Ухвала суду № 138487451, 24.07.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/10693/26

Категорія 75

2/295/5027/26

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"24" липня 2026 р.

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Стрілецька О.В.,

вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібра ТК» про визнання трудових відносин припиненими,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати припиненими трудові відносини між ним та ТОВ «Лібра ТК» з 13.06.2026 у зв`язку зі звільненням за власним бажанням на підставі ст. 38 КУпАП.

Відповідно до ухвали суду від 23.06.2026 позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху та позивачу наданий термін для усунення виявлених недоліків, оскільки позовна заява не оплачена судовим збором; судом відхилені доводи позивача, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

01.07.2026 на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху від 23.06.2026 ОСОБА_1 направив заяву про усунення недоліків, в якій вказав, що він звільнений від сплати судового збору, окрім п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", також на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", як учасник бойових дій, на підтвердження чого надав копії відповідних посвідчень серії НОМЕР_1 від 29.06.2026 про те, що він має статус ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни 3-ї групи та серії УБД № 772359 від 07.08.2023, що він має статус учасника бойових дій.

Згідно з ухвалою суду від 06.07.2026 позовна заява повторно залишена без руху, оскільки у позивача, як в учасника бойових дій, відсутні пільги щодо сплати судового збору при зверненні до суду з позовом, які виникають з трудових правовідносин на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", повторно вказано, що він також не має пільг зі сплати судового збору ні на підставі п. 8, ні на підставі п. 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», а відтак при зверненні до суду з позовом про захист трудових прав зобов`язаний сплатити судовий збір.

15.07.2026 ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху від 06.07.2026 направив заяву про усунення недоліків, в якій повторно вказав, що у зв`язку з тим, що він є особою з інвалідністю внаслідок війни 3-ї групи, на п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" він звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх інстанціях.

Отже на виконання вимог ухвал від 23.06.2026 та від 06.07.2026 про залишення позовної заяви без руху позивач не сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн, а пільги зі сплати судового збору на підставах, на які посилається позивач, у нього відсутні.

Зі змісту ухвал суду про залишення позовної заяви без руху від 23.06.2026 та від 06.07.2026 вбачається, що судом двічі роз`яснено позивачу, що він не має пільг зі сплати судового збору ні на підставі п. 8, ні на підставі п. 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», а відтак при зверненні до суду з позовом про захист трудових прав зобов`язаний сплатити судовий збір.

У поданих заявах позивач наполягає, що він звільнений від сплати судового збору, оскільки є особою з інвалідністю внаслідок війни 3-ї групи відповідно до пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

У зв`язку з наведеним суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.

При цьому, особи з інвалідністю ІІІ групи, які мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни третьої групи, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у встановленому порядку не прирівнюються до осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни.

Тобто, від сплати судового збору на підставі п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи, а не особи з інвалідністю 3 групи, які мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни третьої групи.

Позивачем не надано суду доказів стосовно того, що саме він є особою з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та членом сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, або є прирівняною до зазначених осіб у встановленому порядку особи.

У свою чергу за змістом ст. 5 Закону України «Про судовий збір» пільг щодо сплати судового збору для інвалідів 3 групи, ветеранів війни - інвалідів війни не встановлено.

Також суд звертає увагу позивача, що відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Отже, положення п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не розповсюджуються на позивача.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 06.02.2020 у справі №640/21075/19 та від 23.07.2020 у справі №240/12008/19.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, у суду відсутні підстави вважати, що позивач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки вказана норма не розповсюджується на осіб з інвалідністю війни третьої групи.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З огляду на те, що позивач не усунув недоліки, зазначені в ухвалах суду від 23.06.2026 та від 06.07.2026 про залишення позовної заяви без руху, не сплатив судовий збір, судом не встановлено наявність у позивача пільг зі сплати судового збору, на які він посилався, доходжу висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву вважати неподаною і повернути.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторно звернутися до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її складення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.В. Стрілецька