Рішення № 138496899, 27.07.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1745/26

Номер провадження 2/213/1427/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року місто Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі судді Мазуренка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 14 715,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 вересня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики №7284199. Відповідач умови договору не виконав, грошові кошти у передбачені строки не повернув. 23 січня 2026 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №23012026/3, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вищезазначеним договором. Просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у загальному розмірі 14 715,00 грн, а також сплачений судовий збір.

У судове засідання сторони не викликались. Від відповідача відзив на позов не надходив.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Згідно з ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

12 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Її розгляд призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Витребувано докази.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.

07 вересня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено електронний договір позики №7284199, за умовами якого відповідач отримав у позику 4 500,00 грн строком на 30 днів. Процентна ставка 0,01 % в день, комісія 26,71% від суми позики (1 201,95 грн).

Грошові кошти надаються шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника НОМЕР_1 .

Відповідач зобов`язався повернути суму позики та сплачувати проценти та комісію в сумах та терміни, що передбачені графіком платежів.

Договір підписано позичальником шляхом використання одноразового ідентифікатору.

Підписавши договір, відповідач погодився з його умовами.

Позикодавцем виконано умови договору з надання кредитних коштів у сумі 4 500,00 грн, що підтверджується довідкою АТ «ТАСКОМБАНК» та інформацією, витребуваною в АТ «Райффайзен Банк» за клопотанням позивача.

Відповідач умови договору з повернення позики та сплати процентів і комісії належним чином не виконав.

23 січня 2026 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено договір факторингу №23012026/3, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги до боржників, зокрема до відповідача за договором позики №7284199.

Розмір заборгованості відповідача перед первісним кредитором на момент передачі права вимоги становить 14 715,00 грн, з яких: 4 500,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 13,05 грн проценти, 1 201,95 грн комісія, 9 000,00 грн пеня.

Розмір заборгованості відповідачем не спростовано.

Після набуття права вимоги позивачем не здійснювалося нарахування процентів та пені за цим договором.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають із зобов`язань за договором кредиту.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Встановлено, що сторонами договору позики визначені істотні умови, в тому числі: сума та строк позики, розмір відсотків та порядок їх нарахування, реальна річна процентна ставка у відповідності до розміру застосованих відсотків, розмір комісії.

Також встановлено, що договір позики між сторонами укладено у формі електронного документу та підписано відповідачем електронним підписом.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень статті 11 зазначеного закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень 12 Закону України «Про електронну комерцію» одним із моментів підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Законом України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 №1734-VIII законодавець залишив за кредитодавцем можливість встановлення комісії під час укладення кредитних договорів.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Встановлено, що відповідач не виконав зобов`язання за договором, вчасно отримані в кредит кошти не повернув, комісію не сплатив, заборгованість не погашена.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Така заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

На підставі договору факторингу від 23 січня 2026 року позивач набув права вимоги до відповідача за договором №7284199.

Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. З аналізу зазначених норм матеріального права видно, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Встановлено, що заборгованість за процентами нарахована відповідачу в межах строку користування позикою, а тому суд погоджується з наданим позивачем розрахунком щодо суми заборгованості за кредитом.

Стаття 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення відповідачем кредитного договору та порушення ним взятих на себе зобов`язань, набуття позивачем прави вимоги за цим договором.

Розрахунок заборгованості первісного кредитора підтверджує наявність та розмір заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією.

При цьому умови договору про нарахування та сплату комісії не суперечать положенням законодавства.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, договір позики, і в тому числі договір позики; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Відповідач відзив на позов та будь-яких доказів на спростування укладення договору та отримання у позику грошових коштів, користування ними, а також щодо суми заборгованості за договором позики не надав, обставини, на які посилається позивач як на підстави для стягнення заборгованості, знайшли своє підтвердження при розгляді справи.

Разом з тим, стягнення неустойки у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що позовні підлягають частковому задоволенню стягненню з відповідача заборгованості за договором позики у загальній сумі 5 715,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1 034,08 грн (38,84%).

Керуючись ст. ст. 207, 512, 514, 525, 526, 530, 549, 550, 638, 639, 610, 611, 1046, 1048-1049, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором позики №7284199 від 07 вересня 2025 року у розмірі 5 715 (п`ять тисяч сімсот п`ятнадцять) грн 00 коп., з яких: 4 500,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 13,05 грн проценти, 1 201,95 грн комісія.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судовий збір у розмірі 1 034,08 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Дата складення повного судового рішення 27 липня 2026 року.

Суддя В.В. Мазуренко