Рішення № 138500722, 27.07.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2254/26

Провадження № 2/487/2076/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2026 року до Заводського районного суду міста Миколаєва надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (позивач) до ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 15-006-868-2-21-Г від 23.11.2021 укладеним з АТ «МЕГАБАНК», в сумі 59633,19 грн, судового збору в сумі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11200 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» отримало право вимоги за договором № 15-006-868-2-21-Г від 23.11.2021 укладеним між АТ «МЕГАБАНК» та відповідачем. З часу відступлення права вимоги відповідач не здійснив жодного платежу. У зв`язку з цим, позивач звертається до суду.

27 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України не надходило. Правом на подання відзиву відповідачка не скористалася.

Зважаючи на розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, суд розглядає її за наявними матеріалами в письмовому провадженні без проведення судового засідання (ч. 13 ст. 7, ч. 5 ст. 279 ЦПК України).

На підставі частини 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 23.11.2021 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 15-006-868-2-21-Г (з ануїтетними платежами) приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якого ОСОБА_1 підтвердила прийняття в повному обсязі Публічної пропозиції (оферти) АТ «МЕГАБАНК» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, який розміщений у місці інформування клієнт та на сайті АТ «МЕГАБАНК». Кредитодавець надає кредитні кошти, в сумі та на умовах визначених договором, які позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками до цього договору. Кредит надається на споживчі цілі шляхом видачі готівкових коштів з каси банку.

Умови та порядок надання кредиту: строк з 23.11.2021 од 22.11.2026 включно, загальний розмір 32000,00 грн, процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості 10,00 % річних, розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості - 1,90% від суми кредиту сплачується щомісячно. Розмір щомісячного платежу 1290,81 грн.

Цей договір та додатки до нього підписані сторонами договору.

Відповідно до заявки на видачу готівки № TR.3257786.2169.46 від 21 листопада 2021 року ОСОБА_1 через касу АТ «МЕГАБАНК» отримала 32000,00 грн

Відповідно до виписок по рахунками, відповідач повернула кредит не у повному обсязі, останній платіж здійснено 01.03.2022, внаслідок чого має заборгованість.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості, складеній АТ «МЕГАБАНК», відповідач станом на 03.09.2024 має заборгованість у сумі 59 633,19 грн, з яких: заборгованість за основним боргом 29 205,60 грн, заборгованість за відсотками 11 579,59 грн, заборгованість по комісії 18 848,00 грн.

03 вересня 2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МУСТАНГ ФІНАНС» укладено договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за яким АТ «МЕГАБАНК» відступило ТОВ «МУСТАНГ ФІНАНС» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з Договору № 15-006-868-2-21-Г на суму 59 633,19 грн, що підтверджується договором, платіжною інструкцією кредитового переказу коштів, протоколом електронного аукціону, витягом з додатку № 1 до Договору №GL1N426240.

27 грудня 2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладено договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, за яким ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з Договору № 15-006-868-2-21-Г на суму 59 633,19 грн, що підтверджується договором, платіжними інструкціями кредитового переказу коштів, витягом з додатку № 1 до Договору №1/12.

25.11.2025 ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» надіслало ОСОБА_1 вимогу про повернення кредиту у сумі 59 633,19 грн.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого правового регулювання.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тлумачення ч.1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України); дарування (ч.2 ст.718 ЦК України); факторингу (гл.73 ЦК України).

З досліджених та перелічених вище доказів вбачається, що в матеріалах справи містяться докази відступлення прав вимог за договором № 98321677000 до позивача.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 «… боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання, що вбачається з виписки за особовими рахунками. Після відступлення права вимоги позивачу до відповідача, відповідач також не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» за договором № 15-006-868-2-21-Г.

Відповідачем існування заборгованості не спростовано, власного розрахунку суду не надано.

Отже, існують підстави для стягнення з відповідача на користь ТОВ ««ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованості за наданим кредитом.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача надані належні докази на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 11 200,00 грн.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ст.141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Верховний Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Отже, при визначенні суми відшкодування, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ця справа є малозначною, предмет спору у цій справі не є складним та не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів є незначним; підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи та не вплинула на результат розгляду справи, оскільки судова практика у даній категорії справи є сталою.

З огляду на вказані обставини, суд вважає, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію їх пропорційності та розумності та є завищеним, а тому зменшує розмір цих витрат до 5000,00 грн.

За таких обставин, оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № 15-006-868-2-21-Г (з ануїтетними платежами) приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 23.11.2021 у сумі 59 633,19 грн, з яких: заборгованість за основним боргом 29 205,60 грн, заборгованість за відсотками 11 579,59 грн, заборгованість по комісії 18 848,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 5000,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», ЄДРПОУ: 40932411, місцезнаходження: м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 27 липня 2026 року.

Суддя: З.М. Сухаревич