Ухвала суду № 138478217, 20.07.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 20.07.2026Справа № 554/10537/26 Провадження № 1-кс/554/9263/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчого СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12026170420000775 від 11.07.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

в с т а н о в и л а:

Слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого зазначив, що в провадженні СВ Полтавського районного управління ГУНП в Полтавській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026170420000775 від 11.07.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що до Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшла заява від ОСОБА_5 про те, що невідома особа, перебуваючи у полтавському обласному клінічному госпіталі для ветеранів війни за адресою: м. Полтава, вул. Володимира Козака 2 таємно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, викрала з банківського карти № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 400000 гривень, перерахувавши їх на рахунок № НОМЕР_2 , чим завдала заявнику матеріального збитку у вказаній сумі.

Під час проведення огляду на підставі заяви про добровільну видачу від громадянина ОСОБА_6 було вилучено мобільний телефон марки Apple iPhone 14 (об`ємом пам`яті 256 ГБ), IMEI: НОМЕР_3 , та мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 13 (об`ємом пам`яті 256 ГБ), IMEI: НОМЕР_4 . У ході огляду зазначених мобільних телефонів було виявлено мобільний застосунок АТ «ПУМБ», у якому встановлено наявність двох віртуальних платіжних карток: № НОМЕР_5 (термін дії 12/27) та № НОМЕР_2 (термін дії 02/29).

У ході досудового розслідування встановлено, що грошові кошти, які перебувають на банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АТ «ПУМБ» (код ЄДРПОУ: 14282829; юридична адреса: 04070, Україна, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4), можуть бути речовими доказами у кримінальному провадженні та підлягають спеціальній конфіскації або можуть бути використані для відшкодування завданих збитків, в зв`язку з чим слідчий просить накласти на них арешт.

В судове засідання слідчий ОСОБА_7 не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі. Клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З метою забезпечення арешту майна клопотання розглядається без повідомлення власника майна відповідно до положень ч.2 ст.172 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом скоєння кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За правилами ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Речовим доказом у розумінні положень ст.98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Арешт з метою забезпечення спеціальної конфіскації накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України (ч.4 ст.170 КПК України).

Згідно з ч.6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, тобто з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (ч.8 ст.170 КПК України).

Відповідно до п.7 ч.1 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.1, 2, 5 і 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддею установлено, що Полтавським РУП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026170420000775 від 11.07.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за фактом таємного викрадення в умовах воєнного стану з банківської картки потерпілого ОСОБА_5 № НОМЕР_1 грошових коштів на суму 400000 грн, шляхом їх перерахування на банківську картку № НОМЕР_2 , чим потерпілому було спричинено матеріального збитку на зазначену суму.

Як убачається з матеріалів клопотання, у ході досудового розслідування встановлено, що грошові кошти потерпілого були перераховані на банківську картку № НОМЕР_2 . Під час огляду добровільно виданих мобільних телефонів, що належать ОСОБА_6 , у мобільному застосунку АТ «ПУМБ» виявлено віртуальну платіжну картку з номером № НОМЕР_2 , на яку, за версією органу досудового розслідування, були зараховані викрадені грошові кошти. Таким чином, на цьому етапі досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що на банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_6 в АТ «ПУМБ», можуть перебувати грошові кошти, які являються об`єктом кримінально протиправних дій у даному кримінальному провадженні, містять ознаки речових доказів, та можуть бути використані для відшкодування шкоди, завданої потерпілому.

Відтак, вказане майно підлягає арешту, так як не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України, зокрема відчуження, приховування або використання зазначених грошових коштів, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження, у тому числі забезпечення можливого відшкодування шкоди, завданої потерпілому внаслідок вчинення кримінального правопорушення, цивільного позову.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність передбачених статтею 170 КПК України правових підстав для накладення арешту на грошові кошти, які перебувають на банківському рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_6 в АТ «ПУМБ», оскільки до одного рахунку можна випустити кілька карток та такий захід є розумним, співмірним завданням кримінального провадження та необхідним для забезпечення можливого відшкодування шкоди, завданої крим інальним правопорушенням, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.131, 132, 170, 173, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и л а:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в банківській установі АТ «ПУМБ» (код ЄДРПОУ: 14282829; юридична адреса: 04070, Україна, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4).

Заборонити видаткові операції за вказаними рахунками, крім сплати обов`язкових платежів до бюджету та виплату заробітної плати працівниками.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1