Ухвала суду № 138484125, 09.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/19679/26 1-кс/760/9352/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

В складі: головуючого слідчого судді - ОСОБА_1

секретаря - ОСОБА_2

За участі: прокурора - ОСОБА_3

підозрюваного - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення ВП на СЗТ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Донецької області, громадянина України, не працюючого, без постійного місця проживання, раніше судимого, в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено 07.07.2026 року до ЄРДР за №12026100170000081 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_7 від 24.02.2024 року №64/2022 «Про введення воєнного стану на території України» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан, який в подальшому Указами Президента України неодноразово було продовжено та який діє по теперішній час.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.07.2026 року приблизно о 11 год. 53 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та суспільно небезпечні наслідки перебуваючи в приміщенні туалету ресторану швидкого харчування «МакДональдз», що за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, 1, помітив потерпілого ОСОБА_8 , який в цей час мив руки, а в правій кишені штанів знаходились грошові кошти в сумі 5 000 грн., в цей час у ОСОБА_4 , винник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна в умовах воєнного стану.

У подальшому, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчиненому в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій та суспільно небезпечних наслідків, перебуваючи в туалеті ресторану швидкого харчування «МакДональдз», що за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, 1, лівою рукою заліз до кишені потерпілого ОСОБА_8 та дістав грошові кошти в сумі 5 000 грн., купюрами номіналом 500 грн. в кількості 10 шт., які поклав собі до кишені штанів та утримуючи його при собі, попрямував у напрямку виходу з туалету.

Після чого, ОСОБА_4 діючи таємно, утримуючи при собі вищевказане викрадене майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, спричинивши ОСОБА_8 , майнову шкоду на загальну суму 5 000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.

07.07.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

- дорученнями;

- рапортами;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.07.2026 року;

- протоколом допиту потерпілого від 07.07.2026 року;

- протоколом огляду місця події від 07.07.2026 року;

- протоколом допиту свідка від 07.07.2026 року;

- протоколом допиту свідка від 07.07.2026 року;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.07.2026 року;

- протоколом допиту свідка від 07.07.2026 року;

- протоколом допиту свідка від 07.07.2026 року;

- поясненнями від 07.07.2026 року;

- протоколом допиту підозрюваного від 07.07.2026 року;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 07.07.2026 року;

- протоколом допиту свідка від 07.07.2026 року;

- протоколом допиту свідка від 07.07.2026 року;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.07.2026 року;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 08.07.2026 року;

- протоколом допиту свідка від 08.07.2026 року;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.07.2026 року;

- іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, органом досудового розслідування встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що свідчить про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Вирішуючи питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, який карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення вказаного кримінального покарання, що пов`язане з позбавленням волі, ОСОБА_4 , може значний термін переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 не має на утриманні дітей чи інших непрацездатних осіб, не працюючий, не одружений, не має постійного джерела доходу, не має нерухомого майна, не має стійких соціальних зв`язків, що не перешкоджатиме останньому покинути територію міста Києва, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення;

- на той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 може впливати на свідків, метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин, вказує те, що після повідомлення йому про підозру у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, розуміючи що його дії викриті, може вчинити незаконний вплив у виді погроз фізичної розправи, психологічного маніпулювання, шантажу, підкупу прохань, умовлянь стосовно свідків у даному кримінальному провадженні.

- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення: враховуючи мету, спосіб та обстановку вчинення даного злочину, особу підозрюваного ОСОБА_4 , останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, не працює, суспільно-корисною працею не займається, веде асоціальний спосіб життя.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання не зможуть запобігти ризикам, передбаченим вище, що підтверджуються вищевикладеними обставинами.

Крім того, відповідно до ст. 178 КПК України, при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор просить врахувати наступні обставини:

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним вказаного кримінального правопорушення;

- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється;

- стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 ;

- відсутність у підозрюваного постійного місця проживання роботи або навчання, а також відсутність нерухомого майна у володінні ОСОБА_4 ;

- ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Крім того, питання щодо наявності захворювань, які б вказували про неможливість тримання ОСОБА_4 під вартою і були б підставами для його звільнення встановлюється відповідним висновком лікарської комісії та вирішується у передбаченому законом порядку.

Під час досудового розслідування не встановлено будь-яких даних про те, що підозрюваний не може утримуватися в Київському слідчому ізоляторі, не встановленого того, що підозрюваний має хронічні захворювання, що у відповідності до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.08.2014 року за №990/25767.

Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п. п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та її належну поведінку, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Згідно зі ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала із наведених в самому клопотанні підстав та просить суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, з одночасним визнанням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що його підзахисний повністю визнає свою вину, що спростовує ризики, наведені прокурором.

З огляду на це, захисник вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням відповідних обов`язків.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що підозру визнає повністю. Також повідомив, що протягом останніх трьох місяців не мав можливості заробляти та не має засобів до існування й підтримки від близьких. Паспорт громадянина України у нього відсутній, у зв`язку з чим він не зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Постійного місця проживання не має, мешкає на території залізничного вокзалу.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновків, які мотивує наступним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину та санкцією якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Слідчий суддя вважає обґрунтованою підозру.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення, що надані матеріали свідчать про наявність «обґрунтованої підозри» у розумінні практики ЄСПЛ. Однак, сама по собі обґрунтованість підозри у вчиненні тяжкого злочину не є достатньою підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу без доведення неможливості застосування інших заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Суд критично оцінює твердження підозрюваного про те, що відсутність паспорта унеможливлює його переховування. Навпаки, відсутність документів, що посвідчують особу, разом із відсутністю постійного місця проживання (проживання на вокзалі), відсутністю офіційного джерела доходу, родинних і стійких соціальних зв`язків свідчить про високу мобільність та не підконтрольність підозрюваного.

Обставини справи, відсутність легальних засобів до існування та тривалий час відсутності заробітку, про що зазначив сам підозрюваний, свідчать про ризик продовження протиправної поведінки як єдиного доступного для нього джерела здобуття коштів.

Застосування особистого зобов`язання чи домашнього арешту є неможливим з огляду на те, що підозрюваний не має постійного місця проживання чи реєстрації (мешкає на території залізничного вокзалу), що робить здійснення контролю за його поведінкою та виконанням обов`язків з боку органів поліції технічно та фактично неможливим.

За таких обставин жоден із більш м`яких запобіжних заходів не спроможний гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам.

Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 04.09.2026 року 10:30., з визначенням в якості альтернативного запобіжного заходу застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб,

що становить 266 240 гривень.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки, передбачені частинами п`ятою статті 194 КПК України строком на 60 днів з дня внесення застави, а саме:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

2) прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

3) повідомляти вказаних осіб суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України чи в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 186, 193-194, 196, 205, 309, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю

м. Слав`янська Донецької області запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 04.09.2026 року 10.30., з визначенням в якості альтернативного запобіжного заходу застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень, які можуть бути внесені як самим підозрюваним так і іншою фізичною (юридичною) особою на депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, банк: Державна казначейська служба України

м. Київ, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки, передбачені частинами п`ятою статті 194 КПК України строком на 60 днів з дня внесення застави, а саме:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

2) прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

3) повідомляти вказаних осіб суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України чи в`їзд в Україну.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний (обвинувачений), будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

В разі внесення застави уповноважена службова особа повинна негайно видати розпорядження про звільнення з-під варти особи.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом`янську окружну прокуратуру міста Києва.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення .

Слідчий суддя: ОСОБА_1