Рішення № 138499749, 20.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026м. ДніпроСправа № 904/7460/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Шарати Євгенії Едуардівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карім-2024" (51223, с. Малокозирщина Самарівського району Дніпропетровської області, вул. Виноградна, буд. 50-А; ідентифікаційний код 45831578)

про стягнення 57 403 грн. 18 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - ФОП Шарата Євгенія Едуардівна звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№6915/25 від 30.12.2025) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карім-2024" 57 403 грн. 18 коп., що складає 56 000 грн. 00 коп. - заборгованості за договором від 18.07.2025 №18,07/3, 786 грн. 41 коп. - інфляційних нарахувань та 616 грн. 77 коп. - 3% річних.

Також просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2026 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачем подано заяву (вх.№1116/26 від 12.01.2026) щодо усунення недоліків позовної заяви, в якому зазначено, що позивач на виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2026 року надсилає на адресу відповідача уточнену позовну заяву із зазначенням повного найменування позивача та відомостей щодо наявності електронного кабінету у позивача та відсутності у відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивач у клопотанні (вх.№28681/26 від 10.06.2026) просить повідомити позивача про результати розгляду справи № 904/7460/25, надати інформацію щодо орієнтовного строку виготовлення повного тексту рішення у справі. інформацію щодо орієнтовного строку виготовлення повного тексту рішення у справі.

Також позивач у клопотанні (вх.№34072/26 від 08.07.2026) просить повідомити позивача про результати розгляду справи № 904/7460/25, надати інформацію щодо орієнтовного строку виготовлення повного тексту рішення у справі. інформацію щодо орієнтовного строку виготовлення повного тексту рішення у справі.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 51223, с. Малокозирщина Самарівського району Дніпропетровської області, вул. Виноградна, буд. 50-А на яку і була направлена кореспонденція господарського суду відповідачу (а.с.35).

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 19.01.2026, було вручено відповідачу 04.02.2026 (а.с. 47)

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Так, ухвалою суду від 19.01.2026, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 20.07.2026 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Отже, з огляду на предмет та підстави позову у даній справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Фізичною особою-підприємця Шаратою Євгенією Едуардівною, як виконавцем, та відповідачем - Товариства з обмеженою відповідальністю "Карім-2024", як експедитором, було укладено договір від 18.07.2025 №18.07/3 надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом (надалі - Договір) (а.с. 12).

Згідно пункту 1.1. Договору даний Договір регулює взаємовідносини сторін, що виникають при здійсненні перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Експедитор залучає виконавця для здійснення перевезення автомобільним транспортом вантажу, який належить клієнтам (замовникам послуг експедитора), по території України, у зв`язку з чим зобов`язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги на умовах цього Договору (пункт 1.2. Договору).

Відповідно до пункту 1.3. Договору виконавець відповідно до умов цього Договору зобов`язується організувати та виконати перевезення вантажу автомобільним транспортом по території України на підставі заявок, підписаних сторонами.

Пунктом 1.4. Договору визначено, що для виконання обов`язків по цьому Договору виконавець має право залучати третіх осіб (надалі - перевізників), без додаткового письмового погодження з боку експедитора та/або замовника послуг.

Експедитор гарантує, що вантаж, переданий до перевезення клієнтом (замовником послуг експедитора), повністю відповідає товаросупроводжувальним документам, не виключений (не обмежений) з цивільного обороту відповідно до чинного законодавства України, не становить небезпеку для транспортного засобу та навколишнього середовища (пункт 1.5. Договору).

На підставі цього Договору експедитор зобов`язується оплатити виконавцеві вартість наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Вартість послуг зазначається в заявках на кожне перевезення вантажу та в подальшому вказується в Актах виконаних робіт (наданих послуг) (пункт 3.1. Договору).

Пунктом 3.2. Договору визначено, що розрахунки між сторонами за кожне перевезення здійснюються в безготівковій формі на підставі виставленого рахунку, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту надання оригіналу рахунку на оплату та підписання сторонами акту виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно до пункту 3.3. Договору ціна Договору визначається як сума вартості всіх послуг, наданих протягом строку дії цього Договору.

Згідно з пунктом 4.1. Договору унормовано, що у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність в межах, визначених умовами Договору та чинним законодавством України.

Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (пункт 4.2. Договору).

Цей Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до "31" грудня 2025 року. Якщо по закінченні строку дії Договору жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати даний Договір, він вважається продовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах (пункт 5.1. Договору).

На виконання умов Договору сторони 28.07.2025 погодили та підписали заявки про надання послуг на наступних умовах:

1. Заявка від 28.07.2025 №28/07 про надання експедиційно-транспортних послуг (а.с. 13) на перевезення вантажу "металеві вироби (труба)" вагою 22 000 кг;

Перевезення по маршруту: Дніпропетровська обл., м. Самар - Івано-Франківська обл., м.Надвірна;

Дата завантаження: 28.07.2025;

Дата розвантаження: 31.07.2025;

Адреса розвантаження: Івано-Франківська обл., м. Надвірна, вул. Майданська, 4;

Залучений Перевізник: ФОП Мірошниченко М.І.;

Автомобіль: IVECO НОМЕР_2 держ. н. НОМЕР_3 з н/причепом держ. н. НОМЕР_4 ;

Вартість перевезення: 42 000,00 грн. (сорок дві тисячі гривень 00 коп.).

2. Заявка від 28.07.2025 №28/07-І про надання експедиційно-транспортних послуг (а.с. 17) на перевезення вантажу "металеві вироби (труба)" вагою 22 000 кг;

Перевезення по маршруту: Дніпропетровська обл., м. Самар - Івано-Франківська обл., м.Надвірна;

Дата завантаження: 28.07.2025;

Дата розвантаження: 30.07.2025;

Адреса розвантаження: Івано-Франківська обл., м. Надвірна, вул. Майданська, 4;

Залучений Перевізник: ФОП Остахов Ю.П.;

Автомобіль: Вольво держ. н. НОМЕР_5 з н/причепом держ. н. НОМЕР_6 ;

Вартість перевезення: 42 000,00 грн. (сорок дві тисячі гривень 00 коп.).

Позивачем були виконані умови Договору від 18.07.2025 №18.07/3 та вищевказаних заявок, що підтверджується:

- товарно-транспортною накладною на перевезення вантажів від 28.07.2025 №34218.32_НМТЗ (а.с. 14);

- товарно-транспортною накладною на перевезення вантажів від 28.07.2025 №34218.33_НМТЗ (а.с. 18);

- Актом виконання робіт від 30.07.2025 №183 на суму 42 000,00 грн., що відповідає заявці №28/07-І від 28.07.2025 (а.с. 19);

- Актом виконання робіт від 31.07.2025 №185 на суму 42 000,00 грн., що відповідає заявці №28/07 від 28.07.2025 (а.с. 15).

На оплату було виставлено рахунок від 30.07.2025 №183 на суму 42 000,00 грн. (а.с. 20) та рахунок від 31.07.2025 №185 на суму 42 000,00 грн. (а.с. 16).

Відповідач частково виконав грошові зобов`язання по рахунку від 31.07.2025 №185 шляхом перерахування на поточний рахунок позивача грошових коштів в сумі 20 000,00 грн. (платіжна інструкція від 06.08.2025 №176 (а.с. 25)) та 8 000,00 грн. (платіжна інструкція від 11.08.2025 №183 (а.с. 26)).

Заборгованість за актом від 31.07.2025 №185 складає 14 000 грн. 00 коп., за актом від 30.07.2025 №183 складає 42 000 грн. 00 коп.

Відповідачем був наданий Гарантійний лист, яким було підтверджено наявну заборгованість за актами виконаних робіт та зобов`язався сплатити заборгованість в строк 5 робочих днів з 14.08.2025 (а.с. 27).

Позивач зазначає, що з метою вирішення спору в досудовому порядку позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про сплату боргу в сумі 56 460 грн. 70 коп. з вимогою погасити наявну заборгованість за Договором №18.07/3 від 18.07.2025. Вимога з додатками була направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомлення з описом вкладення та отримана відповідачем 12.11.2025, про що свідчить підпис уповноваженої особи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 28-30).

Позивач стверджує, що виконав свої зобов`язання за Договором, проте оплата за надані послуги відповідачем не проведена в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в розмірі 56 000 грн. 00 коп., також позивачем нараховано 786 грн. 41 коп. - інфляційних нарахувань та 616 грн. 77 коп. - 3% річних, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Як вбачається, відносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору від 18.07.2025 №18.07/3 надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Як зазначалося вище, позивач виконав свої зобов`язання за Договором надав відповідачеві послуги з перевезення вантажів на загальну суму 84 000 грн. 00 коп., що підтверджується підписаними сторонами актами виконання робіт, копії яких містять в матеріалах справи.

Також в матеріалах справи містяться копії товарно-транспортних накладних та рахунків на оплату.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2. Договору визначено, що розрахунки між сторонами за кожне перевезення здійснюються в безготівковій формі на підставі виставленого рахунку, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту надання оригіналу рахунку на оплату та підписання сторонами акту виконаних робіт (наданих послуг).

Крім того, з метою вирішення спору в досудовому порядку позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу від 24.03.2025 №24/03-25 про виконання зобов`язання з вимогою погасити наявну заборгованість за Договором №18.07/3 від 18.07.2025. Вимога з додатками була направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомлення з описом вкладення та отримана відповідачем 12.11.2025, про що свідчить підпис уповноваженої особи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що строк оплати наданих за Договором послуг є таким, що настав.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Позивач зазначає, що оплата відповідачем була проведена частково за актом виконання робіт від 31.07.2025 №185 на суму 28 000 грн. 00 коп. і залишок за цим актом складає 14 000 грн. 00 коп., тоді як акт виконання робіт від 30.07.2025 №183 не був оплачений повністю та заборгованість за ним складає 42 000 грн. 00 коп.

На час розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням інфляційних втрат є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як вбачається, позивачем здійснено інфляційні нарахування у загальній сумі 786 грн. 41 коп. за період серпень 2025 - листопад 2025. а також нараховано 3% річних у загальній сумі 616 грн. 77 коп. за період з 14.08.2025 по 25.12.2025.

Суд погоджується з розрахунками інфляційних нарахувань та 3% річних.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 422 грн. 40 коп. - витрат на сплату судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Шарати Євгенії Едуардівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карім-2024" (51223, с. Малокозирщина Самарівського району Дніпропетровської області, вул. Виноградна, буд. 50-А; ідентифікаційний код 45831578) про стягнення 57 403 грн. 18 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карім-2024" (51223, с. Малокозирщина Самарівського району Дніпропетровської області, вул. Виноградна, буд. 50-А; ідентифікаційний код 45831578) на користь Фізичної особи-підприємця Шарати Євгенії Едуардівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 56 000 (п`ятдесят шість тисяч) грн. 00 коп. - заборгованості, 786 (сімсот вісімдесят шість) грн. 41 коп. - інфляційних нарахувань, 616 (шістсот шістнадцять) грн. 77 коп. - 3% річних та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. - витрат на сплату судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

27.07.2026