Рішення № 138481162, 24.07.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2183/26

провадження №: 2/398/2832/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"24" липня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк», представник позивача Шкапенко Олександр Віталійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «А-Банк») звернулося до суду через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 684,77 грн та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 грудня 2019 року ОСОБА_1 уклав з АТ «А-Банк» кредитний договір шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. Вказана Анкета-заява підписана відповідачем власноруч, а Паспорт споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка" підписаний ним простим електронним підписом шляхом підтвердження дзвінком з фінансового номера телефону. За умовами договору відповідач отримав кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Позивач зазначає, що ОСОБА_1 порушив умови договору, своєчасно кошти не повернув, внаслідок чого станом на день подання позову утворилася заборгованість у загальному розмірі 16 684,77 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 11 472,62 грн та заборгованості за відсотками - 5 212,15 грн (штрафи і пеня позивачем не нараховувались). Крім того, позивач просить стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 30 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У матеріалах позовної заяви міститься клопотання, у якому він просить розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та зазначає, що не заперечує проти заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи він повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку. Відзиву на позовну заяву, інших заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило, про причини неявки він суд не повідомив.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив не подав, та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд цієї справи на підставі наявних доказів.

Оскільки у судове засідання не з`явилися усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Укладення кредитного договору та видача коштів

Відповідно до Паспорта споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» від 17 грудня 2019 року, ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування, а АТ «А-Банк» виконало переддоговірний обов`язок надати інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій. Зазначений Паспорт підписано простим електронним підписом шляхом підтвердження дзвінком 17.12.2019 року об 11:08 з фінансового номера телефону НОМЕР_1 .

17 грудня 2019 року ОСОБА_1 подав до АТ «Акцент-Банк» Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. Відповідно до тексту цієї Анкети-заяви, відповідач погодився, що вона разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Також у заяві вказано, що відповідач ознайомився з договором до його укладення, згоден з його умовами і зобов`язується їх виконувати, а примірник договору згоден отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту банку (https://a-bank.com.ua/terms). Зазначена Анкета-заява підписана ОСОБА_1 власноруч.

Позивач долучив до позовної заяви паперові роздруківки витягу з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». Суд дослідив ці документи та встановив, що вони не містять підпису відповідача ОСОБА_1 - ані власноручного, ані електронного. Також в індивідуальній частині договору (власноруч підписаній Анкеті-заяві) не міститься умов щодо конкретного розміру процентної ставки за користування кредитом та порядку її нарахування.

На виконання умов укладеного правочину АТ «А-Банк» відкрив відповідачу рахунок, видав платіжну картку та встановив кредитний ліміт. Фактичне отримання та використання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується наданими позивачем випискою по картковому рахунку та довідкою про рух кредитних лімітів. У зазначених документах детально відображено здійснення відповідачем видаткових операцій за рахунок встановленого кредитного ліміту, а також здійснення ним часткових оплат у рахунок погашення заборгованості.

Порушення зобов`язання та розмір заборгованості

Згідно з наданими позивачем випискою по рахунку відповідача та детальним розрахунком заборгованості, складеним станом на 05 квітня 2026 року, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором від 17.12.2019 року виконував неналежним чином.

Відповідно до розрахунку позивача, за період з 17 грудня 2019 року по 05 квітня 2026 року у зв`язку з порушенням умов щодо своєчасного повернення коштів утворилася заборгованість, загальна сума якої становить 16 684,77 грн. Зазначена сума заявлена позивачем до стягнення та складається із:

заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 11 472,62 грн;

заборгованості за процентами, нарахованими за вказаний період - 5 212,15 грн.

Заборгованість за штрафами та пенею позивачем не нараховувалася та до стягнення не заявляється. Свого контррозрахунку чи доказів повного погашення вказаної заборгованості відповідач суду не надав.

Норми права, які застосував суд.

На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.

Відповідно до ст. 13 ЗУ "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За приписами статей 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.

Відповідно до ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України установлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Правові висновки Верховного Суду, що застосовані у справі

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові ВС від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 сформульовано висновок про те, що під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину. Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Суд застосовує висновки щодо тлумачення норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц (провадження № 14-131цс19) зробила висновок, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Цей висновок застосований також і в інших постановах Верховного суду, зокрема, постановах ВС від 24 липня 2019 року у справі № 755/20484/15-ц, від 16 липня 2024 року в справі № 686/9664/21, від 13 січня 2025 року в справі № 336/6542/21.

Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що 17 грудня 2019 року між позивачем АТ «А-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору. Факт укладення договору підтверджується власноручним підписом відповідача на Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.

Належне виконання кредитодавцем своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів шляхом встановлення кредитного ліміту підтверджується наданими позивачем випискою по картковому рахунку та довідкою про рух кредитних лімітів, у яких відображено фактичне використання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів. Відповідач, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. 526, 1054 ЦК України, взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав. Оскільки зобов`язання з повернення кредиту не було виконано в повному обсязі, а доказів повного погашення боргу відповідач суду не надав, вимога позивача про стягнення залишку заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) у розмірі 11 472,62 грн є доведеною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості вимог позивача про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 5 212,15 грн, суд виходить з такого.

З матеріалів справи вбачається, що у власноруч підписаній відповідачем Анкеті-заяві відсутні будь-які умови щодо встановлення конкретного розміру процентної ставки за користування кредитом. У вказаній заяві міститься лише загальне посилання на те, що позичальник згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг складає кредитний договір.

Надані позивачем паперові роздруківки Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» і Тарифів, у яких визначається порядок нарахування відсотків, не містять підпису відповідача (ані власноручного, ані електронного). За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови і Тарифи, ці роздруківки не можуть розцінюватися як стандартна форма, що є складовою частиною укладення кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують погодження цих обставин сторонами. Відсилання в Анкеті-заяві до непідписаних Умов і Тарифів не свідчить про безумовну згоду позичальника з їх змістом. Вказане повністю узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц.

Посилання позивача на підписання відповідачем Паспорта споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» за допомогою простого електронного підпису суд відхиляє як підставу для стягнення відсотків. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду (постанова від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20), паспорт споживчого кредиту є лише способом підтвердження виконання банком переддоговірного обов`язку щодо інформування споживача. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту та його підписання не означає укладення договору, оскільки в паспорті не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Оскільки банк не надав суду доказів погодження з відповідачем розміру процентної ставки у визначеному законом письмовому (або електронному) вигляді, підписаному клієнтом, правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача процентів за користування кредитом відсутні. Вимога позивача про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 5 212,15 грн є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Отже, позовні вимоги АТ «А-Банк» підлягають частковому задоволенню на суму 11 472,62 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальна сума заявлених позивачем майнових вимог становить 16 684,77 грн. Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму 11 472,62 грн, що становить 68,76% від заявленої суми позову.

Позивачем документально підтверджено понесення судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн. Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог у розмірі 1 830,69 грн (2 662,40 грн ? 68,76%).

Доказів наявності інших судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, позивач суду не надав.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 17 грудня 2019 року у розмірі 11 472 (одинадцять тисяч чотириста сімдесят дві) гривні 62 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 830 (одна тисяча вісімсот тридцять) гривень 69 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 24 липня 2026 року. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Суддя Орловський В. В.