Рішення № 138490185, 06.07.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/1606/25

Номер провадження по справі 2/387/126/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді Солоненко Т. В.

із секретарем судового засідання Перепелицею В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина

Стислий зміст позовних вимог за заперечень

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області надійшов позов, в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № б/н від 27.09.2021 у розмірі 131 185,96 грн.

Свій позов АТ "Акцент-Банк" обґрунтовує тим, що відповідно до умов кредитного договору №б/н від 27.09.2021 банк надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 40,8% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом. Однак відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків і станом на 10.10.2025 існує заборгованість перед позивачем в сумі 131 185,96 грн, яку в добровільному порядку останній сплатити не бажає, що спонукало АТ "Акцент-Банк" звернутися до суду з відповідним позовом.

0.11.2026 представник відповідача Федяєв С.В. через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" подав відзив на позовну заяву, в якому просив у позовних вимогах позивача до ОСОБА_1 про стягнення боргу відмовити. Стягнути з Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, які відповідач планує понести у розмірі 20000,00 грн. Суть заперечень представника відповідача зводиться до того, що позивачем не доведено в установленому законом порядку тієї обставини, що між сторонами було укладено кредитний договір саме 27.09.2021 та виникнення у відповідача зобов`язань за цим договором, адже в силу положення ст. 1055 ЦК України в разі його укладення з недодержанням письмової норми такий договір є нікчемним. До того ж, у анкеті-заяві відсутні домовленості сторін щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту не дозволяє розглядати кредитний договір від 27.09.2021 як «кредитний договір». Оскільки матеріали справи не містять належних доказів щодо укладення між АТ «Акцент Банк» та ОСОБА_1 27.09.2021 кредитного договору, істотних умов укладеного сторонами кредитного договору, виписки по рахунку по кредитному договорі від 27.09.2021, докази перерахування коштів ОСОБА_1 , то наданий АТ «Акцент-Банк» розрахунок заборгованості є неналежним доказом. За наведеного, можна дійти до висновку, що позов акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволенню не підлягає. Більш того, відповідачем було сплачено позивачу за час користування карткою суму у розмірі 147 781,25 грн, тоді як кредитний ліміт складає 114 750,00 грн, тобто відповідач навіть переплав суму яка йому надавалась на невідомих йому умовах.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу без участі представника позивача, у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти винесення заочного рішення суду.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце судового засідання останній повідомлявся у встановленому законом порядку. 02.06.2026 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що жодних мирових угод не укладено.

Представник відповідача адвокат Галайчук Г.С. в судове засідання не з`явилася, ухвалу суду від 03.06.2026 направлена до її електронного кабінету в системі "Електронний суд" та, відповідно до довідки про доставку електронного документу, доставлена 08.06.2026.

Процесуальні дії суду

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, ухвалою від 29.10.2025, відкрив провадження у справі, вирішив розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначив на 02.12.2025.

За наслідками судового засідання 02.12.2025 за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 30.01.2026.

Ухвалою суду від 30.01.2026 здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 27.02.2026.

За наслідками судового засідання 27.02.2026 за клопотанням представника відповідача, яке мотивоване проведенням мирних перемовин щодо врегулювання спору, розгляд справи відкладено на 31.03.2026.

Ухвалою суду від 31.03.2026 зобов`язано відповідача ОСОБА_1 повідомити суд про результати перемовин щодо врегулювання спору, підготовче засідання відкладено на 29.04.2026.

Ухвалою суду від 29.04.2026 зобов`язано відповідача ОСОБА_1 виконати вимоги ухвали суду від 31.03.2026, підготовче засідання відкладено на 03.06.2026.

Ухвалою суду від 03.06.2026 закрито підготовче провадження у цивільній справі та справу призначено до судового розгляду на 06.07.2026.

Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Згідно із випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.02.2022, АТ "АКЦЕНТ-БАНК" зареєстроване як юридична особа 30.06.1994, вид економічної діяльності, 64.19 - інші види грошового посередництва (основний) (а.с.23).

Відповідно до витягу з Державного реєстру банків сформованого 16.08.2021, АТ "АКЦЕНТ-БАНК" внесеного до Державного реєстру банків 30.10.1992, ідентифікаційний код юридичної особи 14360080, реєстраційний номер у Державному реєстрі банків 127, запис у Державному реєстрі банків про право юридичної особи на здійснення банківської діяльності номер 16, статус чинна банківська ліцензія (а.с.25).

Із анкети-заяви 27.09.2021 про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в Акцент-Банк від 27.09.2021 встановлено, що зазначеного дня між АТ "АКЦЕНТ-БАНК" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір. Згідно з умовами даного договору відповідачу надається кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Акцент-Банку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації (а.с.12).

У заяві зазначено, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом Умовами та Правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», розташованими в рекламному буклеті, складають між ним та позивачем договір про надання банківських послуг. Також підтвердив, що ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг, згоден отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту https://a-bank.com.ua.

До кредитного договору банк додав паспорт споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка "Зелена ", Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ "Акцент-Банк" та тарифи користування по картці "Зелена" (а.с.13-14,20-21).

Відповідно до довідки за картами, встановлено, що ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано карту: № НОМЕР_2 , строком дії до квітня місяця 2028 року; рахунок № НОМЕР_1 та видано карту: № НОМЕР_3 , строком дії до квітня місяця 2031 року (а.с.18).

Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджено випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 19.01.2022 по 01.10.2025 (а.с.16).

Відповідно до довідки за лімітами виданої АТ «Акцент Банк», клієнту ОСОБА_1 , кредитний договір б/н від 27.09.2021, за період з 27.09.2021 по 10.10.2025, встановлено , що 27.09.2021 встановлено ліміт 0,00 грн, 21.06.2022 ліміт 1 000 грн, який 30.12.2024 було збільшено до 114750,00 грн (а.с.17).

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 27.09.2021 станом на 10.10.2025 становить 131 185,96 грн, та складається із: загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 113 977,50 грн; загального залишку заборгованості за процентами в сумі 17208,46 грн. (а.с.7-11).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним ( стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Застосування конструкції договору приєднання, його умови розробляє підприємець (в даному випадку АТ "АКЦЕНТ-БАНК").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті-заяві позичальника від 27.09.2021 процентна ставка не зазначена.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить, у тому числі, окрім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 27.09.2021, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ "АКЦЕНТ-БАНК" розміщений на сайті https://а-bank.com.ua/terms в розділі "Умови та правила" як невід`ємні частини спірного договору. Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в АТ "АКЦЕНТ-БАНК" розміщені на сайті: https:////a-bank.com.ua/terms визначені, в тому числі: права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, та інші умови.

При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов зрозумів відповідач та ознайомився і погодився з ними підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг "АКЦЕНТ-БАНК", а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Разом з тим, долучений до матеріалів справи паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» не приймається до уваги судом та не може вважатись складовою кредитного договору, оскільки форма такого документу носить інформаційний характер та не є складовою кредитного договору. У вказаному вище паспорті споживчого кредиту вказано, зокрема, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту. Більш того, зазначено, що інформація зберігає чинність та є актуальною лише до 01.10.2021, в той час як згідно виписки по рахунку відповідача активне користування ним кредитними коштами відбувалось з 19.01.2022.

Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, яка викладена у постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першоїстатті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.a-bank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ "АКЦЕНТ-БАНК" в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того суд зазначає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг у АТ "АКЦЕНТ-БАНК", з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Суд вважає, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ "АКЦЕНТ-БАНК" розміщений на сайті https://a-bank.com.ua/terms, який містяться в матеріалах даної справи та не містять його підпису, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 27.09.2021 шляхом підписання анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 , АТ "АКЦЕНТ-БАНК" дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 27.09.2021 у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Однак враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ "АКЦЕНТ-БАНК" не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог частково, стягнувши в примусовому порядку з боржника суму непогашеного тіла кредиту в розмірі 113977,50 грн.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати в сумі 2104,64 грн .

На підставі викладеного, ст.ст.11, 207, 526, 629, 634, 638, 1054 ЦК України, керуючись,ст.12,13,81,141,263-265 ЦПК України,суд

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства комерційний банк АТ "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства АТ "АКЦЕНТ-БАНК" заборгованість за кредитним договором №б/н від 27.09.2021 в сумі 113977 гривень 50 копійок (тринадцять тисяч дев`ятсот сімдесят сім гривень 50 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2104 гривні 64 копійки (дві тисячі сто чотири гривні 64 копійки).

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК " (49074, місто Дніпро, вулиця Батумська, 11, МФО 307770 код ЄДРПОУ 14360080);

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення ( виклику ) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО