Ухвала суду № 138495108, 13.07.2026, Іванківський районний суд Київської області

Номер провадження 2/366/22/26

Номер справи366/621/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2026 Іванківський районний суд Київської області у складі:

судді Слободян Н.П.,

за участю с-ще Іванків

-секретаря судового засідання Німченко Н.Ю.,

-відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в с-щі Іванків Вишгородського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

29.02.2024 АТ «Сенс Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 01.03.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання призначене на 29.03.2024.

27.03.2024 надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

27.03.2024 надійшло письмове пояснення відповідача, яке фактично є відзивом (запереченням проти позовних вимог).

28.03.2024 надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з його хворобою. Розгляд відкладено на 30.04.2024.

25.04.2024 надійшло клопотання відповідача про зупинення розгляду справи до набрання чинності рішенням суду у справі №366/1076/24, яке він підтримав клопотанням від 30.05.2024.

27.04.2024 надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

29.04.2024 надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи з метою надання відповіді на відзив. Судове засідання відкладене на 30.05.2024.

29.05.2024 надійшло клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. У задоволенні клопотання ухвалою суду від 29.05.2024 відмовлено у зв`язку з порушенням строку подання такого клопотання.

29.05.2024 надійшли додаткові письмові пояснення представника позивача, де останній просив позовні вимоги задовольнити повністю.

30.05.2024 клопотання відповідача про зупинення провадження у справі задоволене (зупинене до набрання законної сили рішенням суду у справі № 366/1076/24 за позовом ОСОБА_2 до АТ «Сенс Банк» про визнання недійсним кредитного договору та стягнення моральної шкоди).

16.04.2026 надійшло клопотання представника позивача про поновлення провадження у справі. Додано постанову Київського апеляційного суду від 18.02.2026.

20.04.2026 провадження у справі поновлено, судове засідання призначене на 21.05.2026.

15.05.2026 надійшло клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Клопотання ухвалою суду від 18.05.2026 задоволене: вирішено ВСІ судові засідання з представником позивача проводити в режимі відеоконференції.

21.05.2026 судове засідання не відбулося у зв`язку з тим, що представник позивача не підключився до ВКЗ. Судове засідання відкладено на 16.06.2026.

11.06.2026 надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Судове засідання відкладене на 13.07.2026.

10.07.2026 надійшов лист від представника позивача на електронну адресу суду, у якому останній просив повідомити, чи відбудеться підключення до ВКЗ на чергове судове засідання, оскільки цього дня можливе накладення часу судових засідань іншими справами. Представник позивача був у телефонному режимі повідомлений секретарем, що судове засідання відбудеться у встановлений час.

13.07.2026 надійшло клопотання відповідача про переведення справи із спрощеного позовного провадження у загальне позовну провадження.

13.07.2026 у судове засідання представник позивача у встановлений час до ВКЗ не підключився, не повідомивши суд про причини. Відповідач заявив клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою представника позивача для розгляду справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України, яким встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно пунктом 3 частини другої статті 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом частини п`ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Правове значення в такому разі має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (постанова Верховного Суду від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17).

Подібні висновки сформульовано у постановах Верховного Судувід 11 січня 2023 року у справі № 500/3032/18, від 12 січня 2023 року у справі № 205/3009/16, від 14 лютого 2023 року у справі № 947/15909/21.

Таким чином, положення частини п`ятої статті 223 та пункту 3частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належним чином користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Суд уповноважений припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання (постанова Верховного Суду від 07 липня 2023 року в справі № 522/2301/19).

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Судом встановлено, що 20.04.2026 провадження у справі поновлено, Судове засідання призначене на 21.05.2026.

Судом встановлено, що після поновлення провадження у справі представник позивача був належним чином повідомлений про дату, час та спосіб проведення судових засідань За його клопотанням суд забезпечив проведення судових засідань в режимі відеоконференції. Незважаючи на це, 21.05.2026 та 13.07.2026 представник позивача не взяв участі у судових засіданнях, про причини своєї неявки не повідомив.

Та обставина, що після першої неявки представника позивача розгляд справи був відкладений за клопотанням відповідача, не спростовує факту його першої неявки та не усуває процесуальних наслідків такої неявки. Відкладення розгляду справи з підстав, пов?язаних із реалізацією процесуальних прав іншого учасника справи, саме по собі не свідчить про належне виконання позивачем свого процесуального обов?язку щодо участі у судовому засіданні.

Інше тлумачення положень частини п?ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України фактично позбавляло б будь-якого самостійного процесуального значення вже допущеної позивачем неявки, що не випливає зі змісту зазначених норм процесуального закону.

З огляду на приписи частини п`ятої статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з`явився у судове засідання і на день проведення судового засідання від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Представник позивача,подавши заяву про розгляд справи у режимі відеоконференції, на зв?язок не вийшов, на телефонні дзвінки секретаря судового засідання не відповідав.

З урахуванням викладеного, враховуючи процесуальну поведінку представника позивача, розумні строки розгляду цієї справи, позов у якій було подано у 2024 році, баланс прав та інтересів учасників справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для залишення позову АТ «Сенс Банк» без розгляду, оскільки неявка представника позивача є повторною, а про судові засідання, призначені на вказані дати, сторона позивача була повідомлена належним чином, заяв про розгляд справи за його відсутності у вказані дати представник позивача не подавав.

Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Судом не встановлено обставин, які б перешкоджали представнику позивача з`явитись в судові засідання (взяти участь у режимі відеоконференції за межами суду).

За загальним правилом, передбаченим частиною другою статті 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 260, 261, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 21.07.2026.

Суддя Наталія СЛОБОДЯН