Рішення № 138479638, 16.07.2026, Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/851/26

Провадження №2/567/711/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року м.Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Приступа А.І.

з участю представника позивачки - адвоката Пеліх Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Острозької міської ради Рівненської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

В Острозький районний суд звернулася представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Пеліх Є.І. з позовом до Острозької міської ради Рівненської області про визначення позивачці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивачки ОСОБА_2 , яка була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

На день своєї смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала за вищевказаною адресою, інших зареєстрованих осіб за вказаною адресою на день її смерті не було.

Позивачка була зареєстрована та проживала окремо від матері в АДРЕСА_2 , та в останні місяці проживала фактично з матір`ю, допомагала їй та доглядала за нею.

Зазначає, що після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилася, заяви про прийняття чи відмову від прийняття спадщини ніким не подавалися. Вказує, що позивачка єдина хто за життя доглядала матір, та після смерті останньої доглядає за житловим будинком, який має намір оформити на своє ім`я в порядку спадкування. Зазначає, що позивачка має двох сестер: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за кордоном, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає в м.Луцьк. Вказує, що позивачка також мала брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який перебуваючи на тимчасово окупованій території в АР Крим помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Зазначає, що після звернення позивачки до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу з приводу заведення спадкової справи після смерті матері ОСОБА_2 було отримано роз`яснення, відповідно до якого позивачці було рекомендовано звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки вона пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини з дня смерті спадкодавця.

Зазначає, що строк для прийняття спадщини позивачка ОСОБА_1 пропустила з поважних причин, оскільки після смерті матері, остання зверталась до знайомого юриста з питань спадкування майна, який повідомив їй, що на час дії воєнного стану строки прийняття та оформлення спадщини зупинені. Окрім того, поважність пропуску строку для прийняття спадщини мотивує складними життєвими обставинами позивачки, які позбавили останню фактичної можливості своєчасно звернутись за оформленням спадкових прав у встановлений законом строк, та які полягали у погіршенні стану здоров`я позивачки після смерті матері, та у тому, що позивачка постійно здійснює догляд за чоловіком, який має інвалідність та який потребує постійного лікування та значних фінансових витрат, які на даний час відсутні у родини, у зв`язку з чим у позивачки не має можливості продовжувати його подальше лікування.

Окрім того вказує, що позивачка має на утриманні неповнолітнього сина, який є студентом Нетішинського професійного ліцею, та навчається на денній формі навчання за спеціальністю «Електрогазозварник. Електрогазозварник на автоматичних та півавтоматичних приладах», який навчається на бюджетній формі навчання. У зв`язку з навчанням сина останній потребує витрат на проживання у гуртожитку, продукти харчування, транспортне сполучення, речі першої необхідності, книги, форму, витрати на виробниче навчання тощо.

Вказує, що позивачка не працевлаштована, доглядає за чоловіком, який не має змоги працювати у зв`язку із вадами здоров`я, на утриманні родини є дитина. Родина фактично проживає на пенсійні виплати по інвалідності, які отримує її чоловік, розмір яких становить 3 500 грн. на місяць, та з коштів, отримуваних з ведення городництва.

Посилаючись на те, що строк для прийняття спадщини позивачкою пропущений з поважних причин просить захистити та відновити право позивачки на спадщину після померлої матері та визначити їй додатковий строк на подання заяви для прийняття спадщини строком у три місяці, з метою зібрання та оформлення всіх необхідних документів.

Вважає, що наведені обставини у своїй сукупності створили для позивачки істотні труднощі для своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті матері ОСОБА_2 , що й спонукало звернутися до суду з вищевказаним позовом.

Ухвалою суду від 22.05.2026 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання, сторонам визначено строк для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 25.06.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Представник позивачки - адвокат Пеліх Є.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просила суд їх задовольнити. Пояснила, що позивачка ОСОБА_1 після смерті своєї матері ОСОБА_2 пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки після смерті матері в неї значно погіршився стан здоров`я, а догляд та допомога чоловікові з інвалідністю, матеріальні та фінансові проблеми стали істотними труднощами для неї, які завадили їй вчасно звернутися до нотаріуса за оформленням спадщини у встановлений законом строк. Позивачка не працевлаштована, доглядає за чоловіком, який не має змоги працювати у зв`язку і звадами здоров`я. На утриманні родини є дитина. Родина фактично проживає на пенсійні виплати по інвалідності, які отримує чоловік позивачки, що становлять 3500 грн. на місяць, та мінімальних коштів з городництва, відтак в сім`ї склалося важке фінансове становище. Зазначила, що у зв`язку з вищевикладеним, позивачка не мала змоги своєчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини у встановленому законом порядку за місцем відкриття спадщини у визначений законом термін. Інших спадкоємців після смерті матері, окрім позивачки немає, оскільки рідна сестра позивачки ОСОБА_3 , яка проживає за кордоном, та друга рідна сестра ОСОБА_4 проживає в м.Луцьк Волинської області, не виявила наміру та бажання успадкувати житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, рідний брат позивачки ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 на тимчасово окупованій території в АР Крим. Відтак єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є позивачка ОСОБА_1 , яка для реалізації свого права на спадкування змушена звертатися до суду з проханням визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, проти чого її сестри не заперечують.

Представник відповідача Острозької міської ради Рівненської області в судове засідання не з`явився, в поданій до суду заяві не заперечив проти задоволення позовних вимог, розгляд справи просив здійснювати у його відсутності.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Суд, заслухавши представника позивачки, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22.04.2024 року, виданого Острозьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (актовий запис № 216 від 22.04.2024 року) (а.с.24).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 20.12.1975 року Межиріцькою сільською Радою Острозького району Ровенської області, ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , та її матір`ю вказана ОСОБА_7 , а батьком ОСОБА_8 (а.с.23).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 17.10.1998 року Межиріцькою сільською Радою Острозького району Рівненської області, позивачка після реєстрації шлюбу змінила дівоче прізвище " ОСОБА_9 " на " ОСОБА_10 " (а.с.25).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00058240530 від 08.05.2026 року померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , мала дошлюбне прізвище « ОСОБА_9 », яке у зв`язку із укладенням шлюбу змінила на « ОСОБА_11 » (а.с.15).

Згідно довідки старости Межиріцького старостинського округу виконавчого комітету Острозької міської ради № 132 82/07.08-12 від 24.04.2026 року ОСОБА_2 на день своєї смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . Інших осіб за даною адресою зареєстровано не було (а.с.19).

Відповідно до довідки старости Межиріцького старостинського округу виконавчого комітету Острозької міської ради № 131/07.08-12 від 21.04.2026 р., згідно облікових даних погосподарського обліку (погосподарська книга №15 за 2021-2025 року, особовий рахунок НОМЕР_4 ) житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 рахувався за ОСОБА_2 (а.с.14).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 07.05.2026 року, право власності на об`єкт нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в реєстрі речових прав не зареєстровано (а.с.20).

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 85043333 від 28.04.2026 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась (а.с.16).

З доводів представника позивачки судом встановлено, що у ОСОБА_1 є дві рідні сестри - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно заяви ОСОБА_3 від 23.06.2026 року, та заяви ОСОБА_4 від 20.06.2026 р., кожна окремо підтвердила, що позивачка ОСОБА_1 є їх рідною сестрою, та померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , була їх матір`ю. Вказали, що вони не претендують на спадкове майно, яке залишилось після смерті матері ОСОБА_2 , із заявою про прийняття спадщини у визначений законом строк до нотаріуса не зверталися, зі спадкодавцем на час смерті не проживали, та не були зареєстровані за однією адресою, строки для прийняття спадщини пропустили і поновлювати не бажають. Проти задоволення позовних вимог у справі №567/851/26, заявлених їх сестрою ОСОБА_1 , не заперечують (а.с.53, 62).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 19.06.2026 року Острозьким ВДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Львівського МУ МЮ, батько позивачки ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.43).

Згідно копії свідоцтва про смерть б/н від 17.12.2021 року, брат позивачки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 на тимчасово окупованій території в АР Крим (а.с.44).

Згідно витягу зі спадкового реєстру № 85680356 від 18.06.2026 року відомості про складання від імені ОСОБА_2 заповітів або спадкових договорів відсутні (а.с.45).

Згідно довідки до акта огляду МСЕК сер РВН № 0214589 від 12.02.2013 та пенсійного посвідчення серії НОМЕР_6 , чоловік позивачки ОСОБА_12 має інвалідність ІІ групи безстроково з причини загального захворювання з ураженням ОРА (а.с.10).

Згідно з лікарськими епікризами № 23563 від 13.12.2011 року, № 23834 від 29.12.2011 року, консультативного висновку №875 від 13.02.2012 року, лікарського епікризу № 23850 від 04.12.2012 року, № 24309 від 19.12.2012 року, № 4675 від18.03.2013 року, чоловіку позивачки ОСОБА_12 в 2011 році, у зв`язку із чисельними захворюваннями рухового апарату було здійснено тотальне безцементне ендопротезування правого кульшового суглобу, та в 2012 році тотальне безцементне ендопротезування лівого кульшового суглобу (а.с.11-13 на звороті).

ОСОБА_2 на день своєї смерті була зареєстрована та проживала в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке в реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано. Інших зареєстрованих осіб за вказаною адресою на день смерті ОСОБА_2 не числиться.

Після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась та свідоцтва про право на спадщину не видавались, отже заяви про прийняття чи відмову від прийняття спадщини ніким не подавалися.

Відповідно до відповіді приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Конащук Л.М. №54/01-16 від 28.04.2026 року, наданої позивачці на її усне звернення з приводу можливості заведення спадкової справи після смерті матері ОСОБА_2 , позивачці було рекомендовано звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.17).

Позивачка ОСОБА_1 за життя матері доглядала її, та після смерті останньої доглядає за житловим будинком, який має намір оформити на своє ім`я в порядку спадкування.

Таким чином, з досліджених судом доказів встановлено, ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті своєї матері, та у визначений законом строк позивачка не подала заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до загальних положень про спадкування, викладених у статтях 1220, 1222, 1270 ЦК України, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, початком перебігу якого є час її відкриття.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що строк для прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 закінчився 22 жовтня 2024 року та позивачка ОСОБА_1 в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини у строк, визначений ст.1270 ЦК України не зверталася, таким чином пропустила строк для її прийняття.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі №450/1383/18 (провадження № 61-21447св19), від 26 березня 2020 року у справі №517/82/19 (провадження 61-1340св20).

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст.1269 ЦК України, та набути право на спадщину відповідно до ч.5 ст.1268, ст.ст.1296-1299 ЦК України. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Законом не визначено чіткого переліку обставин, які можуть бути поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини.

Встановлення критерію поважності такої причини відповідно ч.3 ст.1272 ЦК України віднесено до дискреції суду, який при розгляді конкретної справи повинен врахувати усі обставини в їх сукупності, що не дали можливості або перешкодили спадкоємцеві прийняти спадщину у встановленому законом порядку та строки.

Таким чином, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з даним позовом, представник позивачки посилається на те, що ОСОБА_1 у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України та оголошенням воєнного стану вважаючи, що строки прийняття та оформлення спадщини зупинені, та враховуючи погіршення стану здоров`я пов`язане зі стресом після смерті матері, догляд та допомога чоловікові з інвалідністю, матеріальні та фінансові труднощі, дані обставини в своїй сукупності створили для позивачки об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для подачі заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті матері ОСОБА_2 , відтак вона була позбавлена можливості своєчасно вчинити усі необхідні дії, з якими закон, пов`язує прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відтак, в судовому засіданні доведено, що дані обставини створили для позивачки ОСОБА_1 об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для подачі заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті її матері ОСОБА_2 .

Зважаючи на дані обставини, суд визнає поважним пропуск позивачкою строку для прийняття спадщини.

Відповідач будь-яких заперечень щодо доводів позивачки суду не надав.

Звернення ОСОБА_1 з вищевказаним позовом суд розцінює як передбачений законом спосіб захисту своїх прав та інтересів, з метою реалізації свого права на спадкування.

З урахуванням встановлених судом обставин справи, суд вважає поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку, встановленого законом для прийняття спадщини, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, право позивачки на прийняття спадщини підлягає захисту шляхом визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5, 10-13, 76-81, 89, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.1272 ЦК України, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до Острозької міської ради Рівненської області (місцезнаходження : м.Острог, вул.Героїв Майдану, 4 Рівненського району Рівненської області, індекс 35800, код ЄДРПОУ 05391005) про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті її матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю у 3 (три) місяці, що починається з дня набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24 липня 2026 року.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.