Рішення № 138479475, 24.07.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5343/26

РІШЕННЯ

іменем України

24 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося в суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 1356,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 1356,55 грн. Відповідачу виставлена податкова вимога. Проте, вжиті заходи не призвели до добровільного погашення відповідачем заборгованості.

Відповідач не скористався своїм правом, встановленим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо подання відзиву на адміністративний позов.

До суду надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазначає, що звернення до суду про стягнення податкового боргу, який не перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зумовлене тим, що початково визначений податковий борг (8966,51 грн) перевищував зазначену суму. При цьому, після зменшення податкового боргу внаслідок стягнення податкової заборгованості Другим відділом державної виконавчої служби у місті Хмельницькому нараховано пеню по єдиному податку з фізичних осіб (946,47 грн) та по військовому збору, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (410,08 грн).

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 06.04.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Зазначена ухвала надіслана на адресу відповідача, проте повернута до суду з відміткою відділення поштового зв`язку "закінчення встановленого терміну зберігання", що підтверджується трекінгом Укрпошти (R067146045607).

Також, з метою повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, Хмельницький окружний адміністративний суд 14.04.2026 розмістив повідомлення для відповідача на офіційному веб-сайті судової влади України.

За змістом телефонограми №тф-4254/26 від 13.05.2026 відповідач за вказаним номером не відповідає.

Враховуючи викладене, суд вжив усіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Ухвалою від 25.05.2026 суд витребував у позивача докази.

Ухвалою від 23.06.2026 суд повторно витребував у позивача докази.

Оскільки, відповідач правом на подання відзиву не скористався, відповідно до вимог частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

За відповідачем рахується податковий борг в сумі 1356,55 (пеня), який виник по:

1) військову збору, що підлягає сплаті фізичними особами - підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, на підставі нарахування пені ІКП на борг минулих років (стаття 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)) в сумі 410,08 грн, дата нарахування 16.02.2026;

2) єдиному податку з фізичних осіб, на підставі нарахування пені ІКП на борг минулих років (стаття 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (СОVІD-19)) в сумі 946,47 грн, дата нарахування 16.02.2026.

Зазначена заборгованість підтверджується також розрахунком суми позовних вимог, зворотним боком інтегрованої картки платника податків, інформацією про наявність/відсутність заборгованості з ЄСВ / податкового боргу у платника по Україні в цілому.

Оскільки податковий борг відповідач добровільно не сплатив, позивач звернувся до суду з позовом.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Статтею 67 Конституції України на платників податків покладено обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Пункт 57.3 статті 57 ПК України встановлює, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Виконанням податкового обов`язку згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Суд враховує, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі № 560/14444/25, яке набрало законної сили, адміністративний позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 кошти у рахунок погашення податкового бору в сумі 8966 (вісім тисяч дев`ятсот шістдесят шість) грн. 51 коп.

Тому посилання позивача на наявність у відповідача початкового податкового боргу у розмірі 8966,51 грн, є необґрунтованим, оскільки позивачем вжиті заходи щодо його стягнення.

Водночас, сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання, згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, визнається податковим боргом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України позивач надіслав відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 08.10.2024 №0014919-1303-2201, яка повернута з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

Поряд із цим, відповідно до абзацу 3 пункту 59.1 статті 59 ПК України податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи, що на момент ухвалення рішення у справі наявна податкова заборгованість відповідача в сумі 1356,55 грн, що є меншою за сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060,00 грн), суд дійшов висновку про відсутність підстав для її стягнення.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову Головного управління ДПС у Хмельницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 1356,55 грн відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька обл., 29000 , код ЄДРПОУ - 44070171) Відповідач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк