезпечення позову створило б для Відповідача багатомісячне «процесуальне вікно» щонайменше до 03.09.2026 року, а з урахуванням часу на розгляд касаційної скарги і набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду, ймовірно, значно довше, упродовж якого Позивач був би позбавлений і судового рішення, і будь-якого механізму оперативного захисту, а Відповідач не був би обмежений нічим. Одночасно заявник наголошує, що заявлені заходи охоплюють виключно 19 (дев`ятнадцять) земельних ділянок, які є безпосереднім предметом позову та утворилися шляхом поділу первісних об`єктів оренди за Договорами оренди землі від 24.11.2006 року; за змістом заходи зводяться до тимчасової фіксації існуючого правового стану: вони не позбавляють відповідача права комунальної власності, не перешкоджають надходженню орендної плати, не покладають на Відповідача обов`язків активного характеру та не зачіпають жодних інших земель територіальної громади; натомість за їх відсутності позивач ризикує безповоротною втратою і предмета спору, і результатів виробничого сезону. Заходи є пропорційними та необхідними.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, докази, подані в обґрунтування даної заяви, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду , а також з інших підстав, визначених законом.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18).

Згідно ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (відповідачів) чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Тобто, метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).

Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 910/17014/20, від 28.07.2021 у справі № 910/3704/21, від 12.10.2021 у справі № 908/1487/21 (908/1624/21).

Отже, виходячи з наведеного, суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, за приписами чинного законодавства, основною метою здійснення правосуддя є захист та відновлення порушеного права відповідної особи, яка звернулась до суду із відповідною позовною заявою.

В той же час, захист порушеного права або охоронюваного законом інтересу здійснюється судом із дотримання основних засад судочинства, за наявності достатніх правових підстав та відповідних належних доказів, які підтверджують ту чи іншу обставину.

Так, стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

З урахуванням вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 27 жовтня 1993 р. по справі "Домбо Бехеер" проти Нідерландів зазначено, що принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони.

Як вбачається із заяви ТОВ "АЛГЕРІ" про забезпечення позову, підставою ініціювання відповідної заяви слугувало подання відповідачем касаційної скарги та відкриття касаційного провадження за його скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2026 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 року у справі № 904/6735/20 (904/2251/23), на підставі ухвали Верховного Суду від 14.07.2026 року , розгляд касаційної скарги призначено на 03.09.2026 року.

Проте, суд зазначає, що вчинення відповідних дій відповідачем жодним чином не змінює правового статусу спірних земельних ділянок та обставин справи встановлених у оскаржуваних процесуальних документах у справі № 904/6735/20 (904/2251/23).

Відповідно до ст. 264 ГПК України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Так, Красноградська окружна прокуратура Харківської області в інтересах держави в особі Кегичівської селищної ради звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про розірвання укладених 24.11.2006 Кегичівською районною державною адміністрацією з Відкритим акціонерним товариством "Насінневе" п`ятнадцяти договорів оренди землі, повернення земельних ділянок у комунальну власність з одночасним приведенням їх у попередній придатний для використання стан, який існував на час укладення спірних договорів оренди землі, включаючи знесення будь-якого самочинно збудованого нерухомого майна, а також скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права приватної власності на об`єкти нерухомого майна, припинивши право приватної власності на них (Справа № 904/6735/20 (904/2251/23)).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 р. у справі № 904/6735/20 (904/2251/23) відмовлено у задоволенні позовних вимог Красноградської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Кегичівської селищної ради до відповідача-1 Приватного акціонерного товариства "Насінневе", відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна" та відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіної Л.Л. про розірвання договорів оренди землі, повернення земельних ділянок у комунальну власність в межах справи № 904/6735/20 за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" до боржника Приватного акціонерного товариства "Насінневе" про визнання банкрутом.

21.04.2026 постановою Центрального апеляційного господарського суду (повна постанова складена 12.05.2026) апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 у справі № 904/6735/20 (904/2251/23) залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 у справі № 904/6735/20 (904/2251/23) - залишено без змін.

Таким чином, постанова Центрального апеляційного господарського суду у справі № 904/6735/20 (904/2251/23) набрала законної сили 21.04.2026, і як станом на час звернення позивача до суду, так і станом на час розгляду заяви про забезпечення позову обставини встановлені судом у справі № 904/6735/20 (904/2251/23) є діючими та не скасованими, а відтак жодна правомосність позивача - ТОВ "АЛГЕРІ", як орендаря земельних ділянок не змінилась.

Тобто, із наведених заявником доводів не вбачається, що статус земельних ділянок змінився, майно орендарем якого є позивач на момент пред`явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, оскільки прийняття касаційної скарги не впливає на набрання законної сили постановою апеляційної інстанції.

При цьому, заявником не було надано жодних інших належних та допустимих доказів в розумінні ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, із якими діюче законодавство пов`язує застосування заходів щодо забезпечення позову. Сама по собі можливість розпоряджатися відповідачем як власником своїм майном жодним чином не свідчить про те, що ним будуть вжиті відповідні заходи. Наявність у відповідача такої можливості самої по собі, а також припущення заявника про намір відповідача вчинити певні дії з огляду на наявність спору між сторонами, проте без надання будь-яких доказів реальності відповідних намірів в обґрунтування такого припущення, не може слугувати достатньою підставою для вжиття заявлених заходів забезпечення позову. Водночас забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на припущеннях заявника щодо дій відповідача у майбутньому.

Відповідно до приписів ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України і ст. 3 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Згідно з вимогами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З огляду на вищевикладене, наявність в майбутньому потенційної можливості задоволення судом позовних вимог ТОВ "АЛГЕРІ", за умови існування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2026 у справі № 904/6735/20 (904/2251/23), яке набрало законної сили та є діючим, не може на теперішній час виправдовувати втручання у право відповідача на мирне володіння своїм майном, враховуючи відсутність в матеріалах справи жодних належних доказів в розумінні ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, із якими діюче законодавство пов`язує застосування заходів забезпечення позову.

Крім того, подана заяви про забезпечення позову, за своїм змістом, зводиться лише до припущень щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання судового рішення та не містить будь - якого обґрунтування та надання належних та допустимих доказів саме неможливості або істотного ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

З огляду на вищевикладене, подана ТОВ "АЛГЕРІ" заява про вжиття заходів забезпечення позову, є необґрунтованою, не доведеною належними доказами, а тому, є такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 76, 77, 86, 136-140, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ТОВ "АЛГЕРІ" про забезпечення позову (вх. 17996) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, тобто 27.07.2026. Порядок і строк її оскарження передбачено ст. 255 - 257 ГПК України.

Ухвалу підписано "27" липня 2026 р.

СуддяМ.І. Шатерніков

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.