Ухвала суду № 138491702, 23.07.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4492/26

Провадження № 1-кс/487/3197/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2026 Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за провадженні № 12025230000001770 від 12.11.2025, за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ

22.07.2026 слідчий СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_5 , в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 12025230000001770 від 12.11.2025, за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, в якому просив накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий Корабельним відділом у м. Херсон УДМС у Херсонській області від 08.06.2021 у Акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк», ЄРДПОУ 14360570, МФО Національного банку України 300001, МФО 305299, а також зупинити видаткові операції по рахунках з метою забезпечення конфіскації майна у кримінальному провадженні № 12025230000001770 від 12.11.2025.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що Слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025230000001770 від 12.11.2025, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

25.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 307 КК України.

Враховуючи, що санкція статті ч.2 ст. 307 КК України передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, слідчий просить накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках на ім`я ОСОБА_4 .

Слідчий у судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, клопотання підтримує у повному обсязі.

З урахуванням приписів ч.2 ст.172 КПК України, розгляд клопотання було проведено за відсутності власника майна.

Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Із матеріалів клопотання встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025230000001770 від 12.11.2025, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

25.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 307 КК України.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказ у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

У випадку передбаченому пунктом 3 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд, у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно вимог ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно із ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківські рахунки - це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» №2121-111 від 07.12.2000 року (із змінами та доповненнями) - «арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом».

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Отже, банківський рахунок є інструментом для фінансових операцій клієнта банківської установи, а відтак, майном, на яке може бути накладено арешт, є кошти певної особи (у формі записів на рахунках у банках), а не рахунки в банку, на яких вони обліковуються.

Разом з цим, клопотання слідчого не містить будь-яких актуальних відомостей, що на ім`я ОСОБА_4 відкривався будь якою установою Банку банківський рахунок, на нього зараховувались грошові кошти, та грошові кошти перебувають на рахунку на теперішній час.

Враховуючи викладене клопотання слідчого задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 131-132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за провадженні № 12025230000001770 від 12.11.2025, за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України про арешт майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1