Ухвала суду № 138485346, 16.07.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16 липня 2026 року

м. Черкаси

Справа № 925/863/25

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача судових витрат у справі

позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-Будінвест"

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

22.07.2025 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-Будінвест".

Змістом позову є немайнова вимога зобов`язати відповідача надати завірені належним чином копії: діючої редакції статуту ТОВ "АТП-Будінвест" та протоколу загальних зборів учасників ТОВ, яким затверджена діюча редакція Статуту, та фінансово-господарської звітності товариства за період з 2022 по 2025 роки, яка надавалась до відповідних органів, зокрема річні фінансові звіти, баланс підприємства (форма 1).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач порушив вимоги статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю" та не надав на вимогу позивача, як учасника товариства, запитувані нею документи.

02.12.2025 суд ухвалив провадження у справі закрити. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-Будінвест" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн та 15000,00 грн витрат на правничу допомогу.

06.04.2026 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою скасував ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02.12.2025 у справі №925/863/25 в частині закриття провадження стосовно позовної вимоги про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-Будінвест" передати ОСОБА_1 завірену належним чином копію протоколу загальних зборів учасників, яким затверджено нову редакцію Статуту товариства та направив справу в цій частині на розгляд суду першої інстанції. Справу в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-Будінвест" передати ОСОБА_1 завірену належним чином копію протоколу загальних зборів учасників, яким затверджено нову редакцію Статуту товариства, передав суду першої інстанції для продовження розгляду. В іншій частині ухвалу суду від 02.12.2025 у справі №925/863/25 залишив без змін.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2026 для розгляду справи №925/863/25 визначено суддю Гладуна А.І.

01.05.2026 суд ухвалив справу №925/863/25 прийняти до свого провадження та розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 09:00 17.06.2026.

17.06.2026 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті о 09:30 02.07.2026.

25.06.2026 позивач подала до суду клопотання, у якому просила стягнути з відповідача на її користь 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції. (а.с. 183-184)

02.07.2026 у судовому засіданні взяли участь представник позивача адвокат Шовков О.С. та представник відповідача адвокат Потапенко С.В.

Представник відповідача адвокат Потапенко С.В. у судовому засіданні ствердив, що керівник товариства добровільно надасть позивачу завірену копію протоколу загальних зборів учасників, яким затверджено нову редакцію Статуту товариства.

02.07.2026 суд ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні до 11:00 09.07.2026.

09.07.2026 відповідач подав до суду супровідний лист та докази надіслання позивачу завіреної копії протоколу загальних зборів учасників від 25.07.2019 №3, яким затверджено нову редакцію Статуту товариства. (а.с. 195-196)

09.07.2026 у судовому засіданні взяли участь представник позивача адвокат Шовков О.С. та представник відповідача адвокат Потапенко С.В.

Представник позивача адвокат Шовков О.С. у судовому засіданні повідомив, що позивач не отримав документи, надіслані відповідачем.

09.07.2026 суд ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні до 15:00 16.07.2026.

16.07.2026 позивач подала до суду заяву, у якій повідомила, що 15.07.2026 отримала надіслані відповідачем документи. Отже, відповідач виконав всі позовні вимоги позивача. Позивач вважала, що є підстави для закриття провадження у справі та просила стягнути з відповідача понесені нею судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн за подання апеляційної скарги та 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

16.07.2026 у судовому засіданні взяли участь представник позивача адвокат Шовков О.С. та представник відповідача адвокат Потапенко С.В.

Представник позивача адвокат Шовков О.С. у судовому засіданні повідомив, що 15.07.2026 позивач отримала надіслані відповідачем документи і спір між сторонами відсутній. Просив суд задовольнити заяву позивача та стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача адвокат Потапенко В.В. у судовому засіданні ствердив, що спір у справі відсутній, оскільки відповідач надіслав позивачу документи, вимога про зобов`язання надати які є предметом спору. Вказав, що розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн є завищеним та просив його зменшити.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку закрити провадження у справі.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття "юридичний спір" має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття "спір про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір.

Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З огляду на викладене, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Предметом позову є немайнова вимога зобов`язати відповідача надати позивачу завірену належним чином протокол загальних зборів учасників ТОВ, яким затверджена діюча редакція Статуту.

Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує невиконання відповідачем вимоги статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю" та не надання запитуваних документів на вимогу позивача, як учасника товариства.

Суд встановив, що 15.07.2026 позивач отримала надіслані відповідачем документи, які є предметом спору у справі.

Спір між сторонами у справі відсутній.

Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Розглянувши клопотання позивача про стягнення з відповідача на її користь понесені судові витрати, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку клопотання задовольнити частково.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У позові позивач просила стягнути з відповідача понесені витрати у розмірі 2422,40 грн зі сплати судового збору та 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. (а.с. 4)

02.12.2025 Господарський суд Черкаської області закрив провадження у справі, стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-Будінвест" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн та 15000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвала суду від 02.12.2025 є виконавчим документом, яка набирає чинності з моменту її підписання 02.12.2025, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років, до 02.12.2028.

Позивач заперечила проти закриття провадження у справі та оскаржила ухвалу суду від 02.12.2025 шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

30.01.2026 позивач подала до Північного апеляційного господарського суду заяву, у якій просила стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2422,40 грн та 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в апеляційній інстанції. (а.с. 112-113)

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 скасовано ухвалу Господарського суду Черкаської області від 02.12.2025 у справі №925/863/25 в частині закриття провадження стосовно позовної вимоги про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-Будінвест" передати Стефанович Олександрі Григорівни завірену належним чином копію протоколу загальних зборів учасників, яким затверджено нову редакцію Статуту товариства та направлено справу в цій частині на розгляд суду першої інстанції. В іншій частині ухвалу суду від 02.12.2025 у справі №925/863/25 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін.

Північний апеляційний господарський суд не здійснив розподілу судових витрат понесених позивачем зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, оскільки відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції змінює розподіл судових витрат, якщо змінює рішення або ухвалює нове, не передаючи справу на новий розгляд.

Отже, оскільки суд апеляційної інстанції не здійснив розподілу судових витрат, понесених позивачем, суд першої інстанції під час нового розгляду цієї справи має здійснити розподіл вказаних витрат.

Під час розгляду справи 16.07.2026 позивач подала до суду заяву, у якій просила стягнути з відповідача понесені ним витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2422,40 грн та 15000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду справи.

На підтвердження понесених витрат позивач подала квитанцію від 22.12.2025 №2825504254 про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн за подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду на ухвалу суду від 02.12.2025, додаткову угоду №2 від 22.12.2025 до договору від 21.07.2025 №21-07/2025, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.01.2026 до договору від 21.07.2025 №21-07/2025.

Дослідивши додані позивачем докази, суд установив, що 22.12.2025 ОСОБА_1 (клієнт) та адвокат Шовков Олег Сергійович уклали додаткову угоду №2 від 22.12.2025 до договору від 21.07.2025 №21-07/2025.

У пункті 1 додаткової угоди №2 від 22.12.2025 сторони доповнили договір від 21.07.2025 №21-07/2025 та визначили, що розмір гонорару адвоката за надання правничої допомоги у суді апеляційної інстанції становить 15000,00 грн.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статей 16, 58 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На виконання вимог статей 124 та 129 Господарського процесуального кодексу України позивач у заяві вказав розрахунок витрат на правову допомогу, які поніс у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 15000,00 грн та надав докази понесення цих витрат. Також позивач подав розрахунок витрат зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн за подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду на ухвалу суду від 02.12.2025.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат позивача на правову допомогу адвоката становить 15000,00 грн.

Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19.

Суд враховує висновок Європейського суду з прав людини, відповідно до якого заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На предмет відповідності зазначеним критеріям суд оцінює поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, за змістом частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Представник відповідача адвокат Потапенко В.В. у судовому засіданні просив зменшити розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн, враховуючи їх спірність із складністю справи, із виконаною роботою адвокатом, її обсягом та часом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

На переконання суду, закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, не підтверджує, що відповідач діяв добросовісно, оскільки спір у цій справі виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Суд враховує, що внаслідок несвоєчасного надання відповідачем позивачу документів, позивач змушений захищати порушені свої права, звертаючись з позовом до суду, та не погоджуючись з ухвалою суду від 02.12.2025 - до суду апеляційної інстанції. При зверненні позивач вимушений нести судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Також суд враховує, що під час розгляду справи на новому розгляді відповідач надіслав позивачу документи, які є предметом спору, внаслідок чого відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку заяву позивача про стягнення з відповідача судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2422,40 грн задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

З урахуванням конкретних обставин цієї справи, зокрема її складність, обсяг наданих адвокатом позивача послуг, з огляду на розумну необхідність таких витрат для цієї справи суд дійшов висновку заяву позивача про стягнення з відповідача 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції задовольнити частково, обмежити розмір вказаних витрат до розміру 7500,00 грн та стягнути з відповідача на користь позивача 7500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 129, 231, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №925/863/25 закрити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-Будінвест" (ідентифікаційний код 39689223, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, 20) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) витрат зі сплати судового збору, 7500,00 грн (сім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту оголошення суддею та протягом 10 днів з дня її оголошення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя А.І. Гладун