Рішення № 138478909, 24.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 р. № 520/6312/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Науково-виробничого підприємства "Люкс-Х" (Товариство з обмеженою відповідальністю) до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Науково-виробниче підприємство "Люкс-Х" (Товариство з обмеженою відповідальністю) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100496/1 від 10 грудня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та таким, що прийняте всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Між позивачем НАУКОВО-ВИРОБНИЧИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ЛЮКС-Х» (ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ), 61071, м. Харків, провулок Новожанівський буд. 11, код згідно з ЄДРПОУ 31635720, як покупцем, та Компанією JlANGSU SOHO ІNTERNATІONAL GROUP CORP (Китай) як продавцем, укладений зовнішньоекономічний контракт N9221223 від 22.12.2023 на купівлю-продаж продукції на умовах FОВ Shanghai sеароrt, Інкотермс-2000.

За додаткового угодою від 26.08.2025 сторонами визначено умови поставки - CIF GDYNIA, Poland.

За додатковою угодою від 27.12.2024 сторонами узгоджено строк дії договору до 31.12.2030.

Ціна за товар визначається в доларах США. Оплата за контрактом здійснюється на підставі отриманого рахунку-інвойсу за кожною окремою поставкою, шляхом 100% передплати.

Товар підлягає страхуванню за рахунок Продавця.

Відвантаження товару супроводжується: рахунком-фактурою (оригінал); сертифікатом якості (аналізу), сертифікатом походження, пакувальним листом, коносаментом, страховим полісом.

На підставі вищевказаного контракту, відповідно до Рахунку-проформи (Proforma invoice) від SME25080630 26.08.2025, Рахунку-фактури (iнвойсу) (Commercial invoice) 2517319880HT 16.09.2025, коносаменту (Bill of lading) 177FCACAS339982 22.09.2025, Декларацiї про походження товару (Declaration of origin) 2517319880HT 16.09.2025, платіжного документу про вартість товару б/н 27.08.2025, Рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 812/2025 08.12.2025, Страхового полісу 1105000680009293210819.09.2025, додаткових угод до контракту від 26.08.2025 та від 27.12.2024, договору про перевезення 221017 22.10.2017, митної декларації країни відправлення, автотранспортної накладної, на митну територію України ввезено товар: «Спирт полівініловий (PVA1788) 18000 кг., (у гранулах), не містить негідролізовані ацетатні групи. Для виробництва полівінілацетатних дисперсій. Розфасований у мішки по 25кг., не містить в своєму складі прекурсорів та наркотичних засобів. Розфасований не для роздрібної торгівлі» на суму 27 360,00 доларів США.

Позивачем було сплачено за товар на підставі Рахунку-проформи (Proforma invoice) SME25080630 від 26.08.2025, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №230 від 27.08.2025.

З метою митного оформлення товару за вказаним вище контрактом, декларантом (представником ФОП ОСОБА_1 , який діяв на підставі договору послуг з надання митних брокерських послуг №1305 від 13.05.2025) подано до митного оформлення митну декларацію 25UA209230117477U9 від 08.12.2025.

Відповідно до зазначеної електронної декларації, митна вартість ввезеного товару визначена за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) основним (першим) методом (п.1 ч.1 ст. 57 Митного кодексу України).

Декларантом на підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товарів, разом з декларацією митному органу подано: Пакувальний лист (Packing list) б/н від 16.09.2025, Рахунок-проформа (Proforma invoice) SME25080630 від 26.08.2025, Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 2517319880HT від 16.09.2025, Коносамент (Bill of lading) 177FCACAS339982 від 22.09.2025, Автотранспортна накладна (Road consignment note) 540234 від 04.12.2025, Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) 2517319880HT від 16.09.2025, сертифікат аналізу від 16.09.2025, експортна декларація від 223120250003822766 від 18.09.25, Платіжний документ, що підтверджує вартість товару 230 від 27.08.2025, транспортна заявка на перевезення від 03.12.2025, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 812/2025 від 08.12.2025, Страховий поліс 11050006800092932108 від 19.09.2025, Додаткова угода від 26.08.2025, Додаткова угода №1 від 27.12.2024, Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу 221223 від 22.12.2023, Договір про надання послуг митного брокера 1305 від 13.05.2025, Договір (контракт) про перевезення 221017 від 22.10.2017, транзитна декларація 25PL321030NS06GUK6 від 02.12.2025, документ 25C3201A0003/00356 від 19.09.2025.

Перелік наданих документів підтверджується відомостями графи 44 МД 25UA209230117477U9 від 08.12.2025, доповненнями до гр.44., карткою відмови № UA209230/2025/003459 від 10.12.2025.

Після подання вказаної митної декларації 08.12.2025 декларант отримав від відповідача електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, хоча вже наданий перелік документів містив повні дані щодо вартості товару у відповідності до вимог митного законодавства України.

На вимогу митного органу декларантом документів повторно надано: сертифікат аналізу, платіжний документ, декларацію країни відправлення заявку на перевезення, рахунок-проформу, рахунок-інвойс, платіжна інструкція оплати товару, документи щодо транспортного перевезення (транспорту заявку, рахунок на оплату, транзитну декларацію), страховий поліс, договір поставки, додаткові угоди №1, №2, сертифікат походження, тобто, запит був задоволений у повному обсязі.

Таким чином, під час здійснення митного контролю позивачем було надано до митного органу документи, що вимагаються ст. 53 МКУ, які містять вартісні показники (у тому числі фактурну вартість товару, транспортне перевезення) та підтверджують правильність визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом.

Однак, відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товару із визначеною вартістю за основним методом, посилаючись на ненадання документів згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у статті 53 МКУ та документів, які спростовують виявлені розбіжності на запит митного органу, відповідно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2025/100496/1 від 10 грудня 2025 року, яким здійснено коригування митної вартості товарів за другорядним резервним методом 2а (ст. 59) МКУ.

Відповідно до рішення митного органу джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 1 слугувала митна вартість МД 25UA100320035534U1 від 18.09.2025, де рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками (Полімери вінілацетату та інших складних вінілових ефірів. Полівініловий спирт (CAS № 9002-89-5) PVA (1788), становить 2,00 дол. США/кг., де рівень митної вартість такого товару становить 1,3501 доларів США за кг (даного виду товару та даного імпортера).

Таким чином, митна вартість товару «Спирт полівініловий (PVA1788) 18000 кг., (у гранулах), не містить негідролізовані ацетатні групи. Для виробництва полівінілацетатних дисперсій. Розфасований у мішки по 25 кг., не містить в своєму складі прекурсорів та наркотичних засобів. Розфасований не для роздрібної торгівлі» в результаті коригування збільшилась, через збільшену базу для оподаткування збільшились зобов`язання позивача на 58889,86 (п`ятдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять 86 коп).

Не погоджуючись із визначеною відповідачем митною вартістю товару, однак, з метою уникнення подальшого простою транспортного засобу, для можливості випуску товару у вільний обіг, реалізуючи припис відповідача в картці відмови, позивачем відповідно до положень ст. 55 МК України, було надано митному органу нову декларацію 25UA209230118211U6 від 10.12.2025, за якою митні платежі, були справлені виходячи з митної вартості товару, визначеної за ціною контракту та зарезервовано різницю митних платежів, відповідно до рішення про коригування митної вартості № UA209000/2025/100496/1 від 10 грудня 2025 року. Таким чином, за цією МД залишаються заблокованими на депозиті митниці грошові кошти позивача на загальну суму 58889,86 (п`ятдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять, 86 коп.).

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2025/100496/1 від 10 грудня 2025 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із цим позов до суду.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

У рішенні про коригування митний орган послався, зокрема, на те, що подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, у митного органу наявна інформація про вищий рівень митної вартості подібного товару, документи, подані декларантом, містять розбіжності, а також декларантом не надано у повному обсязі витребувані додаткові документи.

Серед іншого митниця вказала на відсутність відомостей про виробника товару та торговельної марки, відсутність сертифікату якості виробника, відсутність перекладу контракту українською мовою, відсутність відомостей про особу, уповноважену на укладання та підписання контракту від імені компанії покупця, рахунок на перевезення № 812/2025 від 08.12.2025 не містить відомостей про особу перевізника, у рахунку на перевезення зазначена «Експедиторська винагорода на території України», а винагорода експедитора щодо надання послуг по експедируванню вантажу до місця ввезення на митну територію України документально не підтверджено та, відповідно, не включена до складу митної вартості товару, платіжна інструкція в іноземній валюті від 09.01.2025 №б/н повинна містити підпис відповідальної особи платника.

Також у рішенні митним органом зазначено, що на вимогу митного органу декларантом документів надано: сертифікат аналізу, платіжний документ, декларацію країни відправлення, заявку на перевезення.

Експортна декларація країни відправлення 223120250003822766 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту та її перекладу.

Також згідно експортної декларації «Країна призначення», «порт Призначення» вказано POL (Польща). Тобто товар нібито не експортується, а залишається в межах Польщі.

Транспортна заявка на перевезення вантажу від 03.12.2025 містить відомості адреси завантаження Гданськ, проте не містить даних щодо портових витрат.

Не визнаючи заявлену митну вартість, митницею застосовано метод 2а (ст. 59 МКУ), скоригована вартість на підставі МД 25UA100320035534U1 від 18.09.2025, відповідно до якої товар має схожі характеристиками (Полімери вінілацетату та інших складних вінілових ефірів. Полівініловий спирт (CAS № 9002-89-5) та становить 2,00 дол. США/кг.

Декларантом було подано до митного органу повні відомості щодо ціни (інвойс та платіжна інструкція щодо оплати товару мають повні відомості щодо ціни товару), при цьому митним органом взято за основу для розрахунку митної вартості не інвойс із цінами від виробника товару, а МД 25UA100320035534U1 від 18.09.2025, за якою розмитнювався товар з подібною назвою. Однак, такий товар не може бути взято за основу для визначення вартості товару.

Ціна товару CAS № 9002-89-5, зазначеного у МД 25UA100320035534U1 від 18.09.2025 не може слугувати для митного органу як підстава для коригування ввезеного товару позивача, оскільки CAS № 9002-89-5 - це лише загальна назва речовини, міжнародний ідентифікатор для всієї групи полівінілових спиртів, а ціна завжди залежить від конкретної марки та її чистоти.

Спирт полівініловий PVA 1788 - це конкретна марка (сорт) тієї самої хімічної речовини, яка має загальний реєстраційний номер CAS № 9002-89-5.

На вартість впливає:

1. ступінь очищення: технічний ПВС (який часто маркується як 1788 або 2488) коштує значно дешевше, ніж фармацевтичний або харчовий полівініловий спирт під тим самим номером CAS.

За своєю характеристикою марка 1788 є однією з найпопулярніших і «універсальних» завдяки розчинності у холодній воді. Рідкісні або вузькоспеціалізовані марки з іншим ступенем гідролізу можуть коштувати дорожче.

Відповідно до статті 59 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики, марка; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Ч 4. ст.59 МКУ передбачено, що ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Згідно із ч.5 ст.59 МКУ у разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

На підставі аналізу вищезазначених норм права, з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України у разі здійснення коригування митної вартості за другорядним методом, відповідач у рішенні зобов`язаний був зазначити наявну інформацію (у тому числі, фізичні характеристики; марку; якість та репутацію на ринку; країну виробництва; виробника).

Враховуючи, що п.5 ст.59 МКУ надає можливість відхилення при порівнянні лише стосовно іншої кількості та інших комерційних рівнів, то митний орган повинен був зазначити у рішенні, що товар, який взято у порівняння експортовано із тієї ж країни, що і товар позивача.

Пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» вказує на те, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Отже, в рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19 червня 2018 в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31 січня 2018 в справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02 березня 2018 по справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Автоматизована система аналізу не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар за МД 25UA100320035534U1 від 18.09.2025 розмитнювався раніше за вищою вартістю, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а зазначив, що з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки, країни-експортера, тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність рішення, що оскаржується.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення не відповідає критеріям правомірності та обґрунтованості передбаченим п.1 та п.3 ч.2 ст.2 КАС України.

Щодо посилань митного органу на незабезпечення позивачем перекладу документів, поданих до митного оформлення: контакту, експортної накладної, слід зазначити наступне.

Зовнішньоекономічний договір N9221223 від 22.12.2023 розроблявся продавцем, з урахуванням особливостей володіння та розуміння тієї чи іншої мови.

Зовнішньоекономічний договір поданий до митного органу також складений англійською мовою, яка є мовою міжнародного спілкування. Експортна декларація, страховий поліс складений мовою офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна.

Статтею 254 МК України визначено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Тобто, у разі складення документа, що подається до митного оформлення іноземною мовою міжнародного спілкування або, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, митний орган не вправі вимагати від декларанта перекладу такого документа українською мовою.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, додатком до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладення ввізним митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України» від 03.04.1997 №170/97-ВР затверджено перелік країн, з якими Україною укладено торговельно-економічні угоди з надання режиму найбільшого сприяння або національного режиму, серед яких зазначено Китай (КНР).

Крім того, експортна декларація та страховий поліс завантажені одним файлом, де міститься переклад.

Також обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Однак, попри формальну вказівку в оскаржуваному рішенні про проведення таких консультацій, митним органом не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимогу про надання додаткових документів, та в подальшому прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

З урахуванням наведеного, позивач вважає, що митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими.

Існування у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти необхідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53, частин першої, другої та п`ятої ст. 54, ст.58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Щодо зазначення митницею про відсутність відомостей про виробника товару та торговельної марки, відсутність сертифікату якості виробника, відсутність відомостей про особу, уповноважену на укладання та підписання контракту від імені компанії покупця, рахунок на перевезення № 812/2025 від 08.12.2025 не містить відомостей про особу перевізника, у рахунку на перевезення зазначена «Експедиторська винагорода на території України», а винагорода експедитора щодо надання послуг по експедируванню вантажу до місця ввезення на митну територію України документально не підтверджено та, відповідно, не включена до складу митної вартості товару, платіжна інструкція в іноземній валюті від 09.01.2025 №б/н повинна містити підпис відповідальної особи платника.

Сертифікат якості, сертифікат аналізу були надані до митного органу із інформацію щодо виробника у тому числі. Відомості про уповноважену особу на укладання та підписання контракту імені компанії покупця містяться у зовнішньоекономічному контракті N9221223 від 22.12.2023, де вказані найменування сторін та детальне посилання на осіб, які діють від імені покупця та продавця. Зовнішньоекономічний контракт N9221223 від 22.12.2023 укладений покупцем в особі директора.

Рахунок на перевезення № 812/2025 від 08.12.2025 та транспортна заявка на перевезення вантажу від 03.12.2025 містить відомості про особу з надання послуг з перевезення ТОВ «ГЕП ЛОГІСТИК». В свою чергу, ТОВ «ГЕП ЛОГІСТИК» був укладений договір №14/10/25 від 14.10.2025 про організацію перевезення вантажів з ТОВ «АВТОРУС СЕРВІС». Між ТОВ «АВТОРУС СЕРВІС» та ТОВ «Компасс Груп» укладений договір на організацію перевезень №0112-25 від 01.12.2025. А ТОВ «Компасс Груп» має договірні відносини з ФОП ОСОБА_2 за договором №19032025 від 19.03.2025. Саме ФОП ОСОБА_2 як перевізник був організаційно залучений ТОВ «ГЕП ЛОГІСТИК» через контрагентів-перевізників до перевезення товару позивача, що підтверджується міжнародною ТТН від 540234 від 04.12.2025. Бланком міжнародної транспортної накладної не передбачено наявність української мови, оскільки це уніфікований міжнародний документ, розроблений у межах Конвенції, при цьому, митний орган не ставить під сумнів зрозумілість тексту СМР.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» у разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Ні Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, ні Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність», ні договірні умови з ТОВ «ГЕП ЛОГІСТИК», не забороняли залучати до виконання роботи інших осіб як перевізників.

Cтосовно зазначень митним органом, що винагорода експедитора щодо надання послуг по експедируванню вантажу до місця ввезення на митну територію України документально не підтверджено та, відповідно, не включена до складу митної вартості товару, слід зазначити наступне.

За умовами контракту поставка товару здійснювалась на умовах CIF (Cost, Insurance and Freight), що передбачає оплату за доставку та страхування вантажу продавцем до порту призначення. Отже, поставка товару на умовах CIF Гдиня (Польща) (ІНКОТЕРМС) передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати на транспортування товару до порту призначення (фрахт), тому при визначенні митної вартості не додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Стосовно доставки товару від порту: транспортна заявка від 03.12.2025, рахунок на перевезення № 812/2025 від 08.12.2025 містять вартість перевезення вантажу із детальним описом перевезення, у тому числі, маршрут «м. Гдиня (Польща) кордон Рава-Руська», маршрут «кордон Рава-Руська-м.Львів», «м. Львів Львівский район, с.Солонка).

У означеному аспекті варто також враховувати поняття надмірного формалізму, що перевіряється при оцінці рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність вимогам ст.2 КАС України. Митним органом мають аналізуватись лише ті документи та відомості в них, що дійсно мають вплив на формування митної вартості товарів.

Таким чином, сумніви митного органу у числових складових митної вартості товарів спростовані наданими позивачем до митного оформлення документами, що свідчить про необґрунтованість спірного рішення про коригування митної вартості та має наслідком його скасування.

Зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

По суті, вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Згідно зі ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Зважаючи на те, що під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту рішення про коригування митної вартості товару, слід дійти висновку, що наведені документи не містили жодних розбіжностей, саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами.

З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів є безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

Таким чином, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, а нафантазовані розбіжності, про які зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Стаття 24 Митного кодексу України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов`язки.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, рішення про коригування митної вартості № UA209000/2025/100496/1 від 10 грудня 2025 року, прийняте Львівською митницею, є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Науково-виробничого підприємства "Люкс-Х" (Товариства з обмеженою відповідальністю) підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Науково-виробничого підприємства "Люкс-Х" (Товариство з обмеженою відповідальністю) (провулок Новожанівський, буд. 11, Харків, 61053, код ЄДРПОУ 31635720) до Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100496/1 від 10 грудня 2025 року.

Стягнути на користь Науково-виробничого підприємства "Люкс-Х" (Товариство з обмеженою відповідальністю) (ЄДРПОУ 31635720) сплачену суму судового збору в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (ЄДРПОУ 43971343).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов