Рішення № 138499950, 20.07.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/379/26

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Борисюк О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Литвиненко М.В. - довіреність №25 від 02.01.2026;

від відповідача: не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ-ЕНЕРДЖИ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕД+»

про стягнення 860700,17 грн (з урахуванням заяви від 09.06.2026)

Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАЙ-ЕНЕРДЖИ" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕД+" 860690,17 грн, з яких: 792211,70 грн - заборгованість за поставлений товар, 57277,99 грн - пеня, 5655,00 грн - 3% річних, 5545,48 грн - інфляційні втрати.

Ухвалою від 20.04.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначив на 20.05.2026 о 10:20.

04.05.2026 до суду, разом із довідкою про причини повернення, де вказано: "адресат відсутній", повернулася адресована відповідачу копія ухвали суду від 20.04.2026.

У зв`язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, судове засідання у справі №906/379/26, призначене на 20.05.2026 о 10:20, не відбулося, тому ухвалою від 26.05.2026 суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 18.06.2026.

09.06.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів та уточненої позовної заяви, у якому вказано, що після подання позовної заяви позивачем встановлено, що до матеріалів позовної заяви помилково не були долучені окремі первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують факт поставки товару відповідачу, а саме: видаткова накладна №1723 від 13.02.2025 на суму 22914,00 грн та видаткова накладна №2880 від 13.03.2025 на суму 29886,00 грн. Крім того, після перевірки розрахунку позовних вимог позивачем виявлено технічну арифметичну помилку при визначенні загальної ціни позову - 860690,17 грн замість 860700,17 грн.

12.06.2026 до суду, разом із довідкою про причини повернення, де вказано: "адресат відсутній", повернулася адресована відповідачу копія ухвали суду від 26.05.2026.

Ухвалою від 18.06.2026 суд прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ-ЕНЕРДЖИ" від 09.06.2026, яку розцінив як заяву про збільшення позовних вимог, та постановив здійснювати розгляд справи з урахуванням останньої, продовжив строк розгляду справи по суті на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відклав розгляд справи по суті на 20.07.2026.

25.06.2026 до суду, разом із довідкою про причини повернення, де вказано: "адресат відсутній", повернулася адресована відповідачу копія ухвали суду від 18.06.2026.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, повноважного представника у засідання суду не направив.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична адреса відповідача відповідає зазначеній у позовній заяві (а.с.26).

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи вищевикладені обставини та те, що поштова кореспонденція направлялася відповідачу за його адресою згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Також суд враховує, що всі процесуальні документи по справі направлялися до Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого має загальний доступ.

Водночас судом взято до уваги, що саме адресат наділений правом отримувати вчасно адресовану йому поштову кореспонденцію і несе відповідні ризики неналежної реалізації цього права та не повідомлення про зміну свого місцезнаходження, якщо таке має місце.

Враховуючи те, що подання відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком відповідача, та те, що явка представника відповідача у судове засідання обов`язковою судом не визнавалась, а неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та неявка представника відповідача в засідання суду не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №021023/1 від 02.10.2023 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість за поставлений товар у розмірі 792211,70 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім суми основного боргу, позивач нарахував до стягнення з відповідача 57277,99 грн пені за період з 01.01.2026 по 29.03.2026 на підставі п.7.3 договору, але у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Також позивач заявив до стягнення з відповідача на підставі ч.2 ст.625 ЦК України 5665,00 грн 3% річних та 5545,48 грн інфляційних.

Матеріали справи не містять відзиву чи будь-якої іншої заяви відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову, а також доказів проведення додаткових розрахунків з позивачем.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕД+" (покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СКАЙ-ЕНЕРДЖИ" (постачальник, позивач) був укладений договір поставки №021023/1-СЕ (а.с.5-6), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця електричне обладнання та устаткування в асортименті (товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.

Поставка товару здійснюється партіями, згідно з узгодженими заявками покупця відповідно до п.5.2 цього договору (п.1.2 договору).

Номенклатура (асортимент), кількість, ціна та загальна вартість товару визначається у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору (п.1.3 договору).

Поставка товару здійснюється за цінами згідно видаткових накладних (п.2.3 договору).

Згідно з п.3.1 договору загальна вартість договору визначається сумарною вартістю (ціною) товару, поставленого постачальником покупцеві згідно видаткових накладних протягом терміну діє договору.

За умовами п.3.3 договору, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару, який постачається згідно договору, зазначається у видаткових накладних та рахунках, які є невід`ємною частиною даного договору.

У пункті 4.1 договору визначено, що оплата за товар здійснюється покупцем в безготівковій формі на підставі рахунків-фактур постачальника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в порядку, що узгоджується сторонами, покупець має право здійснити попередню оплату за партію товару у розмірі - 100% або здійснити її з відстроченням протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідно до п.5.1 договору, товар передається постачальником покупцю на умовах базису поставки - EXW (франко-склад) або DDP (місце призначення) згідно інтерпретації міжнародних правил "Інкотермс-2010". Конкретні умови поставки (базис, транспортування, інше) визначаються усно сторонами перед поставкою партії товару.

Товар поставляється згідно з узгодженими заявками покупця. Заявки подаються покупцем у будь-який зручний для покупця спосіб, в письмовій або усній формі, за допомогою телефонного зв`язку, особистих зустрічей, факсом, електронною поштою тощо. Заявка вважається узгодженою обома сторонами, якщо вони дійшли згоди щодо асортименту, кількості, ціни продукції, умов та строку її поставки (п.5.2 договору).

Право власності на товар переходить до покупця в момент передачі товару. Моментом передачі та датою поставки товару є момент підписання покупцем видаткових накладних в місці поставки (п.5.4, 5.5 договору).

За умовами п.5.6 договору, зобов`язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передачі товару у власність покупця у місці поставки.

Згідно з п.7.1 договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України та цим договором.

У пункті 7.3 договору визначено, що, у разі порушення покупцем строків оплати за товар нараховується пеня у розмірі 1% від вартості поставленого товару за кожний день прострочки.

Відповідно до п.10.1 цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2024, а в частині належного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за цим договором, до їх повного виконання.

Пунктом 10.2 договору передбачено, якщо жодна із сторін не повідомила у письмовій формі іншу сторону за один місяць до кінця терміну дії даного договору про намір його розірвати, договір вважається автоматично пролонгованим на кожен наступний календарний рік.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов`язання за договором та поставив відповідачу товар на загальну суму 1003590,00 грн, що підтверджується видатковими накладними (а.с.7-15, 67-68).

Долученим до матеріалів справи актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 підтверджується, що за даними обліку позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1003590,00 грн, який був частково оплачений відповідачем на суму 208966,00 грн, у зв`язку з чим залишок заборгованості за поставлений товар становить 792211,70 грн (а.с.16).

При цьому суд встановив, що договір, видаткові накладні та акт звірки взаємних розрахунків підписані представниками сторін із застосуванням кваліфікованих електронних підписів, що відповідає вимогам Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Матеріалами справи підтверджується те, що позивач звертався до відповідача 06.04.2026 з вимогою про сплату заборгованості протягом 7 календарних днів з моменту отримання цієї вимоги (а.с.17-21), яка була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1,2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання.

Частиною 1 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що строк оплати поставленого товару, зважаючи на п.4.1 договору є таким, що настав, однак матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем отриманого товару на загальну суму 792211,70 грн.

Оскільки, станом на час розгляду справи в суді відповідач не здійснив остаточний розрахунок з позивачем за отриманий товар, позовні вимоги в частині стягнення 792211,70 грн заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 57277,99 грн пені за період з 01.01.2026 по 29.03.2026, 5665,00 грн 3% річних за період з 01.01.2026 по 29.03.2026, 5545,48 грн інфляційних втрат за січень-березень 2026 року, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, відповідно до п.7.1 договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України та цим договором.

У пункті 7.3 договору визначено, що, у разі порушення покупцем строків оплати за товар нараховується пеня у розмірі 1% від вартості поставленого товару за кожний день прострочки.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат на суму 5545,48 грн за січень-березень 2026 року (а.с.3), суд встановив, що він є обґрунтованим та арифметично правильним, тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок 3% річних на суму 5665,00 грн за період з 01.01.2026 по 29.03.2026, суд встановив, що заявлена сума 3% річних не перевищує їх обґрунтований розмір, тому позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок пені у розмірі 57277,99 грн за період з 01.01.2026 по 29.03.2026, суд встановив, що позивач при його здійсненні не врахував вимоги ч.6 ст.232 ГК України (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), якими визначено припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, та нарахував до стягнення з відповідача пеню поза межами визначеного ч.6 ст.232 ГК України строку.

Суд встановив, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено більш тривалий, ніж визначений ч.6 ст.232 ГК України строк нарахування пені, у зв`язку з чим позовні вимоги у частині стягнення 57277,99 грн пені за період з 01.01.2026 по 29.03.2026 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Розрахунки здійснено за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової програми "Ліга:Закон".

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню на суму 803422,18 грн, з яких: 792211,70 грн -заборгованість за поставлений товар, 5665,00 грн - 3% річних, 5545,48 грн - інфляційні втрати. У стягненні 57277,99 грн пені суд відмовляє.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з цим позовом позивач згідно з платіжною інструкцією №Е000006000 від 03.04.2026 сплатив 12910,50 грн судового збору.

Водночас відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тому при зверненні до суду підлягало сплаті позивачем 10328,40 грн судового збору.

З огляду на часткове задоволення позову, судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі.

Згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки позивач не подав клопотання про повернення судового збору у розмірі 2582,10 грн, питання про його повернення суд не вирішує.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕД+" ( 10031, Житомирська область, місто Житомир, вул. Гранітна, будинок 16, ід. код 43070432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ-ЕНЕРДЖИ" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Героїв Рятувальників, будинок 8, офіс 24, ід. код 43715264):

- 792211,70 грн заборгованості;

- 5665,00 грн 3% річних;

- 5545,48 грн інфляційних втрат;

- 9641,06 грн витрат по сплаті судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 27.07.26

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

- позивачу - через систему "Електронний суд";

2 - відповідачу - рек. з повід.