Ухвала суду № 138478396, 24.07.2026, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 551/591/26

Провадження № 1-кп/551/37/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_6 ( дистанційно ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області клопотання прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

в с т а н о в и в :

01 червня 2026 року на адресу суду з Миргородської окружної прокуратури Полтавської області надійшли матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 закінчувався 21 червня 2026 року ( т. 1, а.с. 1 ).

Ухвалою суду від 01 червня 2026 року по матеріалам обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 призначено підготовче судове засідання о 13 год. 30 хв. 09 червня 2026 року ( т. 1, а.с. 24 ).

09 червня 2026 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_7 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 , завданої злочином, шкоди у загальному розмірі 52 204 грн. 39 коп. ( т.1, а.с. 37 45 ).

09 червня 2026 року від потерпілої ОСОБА_7 надійшла заява про проведення розгляду справи у її відсутність, заявлений позов підтримує у повному обсязі, покарання обвинуваченому просила призначити у межах санкції, інкримінованого йому, злочину ( т. 1, а.с. 34 ).

Ухвалою суду від 09 червня 2026 року матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12026170550000210 від 13 березня 2026 року відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, призначені до судового розгляду у відкритому судовому засіданні о 10 год. 00 хв. 23 червня 2026 року.

Визначено наступну резервну дату судового засідання: 10 год. 00 хв. 02 липня 2026 року.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про розгляд справи у закритому судовому засіданні відмовлено.

Клопотання прокурора Шишацького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 задоволено.

Продовжено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на два місяці з 09 червня 2026 року по 07 серпня 2026 року включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовлено.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відмовлено.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, прийнято до розгляду.

Потерпілу ОСОБА_7 визнано цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_4 цивільним відповідачем ( т. 1, а.с. 77 79 ).

20 липня 2026 року від прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 на адресу суду надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою на шістдесят діб ( т. 2, а.с. 20 - 25 ).

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на максимальний термін з метою запобігти його спробам ухилитися від суду, впливати на потерпілу, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Необхідність продовження запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою прокурором мотивовано тим, що, враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обсяг пред`явленого йому звинувачення, жоден з більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не зможе запобігти наявним процесуальним ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_4 , вказуючи на негативний стан здоров`я, необхідність продовження групи інвалідності, той факт, що його мати за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду, інших осіб, які здійснювали такий догляд немає, просив змінити, раніше обраний йому запобіжний захід, з тримання під вартою на домашній арешт.

Посилаючись на вказаній обставини, захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просив змінити ОСОБА_4 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Ризики, зазначені в клопотанні прокурора, побудовані на припущеннях. Обвинувачений ОСОБА_4 у разі зміни запобіжного заходу зобов`язується не спілкуватися з потерпілою.

Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_6 наполягала на задоволенні клопотання прокурора щодо продовження ОСОБА_4 , який під час досудового розслідування телефонним зв`язком чинив вплив на потерпілу та її сестру, строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою на максимальний термін.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши доводи, що викладені в клопотанні прокурора, суд приходить до наступних висновків.

Так, ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23 квітня 2026 року, ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на два місяці, тобто з 23 квітня 2026 року до 21 червня 2026 року ( т. 1, а.с. 60 - 61 ).

Ухвалою Шишацького районного суду Полтавської області від 09 червня 2026 року, окрім іншого, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено до 07 серпня 2026 року включно ( т. 1, а.с. 77-79 ).

За правилами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснювати дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен враховувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення ( зменшення ) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі « Клішин проти України » наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний характер, а конкретний характер та доводиться відповідними доказами. Рішенням у справі « Белевицький проти Росії » обмеження розгляду клопотання про обрання, проводження запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою лише переліком законодавчих ( стандартних ) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи ЄСПЛ визнав порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.

У контексті п. 3 ст. 5 Конвенції ( правова позиція ЄСПЛ у п. 60 рішення у справі « Єлоєв проти України » ) після спливу певного проміжку часу ( досудового розслідування, судового розгляду ) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначати у судовому рішенні про наявність іншої підстави ( підстав ) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження дружині ОСОБА_7 , яка є особою з інвалідністю, має вади розумового розвитку, на момент вчинення відносно неї протиправних дій перебувала в безпорадному стані, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, строком до 8 років.

Розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, з урахуванням конкретних обставин вчиненого злочину, на думку суду, останній може переховуватись від суду, що вказує про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України .

Таким чином, обвинувачений, який немає міцних соціальних зв`язків, перебуваючи на волі через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк, може ухилитись від суду, змінивши місце свого проживання.

При цьому, обвинувачений схильний до вживання алкогольних напоїв та наркотичних засобів, у зв`язку з чим перебуває на обліку. Раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння в тому числі насильницьких кримінальних правопорушень, зокрема відносно тієї ж самої потерпілої, відбував реальне покарання за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, тому існує наявність, передбаченого ч. 5 ст. 177 КПК України ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Окрім цього, перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_4 матиме можливість, шляхом умовлянь та погроз вплинути на показання потерпілої, яка має вади розумового розвитку та на даний час не допитана судом, та свідків обвинувачення, які є односельцями. Це, на переконання суду, може призвести до зміни показань або відмови свідчити у кримінальному провадженні, що унеможливить безпосереднє та об`єктивне дослідження доказів і надання їм належної оцінки.

Із змісту мотивувальної частини ухвали слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23 квітня 2026 року у справі № 541/953/26, слідує, що під час проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 впливає на потерпілу ОСОБА_7 та її сестру свідка обвинувачення ОСОБА_9 , яка являється особою з інвалідністю ІІ групи, та з якою проживає потерпіла, а саме телефонує останній та висловлює погрози застосувати фізичну силу.

Вказані обставини свідок ОСОБА_9 безпосередньо підтвердила в суді під час її допиту 02 липня 2026 року.

Відсутність міцних соціальних зв`язків, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні тяжкого злочину проти життя й здоров`я особи, свідчить про те, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Також слід зазначити, що до ризиків належить й наявність введеного в Україні воєнного стану, оскільки вказана обставина суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Зважаючи на те, що дане кримінальне провадження стосується обвинувачення у тяжкому насильницькому злочині, пов`язаному з домашнім насильством, проти особи жіночої статі з вадами розвитку та інвалідністю, суд, керуючись правилами ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення обвинуваченому ОСОБА_4 розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.

З огляду на вказані обставини, суд не бере до уваги надані стороною захисту медичні документи щодо встановлення обвинуваченому третьої групи інвалідності та необхідність її продовження. Дані щодо неможливості перебування ОСОБА_4 в умовах ізоляції від суспільства з огляду на стані здоров`я відсутні.

Критично суд відноситься й до тверджень обвинуваченого, що його мати за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду, оскільки в судовому засіданні останній вказав про наявність у нього двох сестер. Матеріали справи не містять даних, що обвинувачений фактично проживає разом з матір`ю за однією адресою. Долучена до матеріалів справи довідка Яреськівського старостинського округу Шишацької селищної ради Полтавської області містить лише дані про місце реєстрації та проживання обвинуваченого, до складу сім`ї якого входить мати.

Тому, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

На підставі викладеного, керуючись статтями 334, 316, 369-372 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на шістдесят діб з 24 липня 2026 року по 21 вересня 2026 року включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Особою, яка утримується під вартою, строк подачі апеляційної скарги рахується з моменту вручення їй копії ухвали суду.

Головуючий суддя: