Ухвала суду № 138500456, 22.07.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/286/25

1-кп/134/25/2026

УХВАЛА

22 липня 2026 року селище Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області у складі:

головуючої-судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

заявників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в режимі відеоконференції клопотання заявників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному 08 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020010000747, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України,

встановив:

У провадженні Крижопільського районного суду Вінницької області перебуває зазначене кримінальне провадження.

У підготовчому судовому засіданні 22 липня 2026 року ОСОБА_10 подав клопотання про скасування арешту майна, а саме: на грошові кошти в сумі 58600 доларів США та їх повернення ОСОБА_11 . Своє клопотання обґрунтовує тим, що в ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, 22 серпня 2024 року було проведено обшук за адресою проживання ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_11 , під час якого були вилучені грошові кошти та ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04 вересня 2024 року на дані кошти був накладений арешт. Необхідність арешту грошових коштів слідчим суддею була мотивована тим, що кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, встановлюються усі обставини кримінального правопорушення, продовжується збір доказів, існує необхідність у призначенні експертиз, та враховуючи обсяг підозри, в зв`язку з неможливістю повністю оглянути та дослідити вилучене майно, встановити законність походження коштів. Окремо також суд зазначив, що арешт вказаного майна є тимчасовим заходом забезпечення у кримінальному провадженні, а тому власник майна в подальшому має право звернутися з клопотанням про скасування арешту. Досудове розслідування по даному кримінальному провадженні завершено. Грошові кошти на загальну суму 58600 доларів США належать ОСОБА_11 , яка отримала дані кошти від нього в борг за договором позики від 01 липня 2024 року з метою придбання та використання для будівництва об`єктів нерухомості в м. Вінниця та Вінницькому районі строком на 1 рік. Даний договір знаходився і зберігався за місцем проведення обшуку, однак не був знайдений та вилучений. Досудовим слідством не встановлено, що дані грошові кошти здобуті злочинним шляхом, містять будь-яку доказову інформацію в рамках доведеності вини у виявлених та вчинених злочинів, або мають доказове значення у даному кримінальному провадженні. Дані грошові кошти жодним чином не стосуються вчинених злочинів, отримані ОСОБА_11 на законних підставах в рамках виконання цивільно-правового договору, які склалися між останньою та ним до проведення обшуку 22 серпня 2024 року та підлягають поверненню йому в строки і на умовах визначених договором позики. Разом з тим з матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відносно майна, на яке накладено було арешт, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, як це передбачено ч. 2 ст. 170 КПК України. На підставі зазначеного вважає, що на сьогодні відсутня потреба в перебуванні майна під арештом і останній підлягає скасуванню.

З аналогічним клопотанням про скасування арешту на зазначену суму звернулася і ОСОБА_11 .

Крім того в судовому засіданні із клопотанням про скасування арешту на грошові кошти в сумі 12800 доларів США та 700 євро звернувся ОСОБА_12 . Своє клопотання обґрунтовує тим, що в ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, 22 серпня 2024 року було проведено обшук за адресою проживання ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_11 , під час якого були вилучені грошові кошти та ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04 вересня 2024 року на дані кошти був накладений арешт. Необхідність арешту грошових коштів слідчим суддею була мотивована тим, що кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, встановлюються усі обставини кримінального правопорушення, продовжується збір доказів, існує необхідність у призначенні експертиз, та враховуючи обсяг підозри, в зв`язку з неможливістю повністю оглянути та дослідити вилучене майно, встановити законність походження коштів. Окремо також суд зазначив, що арешт вказаного майна є тимчасовим заходом забезпечення у кримінальному провадженні, а тому власник майна в подальшому має право звернутися з клопотанням про скасування арешту. Досудове розслідування по даному кримінальному провадженні завершено. Грошові кошти в сумі 12800 доларів США та 700 євро, які вилучені під час обшуку належать йому. ОСОБА_6 є його рідним братом по матері. Свою банківську карту АТ КБ «ПриватБанк» за рахунком IBAN НОМЕР_1 і додатковим рахунком по договору SAMDNWFC00079829615 від 20 вересня 2022 року він віддав у розпорядження ОСОБА_6 , який на його прохання протягом січня-березня 2024 року знімав готівкою кошти на загальну суму 497 000 грн та обмінював з гривні на долари та євро на загальну суму 12800 доларів США та 700 євро. Дані кошти ОСОБА_6 зберігав за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та мав передати йому, коли він повернеться із військової служби. Під час досудового розслідування в даному кримінальному провадженні не встановлено причетність ОСОБА_12 до вчинених злочинів, а також не встановлено, що зазначені кошти, на які він просить скасувати арешт, здобуті злочинним шляхом, містять будь-яку доказову інформацію в рамках доведеності вини у виявлених та вчинених злочинів, або мають доказове значення у цьому кримінальному провадженні. Дані грошові кошти не стосуються вчинених злочинів, отримані на законних підставах, як оплата на несення військової служби по захисту батьківщини. Дані кошти необхідні йому для продовження лікування травм, які він отримав під час військової служби. Разом з тим з матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відносно майна, на яке накладено було арешт, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, як це передбачено ч. 2 ст. 170 КПК України. На підставі зазначеного вважає, що на сьогодні відсутня потреба в перебуванні майна під арештом і останній підлягає скасуванню.

Заявники в судовому засіданні підтримали свої клопотання про скасування арешту на грошові кошти та просили їх задовільнити з підстав, які зазначені у самих клопотаннях.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтвердив зазначені факти, які викладені в даних клопотаннях.

Адвокат ОСОБА_7 просив задовільнити зазначені клопотання з підстав, які зазначені у них. Разом з тим наголосив, що в даному кримінальному провадженні предметом злочину є майно, а не грошові кошти. При цьому є відповідна сума збитків, яка зазначена в кримінальному провадженні, а сума, яка вилучена під час обшуку та на яку накладено арешт значно більша. При цьому досудовим розслідуванням не встановлено, що зазначені грошові кошти здобуті злочинним шляхом та що вони належать безпосередньо ОСОБА_6 , ті особи, які зазначені на файлах із грошима, не були допитані в даному кримінальному провадженні ні як свідки, ні як потерпілі. Досудовим розслідуванням не встановлено, кому належать грошові кошти, які вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживають ОСОБА_6 та ОСОБА_11 . Кошти, з яких заявники просять скасувати арешт належать їм, що підтверджується доказами, які ними подані, зокрема договором позики від 01 липня 2024 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та виписками по витратам та рухом коштів по рахунку, що належить ОСОБА_12 .

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення зазначених клопотань, та зазначив, що дане кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого розгляду, ще не досліджені докази, неможливо на даному етапі судового розгляду визначити, які кошти здобуті злочинним шляхом, а які ні, тому скасування арешту на зазначені кошти може зашкодити в подальшому розгляді кримінального провадження.

Інші учасники судового засідання з приводу заявлених клопотань покладаються на розсуд суду.

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватись та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Частина 2 ст. 167 КПК України передбачає, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі вчинення; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасове вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.

Відповідно до частини першої статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Отже, обов`язок доведення зазначених обставин покладається саме на заявника.

Судом встановлено, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04 вересня 2024 року накладено арешт на майно, вилучене 22 серпня 2024 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі на грошові кошти.

Водночас питання про остаточну долю речових доказів вирішується судом під час ухвалення остаточного судового рішення, якщо до цього часу не буде встановлено підстав для скасування арешту майна у порядку, передбаченому статтею 174 КПК України.

До суду від прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатком реєстром матеріалів досудового розслідування та розпискою підозрюваного про їх отримання.

Разом із тим суд враховує, що кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання. Дослідження доказів у судовому засіданні ще не розпочато, судовий розгляд по суті ще не розпочато, а тому суд не має процесуальної можливості перевірити обставини, які були підставою для накладення арешту, оцінити доводи заявників щодо законності походження вилучених коштів та встановити, чи втратили вони значення речових доказів або чи відпала необхідність у забезпеченні цілей кримінального провадження.

Надані заявниками документи (договір позики, банківські виписки тощо) підтверджують лише їхню позицію щодо походження вилучених коштів, однак самі по собі не свідчать про те, що відпали підстави арешту, визначені ухвалою слідчого судді. Їх належність, допустимість, достовірність та взаємозв`язок з іншими доказами можуть бути оцінені судом лише під час судового розгляду після дослідження всіх доказів у їх сукупності.

Саме по собі посилання заявників на належність їм вилучених коштів та подання відповідних документів не свідчить про відсутність передбачених законом підстав для подальшого застосування арешту, оскільки ці обставини підлягають перевірці та оцінці судом під час судового розгляду в сукупності з іншими доказами.

Таким чином, заявниками не доведено, що після постановлення ухвали слідчого судді відпали обставини, які стали підставою для накладення арешту, або що подальше застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є безпідставним.

Позиція прокурора про необхідність подальшого застосування арешту відповідає встановленим судом обставинам, оскільки на даній стадії кримінального провадження суд ще не дослідив докази та не має можливості перевірити доводи заявників щодо походження вилучених коштів. При цьому заявниками не наведено обставин, які б свідчили про відпадіння підстав арешту, визначених ухвалою слідчого судді.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 174, 314, 315, 316, 370, 372 КПК України, суд -

постановив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_10 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному 08 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020010000747 відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_11 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному 08 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020010000747 відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_12 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному 08 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020010000747 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є обов`язковою до виконання та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.

Суддя