Рішення № 138483314, 24.07.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/14628/24

Провадження №: 2/755/8443/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивач ОСОБА_1 - адвокат Бражник Д.С. звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Згідно заявлених позовних вимог, позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 97201, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем 20 листопада 2020 року.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що 20 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 97201. Звернення стягнення проводиться з позивача за кредитним договором №176169961 від 18 червня 2020 року, укладеним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником усіх прав та обов`язків на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс». 11 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В., на підставі виконавчого напису, відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 про примусове стягнення з позивача на користь відповідача заборгованість в сумі 13 651,50 грн. Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з грубим порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами. За доводами позовної заяви, позивач не визнає заявлену відповідачем до стягнення суму заборгованості. Позивач не отримував повідомлень про порушення кредитних зобов`язань, отже у нотаріуса були відсутні підстави вважати заявлену до стягнення заборгованість безспірною. Крім того, наданий нотаріусу кредитний договір №176169961 від 18 червня 2020 року не був посвідчений нотаріально.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 30 серпня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомленням сторін. Витребувано у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича належним чином засвідчені копії документів (матеріали нотаріальної справи), на підставі яких 20 листопада 2020 року було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №97201. (а.с.25-27).

Відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» копію ухвали суду про відкриття провадження з копією позовної заяви та доданими до неї документами отримано 24 жовтня 2024 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Третьою особою приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. копію ухвали суду про відкриття провадження з копією позовної заяви та доданими до неї документами отримано 28 жовтня 2024 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Третьою особою приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. копію ухвали суду про відкриття провадження отримано не було, конверт повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Витребувані від приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича документи до суду не надходили.

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

30 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" направлено додаткові пояснення у справі, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу. В тексті пояснень наводиться обґрунтування, що договір про надання правової допомоги від 17 червня 2024 року, наданий представником позивача, є неналежним доказом витрат позивача на надання правничої допомоги по справі. До того ж, відповідач зазначає, що сума значно завищена відносно складності справи, яка не потребує спеціальних знань, отже, часу було витрачено неспівмірно із складністю наданих послуг позивачу. Відповідач вважає, позовні вимоги в частині витрат щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення правничої допомоги з ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» у розмірі 8 000,00 грн є необґрунтованими та завищені відносно складності справи.

Відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Треті особи також не скористався своїм правом та не направили до суду заяв по суті справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи та пояснення відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані докази та повідомлені обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

При цьому, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї Глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно вимог ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Судом установлено, що 20 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №97201, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за Кредитним договором 176169961 від 18 червня 2020 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС", правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС", далі іменований Стягувач, заборгованість за Кредитним договором 176169961 від 18 червня 2020 року. Строк платежу за Кредитним договором 176169961 від 18 червня 2020 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 04 листопада 2020 року по 04 листопада 2020 року. Сума заборгованості складає 12 451,50 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 4 650,00 грн; прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 7 771,50 грн; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 грн; строкова заборгованість за комісією становить 0,00 грн; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 грн; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 30,00 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача, в розмірі 1 200,00 грн, які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню - 13 651,50 (а.с.14).

Оскаржуваний виконавчий напис перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В, виконавче провадження НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України від 02 вересня 1993 року №3425-XII «Про нотаріат» (Закон №3425-XII).

Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в пункті 2 даного Переліку визначено про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до п. 1.1., 1.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерством юстиції України 22 лютого 2012 №96/5 (далі за текстом - Порядок) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 3.1. - 3.5. глави 16 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років; безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172; якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку; строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу; при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172.

Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника вимога кредитора вважається безспірною.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен відмовити в здійсненні виконавчого напису.

В матеріалах справи наявна копія кредитного договору № 176169961 від 18 червня 2020 року, сторонами якого вказані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , яка не містить підписів сторін. (а.с.10-13)

За умовами вказаного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надає позичальникові кредит в розмірі 1 900,00 грн строком на 30 днів з нарахуванням процентів за користування кредитом у розмірі 1,66 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

При цьому стягнута за виконавчим написом прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 4 650,00 грн, що суперечить вказаній в договорі сумі кредитування.

З урахуванням відсутності підписів сторін на вищевказаному договорі, відповідач не надав доказів ані того, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» існували кредитні зобов`язання, ані того, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» мала право вимоги до ОСОБА_1 , ані того, що право вимоги перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».

Відповідач не надав суду доказів наявності заборгованості ОСОБА_1 , стягнутої за виконавчим написом №97201 від 20 листопада 2020 року, в тому числі й складових заборгованість.

Також суд враховує, що відповідач не надав суду доказів, які підтверджують направлення позивачеві письмової вимоги, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Отже, відповідач не скористався своїм правом та не подав відзив на позовну заяву з доказами на спростування доводів позовної заяви та на підтвердження того, що сума заборгованості є безспірною, а також того, що відповідач має право вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 .

Також, суд бере до уваги ту обставину, що оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 20 листопада 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

При цьому, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року в справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

Матеріали справи не містять доказів того, що кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з ч. 2 вказаної вище статті порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

17 червня 2024 року між позивачем та Адвокатським бюро «Бражник і партнери», в особі керуючого Бражника Д.С. укладено договір про надання правової допомоги №238, згідно умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Адвокатське бюро зобов`язується надати Клієнту визначену цим договором правову допомогу, а Клієнт зобов`язується сплатити винагороду Адвокатському бюро. (а.с. 16-18).

Згідно змісту п. 7.1. зa надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокатському бюро винагороду у розмірі 8 000,00 грн., яка складається з наступного:

7.1.1. Усні консультації та роз`яснення з правових питань, що стосуються:

- вчинення 20.11.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 97201 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором - 500,00 грн;

- відкриття приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. виконавчого провадження НОМЕР_2 про примусове стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором - 500,00 грн.;

7.1.2. Опрацювання інформації та документів, наданих клієнтом в межах даної справи; опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини; узгодження з клієнтом правової позиції - 500 грн.;

7.1.3. Адвокатський запит щодо ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження НОМЕР_2; отримання від виконавця копій документів, що містяться в матеріалах виконавчого провадження, їх вивчення та детальний аналіз - 1 500,00 грн.;

7.1.4. Складання та подання до суду:

- клопотання про витребування Судом у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. оригіналів документів, на підставі яких 20.11.2020 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №97201 - 1500,00 грн.;

- позовної заяви про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №97201, вчинений 20.11.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. - 3 500,00 грн.

7.3. Оплата винагороди здійснюється Клієнтом у готівковій або безготівковій формі.

На підставі даного договору, видано Ордер серії АЕ № 1065168 на надання правової допомоги адвокатом Бражником Д.С. (а.с. 19).

Представником позивача також долучено до позовної заяви Акт (опис) від 16 серпня 2024 року виконаних робіт до договору про надання правової допомоги №238 від 17 червня 2024 року, яким сторони узгодили, що згідно договору про надання правової допомоги у період його дії Адвокатське бюро надало, а Клієнт отримав наступні послуги:

Усні консультації та роз`яснення з правових питань, що стосуються:

- вчинення 20.11.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 97201 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором - 500,00 грн;

- відкриття приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. виконавчого провадження НОМЕР_2 про примусове стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором - 500,00 грн.;

7.1.2. Опрацювання інформації та документів, наданих клієнтом в межах даної справи; опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини; узгодження з клієнтом правової позиції - 500 грн.;

7.1.3. Адвокатський запит щодо ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження НОМЕР_2; отримання від виконавця копій документів, що містяться в матеріалах виконавчого провадження, їх вивчення та детальний аналіз - 1500,00 грн.;

7.1.4. Складання та подання до Суду:

- клопотання про витребування Судом у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. оригіналів документів, на підставі яких 20.11.2020 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №97201-1500,00 грн.;

- позовної заяви про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 97201, вчинений 20.11.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. - 3500,00 грн.

Жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу послуг Клієнт до Адвокатського бюро немає. Підписом в акті Клієнт стверджує, що отримав та прийняв у повному обсязі від Адвокатського бюро послуги, вказані у п.1. Даний акт являється детальним описом робіт виконаних адвокатом в рамках надання договору правової допомоги. (а.с. 20).

Також до матеріалів справи долучено квитанцію до прибуткового касового ордера №6 від 16 серпня 2024 року, якою прийнято від ОСОБА_1 , на підставі договору №238 від 17 червня 2026 року, суму в розмірі 8 000,00 грн.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (постанова Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у справі № 160/19098/21).

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не лише того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому адвокатам, враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності). Також суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не лише того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд вважає завищеним визначену адвокатом вартість правничої допомоги в даній справі в розмірі 8 000,00 грн, виходячи зі змісту та смислового наповнення позовної заяви та додатків до неї, враховуючи наявність сталої судової практики в даній категорії спорів та вважає розмір витрат на правничу допомогу за цими послугами, що підлягає компенсації другою стороною, неспівмірним зі складністю справи.

Оцінюючи надані стороною позивача докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, необхідним та достатнім на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що визначена позивачем сума в розмірі 8 000,00 грн є надмірною, а такий розмір не є розумним. За таких обставин суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, має бути зменшений до 7 000,00 грн.

Зважаючи на викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 536, 626, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 19, 34, 87-89 Закону України «Про нотаріат», п.п. 1.1., 2.3, 3.1.-3.5. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерством юстиції України 22.02.2012р.№296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99р.№ 1172, статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (ЄДРПОУ 42254696, місцезнаходження: м.Київ, бул.Верховної Ради, буд.34, оф.511), треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (місцезнаходження: м. Житомир, вул. В.Бердичівська, буд.35), приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд.4, оф. 400), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 20 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за №97201, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором №176169961 від 18 червня 2020 року, загальна сума, що підлягає стягненню - 13 651,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 211,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: