Ухвала суду № 138501463, 22.07.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

22 липня 2026 року Справа № 915/974/25

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.

представника боржника: Бесчасної А.В. (в залі суду)

представника кредитора - Гофман О.Є. (в залі суду)

керуючого реструктуризацією: Філатова В.В. (в режимі ВКЗ)

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 915/974/25 про неплатоспроможність фізичної особи

боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

керуючий реструктуризацією: арбітражний керуючий Філатов В`ячеслав Вікторович (адреса для листування: АДРЕСА_2 )

кредитор: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк» (вул. Херсонське шосе, 50, м. Миколаїв, 54028; код ЄДРПОУ 09326464)

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Миколаївської області через свого представника адвоката Бессчасну Анну Віталіївну із заявою №б/н від 19.06.2025 (вх. № 9283/25 від 20.06.2025) про неплатоспроможність боржника - фізичної особи. Заявниця, посилаючись на ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, просить відкрити провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ), ввести процедуру реструктуризації боргів боржника, ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.

В обґрунтування поданої заяви боржниця зазначила, що станом на дату звернення до суду має заборгованість у загальній сумі 1962707,99 грн перед Публічним акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України» за кредитним договором від 05.06.20227 № 1047-І (як майновий поручитель) та перед приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим А.Д. згідно постанови приватного виконавця про стягнення з боржника осн6овної винагороди, яку не може погасити з причини відсутності коштів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2025 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/974/25 та визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М

Ухвалою від 24.06.2025 суд залишив без руху заяву ОСОБА_1 у зв`язку із недоліками заяви та встановив строк на їх усунення.

Ухвалою від 03.07.2025 суд прийняв до розгляду заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, підготовче засідання призначив на 22.07.2025.

Ухвалою суду від 22.07.2025 (зх. урахуванням ухвали від 29.07.2025) відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Філатова В`ячеслава Вікторовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 2140 від 01.07.2024). Попереднє судове засідання призначено на 30.09.2025.

З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, господарським судом здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на офіційному вебпорталі судової влади України.

Відповідне повідомлення опубліковане 25.07.2025 на офіційному сайті Верховного Суду за № 76718.

Кредитором - АТ «Ощадбанк» до Господарського суду Миколаївської області було подано заяву вих.. № 55/5.5-03/108178/2025 від 21.08.2025 про визнання вимог кредитора в розмірі 1 715 791,65 грн., у т.ч.: 1) - 1 206 991,75 грн. (29 169,75 доларів США) - прострочена заборгованість за основним боргом; 2) 96 763,75 грн. (2 338,53 доларів США) - заборгованість за процентами; 3) 2 892,23 грн. - судові витрати за судовими рішеннями; 4) 409 143,92 грн. (9 887,91 доларів США) - пеня. Заява зареєстрована 25.08.2025 за вх..№12169/25.

04.09.2025 за вх.. № 12648/25до суду від керуючого реструктуризацією надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи № 915/974/25 повідомлення про результати розгляду вимог кредитора АТ «Ощадбанк» (вих. № 02-12/24 від 04.09.2025).

19.09.2026 до суду за вх.. № 13355/25 від керуючого реструктуризацією надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи № 915/974/25 інвентаризації майна боржника (вих.№02-12/26 від 19.09.2025).

22.09.2026 за вх.. № 13397/25 до суду від керуючого реструктуризацією надійшов звіт про результати пере5вірки декларацій боржника (вих. № 02-12/27 від 19.09.2025).

30.09.2025 (вх.. № 13862/25) боржник звернувся до суду з клопотанням про доручення до матеріалів справи виправлених декларацій про майновий стан ОСОБА_1 за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки. Також боржниця просила надати додатковий строк для підготовки пояснень стосовно питань, вказаних Арбітражним керуючим у Звіті про результати перевірки декларацій Боржника (№ б/н від 29.09.2025).

Ухвалою від 30.09.2025, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено боржнику строк підготовки пояснень щодо Звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій, попереднє засідання (у т.ч розгляд заяви про грошові вимоги до боржника) відкладено на 21.10.2025.

21.10.2025 за вх.. № 14810/25 до суду від боржниці надійшли додаткові пояснення щодо Звіту арбітражного керуючого про результати перевірки декларацій (№ б/н від 21.10.2025).

Також 21.10.2025 боржником подано до суду клопотання про витребування доказів та відкладення розгляду справи (вх.. № 14812/25), заяву щодо кредиторських вимог АТ «Ощадбанк» (вх. № 14813/25).

21.10.2025 за вх.. № 14816/25 до суду від керуючого реструктуризацією надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи робочого проекту плану реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (вих. № 02-12/31 від 21.10.2025).

Ухвалою від 21.10.2025 суд задовольнив клопотання представника боржника про витребування доказів та зобов`язав Інгульський відділ Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надати Господарському суду Миколаївської області інформацію про стан виконавчого провадження НОМЕР_2 з примусового виконання рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від № 09.10.2027 у справі №489/6410/16 та копії матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_2.

Іншою ухвалою від 21.10.2025 суд повідомив учасників справи про відкладення розгляду справи на 09.12.2025.

На виконання вимог суду від 21.10.2025 Інгульським відділом Державної виконавчої служби скеровано до суду витребувані матеріали, які надійшли суду 10.11.2025

У судовому засіданні 09.12.2025 за участю представника банку, представника боржника, боржника та керуючого реструктуризацією, за результатами попереднього засідання суд повідомив учасників справи про дату оголошення скороченого тексту ухвали - 16.12.2025.

Ухвалою від 16.12.2025, постановленою за результатом попереднього засідання, суд визначити розмір та перелік визнаних судом вимог для внесення керуючим реструктуризацією боргів боржника до реєстру вимог кредиторів боржника, зокрема:

- позачергові вимоги (судовий збір): АТ «Ощадбанк» - 6056,00 грн;

- вимоги другої черги: АТ «Ощадбанк» - 1306647,73 грн (основний борг та відсотки за рішенням суду та судові витрати у позовному провадженні);

- вимоги третьої черги: АТ «Ощадбанк» - 409143,92 грн (пеня за рішенням суду).

Підсумкове судове засідання суд призначив на 16.02.2026.

31.12.2025 до суду від боржниці надійшли додаткові пояснення стосовно вказаної у запиті арбітражного керуючого інформації з приводу наявності або відсутності майна ППФ «ИНТЕРСЕРВИС» (код 31159695),

13.02.2026 керуючим реструктуризацією надіслано до суду клопотання про надання додаткового часу на подання звіту про процедуру реструктуризації боргів боржника.

Ухвалою від 16.02.2026, занесеною до протоколу судового засідання, керуючому реструктуризацією продовжено строк на подання звіту про процедуру реструктуризації боргів боржника до 14.03.2026 та за клопотанням учасників справи судове засідання відкладено на 18.03.2026.

13.03.2026 до суду за вх.. № 3394/26 надійшло клопотання керуючого реструктуризацією про доручення до матеріалів справи звіту про процедуру реструктуризації боргів боржника вих. № 02-12/40 від 13.03.2026 з додатками.

Судове засідання 18.03.2026 не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Давченко Т.М. у відпустці, тому ухвалою від 20.03.2026 суд повідомив учасників справи про призначення розгляду справи на 20.04.2026.

Судове засідання 20.04.2026 не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі, у Миколаївській області тривала повітряна тривога, тому 18.05.2026.

Ухвалою від 18.05.2026, занесеною до протоколу судового засідання, за усним клопотанням учасників справи відкладено судове засідання на 01.07.2026.

30.06.2026 до суду від керуючого реструктуризацією надійшло:

- клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність вх. № 9598/26 (вих. № 02-12/49 від 29.06.2026);

- клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність вх. № 9605/26 (вих. № 02-12/49 від 29.06.2026);

- клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури неплатоспроможності боржника вх. № 9597/26 (вих. № 02-12/50 від 29.06.2026);

- клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури неплатоспроможності боржника вх. № 9603/26 (вих. № 02-12/50 від 29.06.2026);

Кредитор так само надав суду клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність вих. № 55/5.5-03/89930/2026 від 30.06.2026, яке зареєстроване у суді 01.07.2026 за № 9673/26.

01.07.2026 до суду за вх.. № 9646/26 надійшло клопотання керуючого реструктуризацією про залишення без розгляду поданих до суду некоректно оформлених клопотань від 29.06.2026 щодо закриття провадження у справі та стягнення винагороди. У суді ці звернення зареєстровані 30.06.2026 за № 9605/26 та 9603/26 відповідно.

Судове засідання 01.07.2026 не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі, у Миколаївській області тривала повітряна тривога. Тому ухвалою від 01.07.2026 суд повідомив учасників справи про призначення розгляду справи на 22.07.2026.

У даному судовому засіданні судом постановлені ухвали за результатом розгляду клопотань керуючого реструктуризацією про залишення без розгляду некоректно оформлених клопотань від 29.06.2026 щодо закриття провадження у справі та стягнення винагороди та про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури неплатоспроможності боржника вх. № 9597/26 (вих. № 02-12/50 від 29.06.2026).

Тому наразі суд розглядає клопотання керуючого про закриття провадження у справі про неплатоспроможність вх. № 9598/26 (вих. № 02-12/49 від 29.06.2026) та клопотання кредитора про закриття провадження у справі про неплатоспроможність вих. № 55/5.5-03/89930/2026 від 30.06.2026 (вх. № 9673/26 від 01.07.2026).

Щодо закриття провадження у даній справі у судовому засіданні керуючий реструктуризацією та представник кредитора підтримали подані клопотання, а представник боржника не заперечив щодо їх задоволення.

У судовому засіданні 22.07.2026 судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Заслухавши представників сторін та розглянувши у підсумковому судовому засіданні матеріали справи суд установив наступне.

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Із введенням в дію КУзПБ запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.

Неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом (стаття 1 КУзПБ).

З пояснювальної записки до проекту КУзПБ вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.

Тому призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.

Також у преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За таким підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - «Відновлення платоспроможності фізичних осіб» законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Отже, застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.

З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (стаття 116 КУзПБ) Верховний Суд зауважує, що цим Кодексом запроваджено «добровільне банкрутство» боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.

Подібний за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20.

Отже, процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.

Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою четвертою «Відновлення платоспроможності фізичної особи» КУзПБ.

Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Частиною 2 статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.

Про введення процедури реструктуризації боргів боржника господарським суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника (частина 5 статті 119 КУзПБ).

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

Ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів фізичної особи - боржника, господарський суд зобов`язаний перевірити наявність визначених частиною 7 статті 123 КУзПБ підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з власної ініціативи суду, надати таким обставинам належну юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні. А за тим, врахувавши обставини, що свідчать про добросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи, господарський суд вирішує питання щодо подальшого руху справи.

Згідно з пунктом 1 частини 7 статті 123 КУзПБ суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, зокрема, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 зауважив, що розширене коло ініціаторів застосування частини 7 статті 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.

Враховуючи, що основним призначенням частини 7 статті 123 КУзПБ є припинення реабілітації очевидно недобросовісного боржника та можливість її застосування з власної ініціативи суду, господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за цією нормою, тому з власної ініціативи, зокрема розглядаючи інформацію керуючого реструктуризацією про результати перевірки майнового стану боржника або вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов`язаний перевірити такі обставини та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.

Добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, з якими КУзПБ пов`язує можливість альтернативного вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом при ухваленні рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Досліджуючи наявність визначених частиною 7 статті 123 КУзПБ підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи суд зазначає таке.

Задля ефективної реалізації боржником права на реабілітацію добросовісного боржника КУзПБ передбачає участь арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи, залежно від судової процедури - як керуючого реструктуризацією боргів або керуючого реалізацією майна боржника.

Поряд із загальним правовим статусом арбітражного керуючого, закріпленим у статті 12 КУзПБ, деякі його аспекти у справах про неплатоспроможність фізичних осіб конкретизовано статтею 114 КУзПБ, а особливості механізму реалізації - у інших нормах Книги четвертої цього Кодексу.

Згідно зі статтею 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати інформацію і документи, що містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю; здійснювати огляд майна боржника. Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний організувати виявлення та складання опису майна боржника.

Своєчасне та належне виконання арбітражним керуючим завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг.

Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для розкриття перед судом і кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Вона повинна відповідати принципам повноти та достовірності.

Згідно ч.5 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.

До членів сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

У даній справі боржник при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на виконання приписів КУзПБ надав декларації про доходи за 2022-2025 роки.

На підставі ч. 3 ст. 122 КУзПБ керуючим реструктуризацією проведено перевірку декларацій про майновий стан боржника 19.09.2024 та зареєстрований судом 22.09.2025 за вх.. № 13397/25 (том 2 а.с. 194-202).

Згідно указаного звіту в результаті перевірки відомостей, вказаних боржником у деклараціях про майновий стан керуючий реструктуризацією встановив неточності, зокрема:

1. Виявлено корпоративні права на ППФ «ИНТЕРСЕРВИС» (код 31159695) та ППФ «ИНТЕРРАД» (код 23399944).

2. Встановлено розбіжності відомостей, зазначених у деклараціях, та отриманих в ході їх перевірки, щодо систематичних валютних надходжень через «Western Union».

3. Продаж сином Боржника власного автомобіля «HYUNDAI SONATA» 2015 року випуску дружині - ОСОБА_2 за 20 000,00 грн.

4. Продаж квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ., яка належала матері Боржника - ОСОБА_3 , близькій родичці - ОСОБА_4 .

5. Наявність історичних записів про майно ППФ «ИНТЕРРАД».

Зазначений звіт боржнику надіслано поштою а представнику боржника - до електронного кабінету (19.09.2025 о 18:21).

29.09.2025 боржник подав суду клопотання про доручення уточнюючих декларацій вх. № 13862/25 та просив суд надати додатковий строк для надання пояснень (том 3 а.с. 80-112).

21.10.2025 боржником надіслано до суду додаткові пояснення щодо виявлених керуючим реструктуризацією неточностей.

Зокрема щодо корпоративних прав боржниця зазначила, що вона формально була засновником та кінцевим бенефіціаром цих підприємств, фактично керував ними батько, який помер у 2019 році. Підприємства вже давно припинили здійснення господарської діяльності, однак відомості про них не виключені з ЄДРЮОФОП.

Щодо валютних надходжень боржниця вказує, що це безоплатна допомога друзів.

Щодо продажу автомобіля сином своїй дружині боржниця зазначила, що це була необхідність, щоб через загострення ситуації у країні, вона могла спокійно виїжджати за кордон, та відчужувати майно без присутності чоловіка. Переоформлення було через електронний портал «ДІЯ» (в якому не передбачена можливість укладання договорів дарування) для того, щоб не витрачати час у сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ. За правилами «ДІЯ» у першому продажі сума договору може буду будь-якою.

Щодо продажу квартири, яка належала матері Боржника - ОСОБА_3 її близькій родичці - ОСОБА_4 (онуці) зазначено, що квартира була відчужена у рамках виконавчого провадження.

Щодо наявності історичних записів про майно ППФ «ИНТЕРРАД» (будинок відпочинку «САНЬ») зазначено наступне. Будинок відпочинку «САНЬ» належав на праві власності ППФ «ІНТЕРРАД» і був відчужений як майно підприємства, яке підлягало реалізації в рамках ліквідаційної процедури відповідно до чинного законодавства.

05.01.2026 керуючим реструктуризацією проведено перші збори кредиторів, за результатами проведення яких від представника кредитора була отримана інформація про наявність у боржника земельної ділянки кадастровий номер 4823381300:02:000:0430, інформація про яку не була внесена в декларації.

У зв`язку з зазначеним керуючим реструктуризацією отримано витяг з ДВК, у якому підтверджена указана інформація. Про зазначені вище обставини та виявлені розбіжності було доведено до відома учасників справи про неплатоспроможність у звіті керуючого реструктуризацією, проте від боржника додаткових відомостей надано не було, а у виправленій декларації зміни не внесено та розбіжності не усунуті, що підтверджує факт надання боржником неповної та/або недостовірної інформації про свій майновий стан та доходи.

30.12.2025 боржником було скеровано до суду додаткові пояснення щодо наявності або відсутності майна ППФ «ИНТЕРСЕРВИС» (код 31159695). Зокрема указано про інформація про рухоме та нерухоме майно ППФ «ИНТЕРСЕРВИС» міститься у Реєстрі прав на нерухоме майно, в якому права реєструвалися до 01.01.2013. Натомість в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (який діє з 01.01.2013) така інформація відсутня. Також боржниця вкотре наголошує, що вона лише формально була вписана як засновник. Внаслідок цього Боржник не володіє ні документацією, ні інформацією щодо майна, яке належало ППФ «ІНТЕРСЕРВИС» і не має жодних відомостей щодо сучасного стану вказаного майна (кому, коли і як воно було відчужено, де фактично розташовано, щодо обтяжень вказаного майна тощо). Також просить взяти до уваги що підприємство тривалий час було збитковим, а тому не є активом. Щодо транспортних засобів (трактора колісні 1989-1992 років випуску) та їх місцезнаходження Боржнику невідома інформація з підстав, які викладені вище. Для з`ясування боржником зроблено запит до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області.

Проаналізувавши зазначену інформацію керуючим реструктуризацією висновок, що боржник - фізична особа ОСОБА_1 на дату подання заяви про свою неплатоспроможність не розкрила повністю інформацію про свій майновий стан і членів її сім`ї, відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства та наказу Міністерства юстиції України № 2627/5 від 21.08.2019 року.

За твердженням керуючого реструктуризацією внесення боржником до декларацій про свій майновий стан та членів сім`ї недостовірністю даних та не усунення виявлених недоліків є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ.

Окрім зазначеного, керуючий реструктуризацією указує, що протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника. Відповідно до ч.11 ст.126 КУзПБ у такому випадку так само передбачена можливість закриття провадження у справі.

Тому, посилаючись на п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ та ч.11 ст.126 КУзПБ керуючий реструктуризацією звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження.

Аналогічні підстави закриття провадження вбачає й кредитор уклопотанні про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх.. № 9673/26 від 01.07.2026).

Як вже зазначено у даній ухвал, в судовому засіданні 22.07.2026 представник боржника не висловила заперечень та не спростував викладених у клопотаннях про закриття провадження обставин.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін суд вбачає, що боржником як у первинних так і у виправлених деклараціях про доходи зазначена неповна інформація інформація, зокрема щодо корпоративних прав боржника, рухомого майна (тракторів) та нерухомого майна (земельна ділянка).

Надаючи правову кваліфікацію зазначеним обставинам, суд виходить з такого.

Зокрема, як вбачається із приписів п.11 ч.2 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається, у тому числі, декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.

Згідно ч.5 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року, за який подається декларація.

Згідно з положеннями частини 5 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати. До членів сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.

Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Саме тому реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.

Кодексом України з процедур банкрутства, наказом Міністерства юстиції України від 18.02.2020 №593/5 «Про порядок подання арбітражними керуючими обов`язкових відомостей (інформації)» не передбачено імперативних норм щодо встановленої форми подання керуючим реструктуризацією звіту за результатами перевірки декларації боржника у справі про неплатоспроможність.

Отже, звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації боржника за своєю суттю відображає зміст встановлених при відповідній перевірці обставин.

При цьому, допустивши виявлення нових відомостей щодо майнового стану боржника, які останнім не були зазначені, або їх неточності, керуючий реструктуризацією, в силу вимог Кодексу України з процедур банкрутства, повідомляє боржника за результатами проведеної перевірки вказаних обставин.

Керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення керуючим реструктуризацією неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, обов`язково її доводить до відома боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у строк встановлений законом.

Якщо боржник не скористався наданим йому правом усунути недоліки поданих ним декларацій виявлені за наслідками їх перевірки арбітражним керуючим наступають наслідки визначені п.1 ч.7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства.

Закон не передбачає перевірку керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.

Частиною 7 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства, яка містить назву «Наслідки затвердження плану реструктуризації боргів боржника» передбачено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо встановить зокрема, що боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї; майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.

За змістом частини 2 наведеної статті основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Отже, Кодексом України з процедур банкрутства за результатами встановленого факту невідповідності інформації або її неточності у декларації про майновий стан боржника у випадку їх неусунення впродовж встановленого законодавством строку на стадії реструктуризації боргів боржника передбачено наявність підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

При цьому, певні неточності в декларації про майновий стан не можуть слугувати підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність або закриття провадження у такій категорії справ, оскільки законодавцем наділено боржника можливістю усунути такі неточності шляхом надання суду виправленої декларації.

За змістом пункту 1 частини 7 наведеної вище статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства у разі встановлення обставин зазначення боржником у декларації про майновий стан неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї ці недоліки можуть бути усунуті упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації шляхом надання суду виправленої декларації про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

Аналіз наведеної правової норми свідчить, що законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про банкрутство фізичної особи: боржник подає суду декларації; керуючий реструктуризацією перевіряє декларації надані боржником та виявляє чи наявна у деклараціях поданих боржником неповна та/або недостовірна інформація; боржник отримує звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій; боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки його декларації має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 також зауважила, що Кодекс України з процедур банкрутства містить низку процесуальних запобіжників задля спонукання боржника до належного виконання обов`язків та уникнення недобросовісного використання судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

При цьому п.1 ч.7 ст.123 КУзПБ розмежовує такі поняття як «неповна» та «недостовірна» інформація, зазначення якої має безумовний наслідок для боржника у вигляді закриття провадження у справі.

Верховний Суд у зазначеній постанові звернув увагу на те, що положення ст.123 КУзПБ є безумовним заходом відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачають альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом. До того ж, розширене коло ініціаторів застосування ч.7 ст.123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.

Господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за ч.7 ст.123 КУзПБ, тому з власної ініціативи зобов`язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні. Одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності). Тож, на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.

Аналогічний за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №911/2043/20.

За змістом наведених положень КУзПБ та згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його можливостей і намірів щодо розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб, а також може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

Поряд з зазначеним, суд констатує, що у матеріалах справи про неплатоспроможність боржника станом на час розгляду - 22.07.2026 (1 рік з дня відкриття) відсутній погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника.

Відповідно до ч.11 ст.126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Отже, вказаним положенням так само передбачено можливість закриття провадження у справі.

Тож, проаналізувавши процесуальну поведінку боржника, зважаючи на обставину надання боржником неповної інформації, суд не може констатувати добросовісність виконання боржником своїх обов`язків.

Зазначений висновок не можна вважати проявом надмірного формалізму, адже законодавством про банкрутство чітко прописаний механізм усунення боржником недостовірних відомостей у деклараціях про його майновий стан.

Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ та ч.11 ст.126 КУзПБ суд приходить до висновку про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, №303-А. пункт 29).

З огляду на зазначене, суд вважає, що ним було надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Керуючись ст. 9, 12, 113, 114, 123, 126 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 915/974/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

2. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.

3. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Філатова В`ячеслава Вікторовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 2140 від 01.07.2024).

4. Копію ухвали надіслати кредитору, боржнику, керуючому реструктуризацією, Головному управлінню ДПС в Миколаївській області, Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області, приватному виконавцю виконавчого округу Миколаївської області Баришнікову А.Д., Інгульському відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Одеському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України, Державній прикордонній службі Україні.

Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 27.07.2026.

Суддя Т.М.Давченко