Рішення № 138481437, 20.07.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6694/26

Номер провадження2/711/3602/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого судді: Казидуб О. Г.

при секретарі: Шульга А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник за довіреністю Варшавський Костянтин Антонович, який діє в інтересах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (м. Київ, пр. Соборності, 30-А, прим. 321, ЄДРПОУ 43950742) звернувся через систему «Електронний суд» до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28 вересня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 як позичальником було укладено договір позики № 77454637 на умовах повернення позики в кінці строку позики.

Відповідач висловив волевиявлення на укладення договору позики № 77454637 на суму 10491 грн. 00 коп., а договір було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, направленим на фінансовий номер телефону відповідача.

Після укладення договору первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу суму позики на банківську картку № НОМЕР_2 .

Відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, суму позики у встановлений договором строк не повернув, проценти за користування позикою у повному обсязі не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Загальна сума заборгованості відповідача за Договором позики № 77454637 становить 35731 грн. 77 коп., з яких, 19491 грн. 00 коп. основна сума боргу, 25240 грн. 77 коп. проценти за користування позикою нараховані відповідно до умов Договору.

Також, вказують, що ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги до ТОВ «Сіроко Фінанс», на підставі Договору факторингу № 025-040122 від 04.01.2022 та відповідного реєстру прав вимоги, а саме, Витяг з Реєстру прав вимоги № 10/06/22 до Договору факторингу № 025-040122 від 04.01.2022 року. У реєстрі індивідуалізовано боржника, номер договору, суму виданої позики та складові заборгованості під номером 13855.

Також, ТОВ «Сіроко Фінанс» відступило право вимоги до ТОВ «ФК «Сіті колект» на підставі Договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025 року, реєстру боржників та Акта приймання-передачі прав вимоги, де відповідач знаходиться під № 479.

Просять суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Сіті Колект» заборгованість за Договором позики № 77454637 від 28 вересня 2021 року в розмірі 35731 грн. 77 коп., судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн. 00 коп., судові витрати, пов`язані з підготовкою, комплектуванням та направленням документів відповідачу у розмірі 381 грн. 74 коп.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Казидуб О.Г.

26 червня 2026 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам наданий строк для подачі заяв по суті.

Представник позивача в прохальній частині позовної заяви зазначив, що просить провести розгляд цивільної справи без участі представника». У разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого відповідача провести заочний розгляд справи без участі представника позивача та ухвалити заочне рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку - шляхом направлення судової повістки за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача. Натомість судова повістка-повідомлення повернулась до суду без вручення відповідачу, що відповідно до положень п. 3, 4 ч. 8 ст. 128, ч. 10 ст. 130 ЦПК суд вважає належним повідомленням відповідача.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд справи, будь-яких клопотань та відзив на позовну заяву не подав, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів в порядку, передбаченому ст. ст. 280-282 ЦПК України.

Суд, дослідивши та вивчивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 28 вересня 2021 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 77454637 (на умовах повернення позики в кінці строку позики).

Відповідач висловив волевиявлення на укладення договору позики № 77454637 на суму 10491 грн. 00 коп., а договір було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, направленим на фінансовий номер телефону відповідача.

Після укладення договору первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу суму позики на банківську картку № НОМЕР_2 .

Встановлено, що ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги до ТОВ «Сіроко Фінанс», на підставі Договору факторингу № 025-040122 від 04.01.2022 та відповідного реєстру прав вимоги, а саме, Витяг з Реєстру прав вимоги № 10/06/22 до Договору факторингу № 025-040122 від 04.01.2022 року. У реєстрі індивідуалізовано боржника, номер договору, суму виданої позики та складові заборгованості під номером 13855.

Також, ТОВ «Сіроко Фінанс» відступило право вимоги до ТОВ «ФК «Сіті колект» на підставі Договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025 року, реєстру боржників та Акта приймання-передачі прав вимоги, де відповідач знаходиться під № 479.

В судовому засіданні встановлено, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за Договором позики № 77454637 становить 35731 грн. 77 коп., з яких, 19491 грн. 00 коп. основна сума боргу, 25240 грн. 77 коп. проценти за користування позикою нараховані відповідно до умов Договору.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язанні здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бут здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо факто не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статі звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зі змісту ч. 2 ст. 1054 ЦК України випливає, що до кредитних відносин застосовуються положення законодавства, які регулюють позичкові відносини (параграф 1 глави 71 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

На час розгляду справи Договір позики № 77454637 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 28 вересня 2021 року недійсним, розірваним чи припиненим не визнаний, доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором суду не надано.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 зазначено, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. З чого слідує, що не спростування відповідачем презумції правомірності кредитного договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення кредитних договорів, підлягають виконанню.

Водночас, статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Договір позики № 77454637 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 28 вересня 2021 року містить інформацію про розмір процентної ставки за користування кредитом та строк, протягом якого кредитор має право нараховувати проценти за користування кредитом та визначений розмір штрафу у разі неналежного виконання боржником свої зобов`язань щодо повернення кредиту.

Тож, підписуючи кредитний договір відповідач добровільно погодився з усіма його умовами, зокрема, з строком кредитування та розміром процентної ставки, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому статтею 627 ЦК України. Відповідач мала можливість не вступати у кредитні відносини з кредитором, якщо вважала встановлений розмір процентів несправедливим, натомість вона свідомо та без будь-яких застережень погодила умови договору, що підтверджується її підписом.

Таким чином, враховуючи, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконала належним чином, а відповідач допустила порушення умов укладеного між сторонами кредитного договору, беручи до уваги дослідженні в судовому засіданні докази, вимоги позивача підлягають до задоволення, а саме: необхідно стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором позики № 77454637 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 28 вересня 2021 року в загальному розмірі 35731 грн. 77 коп.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат на правничу правову допомогу позивачем надано: Договір № ДО-20260202/001 про надання правничої допомоги від 02 лютого 2026 року, укладеного між ТОВ «ФК «Сіті Колект» та адвокатом Богомоловим Віктором Вікторовичем; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП 001256 на ім`я ОСОБА_2 ; Заявку про надання правової допомоги № 641 від 01 травня 2026 року; Витяг акту № 641 про надання юридичної допомоги від 01 травня 2026 року; Платіжну інструкцію № 1468 від 18 травня 2026 року про оплату правової допомоги згідно Договору ДО-20260202/001 від 02.02.2026.

Суд зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а, ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, яка також зазначена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №620/1958/19 у постанові від 11.10.2021 року, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

При цьому судом, враховано, незначну складність категорії справи, виходячи з усталеної правової позиції у таких справах, спірні правовідносини не є новими у судовій практиці, а тому, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.

Таким чином, заявлені представником позивача до відшкодування 15000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Відтак, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 3000 грн.00 коп.

Також, за звернення до суду з позовною заявою, позивачем були понесені витрати з оплати судового збору в сумі 2662 грн. 40 коп. (Платіжна інструкція № 2078 від 10 червня 2026 року)

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки, позовні вимоги ТОВ «ФК «Сіті Колект» задоволено повністю, то з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Сіті Колект» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Щодо відшкодування позивачу витрат, понесених внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками через ТОВ «Дірект Технолоджі» у сумі 381 грн. 74 коп., суд зазначає наступне.

Положеннями п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до судових витрат належать витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема, з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження розміру витрат, пов`язаних з підготовкою справи до розгляду, надано:

Договір № ДТ-СК-30102025 про надання послуг/виконання робіт з друку і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 30 жовтня 2025 року, укладеного між ТОВ «Дірект Технолоджі» та ТОВ «ФК "Сіті Колект»;

Додаток №3 від 28 січня 2026 року до договору №ДТ-СК-30102025 від 28 січня 2026.

Відповідно до п.1.1. Додатку, вартість послуг/робіт без ПДВ за одиницю листів: друк пакету документів до суду 207 грн. 63 коп.; конвертування, організація поштової доставки, за комплект 4,87 грн.; підготовка поштових документів, за комплект 4,79 грн.; обробка бази, за комплект 4,95 грн.; поштові витрати (послуги УП) 159,50 грн. Всього 381 грн. 74 коп.

Відповідно до п. 4.1. Договору № ДТ-СК-30102025 про надання послуг/виконання робіт з друку і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 30 жовтня 2025 року, приймання-передача наданих послуг/виконаних робіт виконавцем здійснюється шляхом підписання Акту приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт..

Відповідно до п. 4.5. Договору № ДТ-СК-30102025 про надання послуг/виконання робіт з друку і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 30 жовтня 2025 року, за фактом надання послуг/виконання робіт, передбачених в Додатках до цього Договору виконавець готує і направляє замовникові два примірник підписаних зі свого боку Акту прийому-передачі наданих послуг/виконаних робіт, невід`ємною частиною якого є Звіт про фактичне використання матеріалів (у кількісному вимірі за розрахунковий місяць). Перелік використаних фактично використаних матеріалів може міститися безпосередньо в Акті прийому-передачі наданих послуг/виконаних робіт.

Встановлено, що позивачем до матеріалів справи долучено Акт наданих послуг № 193 від 25 травня 2026 року, з якого вбачається, що ТОВ «Сіті Колект» отримало від ТОВ «Дірект Технолоджі» послуги друку та відправці документів на загальну суму 191000 грн. 00 коп.

Акту прийому-передачі наданих послуг відносно підготовки та направлення документів у розмірі 381 грн. 74 коп. суду надано.

А тому, суд не знаходить підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Сіті Колект» судових витрат, пов`язаних з підготовкою, комплектуванням та направленням документів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 1049, 1054, 1082 ЦК України, ст. ст. 134, 137, 141, 264, 265, 280, 282-284 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість за Договором позики № 77454637 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 28 вересня 2021 року в загальному розмірі 35731 грн. 77 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Решті відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: О. Г. Казидуб