Ухвала суду № 138485290, 24.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" липня 2026 р. м. Київ

Справа № 911/1852/26

Суддя Господарського суду Київської області Ейвазова А.Р., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС-Київ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарба Трейд Профешнл» про визнання недійсним договору, усунення перешкод у користування, визнання відсутнім права користування, яка подана у справі №911/1852/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарба Трейд Профешнл» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС-Київ», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Квін-Свіг» про усунення перешкод у користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фарба Трейд Профешнл» (далі позивач, ТОВ «Фарба Трейд Профешнл») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС-Київ» (далі відповідач, ТОВ «ЕТС-Київ») та просить усунути перешкоди:

- у здійсненні права користування нежитловими приміщеннями загальною площею 1589м2, які перебувають у володінні та користуванні позивача на підставі договору оренди №7/04/25 від 11.04.2025 (розташовані на першому поверсі виробничого комплексу за адресою: Київська область, Фастівський район, смт Глеваха, вулиця Вокзальна, будинок 43-А), шляхом зобов`язання ТОВ «ЕТС-Київ» забезпечити безперешкодний щоденний і цілодобовий доступ працівників та представників ТОВ «Фарба Трейд Профешнл» до об`єкта оренди та території навколо нього, а також утримуватися від вчинення будь-яких дій, які перешкоджають у вільному в`їзді, виїзді та переміщенні транспортних засобів позивача чи залученого ним вантажного транспорту;

- у здійсненні права приватної власності, володіння та використання належного ТОВ «Фарба Трейд Профешнл» рухомого майна - оборотних активів (хімічної сировини, тари, готової лакофарбової продукції) загальною балансовою вартістю 25200055,25грн з ПДВ та необоротних активів (виробничих основних засобів, автоматичних змішувальних машин, промислового обладнання та техніки) остаточною вартістю 2 985 720,09грн, які знаходяться всередині нежитлових приміщень площею 1589м2 на першому поверсі виробничого комплексу за адресою: Київська область, Фастівський район, смт Глеваха, вулиця Вокзальна, будинок 43-А, шляхом зобов`язання ТОВ «ЕТС-Київ» надати представникам, інженерно-технічному та технологічному персоналу позивача вільний, безперешкодний щоденний і цілодобовий доступ до вказаного рухомого майна.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що є суборендарем спірного приміщення на підставі договору оренди від 11.04.2025 №7/04/25, що укладений між ним та ТОВ «Квін-Свіг», який є орендарем такого приміщення на підставі договору оренди від 01.03.2019 №01/03/19, що укладений між ТОВ «Квін-Свіг» та ТОВ «Біоплант» та діє до 30.12.2028. Як повідомляє позивач, у спірному приміщенні він здійснював господарську діяльність, проводив за власний рахунок поліпшення орендованого майна, а також розмістив там товарно-матеріальні цінності та інше рухоме майно, що належить йому на праві приватної власності, однак, після зміни власника спірного нерухомого майна, відповідач як новий власник з 11.06.2026 почав чинити відповідачу перешкоди у користуванні орендованим майном шляхом блокування через залучення приватної охоронної фірми доступу працівникам позивача до робочих місць, а також безпідставно утримує рухоме майно позивача, яке знаходиться всередині приміщення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.07.2026: відкрито провадження у даній справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Квін-Свіг» (далі ТОВ «Квін-Свіг»); встановлено строки для подання відповідачем відзиву на позов, а третій особі - пояснення щодо позову та відзиву; зупинено провадження у справі №911/1852/26 до перегляду ухвали Господарського суду Київської області від 25.06.2026 в апеляційному порядку.

Зазначена ухвала доставлена до електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується довідками про доставку електронного листа: 15.07.2026 о 10:34 позивачу; 15.07.2026 о 10:30 відповідачу; 15.07.2026 о 10:32 третій особі.

Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), є видом судового рішення.

В силу п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Таким чином, відповідна ухвала вважається врученою учасникам справи 15.07.2026.

17.07.2026 до суду через систему «Електронний суд» від ТОВ «ЕТС-Київ» з дотриманням строку, встановленого судом для подання відзиву, надійшла зустрічна позовна заява.

У зустрічному позові відповідач просить:

- визнати недійсним договір оренди №07/04/25 від 11.04.2025, укладений між ТОВ «Фарба Трейд Профешнл» та ТОВ «Квін-Свіг», як правочин, укладений за відсутності належних правових підстав та такий, що не породжує законних прав користування спірним майном (далі спірний договір);

- усунути ТОВ «ЕТС-Київ» перешкоди у користуванні майновим комплексом, що складається з: адміністративної будівлі, БН, 1, загальна площа 3290,0м.кв; виробничого цеху, БН, 2, загальна площа 3102,7м.кв; трансформаторної підстанції, БН, 3, загальна площа 87,8м.кв. (знаходиться за адресою: 08631, Київська область, р-н Васильківський, смт. Глеваха, вул. Вокзальна, буд. 43-А), що чинить ТОВ «Фарба Трейд Профешнл», шляхом виселення ТОВ «Фарба Трейд Профешнл» з усім належним майном з території відповідного майнового комплексу;

- визнати відсутнім у ТОВ «Фарба Трейд Профешнл» права користування відповідним майновим комплексом.

В обґрунтування вимог зустрічного позову відповідач посилається на те, що спірний договір є недійсним за фактом нікчемності основного договору оренди від 01.03.2019 №01/03/19, який укладено з порушенням вимог щодо його нотаріального посвідчення, та його недійсності в силу ст.12 Закону України «Про іпотеку», оскільки не надано згоди іпотекодержателя майна, яке передається в оренду за таким договором, на його передачу в оренду/суборенду, тому позивач не може вважатись таким, що набув прав володіти та користуватись об`єктом оренди за спірним договором. Також, позивач вказує, що спірний договір укладено від імені ТОВ «Квін-Свіг» директором товариства Радецьким Ф.А. з перевищенням наданих повноважень. Окрім того, позивач зазначає, що відповідачем здійснена реконструкція та перепланування, поліпшення приміщень майнового комплексу без згоди на те власника та іпотекодержателя.

Як визначено ч.2 ст.180 ГПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Станом на момент заявлення зустрічного позову, враховуючи його вимоги та зазначений у ньому склад учасників, такий позов є взаємопов`язаним з первісним позовом, оскільки їх вимоги стосуються прав на одне і те саме майно, і спільний розгляд таких вимог є доцільним.

Як унормовано ч.4 ст.180 ГПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Так, згідно п.4 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Спосіб захисту - певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у позовній заяві. Зміст заявленого позову має бути сформований позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, саме позивач має визначити зміст позовних вимог із зазначенням способу захисту.

Звертаючись з даним зустрічним позовом до суду, визначаючи склад учасників, у т.ч. особу, до якої заявлено вимоги, а також формуючи зміст позовних вимог, позивач просить визнати недійсним двохсторонній договір оренди №07/04/25 від 11.04.2025 укладений між ТОВ «Фарба Трейд Профешнл» та ТОВ «Квін-Свіг».

Склад відповідачів визначається позивачем самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів, обраного позивачем способу захисту, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин).

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу; відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу (ч.ч.1, 4 ст.45 ГПК України).

Відповідно до ст.47 ГПК України: позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів; кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно; участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Суд звертає увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач, тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача.

Отже, відповідач це особа, яка, на думку позивача порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до участі у справі у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Зокрема, у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них (висновок викладено в постанові Верховного Суду від 16.10.2025 у справі №917/1173/22).

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, а також висновками колегії суддів Верховного Суду у постанові від 16.10.2025 у справі №917/1173/22, відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є, зокрема, пред`явлення позову однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою до іншої сторони чи сторін правочину.

Отже, в силу наведених норм та правових позицій Верховного Суду, у разі пред`явлення заінтересованою особою позову про визнання недійсним договору сторони оспорюваного правочину повинні мати процесуальний статус відповідачів, який визначається не тільки належністю його до сторін цього правочину, але й можливими допущеними ними порушень при його укладенні.

Визначаючи склад учасників у поданій зустрічній позовній заяві в якості відповідача ТОВ «ЕТС-Київ» вказує лише одну сторону спірного договору, при цьому, у такій зустрічній позовній заяві, в обґрунтування заявлених вимог до певної однієї із сторін (обраної сторони) такого договору, не вказано, що відповідна особа з певних причин має самостійно відповідати за заявленим позовом у відповідній частині за вимогами про визнання недійсним спірного договору.

Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі в якості відповідача, вони не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та розглянути їх по суті.

Незалучення всіх належних відповідачів виключає можливість вирішення судом спору про визнання недійсним договору по суті заявлених вимог (такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 16.10.2025 у справі №917/1173/22).

В силу ч.4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, для належного розгляду судом заявлених зустрічних вимог, відповідачу необхідно уточнити їх зміст або уточнити склад учасників (зокрема, відповідачів).

При цьому, суд додаткового наголошує на тому, що зустрічний позов має бути взаємопов`язаним із первісним позов не лише в частині пред`явлених вимог, а за суб`єктним складом учасників, до яких такі вимоги заявлені.

Як визначено у п.п.43-44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18: «право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Зважаючи на положення частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду враховує, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду».

Також, в силу п.5 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява має містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Поряд з цим, окрім зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, позивач, відповідно до ч.2 ст.164 ГПК України, зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається з поданої зустрічної позовної заяви, відповідач посилається укладення 07.04.2021 між ТОВ «Квін-Свіг» та Акціонерним товариством Акціонерний-комерційний банк «Львів» (далі АКБ «Львів») договору №64/К/2021 про відкриття кредитної лінії, зобов`язання за яким забезпечені передачею в іпотеку майнового комплексу, втім, у підтвердження відповідної обставини укладення такого договору до поданої позовної заяви відповідного доказу договору від 07.04.2021 №64/К/2021 відповідач не долучає.

Між тим, в силу ч.ч.1,3,4 ст.74 ГПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Як визначено ч.2 ст.80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідно до ч.4 цієї статті, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У поданій зустрічній позовній заяві не вказано, що не може бути поданий разом із зустрічною позовною заявою відповідний доказ (його копія), що підтверджує обставину, на яку відповідач посилається укладення договору від 07.04.2021 №64/К/2021 про відкриття кредитної лінії.

Недотримання вимог ст.ст.162,164,172 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху у відповідності з ч.1 ст.174 ГПК України.

Враховуючи, що ТОВ «ЕТС-Київ» не дотримано вимог чинного процесуального законодавства на момент звернення з позовом, відповідна зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом (з підтвердженням направлення копій позивачу): уточнення змісту заявлених вимог, складу учасників; надання доказу у підтвердження обставини, на яку відповідач посилається у поданій зустрічній позовній заяві та який не надав (укладення договору від 07.04.2021 №64/К/2021 про відкриття кредитної лінії).

У разі не усунення встановлених недоліків заява вважається неподаною та може бути повернута відповідно до ч.4 ст.174 ГПК України.

Окрім того, у поданій зустрічній позовній заяві відповідач в якості третіх осіб вказує ТОВ «Квін-Свіг» та АКБ «Львів». Однак, клопотання про залучення таких осіб, зокрема, АКБ «Львів» до участі у справі із зазначенням відповідних підстав, та з визначенням на які права та обов`язки відповідних осіб прийняте судом рішення у даній справі може вплинути, відповідач не заявляє.

Між тим, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні певної особи, за змістом ст.ст.50, 51 ГПК України вступають в справу або залучаються судом.

Відповідно до ч.4 ст.50 ГПК України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.174, 180, 234-235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Зустрічну позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню окремо не підлягає.

Суддя А.Р. Ейвазова