Ухвала суду № 138491484, 24.07.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2442/26

Провадження № 2/461/3306/26

У Х В А Л А

судового засідання

24.07.2026 Галицький районний суд м. Львова у складі: головуючої судді Павлюк О. В., за участі секретаря судового засідання Сороки П. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» (далі - Позивач або Банк) (адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ 19390819) до ОСОБА_1 (далі Відповідач) ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

Ухвалою від 07.07.2026 суд скасував заочне рішення від 08.05.2026 у цій справі та призначив справу до судового розгляду.

23.07.2026 від представника Відповідача адвоката Чутченка С. О. через систему Електронний Суд надійшло клопотання про закриття провадження у вказаній цивільній справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору. В обґрунтування клопотання зазначає, що після ухвалення (та подальшого скасування) заочного рішення Позивач і Відповідач досягли позасудового врегулювання заборгованості за Кредитним договором. АТ «Ідея Банк» видало Відповідачу Гарантійний лист за Кредитним договором № М35.34606.011220187 від 06.09.2024, яким Банк підтвердив фактичний розмір заборгованості станом на 22.06.2026 у сумі 101 226,67 грн, а також погодив новий порядок і строки погашення заборгованості: сплату не менше 21 000,00 грн протягом 5 банківських днів з дати підписання Гарантійного листа та не менше 54 000,00 грн у строк до 20.09.2026. Окрім цього, Банк також гарантував Відповідачу дострокове припинення дії Кредитного договору та прощення у повному обсязі нарахованої й несплаченої неустойки (пені, штрафів та інших нарахувань) після виконання Відповідачем погоджених умов. Отже, Гарантійним листом сторони самостійно, поза межами судового процесу, врегулювали всі спірні питання, що становили предмет позову: узгодили дійсний розмір боргу (який суттєво відрізняється від стягнутого скасованим заочним рішенням), змінили порядок і строки його погашення та визначили умови припинення Кредитного договору. Зазначає, що Відповідач виконує умови позасудового врегулювання На виконання Гарантійного листа Відповідач сплатив на користь Банку, зокрема: 21 000,00 грн 22.06.2026 (погашення заборгованості за Кредитним договором № М35.34606.011220187, що відповідає п. 1 Гарантійного листа, включно з компенсацією невідшкодованих витрат Банку в сумі 2 662,40 грн); 20 000,00 грн 13.07.2026 (погашення заборгованості за тим самим Кредитним договором у рахунок виконання п. 2 Гарантійного листа); а також поповнив поточний рахунок на 15 000,00 грн (22.06.2026) та 18 400,00 грн (03.07.2026). Таким чином, Відповідач належно та добросовісно виконує умови позасудового врегулювання. Невідшкодовані витрати Банку (2 662,40 грн, що дорівнюють стягнутому заочним рішенням судовому збору) вже компенсовані, а питання розподілу судових витрат між сторонами врегульовано умовами Гарантійного листа. У зв`язку з наведеним, вбачає підстави для закриття провадження у справі, а тому просить клопотання задовольнити.

24.07.2026 через систему Електронний Суд від представниці Позивача Гук М. І. надійшло клопотання про залишення частини позовних вимог без розгляду, зі змісту якого вбачається, що остання просить залишити частину позовних вимог без розгляду. Обґрунтовуючи наведену заяву вказує на те, що після подачі позову до суду Відповідач сплатив кошти у погашення заборгованості по Кредитному договору у сумі 81200,00 грн. У зв`язку з наведеним, Акціонерне товариство «Ідея Банк», просить залишити позовні вимоги у частині стягнення грошових коштів у розмірі 81200,00 грн за Кредитним договором № М35.34606.011220187 від 06.09.2024 без розгляду.

У судове засідання учасники справи не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, що підтверджується матеріалами судової справи.

Виходячи з необхідності дотримання розумних строків під час провадження у справі, зважаючи на подання Позивачем заяви про залишення частини позовних вимог без розгляду, а Відповідачем заяви про закриття провадження у справі, суд вважає за можливе за наведених обставин вирішити по суті питання процесуального характеру.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Мотиви та висновки суду, а також положення закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Щодо клопотання Відповідача про закриття провадження у вказаній цивільній справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору, суд зазначає таке.

Так, відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому потрібно надавати сутнісного, а не формального значення.

У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Предметом спору є об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить постановити певне судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, неіснування (відсутність) предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті, незалежно від обґрунтованості позову,а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження№ 12-67гс19), прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у разі припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Врахувавши викладене, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначив, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першоїстатті 255 ЦПК Україниє можливим, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції відповідного судового рішення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору`в контексті пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України дає підстави для висновку, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутнім після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають низку передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема: шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Зазначена правова позиція, викладена у постанові Верховного суду від 31.07.2023 у справі №335/8285/22.

Вирішуючи питання про закриття провадження у справі, суд встановив, що Відповідач вже після пред`явлення позову і відкриття провадження у справі добровільно частково задовольнив позовні вимоги, що підтверджує ту обставину, що спір між сторонами існував на час відкриття провадження у справі, а тому приходить до висновку про неможливість закриття провадження з підстав відсутності предмету спору у справі, враховуючи також і ту обставину, що Позивач заявив клопотання про залишення частини позовних вимог без розгляду, що додатково вказує на наявність між сторонами неврегульованих спірних питань і відсутність підстав у зв`язку із цим для закриття провадження у відповідності до п.2 ч.1 т. 255 ЦПК України.

З огляду на зазначене, клопотання представника Відповідача про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 т. 255 ЦПК України задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання Позивача про залишення частини позовних вимог без розгляду, суд зазначає таке.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

У ході розгляду заяви встановлено, що Позивач самостійно ініціював питання залишення частини позовних вимог без розгляду.

Право на пред`явлення позову, як і право на звернення до суду з клопотанням про залишення позову без розгляду, належить до дискреційних повноважень позивача.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви, а тому позов у цій частині слід залишити без розгляду.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 4, 15, 255, 257 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Відповідача адвоката Чутченка С. О. через систему Електронний Суд надійшло клопотання про закриття провадження у вказаній цивільній справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, відмовити.

2. Заяву Акціонерного товариства «Ідея Банк» про залишення частини позовних вимог без розгляду, задовольнити.

3. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» у частині стягнення зі ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 81200,00 грн за Кредитним договором № М35.34606.011220187 від 06.09.2024, залишити без розгляду.

4. Судове засідання у справі відкласти на 21 вересня 2026 року об 11:00 год у приміщенні Галицького районного суду м. Львова, що за адресою: м. Львів, вул. Чоловського, 2, про що повідомити учасників справи.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ольга ПАВЛЮК