Вирок № 138482609, 22.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/10038/26

Провадження №: 1-кп/752/1962/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12025000000002838 від 28.10.2025 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Москва, рф, громадянина України, з вищою освітою, працюючого менеджером в ТОВ «Мега-Поліграф», одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

захисник - ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 обвинувачується в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за наступних обставин.

Згідно абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який неодноразово продовжувався відповідними указами та діє на теперішній час.

Разом з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено про проведення загальної мобілізації на території всіх областей України та міста Києва. Даний Указ затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію»».

У подальшому, строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України. Загальна мобілізація в Україні триває на даний час (момент складання обвинувального акту).

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає, в тому числі, призов на військову службу.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на низку категорій, у тому числі, військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Так, військовозобов`язаним та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку.

Згідно ч. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 4 «Про військовий обов`язок і військову службу» Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу або прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Так, згідно положень ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

В свою чергу особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

На військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, у тому числі, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду (п. 9), які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи (п. 11).

Досудовим розслідуванням установлено громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судимого, який відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» являється військовозобов`язаним, тобто особою, яка перебуває у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Відповідно до військово-облікового документу ОСОБА_3 НОМЕР_4, виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 , останній має військове звання - солдат, військово-облікову спеціальність - 901, визнаний придатним до проходження військової служби на підставі довідки військово-лікарської комісії №1822/2 від 04.09.2024.

Тобто, ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним та визнаним рішенням військово-лікарської комісії придатним до військової служби, являється особою, яка підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Однак, у період приблизно з червня по серпень 2024 року, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, в особливий період, з метою ухилитися від призову на військову службу під час мобілізації, мотивуючи це небажанням проходити військову службу, вирішив ухилитися від призову.

У зв`язку з цим, 13.11.2024 ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний задум, будучи достеменно обізнаним про відсутність законних підстав для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, втілюючи в реальність протиправний умисел, спрямований на ухилення від такого призову, звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , із заявою щодо надання йому відстрочки з підстав, визначених п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та долучив до неї копії документів, серед яких була копія довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії, видана 24.07.2024 «Обласної медико-соціальної експертної комісії № 2» серії 12ААВ № 967597, посвідчена Головою МСЕК ОСОБА_6 , на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 03.06.2011 являється його дружиною, в якій вказується про те, що останній присвоєно ІІ групу інвалідності, а також те, що їй протипоказана важка фізична праця та потребує постійного стороннього догляду.

Цього ж дня, вказана заява із долученими до неї документами прийнята ІНФОРМАЦІЯ_5 та зареєстрована за вх. № 3699.

Далі, комісією з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_6 , за результатами розгляду поданої ОСОБА_3 заяви та долучених до неї документів, складено Протокол, яким прийнято рішення про надання ОСОБА_3 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 08.02.2025 та видано відповідну довідку, яка дійсна за пред`явлення військово-облікового документа № НОМЕР_5 та документа, що посвідчує особу ОСОБА_3 .

Проте, згідно листа-відповіді КЗ КОР «Обласне бюро МСЕ» від 11.04.2025 № 214 вбачається, що ОСОБА_7 не оглядалася жодною МСЕК КЗ КОР «Обласне бюро МСЕ», довідка серії 12ААВ № 967597 від 24.07.2024 не видавалася. До цього ж, відповідно до зазначеного листа ОСОБА_6 , яка вказана в даній довідці як Голова комісії, не є головою МСЕК №2 та не має права підпису на довідках.

Таким чином, ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним, придатним до військової служби, не маючи законних підстав для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, діючи умисно, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надав до ІНФОРМАЦІЯ_3 завідомо неправдиві відомості, обґрунтувавши їх медичним документом (довідкою), в якій вказані неправдиві відомості щодо стану здоров`я його дружини, у результаті чого, отримав таку відстрочку.

Своїми умисними діями, які виразилися в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, яке викладені в обвинувальному акті, вказавши на час, місце, спосіб і мету вчинення та показав, що дійсно у листопаді 2024 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою щодо надання йому відстрочки та долучив до неї копії документів, серед яких була копія довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії на ім`я ОСОБА_7 , яка являється його дружиною, в якій вказується про те, що останній присвоєно ІІ групу інвалідності, а також те, що їй протипоказана важка фізична праця та потребує постійного стороннього догляду. Свої дії усвідомлював та розумів, що вказані документи були не дійсними, а його дії незаконними та направлені на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності їх позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає доведеним у судовому засіданні вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ст. 336 КК України, а саме в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття.

Відповідно ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості та розкаянні, обставину, яка пом`якшує його покарання, та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він одружений, має на утриманні малолітню доньку,офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання у місті Києві, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, також за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше не судимий.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи особу обвинуваченого, а також принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах, установлених у санкції ст. 336 КК України, а саме у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, його особу, зокрема, його ставлення до вчиненого, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, оскільки, на думку суду, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Також, суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід не обирався.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, ч. 3 ст. 349, ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ст. 336 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відсутній.

Речові докази:

-мобільний телефон ОРРО Reno5 Lite, модель СРН2205, ІМЕІ 1 НОМЕР_2 та ІМЕІ 2 НОМЕР_3 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3 - залишити у належного володільця;

-військово обліковий документ ОСОБА_3 , виписка №1754 на 2 арк. з консультацією на 2 арк., картка знімків №48519 на 1 арк., виписка з історії хвороби №2097 на 3 арк. з консультацією на 1 арк., ультразвукове дослідження органів черевної порожнини ОСОБА_3 на 1 арк., картка знімків №48519 на 1 арк., результати досліджень ОСОБА_7 на 1 арк., рахунок - акт 269902 на 1 арк., план лікування ОСОБА_3 на 1 арк., аналіз крові клінічний ОСОБА_3 на 1 арк., консультативний висновок лікаря-невролога на 1 арк., копія посвідчення про приписку до призовної дільниці на 1 арк., акт обстеження стану здоров`я призовника НОМЕР_6, на 3 арк., ультразвукове дослідження органів черевної порожнини на 1 арк., копія акту про встановлення факту проживання на 1 арк., копія свідоцтва про шлюб на 1 арк., копія паспорту громадянина України ОСОБА_3 на 2 арк., які передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3 - залишити у належного володільця;

-довідка до акта огляду медико - соціальною експертною комісією, серія 12 ААВ, видана обласною медико - соціальною експертною комісією №2; витяг з «РЕЗЕРВ +» від 26.03.2025; копія довідки №2598 від 21.03.2025; заяви ОСОБА_3 з приводу отримання відстрочки у двох екземплярах; копія довідки до акту огляду медико - соціальною експертною комісією серія 12 АВВ, засвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_8 ; копія заяви про отримання відстрочки ОСОБА_3 від 20.02.2025 №1234 та оригінал; довідка ОСОБА_3 про надання відстрочки від призову №5774 від 28.11.2024, видана ІНФОРМАЦІЯ_5 ; копія довідки № 1822/2 ВЛК від 04.09.2024; копія карти знімків № 48519 КНП КДЦ Голосіївського району та оригінал; заява ОСОБА_3 про надання відстрочки від 10.09.2024; дві заяви ОСОБА_9 про надання відстрочки від 20.02.2025; медична документація ОСОБА_9 на 4 арк.; заключення ЛКК №25 від 07.08.2024, видано медичним центром «ОКСА КЛІНІК» для ОСОБА_7 на 5 арк.; документація з приводу отримання адвокатських послуг ОСОБА_10 та акт прийому-передачі документів щодо медичних документів на загальну к-сть 16 арк. - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1