Ухвала суду № 138491117, 27.07.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9124/25

Провадження № 1-кп/761/2875/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі

головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

законного представника особи щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5

законного представника особи щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6

особи щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №4 Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 , затверджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 та клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №4 Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_10 , затверджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_11 про застосування примусових заходів медичного характеру відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Овруч Житомирської області, громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої

у кримінальному провадженні № 12025100100000102 та №12025100100004078 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ

Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , перебуваючи у стані який унеможливлював усвідомлювати їй свої дії та керувати ними, 10 січня 2025 року, приблизно о 15 годині 03 хвилин, в умовах воєнного стану, який діє на території України відповідно до Указу Президента України від 28 жовтня 2024 року №740/2024, перебуваючи в ТЦ «ЦУМ», що розташований за адресою: місто Київ, вул. Хрещатик, 38/2, звернула свою увагу на те, що в торгівельному залі ТЦ «ЦУМ» на торговому вішаку висить одяг, зокрема топ лонгслів ANTMY studio T3, характеристики T3BROWNS, розміру Ѕ, коричневого кольору та легінси Balance ANTMY studio L3BROWNS, розміру Ѕ, коричневого кольору.

В подальшому, ОСОБА_7 , перебуваючи у стані який унеможливлював усвідомлювати їй свої дії та керувати ними, 10 січня 2025 року, приблизно о 15 годині 59 хвилин, перебуваючи в приміщенні ТЦ «ЦУМ» за адресою: місто Київ, вул. Хрещатик, 38/2, шляхом вільного доступу взяла (викрала) топ лонгслів ANTMY studio T3, характеристики T3BROWNS, розміру Ѕ, коричневого кольору, вартістю 3842 гривень 50 копійок та легінси Balance Balance ANTMY studio L3BROWNS, розміру Ѕ, коричневого кольору, вартістю 3842,50 грн., а всього майна на загальну суму 7685 гривень, які належить ТОВ «ЦУМ МЕН», код ЄДРПОУ 40817590. При цьому, з метою приховання своїх дій ОСОБА_7 , взяла з собою ще деякий одяг та зайшла до приміщення примірочної ТЦ «ЦУМ», де топ лонгслів ANTMY studio T3, характеристики T3BROWNS, розміру Ѕ, коричневого кольору та легінси Balance ANTMY studio L3BROWNS, розміру Ѕ, коричневого кольору, сховала під свій одяг та вийшла з примірочної, залишивши в примірочній решту одягу.

Після чого, ОСОБА_7 , з таємно викраденим чужим майном, не розрахувавшись за одяг, пройшла повз лінію кас, антикрадіжні рамки та вийшла з ТЦ «ЦУМ», однак кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, оскільки в подальшому, ОСОБА_7 була викрита та зупинена охороною.

Таким чином, ОСОБА_7 , перебуваючи у стані який унеможливлював усвідомлювати свої дії та керувати ними, вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, яке підпадає під ознаки закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім того, ОСОБА_7 , перебуваючи у стані який унеможливлював усвідомлювати їй свої дії та керувати ними, 09 грудня 2025 року, приблизно о 16 годині 30 хвилин, в умовах воєнного стану, який діє на території України відповідно до Указу Президента України від 20 жовтня 2025 року №793/2025, перебуваючи в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, звернула свою увагу на те, що в торгівельному залі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» на торгових полицях представлений одяг, зокрема шапка Merino Beanie Hat RD Logo RD-MRNBHRDL BLACK, шапка Merino Beanie Hat RD Logo RD- MRNBHRDL GREEN, шапка Cotton Beanie Hat RD Logo RD-CTTNBHRDL PINK, сумка Civil Small Crossbody Bag Gen.1 RD-CSCB_GEN.1 BLACK, сумка Civil Small Crossbody Bag Gen.1 RD-CSCB_GEN.1 GREY.

В подальшому, ОСОБА_7 , перебуваючи у стані який унеможливлював усвідомлювати їй свої дії та керувати ними, 09 грудня 2025 року, приблизно о 16 годині 30 хвилин, перебуваючи в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу взяла (викрала) з торгівельних полиць шапку Merino Beanie Hat RD Logo RD-MRNBHRDL BLACK, вартістю 1000 гривень 00 копійок, шапку Merino Beanie Hat RD Logo RD-MRNBHRDL GREEN, вартістю 1000 гривень 00 копійок, шапку Cotton Beanie Hat RD Logo RD-CTTNBHRDL PINK, вартістю 1000 гривень 00 копійок, сумку Civil Small Crossbody Bag Gen.1 RD-CSCB_GEN.1 BLACK, вартістю 1950 гривень 00 копійок, сумку Civil Small Crossbody Bag Gen.1 RD-CSCB_GEN.1 GREY, вартістю 1950 гривень 00 копійок, а всього товару на загальну суму 6900 гривень, які належить ФОП « ОСОБА_12 », код ЄДРПОУ НОМЕР_1 . При цьому, з метою приховання своїх дій ОСОБА_7 , взяла з собою ще деякий одяг та зайшла до приміщення примірочної магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», де шапку Merino Beanie Hat RD Logo RD-MRNBHRDL BLACK шапку Merino Beanie Hat RD Logo RD-MRNBHRDL GREEN, шапку Cotton Gen.1 RD-CSCB GEN.1 BLACK, сумку Civil Small Crossbody Bag Gen.1 Beanie Hat RD Logo RD-CTTNBHRDL PINK, сумку Civil Small Crossbody Bag RD-CSCB GEN.1 GREY, сховала під свій одяг та вийшла з примірочної, залишивши в примірочній решту одягу.

Після чого, ОСОБА_7 , з таємно викраденим чужим майном, яке належить ФОП « ОСОБА_12 », не розрахувавшись за нього, пройшла повз касову зону та вийшла з приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», однак кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, оскільки в подальшому, ОСОБА_7 була викрита та зупинена працівником магазину.

Таким чином, ОСОБА_7 , перебуваючи у стані перебуваючи у стані який унеможливлював усвідомлювати свої дії та керувати ними, вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, яке підпадає під ознаки закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_7 підтвердила обставини, викладені у клопотаннях про застосування примусових заходів медичного характеру, вказавши, що вчинила протиправні дії, наразі ій соромно, вона просить не застосовувати суворі заходи примусового медичного лікування, протягом часу перебування у лікувальному закладі стан її здоров`я значно покращився.

Захисник та законний представник висловили узгоджену з ОСОБА_7 позицію, щодо доцільності застосування до неї заходів медичного характеру у вигляді амбулаторного нагляду.

Прокурор у судовому засіданні зазначила, що зібрані органом досудового розслідування докази відповідають вимогам ст. 84, 94 КПК України, а їх дослідженням у судовому засіданні достеменно встановлено, що ОСОБА_7 вчинила два епізоди суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, у стані, який виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності, а отже, щодо ОСОБА_7 слід застосувати примусові заходи медичного характеру у виді поміщення у заклад з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку зі звичайним наглядом, а також просила вирішити питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 вказав, що є старшим фахівцем безпеки у ТЦ «ЦУМ», у час вказаний у клопотанні він перебував на своєму робочому місці, з огляду на те що раніше ОСОБА_7 вчиняла викрадення майна із їх магазину що було встановлено за наслідками перегляду відеокамер, її обличчя було внесено до внутрішньої бази даних. Тому коли вона в черговий раз зайшла до приміщення магазину, спрацювало повідомлення від програми, та за нею стали спостерігати по камерах, спочатку вона ходила по приміщенню магазину, підіймалась поверхами, потім спускалась донизу, потім якийсь час була у примірочній, по виходу з примірочної, працівниці магазину перевірили і виявили нестачу певних речей, тому коли ОСОБА_7 почала виходити на вилицю з приміщення магазину, її затримали та викликали поліцію, далі нею займались працівники поліції.

Представник потерпілого ТОВ «ЦУМ МЕН» ОСОБА_14 вказав, що не був безпосереднім свідком події кримінального правопорушення, проте підтвердив розмір збитків, які вказані у клопотанні слідчого.

Потерпілий ОСОБА_12 вказав, що у час події перебував безпосередньо у приміщенні магазину та бачив ОСОБА_7 , яка зайшла до приміщення магазину, взяла ряд предметів одягу та зайшла з ними у примірочну, де перебуваючи, вочевидь, частину речей сховала під одяг, який був одягнутий на ній, а іншу частину речей лишила. Як вона вийшла з магазину працівники магазину зрозуміли, що частина речей викрадена і викликали працівників поліції. Претензій майнового характеру він до ОСОБА_7 не має.

Крім іншого, судом були досліджені матеріали кримінальних провадження, а саме:

-протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення, так ОСОБА_15 10.01.2025 повідомив про викрадення майна з ТЦ «ЦУМ» в м. Києві, по вул. Хрещатик 38;

-протокол огляду місця події від 10.01.2025 а саме приміщення магазину ТЦ «ЦУМ» в м. Києві, по вул. Хрещатик 38, з ілюстративною таблицею, відповідно до якого оглянуто приміщення та зафіксовано обставини на місці вчинення суспільно-небезпечного діяння;

-протокол огляду відеозапису із додатком з камер відеоспостереження, що встановлені у ТОВ «ЦУМ Столичний», розташований в м. Києві, по вул. Хрещатик 38;

-протоколом огляду місця події та речей, які були видані ОСОБА_7 працівникам поліції від 10.01.2025 з додатками у вигляді ілюстративної таблиці та відеозапису вказаної слідчої дії;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.02.2025, відповідно до якого у присутності понятих, свідок ОСОБА_13 вказав на особу під номером 3 - ОСОБА_7 , як таку що вчинила викрадення майна з приміщення магазину;

-висновок товарознавчої експертизи від 07.02.2025 № СЕ-19/111-25/8132ТВ за яким ринкова вартість топу лонгсліву «ANTMY», коричневого кольору, розміру «Ѕ» становить 3842,50 грн, а легінси «ANTMY», коричневого кольору, розміру «S» становить 3842,50 грн.;

-протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення, так ОСОБА_16 09.12.2025 повідомила про викрадення майна з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» м. Києві, по АДРЕСА_2;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.12.2025, відповідно до якого у присутності понятих, свідок ОСОБА_16 вказала на особу під номером 3 - ОСОБА_7 , як таку що вчинила викрадення майна з приміщення магазину;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.12.2025, відповідно до якого у присутності понятих, свідок ОСОБА_17 вказала на особу під номером 4 - ОСОБА_7 , як таку що вчинила викрадення майна з приміщення магазину;

-протокол огляду предметів від 15.12.2025, які було вилучено 09.12.2025 під час затримання ОСОБА_7 ;

-протокол зняття показань технічних приладів від 10.12.2025 та протокол огляду відеозаписів від 10.12.2025 із додатком з камер відеоспостереження, що встановлені у приміщенні мазанину «ІНФОРМАЦІЯ_2» м. Києві, по АДРЕСА_2;

-протокол затримання ОСОБА_7 від 09.12.2025

-протокол огляду місця події від 10.12.2025, а саме приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» в м. Києві, по АДРЕСА_2, з ілюстративною таблицею, відповідно до якого оглянуто приміщення та зафіксовано обставини на місці вчинення суспільно-небезпечного діяння;

Щодо інших заявлених стороною обвинувачення доказів, з урахуванням думки учасників судового розгляду прийнято рішення про недоцільність їх дослідження у порядку ч. 3 ст. 436 КПК України, та прийнято відмову прокурора від допиту інших свідків.

Стороною захисту докази суду не надавались.

Встановлена главою 39 КПК спеціальна процедура кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру покликана сприяти дотриманню справедливого балансу між захистом прав осіб, що страждають на психічні розлади, вчинили суспільно небезпечні діяння і з огляду на свій стан можуть бути небезпечними для себе та інших, й інтересами потерпілих, суспільства та держави.

Передбачені законодавцем у справах цієї категорії процесуальні гарантії спрямовані на втілення таких закріплених у статті 4 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 року № 1489-III (далі - Закон № 1489-ІІІ) принципів її надання як законність, гуманність, додержання прав людини і громадянина, добровільність, необхідність і достатність заходів лікування, медичної, психологічної та соціальної реабілітації.

Однією з зазначених гарантій є забезпечення доведеності факту вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення. Скоєння діяння конкретною особою, неосудною у силу свого психічного стану, виходячи зі змісту частини 1 статті 505, частиною 1 статті 513 КПК, належить до предмету доказування у кримінальному провадженні і є обов`язковою умовою прийняття судом рішення про застосування щодо неї примусових заходів медичного характеру. Адже такі заходи за змістом становлять серйозне втручання у права людини на свободу, особисту недоторканність, недоторканність свого приватного життя та є одним із винятків із закріпленого у статтях 12, 13 Закону № 1489-ІІІ загального правила про надання психіатричної допомоги на прохання чи за усвідомленою згодою пацієнта. Застосування цього винятку не інакше як у разі беззаперечного підтвердження наявності визначених законом підстав для примусу особи у межах належної правової процедури є необхідною умовою практичного втілення засади добровільності психіатричної допомоги.

Тягар доведення обставин, зазначених у частині 1 статті 513 КПК, закон покладає на сторону обвинувачення, яка у межах своїх процесуальних повноважень, визначених частиною 2 статті 283, статтею 292 цього Кодексу, звертається до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру. Адже на відповідний особливий порядок кримінального провадження поширюються передбачені статтею 7 КПК загальні засади, у тому числі змагальність судового процесу, що згідно з частиною 1 статті 22 цього Кодексу передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод та законних інтересів. Під час кримінального провадження, як унормовано частиною 3 зазначеної статті КПК, функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Суд відповідно до частини 6 статті 22 КПК, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Аналізуючи та оцінюючи досліджені матеріали провадження та надані стороною обвинувачення докази відповідно до вимог ст. 94 КПК України, які були досліджені у судовому засіданні, суд вважає їх належними, достовірними, допустимими та достатніми для висновку відповідно до положень ст. 513 КК України, що суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК, було вчинено ОСОБА_7 , про що вона також повідомила суду.

Суд, звісно, при розгляді справи, у порядку вирішення питання застосування у відношенні особи примусових заходів медичного характеру, не досліджує природу дій особи, як то ставлення її свідомості і волі до суспільно небезпечного діяння, котре нею вчиняється, і до наслідків. Оскільки предмет доказування у кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей, зокрема під час розгляду цієї категорії справ не вирішуються питання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а йдеться лише про вчинення певною особою суспільно небезпечного діяння. При цьому, умисел, мета і мотив є елементами суб`єктивної сторони саме кримінального правопорушення (злочину чи проступку) та встановлюються лише щодо осудної особи.

Окрім того, з досліджених судом матеріалів, які хараткеризують ОСОБА_7 вбачається, що вона на обліку у лікаря нарколога не перебуває. За даними довідки КНП «Овруцька міська лікарня» ОСОБА_7 перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом (F23.1) з 2023 року.

Як вбачається, з дослідженого у судовому засіданні висновку судової психіатричної експертизи №300 від 27.02.2025 ОСОБА_7 страждала на хронічне психічне захворювання у вигляді Шизоафективного розладу. маніакальний тип (F"25.0 згідно з Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду) і за психічним станом у зазначений період часу не могла усвідомлювати свої дії, та керувати ними. ОСОБА_7 страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді Шизоафективного розладу, маніакальний тип і за психічним станом у теперішній час не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, потребує застосування примусових заходів поміщення в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового медичного характеру лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь (згідно зі статтею 92 КК України). ОСОБА_7 на синдром залежності вживання алкоголю, наркотиків та використання психоактивних речовин не страждає, а виявляє ознаки Психічних поведінкових розладів внаслідок поєднаного вживання наркотиків та використання інших психоактивних речовин, вживання зі шкідливими наслідками (F 19.1 - згідно з Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), і протиалкогольне та протинаркоманічне лікування їй не рекомендоване. У теперішній час ОСОБА_7 страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді Шизоафективного розладу, маніакальний тип і за психічним станом у теперішній час потребує застосування примусових заходів медичного характеру - поміщення в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь (згідно зі статтею 92 КК України).

Крім того, у кримінальному провадженні № 12025100100004078 від 09.12.2025 також проведено експертне дослідження, та відповідно до дослідженого судом висновку судово-психіатричного експерта № 2 від 08.01.2026 у період кримінального правопорушення 09.12.2025 ОСОБА_7 страждала на хронічне психічне захворювання у вигляді Шизоафективного розладу, маніакальний тип (F 25.0 - згідно з МКХ 10-го перегляду) і за психічним станом у зазначений період часу не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_7 , остання за психічним станом не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час ОСОБА_7 страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді Шизоафективного розладу, маніакальний тип. За психічним станом у теперішній час не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час ОСОБА_7 страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді Шизоафективного розладу, маніакальний тип. За психічним станом у теперішній час не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, потребує застосування примусових заходів медичного характеру - поміщення в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь (згідно зі статтею 92 КК України). У теперішній час ОСОБА_7 на синдром залежності внаслідок вживання алкоголю, наркотиків та інших психоактивних речовин не страждає. У теперішній час ОСОБА_7 страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді Шизоафективного розладу, маніакальний тип. Протипоказань за психічним станом ОСОБА_7 для застосування примусових заходів медичного характеру не встановлено.

Згідно з ч. 3 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Отже, діяння, які інкримінуються ОСОБА_7 , вчинені нею у стані неосудності, так як на момент вчинення даного суспільно небезпечного діяння, та на теперішній час також, відповідно до висновків судово-психіатричної експертизи № 300 від 27.02.2025 та № 2 від 08.01.2026 ОСОБА_7 хворіє душевним захворюванням (F 25.0 за МКХ-10), тобто знаходиться у стані, в якому вона не могла та не може віддавати собі звіт у своїх діях і керувати ними.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Розглядаючи питання виду заходів медичного характеру, які підлягають застосуванню до ОСОБА_7 , враховуючи висновки судових психіатричних експертиз, вимог ст. 94 КК України, а також характер та тяжкість захворювання, тяжкість вчиненого діяння, ступень небезпечності психічнохворого для себе або інших осіб, до ОСОБА_7 слід застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді поміщення в спеціальний заклад з надання стаціонарної психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.12.2025 до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку, а саме до Рівненська філія «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (34500, Рівненська обл., Сарненський о-н, село Орлівка, вул. Миру, 36-а), строком на 60 днів, який протягом судового розгляду неодноразово продовжувався, з огляду на задоволення клопотання та вид ПЗМХ такий запобіжний захід слід залишити без змін до набрання ухвалою суду законної сили.

Заходи забезпечення у вигляді арешту майна, з огляду на мету застосування - збереження речових доказів слід скасувати з огляду на приписи ст. 174 КПК України.

Процесуальні витрати слід покласти на державу.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Суд зауважує, що відповідно до роз`яснень наданих у п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 03.06.2005 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», а саме, що визначаючи відповідно до частин 3-5 ст. 94 КК тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння. При цьому в ухвалі (постанові) суду не треба наводити назву конкретного психіатричного закладу, до якого має бути госпіталізована неосудна особа, і вказувати строк застосування примусового заходу медичного характеру, проте необхідно зазначити про скасування з часу доставки (прийому) неосудного до цього закладу запобіжного заходу (якщо останній був застосований). Копії ухвал (постанов) суду про застосування примусових заходів медичного характеру після набрання законної сили надсилаються судом на виконання до закладу охорони здоров`я за місцем її проживання і до органів внутрішніх справ, а також експертній установі, де особа перебувала на обстеженні.

Керуючись ст. 7, 100, 124, 174, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 512-513 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді поміщення у заклад з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку зі звичайним наглядом.

Запобіжний захід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку, а саме до Рівненська філія «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (34500, Рівненська обл., Сарненський о-н, село Орлівка, вул. Миру, 36-а) до набрання законної сили ухвалою суду залишити без змін.

Скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.01.2025 на топ «ANTMY», коричневого кольору, розміру «Ѕ», легінси «ANTMY», коричневого кольору, розміру «S».

Речові докази: DVD-R диски з записами з камер відеоспостереження залишити в матеріалах кримінального провадження; топ «ANTMY», коричневого кольору, розміру «Ѕ», легінси «ANTMY», коричневого кольору, розміру «S» - повернути власнику; шапку Merino Beanie Hat RD Logo RD-MRNBHRDL BLACK, із біркою на якій вказана вартість 2000 гривень 00 копійок, шапку Merino Beanie Hat RD Logo RD-MRNBHRDL GREEN, із біркою на якій вказана вартість 2000 гривень 00 копійок, шапку Cotton Beanie Hat RD Logo RD-CTTNBHRDL PINK, із біркою на якій вказана вартість 2000 гривень 00 копійок, сумку Civil Small Crossbody Bag Gen.1 RD-CSCB_GEN.1 BLACK, із біркою на якій вказана вартість 3900 гривень 00 копійок, сумку Civil Small Crossbody Bag Gen.1 RD-CSCB_GEN.1 GREY -повернути власнику.

Процесуальні витрати у зв`язку із залученням експерта - висновок від 07.02.2025 № СЕ-19/111-25/8132ТВ в розмірі 1591,80 грн. віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча суддя ОСОБА_18