Ухвала суду № 138490171, 22.07.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1819/26

Провадження № 1-кс/352/337/26

УХВАЛА

22 липня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду

клопотання слідчого СВ ВП № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , погодженого із прокурором Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_3

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_4 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Нагірне Харківської області, зареєстрований в АДРЕСА_1 та проживає в АДРЕСА_2 , не працює, на його утриманні одна малолітня дитина, не судимий

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Рух провадження

21 липня 2026 року слідчий СВ відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за ознаками частини першої статті 286-1 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 липня 2026 року за № 12026091250000172.

Відповідно до статті 186 Кримінального процесуального кодексу України розгляд клопотання призначено на 22 липня 2026 року.

2.Суть клопотання

Слідчий зазначає, що у нього в провадженні перебуває кримінальне провадження за ознаками частини першої статті 286-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 19 липня 2026 року близько 23 години 20 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, під час керування мотоциклом марки «Forte» без державного номерного знаку в місті Тисмениця Івано-Франківської області по вулиці Липовій, в порушення пунктів 1.5, 2.3б, 2.3д, 2.9а, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, не був уважним до дорожньої обстановки, не стежив за її зміною та не реагував відповідно на неї, не вжив необхідних заходів для забезпечення безпеки дорожнього руху, не застосував своєчасного гальмування, не зменшив швидкість руху аж до повної зупинки, не здійснив безпечного об`їзду перешкоди, не вибрав безпечної дистанції та інтервалу, внаслідок чого не впорався із керування мотоциклом та допустив наїзд на пішохода

ОСОБА_7 .

Внаслідок зіткнення ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому верхньої третини діафізу правої стегнової кістки зі зміщенням, відкритої рваної рани правого стегна, лівої гомілки та правого передпліччя , що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості

20 липня 2026 року ОСОБА_4 затриманий в порядку статті 208 КК України.

20 липня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286-1 КК України.

Причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.

На цей час існують ризики, передбачені пунктами 1, 3 частини першої статті 177 КПК України, а саме:

-ризик переховування від органів досудового розслідування та суду;

-незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні;

в зв`язку із чим наявні підстави для обрання запобіжного заходу.

Враховуючи наявність ризиків та особу підозрюваного, вважає, що більш м`який запобіжний захід не може бути обраний, окрім тримання під вартою із визначенням визначення застави в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб із покладенням обов`язків, передбачених статтею 194 КПК України..

3.Позиція сторін

Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання та просила його задовольнити. Зазначає про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також достатніх підстав вважати, що існують ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні. В обгрунтування своєї позиції посилається на докази, долучені до клопотання слідчого.

Вважає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність підстав вважати про можливість вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених статтею 177 КПК України.

Повідомила, що ОСОБА_4 на цей час не переховувався від органу досудового розслідування, не перешкоджав кримінальному провадженню, а також йому не повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину. Одночасно вважає, що наявні ризики вчинення таких дій в майбутньому, в зв`язку із чим наявні підстави для обрання запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою. Зазначає, що в клопотанні допущена описка щодо розміру застави та вважає необхідним її призначити в розмірі 20 прожиткових мінімумів, а не 60, як вказано в клопотанні.

Серед іншого, вважає, що під час розгляду справи має бути застосований висновок Європейського Суду з прав людини, викладений в параграфі 76 рішення Суду від 25 квітня 2000 року у справі «Пунцельт проти Чехії», згідно із якими «Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, які прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявнику загрожувало відносно суворе покарання».

Зазначає, що застосування вказаного висновку ЄСПЛ може бути застосовано з метою захисту права потерпілого. Одночасно Прокурор в судовому засіданні не обгрунтував із посиланням на відповідну норму Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке саме право потерпілого має бути захищено шляхом застосування вказаного висновку ЄСПЛ.

Адвокат ОСОБА_5 (далі Захисник), яка представляє інтереси ОСОБА_4 на підставі доручення про надання безоплатної правової допомоги, просив відмовити в задоволенні клопотання Прокурора.

Вважає, що підозра є обгрунтованою, ризики, передбачені статтею 177 КПК України, на цей час мінімальні, а тому просить обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку Захисника.

Пояснив, що він дійсно вчинив дії, зазначені в повідомленні про підозру. Просить не застосувати до нього тримання під вартою. Зазначає, що він працевлаштований неофіційно, має постійний дохід, що дозволить сплатити заставу.

4.Висновки суду

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 131 Кримінального процесуального кодексу України запобіжний захід відноситься до заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до частини третьої статті 132 Кримінального процесуального кодексу України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, не доведе, що:

-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання, серед іншого, 1) спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Таким чином, під час розгляду клопотання необхідно встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

щодо обгрунтованості підозри

20 липня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286-1 КК України, що підтверджується текстом повідомлення про підозру.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується дослідженими доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими Слідчим Суддею, зокрема:

-рапортами;

-довідкою про отримані ОСОБА_7 тілесні пошкодження

-протоколом огляду місця події від 19 липня 2026 року;

-показаннями свідка ОСОБА_8 , який надав показання щодо обставин кримінального правопорушення, за якими здійснюється досудове розслідування та ймовірну причетність ОСОБА_4 до вчинення цього злочину.

Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_4 зазначив, що він дійсно здійснив дії, зазначені в повідомленні про підозру.

В зв`язку із викладеним, Слідчий Суддя вважає, що Прокурором доведено наявність на цей час обгрунтованої підозри.

щодо ризиків

Згідно із текстом клопотання, Слідчий вважає, що наявні ризики, передбачені пунктами 1,3 частини першої статті 177 КПК України, а саме:

1) переховування від органів досудового розслідування та/або суду;

3) незаконного впливу на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні;

ОСОБА_4 :

-раніше до кримінальної відповідальності не притягався;

-офіційно не працевлаштований;

-має на утриманні малолітню дитину;

-протягом останнього року притягався до адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 126 та 173-2 КУпАП, під час розгляду подій 02 липня 2026 року за фактом адміністративного правопорушення намагався втекти , а в подальшому подзвонив на лінію 102 і повідомив про його побиття працівниками поліції. Під час огляду на місці події працівниками швидкої тілесних ушкоджеь у ОСОБА_4 не виявлено, що підтверджується постановою, інформацією з бази АРМОР та не спростовується ОСОБА_4 ,

-підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину,

Слідчий Суддя вважає, що наявні ризики, зазначені в клопотанні, передбачені пунктами 1,3 частини першої статті 177 КПК України

Так, на наявність ризику ухилення в подальшому від органу досудового розслідування та від суду вказує інформація щодо намагання ОСОБА_4 втекти з місця події 02 липня 2026 року під час розгляду поліцейськими питання щодо наяності підстав для складення стосовно нього протоколів про адміністративне правопорушення.

На наявність ризику незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків вказує схильність ОСОБА_4 до вчинення умисних протиправних насильницьких дій, на що вказує притягнення його до відповідальності до статтею 173-2 КУпАП України за ознаками домашнього насильства.

Таким чином, Слідчий Суддя вважає, що під час розгляду клопотання Прокурор довів:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні Підозрюваним кримінального правопорушення,

- наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачених пунктами 1, 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального Кодексу України,

в зв`язку із чим наявні підстави для застосування запобіжного заходу

щодо посилання Прокурора на практику Європейського Суду з прав людини

Окремо Слідчий Суддя вважає за необхідне зазначити, що не бере до уваги посилання Прокурора на практику Європейського суду з прав людини з огляду на наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 9 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 19 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) Європейський суд з прав людини створено для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами їхніх зобов`язань за Конвенцією та Протоколами.

Відповідно до статті 1 Конвенції Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І цієї Конвенції.

Таким чином, урахування практики Європейського суду з прав людини в кримінальному процесуальному законодавстві може бути застосовано та скеровано на захист прав людини.

Прокурором в своєму клопотанні при посиланні на практику Європейського суду з прав людини не зазначено, на захист яких саме осіб в цьому кримінальному провадженні скерована відповідна практика. В судовому засіданні Прокурор зазначив, що просить застосувати відповідну практику з метою захисту прав потерпілого, однак не навів конкретної норми Конвенції, передбачене якою право потерпілого має бути захищено шляхом посилання на практику ЄСПЛ

За таких обставин, Слідчий Суддя вважає, що відсутні підстави для застосування посилання Прокурора на практику Європейського Суду з прав людини.

Окрім того, Слідчий Суддя звертає увагу, що на сайтах Міністерства юстиції України та Європейського Суду з прав людини за посиланнями https://minjust.gov.ua/search/list/filters/ та https://hudoc.echr.coe.int/ukr#{%22fulltext%22:[%22\%2231315/96\%22%22],%22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22]} відсутні україномовні переклади рішення ЄСПЛ у справі «Пунцельт проти Чехії» ( заява № 31315/96, рішення від 25 квітня 2000 року).

Одночасно на сайті Європейського Суду з прав людини наявний англомовний текст зазначеного рішення, згідно із пунктом 76 якого ( цитуючи мову оригіналу) «As regards the risk of the applicants absconding, the Czech courts noted, in particular, that the applicant had earlier absconded from the criminal proceedings in Germany, that he had numerous business contacts abroad and that he risked a relatively heavy penalty. In the Courts view, this reasoning is sufficient and relevant and it outweighs the arguments put forward by the applicant».

Згідно неоригінального перекладу цього тексту, мова йде про наявність ризику переховування в зв`язку із сукупністю обставин, а саме вже встановленого факту ухилення раніше особою від відповідальності, наявності численних ділових зв`язків за кордоном, а також загрози відносно суворого покарання.

Таким чином, наявність ризику у цій справі оцінювалось з урахуванням кількох критеріїв, а не тільки суворості покарання.

Відповідно, Слідчий суддя вважає, що Прокурором здійснюється посилання на рішення ЄСПЛ не тільки всупереч меті Конвенції, але й за відсутності доказів релевантності здійснених ЄСПЛ висновків до справи, що розглядається національним судом.

щодо виду запобіжного заходу

щодо клопотання про тримання під вартою

Прокурор в своєму клопотанні просить обрати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий Суддя звертає увагу, що відповідно до статті 36 Кримінального процесуального кодексу України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Таким чином, прокурор під час здійснення своїх повноважень має право самостійно ухвалювати процесуальні рішення, в тому числі щодо визначення конкретного виду запобіжного заходу, який він може просити слідчого суддю обрати.

Одночасно, прокурор є представником органу державної влади та є обмеженим в своїх дискреційних повноваженнях щодо прийняття такого рішення межами закону.

Прокурорський, як і суддівський розсуд, щодо визначення конкретного запобіжного заходу, обмежений видом та розмірами, визначеними законом та принципами верховенства права.

Згідно статті 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

ОСОБА_4 раніше не судимий, а також підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено максимальне покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 може бути застосований у цьому провадженні виключно, якщо буде доведено, що він переховувався від органу досудового розслідування, перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Матеріали клопотання та долучених до них документів не містять відомостей про наявність вказаних фактів.

В судовому засіданні Прокурор повідомила, що відсутні факти переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування чи суду та перешкоджання кримінальному провадженню. Також ОСОБА_4 не повідомлялось про підозру у вчиненні іншого злочину.

Таким чином, в даному кримінальному провадженні на цей час відсутні підстави для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а клопотання Слідчого, погоджене із Прокурором, суперечить вимогам пункту 3 частини другої статті 183 КПК України оскільки внесено щодо несудимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено максимальне покарання у вигляді 3 років за відсутності фактів:

-переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування чи суду;

-перешкоджання ОСОБА_4 кримінальному провадженню;

-повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні іншого злочину

В зв`язку із викладеним, клопотання Прокурора про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не тільки є необгрунтованим, але й здійснено всупереч безальтернативним вимогам пункту 3 частини другої статті 183 КПК України поза межами дискреційних повноважень Прокурора за відсутності законних правових підстав для застосування такого запобіжного заходу, в зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення клопотання Прокурора.

щодо іншого виду запобіжного заходу

При вирішенні питання щодо виду запобіжного заходу Слідчий Суддя бере до уваги, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

При оцінці обставин в цій конкретній справі Слідчий Суддя вважає, що, із урахуванням, серед іншого:

-схильності Підозрюваного до вчинення правопорушень, в тому числі із застосуванням насильства, що підтверджується притягненням його до адміністративної за статтями 126 та 173-2 КУпАП

-схильності Підозрюваного до вчинення дій, спрямованих на ухилення від законного порядку розгляду справ, на що вказує інформація про його намагання втекти 02 липня 2026 року від працівників поліції

-тяжкості покарання, що загрожує Підозрюваному . у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;

-відсутності у нього офіційного працевлаштування;

необхідним для забезпечення виконання Підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків буде обрання запобіжного заходу у вигляді застави, а будь-які менші легкі запобіжні заходи не сприятимуть досягненню меті запобіжних заходів.

щодо розміру застави

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину може становити від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328 гривень.

Таким чином, розмір застави в межах від 1 до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить суми від 3328 до 66560 гривень.

Відповідно до частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Прокурором не надано жодного доказу щодо:

-майнового та сімейного стану Підозрюваного, в тому числі щодо наявності або відсутності у Підозрюваного будь-якого майна, наявності зберігань,

отриманих Підозрюваним доходів та здійснених ним витрат;

Слідчий Суддя критично ставить до репліки Прокурора в судовому засіданні про можливість обрання застави, як альтернативного запобіжного заходу, в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки Прокурором не надано уточненого або зміненого клопотання в цій частині, а розгляд здійснюється в межах клопотання, наданого до суду.

Слідчий Суддя нагадує, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Слідчий Суддя вважає, що вказана мета може бути досягнута у випадку призначення розміру застави, який в значній мірі відрізняється від розміру щомісячного заробітку особи.

При обранні конкретного розміру запобіжного заходу Слідчий Суддя бере до уваги:

-особу Підозрюваного, який схильний до умисних протиправних дій, в тому числі із застосування насильства;

-інформацію щодо наявності у Підозрюваного стабільного неофіційного доходу;

В зв`язку із викладеним, Слідчий Суддя приходить до висновку щодо обрання розміру застави в максимальному розмірі, передбаченому пунктом 1 частини п`ятої статті 182 КПК України та вважає, що вказаний розмір не буде надмірним для Підозрюваного навіть за наявності у нього на утриманні малолітньої дитини.

щодо обов`язків

Відповідно до частини першої статті 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід та зобов`язує підозрюваного, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

В зв`язку із викладеним, Слідчий Суддя вважає необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки :

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

щодо строку дії ухвали.

Відповідно до частини сьомої статті 194 Кримінального процесуального кодексу обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців.

Враховуючи, стадію досудового розслідування, яке розпочате тільки за 2 дні до моменту вирішення питання про обрання запобіжного заходу, Слідчий Суддя вважає, що обов`язки мають бути покладені на максимально визначений законодавством строк, але не більше, ніж в межах строку досудового розслідування.

В зв`язку із викладеним, керуючись статтями 131, 132, 176, 177, 182, 183, 194 Кримінального процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Негайно звільнити ОСОБА_4 в залі суду.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Нагірне Харківської області, зареєстрований в АДРЕСА_1 та проживає в АДРЕСА_2 , не працює, на його утриманні одна малолітня дитина, не судимий запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, № UA158201720355259002000002265 код ЄДРПОУ 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172,

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 виконувати наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України на строк до 20 вересня 2026 року включно:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_3 ..

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали проголошений о 09 годині 15 хвилин 23 липня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_9