Ухвала суду № 138500458, 22.07.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/286/25

1-кп/134/25/2026

УХВАЛА

22 липня 2026 року селище Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області у складі:

головуючої-судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене 08 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020010000747, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України,

встановив:

У провадженні Крижопільського районного суду Вінницької області перебуває зазначене кримінальне провадження.

Стороною обвинувачення до суду було подано клопотання про оголошення обвинуваченого у розшук та надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою. Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.08.2024 року до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням в сумі 1 645 560 грн. Ухвалою Вінницького апеляційного суду Вінницької області від 15.11.2024 року вказаний розмір застави змінено та визначено ОСОБА_6 заставу в розмірі 100 прожиткових мінімумів в сумі 302 800 грн, яку за ОСОБА_6 було внесено. На даний час у судові засідання, призначені Крижопільським районним судом Вінницької області на 09.01.2026 року, 29.01.2026 року, 25.02.2026 року, 11.03.2026 року, 26.03.2026 року та 22.04.2026 року обвинувачений ОСОБА_6 неодноразово не з`являвся з невідомих суду причин, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлявся, а тому місце його перебування встановити неможливо, окрім як шляхом проведення розшуку компетентними органами. Таким чином, судом на даний час вичерпано всі можливості щодо забезпечення явки до суду обвинуваченого. В судовому засіданні захисником ОСОБА_6 повідомлялось про проходження обвинуваченим на даний час військової служби, зокрема у складі ВЧ № НОМЕР_1 , проте жодних документів на підтвердження цього надано не було. Разом з цим у відповідь на запит прокурора командир військової частини НОМЕР_1 листом № 20790 від 17.04.2026 повідомив, що ОСОБА_6 до військової частини НОМЕР_1 не прибував та до списків особового складу не зараховувався. Вказане стало підставами для подачі прокурором клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою без визначення розміру застави.

Разом з даним клопотанням стороною обвинувачення було подане клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 , а саме: замінити запобіжний захід з запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 302 800 гривень на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.08.2024 року до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням в сумі 1 645 560 грн. Ухвалою Вінницького апеляційного суду Вінницької області від 15.11.2024 року вказаний розмір застави змінено та визначено ОСОБА_6 заставу в розмірі 100 прожиткових мінімумів в сумі 302 800 грн, яку за ОСОБА_6 було внесено. На даний час у судові засідання, призначені Крижопільським районним судом Вінницької області на 09.01.2026 року, 29.01.2026 року, 25.02.2026 року, 11.03.2026 року, 26.03.2026 року та 22.04.2026 року обвинувачений ОСОБА_6 неодноразово не з`являвся з невідомих суду причин, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлявся, а тому місце його перебування встановити неможливо, окрім як шляхом проведення розшуку компетентними органами. Таким чином, судом на даний час вичерпано всі можливості щодо забезпечення явки до суду обвинуваченого. Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Запобіжні заходи, у тому числі застава, застосовуються для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків як тих, що визначені ухвалою слідчого судді або суду відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, так і тих, що передбачені пунктами 1, 3 ч. 7 ст. 42 КПК України. Обов`язки підозрюваного, обвинуваченого, передбачені в ч. 7 ст. 42 КПК України, покладаються на нього процесуальним законом і діють з часу набуття статусу підозрюваного, незалежно від застосування запобіжного заходу. Метою застосування запобіжного заходу у вигляді застави є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження. Клопотання обґрунтовується порушенням обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави може бути застосовано щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Окрім того, стороною обвинувачення було подане клопотання про звернення застави в дохід держави. Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.08.2024 року до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням в сумі 1 645 560 грн. Ухвалою Вінницького апеляційного суду Вінницької області від 15.11.2024 року вказаний розмір застави змінено та визначено ОСОБА_6 заставу в розмірі 100 прожиткових мінімумів в сумі 302 800 грн, яку за ОСОБА_6 було внесено. На даний час у судові засідання, призначені Крижопільським районним судом Вінницької області на 09.01.2026 року, 29.01.2026 року, 25.02.2026 року, 11.03.2026 року, 26.03.2026 року та 22.04.2026 року обвинувачений ОСОБА_6 неодноразово не з`являвся з невідомих суду причин, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлявся, а тому місце його перебування встановити неможливо, окрім як шляхом проведення розшуку компетентними органами. Таким чином, судом на даний час вичерпано всі можливості щодо забезпечення явки до суду обвинуваченого. Відповідно до вимог абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Відповідно до ч. 9 ст. 182 КПК України, прокурор має право подавати до місцевого суду клопотання про звернення застави в дохід держави. Запобіжні заходи, у тому числі застава, застосовуються для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків як тих, що визначені ухвалою слідчого судді або суду відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, так і тих, що передбачені пунктами 1, 3 ч. 7 ст. 42 КПК України. Обов`язки підозрюваного, обвинуваченого, передбачені в ч. 7 ст. 42 КПК України, покладаються на нього процесуальним законом і діють з часу набуття особою статусу підозрюваного незалежно від застосування запобіжного заходу. З викладеного випливає, що застава відповідно до ст. 182 КПК України застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, визначених не лише ст. 194 КПК України, а й ч. 7 ст. 42 КПК України. Зважаючи на введення в Україні воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, воєнні дії по всій території України, оголошення і проведення загальної мобілізації, беручи до уваги невиконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, внесену за ОСОБА_6 заставу необхідно звернути у дохід держави.

Адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні заявив клопотання про витребування із ІНФОРМАЦІЯ_1 інформацію про те, чи проходять військову службу за призовом під час мобілізації наступні громадяни (які є потерпілими у цьому кримінальному провадженні): ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також інформацію із Вінницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про те, чи наявний актовий запис про смерть щодо гр. ОСОБА_12 . Своє клопотання обґрунтовує тим, що потерпілі неодноразово не з`являються в судове засідання, тому необхідна інформація щодо місця перебування зазначених потерпілих та належного їх повідомлення про час та місце судового засідання.

В судовому засіданні прокурор просив клопотання про оголошення обвинуваченого ОСОБА_6 у розшук та надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою залишити без розгляду. Інші клопотання підтримав із підстав, які у них зазначені. Наголосив, що обвинувачений ОСОБА_6 був обізнаний про розгляд відносно нього кримінального провадження в суді, однак не з`являвся неодноразово, причин неявки суду не повідомив. Проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_8 не заперечував.

Обвинувачений щодо зміни запобіжного заходу та звернення застави у дохід держави заперечив. Повідомив, що він був мобілізований 13 лютого 2025 року та проходив службу спочатку у військовій частині НОМЕР_2 , далі його відправила на навчання у військову частину НОМЕР_3 , десь близько двох місяців він проходить службу у військовій частині НОМЕР_4 . Коли він перебував у військовій частині НОМЕР_3 , він не міг брати участь у судових засідання, оскільки його не відпускали, а мобільний телефон давали увечері на пів години. Документів про його відрядження на навчання він не мав можливості отримати, у зв`язку з перебуванням у даній військовій частині. Наразі він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_4 , та має можливість з`являтися на судові засідання, що підтверджується тим, що він уже неодноразово був присутній у судових засіданнях, в тому числі і у режимі відеоконференції. Зазначив, що в подальшому також зобов`язується з`являтися. Проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_8 не заперечував.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 заперечив проти клопотань прокурора про зміну обвинуваченому міри запобіжного заходу а також щодо звернення в дохід держави застави. Свої заперечення обґрунтував тим, що ОСОБА_6 був дійсно мобілізований та проходив службу у різних військових частинах. Однак останній не міг з`явитися на судові засідання, оскільки з ним був відсутній зв`язок, тому і документи він не міг отримати, так як числився в одній військовій частині, був на навчанні в іншій частині, при цьому вирішувалося питання про його переведення в іншу частину. Оскільки дане питання було в невизначеному стані, ніяка військова частина не могла надати відповідні документи. Усі документи, які можливо було отримати він надавав в судових засіданнях, та повідомляв про це суд. Коли уже ОСОБА_6 був переведений у військову частину НОМЕР_4 , він уже мав можливість і прибував в судові засідання. Тому підстав для зміни запобіжного заходу та звернення застави в дохід держави немає. Проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_8 не заперечував.

Потерпіла ОСОБА_13 направила до суду пояснення щодо заявлених клопотань прокурором, в яких зазначила, що підтримує їх та просить задовільнити.

Інші учасники судового засідання щодо клопотань прокурора та адвоката ОСОБА_8 покладаються на розсуд суду.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, суд прийшов до такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно зі ст. 177 КПК України застосування та зміна запобіжного заходу допускається лише з метою запобігання ризикам, визначеним цією статтею, а обов`язок доведення існування таких ризиків покладається на сторону обвинувачення.

Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України застава звертається в дохід держави лише у разі невиконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків без поважних причин, зокрема якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом суду або порушив інші покладені на нього обов`язки.

Отже, для звернення застави в дохід держави необхідним є встановлення сукупності таких обставин: наявність покладеного процесуального обов`язку; належне повідомлення особи про виклик; невиконання такого обов`язку; відсутність поважних причин його невиконання.

Як встановлено судом, після подання прокурором клопотання обвинувачений прибув до суду та повідомив про проходження військової служби.

Під час судового розгляду встановлено, що у період його неявки він проходив військову службу та був відкомандирований до інших військових частин, у зв`язку з чим фактичне місце проходження служби тривалий час не було відоме суду та учасникам кримінального провадження.

Захисник неодноразово повідомляв суд, що обвинувачений перебуває на військовій службі, проходить навчання та через особливості виконання військового обов`язку не мав можливості користуватися засобами зв`язку і своєчасно повідомляти суд про місце свого перебування.

Суд критично оцінює доводи прокурора про умисне ухилення обвинуваченого від суду, оскільки вони спростовуються дослідженими матеріалами кримінального провадження. Це підтверджується і листами військових частин, рекомендаційним листом командира військової частини НОМЕР_4 , рапортом працівника поліції про виконання приводу ОСОБА_6 в судове засідання, а також повідомленнями захисника, які надавалися суду як у письмовій формі, так і усно під час судових засідань.

Прокурор зазначає, що обвинувачений належним чином повідомлявся, однак повістки, які направлялися на адресу обвинуваченого ОСОБА_6 , яка зазначена в обвинувальному акті, поверталися із поміткою «Адресат відсутній», як встановлено судом, така відмітка була зумовлена тим, що останній не проживав за даною адресою, оскільки проходив військову службу.

Матеріали клопотання прокурора не містять належних та допустимих доказів того, що обвинувачений умисно ухилявся від явки до суду, був належним чином повідомлений про дату та час судових засідань, мав реальну можливість з`явитися до суду, однак без поважних причин цього не зробив.

Натомість встановлені судом обставини свідчать про наявність об`єктивних причин неявки обвинуваченого до суду.

Сам по собі факт неявки обвинуваченого до суду не є безумовною підставою для звернення застави в дохід держави чи зміни запобіжного заходу. Такі процесуальні наслідки можливі лише за умови встановлення винної поведінки обвинуваченого та відсутності поважних причин невиконання покладених на нього обов`язків.

Проходження військової служби в умовах воєнного стану, перебування у різних військових частинах, відрядження (відкомандирування), проходження військової підготовки та обмеження можливості користування засобами зв`язку є обставинами, які об`єктивно могли перешкоджати своєчасній явці до суду та повідомленню суду про причини неявки.

Крім того, суд враховує, що обвинувачений притягується до кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 190 КК України. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний визначити розмір застави, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 190 КК України, не належить до випадків, визначених ч. 4 ст. 183 КПК України, а тому вимога прокурора про застосування до обвинуваченого тримання під вартою без визначення розміру застави не відповідає вимогам ч. 3, п. 4 ч. 2 та ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки прокурором не доведено факту порушення обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді застави.

Як уже зазначалося вище, прокурором не доведено факту порушення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Саме по собі неприбуття обвинуваченого до суду за встановлених у цій справі обставин не свідчить про умисне невиконання ним процесуальних обов`язків та не може розцінюватися як порушення умов застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Суд також враховує, що після встановлення фактичного місця проходження військової служби обвинувачений з`явився до суду, що також свідчить про відсутність наміру ухилятися від кримінального провадження.

За таких обставин прокурором не доведено наявності передбачених законом підстав для звернення застави в дохід держави, а також не доведено виникнення нових чи посилення існуючих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які б виправдовували зміну запобіжного заходу на тримання під вартою без визначення застави.

Відповідно до принципу змагальності, закріпленого у ст. 22 КПК України, саме сторона, яка заявляє клопотання, повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог. Оскільки прокурором не доведено умисного порушення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а судом не встановлено достатніх та належних доказів того, що його неявка до суду була наслідком умисного ухилення від виконання таких обов`язків, підстав для звернення застави в дохід держави та зміни запобіжного заходу суд не вбачає.

Щодо клопотання прокурора про залишення без розгляду клопотання про оголошення обвинуваченого у розшук та надання дозволу на затримання, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх процесуальних прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Щодо заявленого клопотання адвоката ОСОБА_8 суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в судові засідання не з`являються, судом повідомляються шляхом направлення судових повісток на адреси проживання, які вказані в обвинувальному акті, одна повертаються до суду із поміткою «Адресат відсутній». Для належного повідомлення потерпілих про час та місце судового засідання, необхідно здійснити відповідні запити. З огляду на зазначене суд дійшов висновку про задоволення клопотання адвоката ОСОБА_8 .

Керуючись ст. ст. 22, 26, 177, 182, 183, 194, 331, 369, 372 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора про залишення без розгляду його клопотання про оголошення обвинуваченого ОСОБА_6 у розшук та надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою задовольнити.

Клопотання прокурора про оголошення обвинуваченого ОСОБА_6 у розшук та надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою залишити без розгляду.

У клопотанні прокурора про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 з запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 302 800 гривень на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відмовити.

У клопотанні прокурора про звернення застави, визначеної ОСОБА_6 у сумі 302 800,00 грн, у дохід держави відмовити.

Клопотання захисника адвоката ОСОБА_8 задовольнити.

Витребувати:

- із ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) інформацію про те, чи проходять військову службу за призовом під час мобілізації наступні громадяни (які є потерпілими у цьому кримінальному провадженні): ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Вінниця, проживає за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Вінниця, проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;

- із Вінницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Вінниця, вулиця Замостянська, 7) інформацію про те, чи наявний актовий запис про смерть щодо гр. ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Вінниця, адреса проживання (зазначена в обвинувальному акті): АДРЕСА_2 .

Відкласти підготовче судове засідання на 14 годину 35 хвилин 07 вересня 2026 року.

Ухвалу направити до ІНФОРМАЦІЯ_5 та Вінницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для виконання в частині витребування інформації.

Ухвала суду в частині відмови у задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. В іншій частині ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, окремому апеляційному оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.

Суддя