Рішення № 138492700, 27.07.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа №523/24677/25

Провадження №2/504/2315/26

Доброславський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

секретаря судового засідання Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, с-ще. Доброслав, позовну заяву ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) до Фонтанської об`єднаної територіальної громади ( код ЄДРПОУ 04379746) про визначення розміру частки у спільній сумісній власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовною заявою, якою просить визначити, що розмір частки у праві власності ОСОБА_2 на час його смерті на квартиру АДРЕСА_1 складав частка.

Представник позивача , адвокат Сєдова Людмила Павлівна, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, вимоги позовної заяви підтримала повністю.

Відповідач сповіщений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання.

Розглянувши доводи позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 30 вересня 1989 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 був укладений шлюб відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції.

23.09.2020 року позивач та її чоловік уклали з Приватним підприємством «Золота Ера ХХІ» договір №10/104 купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 .

21 березня 2023 року за позивачем та її чоловіком зареєстровано право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору №10/104 купівлі-продажу майнових прав від 23.09.2020 року, акту приймання передачі та інших документів. Право власності на вищезазначену квартиру зареєстровано в Державному реєстрі речових прав державним реєстратором Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області Воробель Т.С.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер.

26 вересня 2024 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сакал І.М. відкрита спадкова справа №66/2024 на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 . Частка (розмір якої не визначено) квартири АДРЕСА_1 входить до складу спадщини.

30.09.2024 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сакал І.М. позивачу наданий лист за №489/02-14 в якому повідомлено, що видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом не є можливим, у зв`язку з тим, що частка квартири АДРЕСА_1 належить померлому ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності ( тобто розмір частки на вищенаведену квартиру не визначено), про що зазначено у договорі №10/104 купівлі-продажу майнових прав від 23.09.2020 року.

У зв`язку з тим, що частки у праві власності на вищезазначену квартиру не визначені та керуючись ст.ст.368,369,370 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Розпорядження майном, що є спільною сумісною власністю здійснюється за згодою співвласників , згода має бути висловлена письмово та нотаріально посвідчена. Позивачу було рекомендовано звернутися до суду для визначення розміру частки вищевказаної квартири, що належала на праві власності померлому ОСОБА_2 .

Встановивши виниклі правовідносини, суд звертається до положень діючого законодавства, яким вони врегульовані.

Суд звертає увагу, що разі смерті одного з учасників права спільної сумісної власності, передусім необхідно визначити частку померлого у спільному майні, яка і буде об`єктом спадкування.

Відповідно до правила ч. 1 та ч. 2 ст.355, ч. 1 ст.356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до ст. 357 ЦК України, частки в праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом, якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Отже, законодавцем встановлюється презумпція рівності часток співвласників.

Відповідно до положень ч.1 ст.319 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Крім того, згідно із положеннями ст.372 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено між ними або законом.

Згідно з ч.1 ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Суд приймає до уваги роз`яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зокрема, які викладені в п. 3.4. Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24- 753/0/4-13 від 16.05.2013 року, де зазначено, що у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

У зв`язку зі смертю одного із співвласників частки квартири АДРЕСА_1 , позивач не може реалізувати своє право на отримання спадщини за законом через те, що нотаріус відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України не може видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності без виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.

Суд нагадує, що після смерті одного із співвласників частка у праві спільної сумісної власності належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 3.4 листа ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року N 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» передбачає, що частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Згідно із пунктом 17 Постанови Пленуму ВССУ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014, частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається, зокрема, при відкритті після нього спадщини.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» (пунктом 23) передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

Суд безумовно враховує, що позивач вичерпала всі можливості для реалізації свого права на прийняття спадщини за законом через те, що нотаріус відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України не повноважний видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності без виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 258-260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визначити, що розмір частки у праві власності ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час його смерті на квартиру АДРЕСА_1 складав частка.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з часу його проголошення до суду апеляційної інстанції.

Суддя В. К. Барвенко