Ухвала суду № 138482612, 08.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12971/24

Провадження № 2/752/474/26

У Х В А Л А

08 квітня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Плахотнюк К.Г., за участі секретаря судового засідання Лісненка А.А., вирішивши питання про направлення цивільної справи ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Забігайло Людмила Петрівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за підсудністю -

ВСТАНОВИВ:

у червні 2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просить суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Як убачається з позовної заяви позивачка просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що за адміністративно-територіальним поділом відноситься до Голосіївського району міста Києва.

Проте, за даними відповіді №3051672 з Єдиного державного демографічного реєстру зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з 06.05.1997 року по 17.11.2023 року значиться за адресою: АДРЕСА_1 , що за адміністративно-територіальним поділом відноситься до Печерського району міста Києва. Отже, зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, при цьому, як убачається з доданих до позовної заяви додатків, спадкове майно ОСОБА_2 , факт родинних відносин з яким заявниця просить встановити, складається з нерухомого майна, а саме :

житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , вартість якого становить 9353 грн.;

земельних ділянок, розташованих на території АДРЕСА_2 , вартість яких становить 7 858 грн. 24 коп.

У судовому засіданні сторони відсутні, їх відсутність не перешкоджає вирішенню питання про направлення цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Забігайло Л.П. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за підсудністю.

Цивільний процесуальний кодексу України (далі - ЦПК України) виділяє декілька видів територіальної підсудності: загальна (залежно від місця проживання фізичної чи місцезнаходження юридичної особи), альтернативна (за вибором позивача), договірна (за угодою між сторонами), виключна (залежно від характеру спірного правовідношення), за зв`язком справ.

Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.

ВССУ у своєму листі №6-47/0/9-12 від 10 липня 2012 року (далі - лист ВССУ № 6-47/0/9-12) зазначає, що територіальна підсудність визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноважень суду першої інстанції. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи щодо спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність в матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ЦК України звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається, що він прийняв спадщину. Відповідно до статті 66 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини. На позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності, і вони пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.

З урахуванням викладеного, на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.

Відповідно до пункту 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Таким чином спір, що виник між сторонами має предметом встановлення наявності поважних причин для пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини та має виключну підсудність, тобто повинен розглядатися за місцем знаходження нерухомого майна, а саме житлового будинку та земельних ділянок, що знаходиться на території Чорнобаївського району Черкаської області, та є підсудністю Чорнобаївського районного суду Черкаської області.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункті 1 статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншого суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до статті 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи, що даний позов територіально не підсудний Голосіївському районному суду м. Києва, а підсудний Чорнобаївському районному суду Черкаської області, суд вважає за необхідне передати дану позовну заяву за підсудністю до належного суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 30, 31, 260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Забігайло Людмила Петрівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - направити за підсудністю до Чорнобаївського районного суду Черкаської області ( 19901, Черкаська обл., Золотоніський р-н, селище Чорнобай, вулиця Центральна, будинок 134)

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя К.Г. Плахотнюк