Ухвала суду № 138499813, 27.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

27.07.2026м. ДніпроСправа № 904/5565/25

за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платники податків НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізьке Променерго" (53003, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Коломійцеве, вул. Железнодорожна, буд. 3Б, код ЄДРПОУ 41647355)

про визнання грошових вимог

Суддя Камша Н.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі №904/5565/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізьке Променерго", 53003, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Коломійцеве, вул. Железнодорожна, буд. 3Б, код ЄДРПОУ 41647355 перебуває на стадії ліквідації, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Ципляк Павло Сергійович, свідоцтво №1764 від 30.03.2016 (адреса: 02002, м.Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд.11 Б, а/с 22 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

21.07.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізьке Променерго" (53003, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Коломійцеве, вул. Железнодорожна, буд. 3Б, код ЄДРПОУ 41647355) на суму 125 235,38грн.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заява кредитора має містити:

найменування господарського суду, до якого подається заява;

найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені);

виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування;

відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог;

інформацію про заінтересованість кредитора стосовно боржника;

перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.

Господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.

Дослідивши заяву кредитора, суд дійшов висновку щодо залишення заяви ОСОБА_1 про визнання грошових вимог без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Вирішуючи питання щодо сплати судового збору, господарський суд повинен виходити, зокрема, з такого.

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 , вимоги кредитора складаються з:

- вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 93 698,64грн.;

- вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 31 536,64грн.

Згідно з пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2026 року складає 3328 гривень.

Отже, за подання заяви з грошовими вимогами кредитора до боржника кредитор за загальним правилом повинен сплатити судовий збір у розмірі 6656 гривень.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням що заява подана в електронній формі, розмір судового збору за подання до господарського суду цієї заяви становить 5324,80 грн (6656 х 0,8).

Відповідно п. 15 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: фізичні особи (крім суб`єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Як зазначено вище, у заяві з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 просить суд визнати її грошові вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізьке Променерго" на загальну суму 125 235,38грн., з яких: 93 698,64грн. - заборгованість по заробітній платі, 31 536,64грн. - середня заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні; включення їх до реєстру вимог кредиторів боржника.

Суд зазначає, що за грошові вимоги в частині середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні заявником має бути сплачений судовий збір, з огляду на таке.

Стягнення (визнання) середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також, не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто стягнення (визнання) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Стягнення з роботодавця середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, відповідно на вказані вимоги позивача не поширюються положення пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, постановленій у справі про банкрутство.

У п. 58 зазначеної у попередньому абзаці постанови Велика Палата Верховного Суду виклала висновок, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19 зазначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст. 117 цього Кодексу, мають різну правову природу. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Таким чином, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати, а тому не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно п. 15 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не сплачується.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За наведеного, заявниця звільнена від сплати судового збору за подання грошових вимог до боржника лише щодо виплати заборгованості із заробітної плати. Однак за грошові вимоги щодо сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні закон передбачає сплату судового збору. З цього приводу наявні також і згадані вище висновки Верховного Суду.

Всупереч вищезазначеним вимогам, заявницею до заяви про визнання грошових вимог не додано доказів сплати судового збору за подання до суду відповідної заяви.

Окрім викладеного, суд вважає за доцільне зобов`язати ОСОБА_1 долучити до матеріалів справи копію паспорту та реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_1 , з огляду на характер грошових вимог, які ґрунтуються на визнанні заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку після звільнення.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 46 Кодексу України з процедур банкрутства у разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог цього Кодексу, господарський суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. В ухвалі про залишення заяви без руху суд повідомляє заявнику про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов`язаний їх усунути, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника залишити без руху, повідомити заявницю про недоліки поданої заяви та надати п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для їхнього усунення, а також попередити заявницю про наслідки передбачені ч. 2 ст. 46 Кодексу України з процедур банкрутства.

Керуючись ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст.46 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізьке Променерго" (53003, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Коломійцеве, вул. Железнодорожна, буд. 3Б, код ЄДРПОУ 41647355) на суму 125 235,38грн. - залишити без руху.

2. Зобов`язати ОСОБА_1 протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки заяви, а саме надати до Господарського суду Дніпропетровської області:

- докази сплати судового збору у розмірі 5 324,80грн.;

- копію паспорту та реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_1 .

Роз`яснити заявнику, що у тому випадку, якщо заявник не усуне всі недоліки у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, яка звернулась із заявою про визнання грошових вимог.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 27.07.2026, оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Камша