Рішення № 138479144, 22.07.2026, Носівський районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 741/740/26

Провадження № 2/741/943/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 22 липня 2026 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Киреєва О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі Банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

08 травня 2026 року Банк звернувся до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що monobank це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. На даних платіжних картках за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проєкту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та ідентифікаційного номера в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або в точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрат у розстрочку і за рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. 02 травня 2024 року відповідач встановила мобільний додаток monobank, підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг (далі кредитний договір), відповідно до якої відповідачу було відкрито поточний рахунок та встановленого кредитний ліміт на картковий рахунок. Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконувала, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка відповідачем у добровільному порядку не погашена.

Банк просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 02 травня 2024 року в сумі 31378,90 грн. та судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою від 21 травня 2026 року у справі було відкрито провадження, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Сторонам було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі, інформація про розгляд справи також була розміщена на офіційній сторінці суду веб-порталу Судова влада України, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, відповідач відзив на позов до суду не подала.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18 березня 2021 року у справі 911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17).

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

02 травня 2024 року з метою отримання банківських послуг відповідач встановила мобільний додаток monobank, за допомогою електронного підпису підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, відповідно до якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що підтверджується матеріалами справи.

Положеннями анкети-заяви визначено, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладенням якого відповідач підтверджує і зобов`язується виконувати його умови.

У підписаній анкеті-заяві відповідач просить відкрити їй поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт, а також підтверджує, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що Банк належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, а відповідач не виконала належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість, яка відповідно до розрахунку заборгованості станом на 03 березня 2026 року складає 31378,90 грн., з якої 24526,30 грн. - тіло кредиту, 5158,32 грн. пеня та 1694,28 грн. заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

Інші відомості щодо розміру заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вказаного розрахунку заборгованості, не доведено належного повернення кредиту в розмірі та на умовах, визначених договором.

З огляду на викладене, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, зважаючи на те, що відповідач допустила порушення умов договору щодо своєчасної та повної сплати кредиту та плати за користування ним, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту.

Щодо позовних вимог про стягнення пені та заборгованості за порушення грошового зобов`язання, яка фактично є процентами, нарахованими відповідно до ст. 625 ЦК України, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Ураховуючи те, що пеня та проценти за порушення грошового зобов`язання, які передбачені кредитним договором, нараховані у період дії в Україні воєнного стану, вони підлягає списанню кредитодавцем, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в розмірі 24526,30 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3328 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Позовні вимоги задоволено на 78,16 %, а тому з відповідача на користь позивача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2601,16 грн.

Керуючись ст.ст. 16, 525, 526, 530, 610, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: м. Київ, вул. Оленівська, 23, заборгованість за кредитним договором від 02 травня 2024 року станом на 03 березня 2026 року в сумі 24526 (двадцять чотири тисячі п`ятсот двадцять шість) грн. 30 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2601 (дві тисячі шістсот одна) грн. 16 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Киреєв