Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №295/10693/26
Категорія 75
2/295/5027/26
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
"24" липня 2026 р.
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Стрілецька О.В.,
вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібра ТК» про визнання трудових відносин припиненими,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати припиненими трудові відносини між ним та ТОВ «Лібра ТК» з 13.06.2026 у зв`язку зі звільненням за власним бажанням на підставі ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ухвали суду від 23.06.2026 позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху та позивачу наданий термін для усунення виявлених недоліків, оскільки позовна заява не оплачена судовим збором; судом відхилені доводи позивача, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
01.07.2026 на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху від 23.06.2026 ОСОБА_1 направив заяву про усунення недоліків, в якій вказав, що він звільнений від сплати судового збору, окрім п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", також на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", як учасник бойових дій, на підтвердження чого надав копії відповідних посвідчень серії НОМЕР_1 від 29.06.2026 про те, що він має статус ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни 3-ї групи та серії УБД № 772359 від 07.08.2023, що він має статус учасника бойових дій.
Згідно з ухвалою суду від 06.07.2026 позовна заява повторно залишена без руху, оскільки у позивача, як в учасника бойових дій, відсутні пільги щодо сплати судового збору при зверненні до суду з позовом, які виникають з трудових правовідносин на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", повторно вказано, що він також не має пільг зі сплати судового збору ні на підставі п. 8, ні на підставі п. 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», а відтак при зверненні до суду з позовом про захист трудових прав зобов`язаний сплатити судовий збір.
15.07.2026 ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху від 06.07.2026 направив заяву про усунення недоліків, в якій повторно вказав, що у зв`язку з тим, що він є особою з інвалідністю внаслідок війни 3-ї групи, на п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" він звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх інстанціях.
Отже на виконання вимог ухвал від 23.06.2026 та від 06.07.2026 про залишення позовної заяви без руху позивач не сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн, а пільги зі сплати судового збору на підставах, на які посилається позивач, у нього відсутні.
Зі змісту ухвал суду про залишення позовної заяви без руху від 23.06.2026 та від 06.07.2026 вбачається, що судом двічі роз`яснено позивачу, що він не має пільг зі сплати судового збору ні на підставі п. 8, ні на підставі п. 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», а відтак при зверненні до суду з позовом про захист трудових прав зобов`язаний сплатити судовий збір.
У поданих заявах позивач наполягає, що він звільнений від сплати судового збору, оскільки є особою з інвалідністю внаслідок війни 3-ї групи відповідно до пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
У зв`язку з наведеним суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.
При цьому, особи з інвалідністю ІІІ групи, які мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни третьої групи, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у встановленому порядку не прирівнюються до осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни.
Тобто, від сплати судового збору на підставі п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи, а не особи з інвалідністю 3 групи, які мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни третьої групи.
Позивачем не надано суду доказів стосовно того, що саме він є особою з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та членом сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, або є прирівняною до зазначених осіб у встановленому порядку особи.
У свою чергу за змістом ст. 5 Закону України «Про судовий збір» пільг щодо сплати судового збору для інвалідів 3 групи, ветеранів війни - інвалідів війни не встановлено.
Також суд звертає увагу позивача, що відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Отже, положення п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не розповсюджуються на позивача.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 06.02.2020 у справі №640/21075/19 та від 23.07.2020 у справі №240/12008/19.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, у суду відсутні підстави вважати, що позивач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки вказана норма не розповсюджується на осіб з інвалідністю війни третьої групи.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З огляду на те, що позивач не усунув недоліки, зазначені в ухвалах суду від 23.06.2026 та від 06.07.2026 про залишення позовної заяви без руху, не сплатив судовий збір, судом не встановлено наявність у позивача пільг зі сплати судового збору, на які він посилався, доходжу висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву вважати неподаною і повернути.
Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторно звернутися до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її складення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Стрілецька
The court decision No. 138487451, Bohunskyi District Court of Zhytomyr City was adopted on 24.07.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data quickly.
This decision relates to case No. 295/10693/26. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: