Ухвала суду № 138479665, 24.07.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

24 липня 2026 року Справа № 580/6822/26 м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження питання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовною заявою звернулося Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) податковий борг в сумі 29770,50грн.

30.06.2026 ухвалою суду відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

21.07.2026 до суду від представника позивача надійшло клопотання про відмову від позову в адміністративній справі №580/6822/26 в наслідок його задоволення та зменшення нарахування податкового боргу, що вбачається з інтегрованої картки платника.

Вирішуючи питання про можливість задоволення клопотання, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову, що також кореспондується з ч. 1 ст. 189 КАС України.

Суд бере до уваги, що ч. 6 ст. 47 КАС України встановлює, що суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Як встановлено судом, податковий борг ОСОБА_1 , згідно матеріалів позовної заяви, перед бюджетом у сумі 29770,50 грн. виник з 20.06.2025 - 20.05.2026 за платежем єдиний податок з фізичних осіб та військовий збір.

09.06.2025 ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується витягом із наказу командира військової частини № НОМЕР_1 від 09.06.2025, довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 10.06.2025

16.06.2025 ОСОБА_1 через Електронний кабінет платника податків повідомив Головне управління ДПС у Черкаській області про мобілізацію до Військової частини НОМЕР_1 та перебування на військовій службі, а також долучив Витяг із наказу про призов та Довідку військової частини № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 25 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, визначено, що самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов`язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби) звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV цього Кодексу, звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV цього Кодексу, а також звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно до пункту 16-1 цього підрозділу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Як встановлено судом з наданого клопотання, відповідачем зменшено позивачу заборгованість, що узгоджується з обліковою карткою платника податків враховуючи, п. 25 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Отже, суд вважає, що відмова позивача від позову не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси і є достатньою підставою для закриття провадження у справі.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

22.07.2025 засобами ЄСІТС до Черкаського окружного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Погасій С.М. надійшла заява про стягнення судових витрат на правничу допомогу в сумі 10000грн.

Заява вмотивована тим, що у даній справі відповідачем понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 10000грн. у зв`язку із подачею відзиву на позовну заяву, що підтверджується відповідними доказами, а саме: договором про надання професійної правничої допомоги №12/26, актом виконаних послуг та додатковою угодою №1 від 13.07.2026 і квитанцією про сплати послуг.

Згідно зі ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 5 ст. 139 КАС України визначено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 27 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 № 3676-VI Про судовий збір визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Отже, Головне управління ДПС у Черкаській області не звільнено від судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд зазначає, що між ОСОБА_1 та адвокатом АО «Черкаське юридичне бюро» укладено договір №12/26 від 02.07.2026 року про надання правової допомоги.

Пунктами 3.1, 4.1 Договору передбачено, що розмір гонорару, порядок його оплати а також конкретні види професійної допомоги зазначаються у додатковій угоді; за результатами надання правничої допомоги складається та підписується сторонами акт виконаних послуг.

Додатковою угодою №1 від 13.07.2026 сторони погодили, вартість та обсяг робіт із надання правничої допомоги на загальну вартість 10000,00 грн. акт №1 від 13.07.2026.

На виконання договору, відповідачем сплачено кошти в сумі 10000,00 грн. у відповідності до платіжної інструкції АТ КБ «Приватбанк» від 14.07.2026.

При чому, надання доказів про факт та розмір витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Згідно установленою практикою Верховного Суду визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Суд враховує критерії, які застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Велика Палата Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі №910/12876/19.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.

Враховуючи особливості предмета спору, ціну позову, розгляд справи, складність справи, яка є незначної складності, час, який був необхідний для вчинення дій та надання послуг, виходячи з критеріїв їх виправданості, розумності їх розміру та співмірності з позовом та складністю справи, суд приходить до висновку про те, що заява представника позивача підлягає до часткового задоволення.

Таким чином, до відшкодування витрат на правову допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу лише у розмірі 1000,00 грн.

Таким чином, суд закриває провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 47, 139, 189, 140, 238, 243, 248, 293-297 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Прийняти відмову Головного управління ДПС у Черкаській області від позову.

Закрити провадження у справі №580/6822/26.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663) на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 1000,00 гривень (одна тисяча гривень 00 копійок).

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення не допускається.

Ухвала набрала законної сили у відповідності до вимог ст. 256 КАС України, проте може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 КАС України.

СуддяПетро ПАЛАМАР