Рішення № 138477575, 24.06.2026, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/571/26

2/729/649/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

судді Демченко Л.М.,

за участю секретаря Романченко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08.07.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №08.07.2025-100000848 відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 5 000, 00 грн строком на 217 днів. ТОВ «Споживчий Центр» виконало свою частину умов кредитного договору у повному обсязі. ОСОБА_1 порушила взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 16 600,00 грн з яких: тіло кредиту 5 000,00 грн, відсотки 7 750,00 грн, комісія за надання кредиту 450,00 грн, додаткова комісія 900,00 грн, неустойка 2 500,00 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість за договором не погашає, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості та судовий збір.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги просить задовольнити з підстав, зазначених у позові, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. До суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги визнала частково, а саме в частині стягнення основної суми заборгованості, процентів за користування кредитом та комісії за надання кредиту. В іншій частині позову, а саме щодо стягнення додаткової комісії та неустойки, заперечувала.

Оскільки сторони до суду не з`явились, суд вважає за необхідне розгляд справи провести відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 08.07.2025 ОСОБА_2 було підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) (кредитної лінії) і заявку кредитного договору №08.07.2025-100000, за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е147 (а.с.23-26).

Відповідно до пункту 2.2. пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії) електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови:

- дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на веб-сайті кредитодавця у загальному доступі, а також в особистому кабінеті позичальника на веб-сайті кредитодавця;

- заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення кредитодавцем;

- відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

За умовами договору кредитодавець зобов`язався надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти та комісію (пункт 3.1. пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії)).

Згідно з пунктами 3.3.1., 3.3.2., 3.3.4., 3.3.5., 3.3.6., 3.3.7. пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії) дата надання кредиту, сума кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення кредиту, проценти за користування кредитом встановлюються в заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; графік платежів встановлюються в заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до умов кредитного договору №08.07.2025-100000848 від 08.07.2025 року кредит надається на таких умовах: сума кредиту 5 000 грн; строк, на який надається кредит 217 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 09.02.2026 року, комісія за надання кредиту 9 % від суми кредиту, комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 450 грн, неустойка складає 75 грн, що нараховуються за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання, незалежно від його суми.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 08.07.2025 року надало відповідачу кредит у сумі 5 000 грн. згідно із договором №08.07.2025-100000848 шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, про що свідчить інформація №1-0204 від 02.04.2026 року, надана Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» (а.с.17).

Згідно розрахунку заборгованості за договором 08.07.2025-100000848 від 08.07.2025, станом на 25.03.2026 загальна заборгованість складає: 16 600,00 грн основний борг, 7 750,00 грн проценти, 1 350 грн за комісію, 2 500,00 грн неустойка (а.с.18-20).

Відповідно до ст.526, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, за кредитним договором позичальник зобов`язаний та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до 1048 цього Кодексу.

За частиною 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

За приписами ст.549, 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За вказаних обставин, оскільки відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, у добровільному порядку не повернув отримані від позивача грошові кошти та не сплатив проценти за користування ними, що свідчить про порушення прав позивача, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача неустойки, суд зазначає таке.

У пункті 17 заявки кредитного договору №08.07.2025-100000848 (кредитної лінії) визначено, що неустойка становить 75 грн., яка нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

У подальшому Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», які були затверджені Законами України «Про затвердження Указу Президента України» «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і він діє і на даний час.

Таким чином, враховуючи, що позивачем нараховано неустойку за невиконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором у сумі 2 500,00 грн. у період дії воєнного стану, що суперечить положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача 900,00 грн додаткової комісії, то суд вважає, що дана вимога задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Рішенням Конституційного Суду України від 10.11.2011 № 15-п/2011 визначено, що положення п.п.22, 23 ст.1, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями ч.4 ст.42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10.06.2017.

Відповідно до абз.3 ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (п.п.17 і 23 ст.1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Враховуючи імперативне врегулюванням законодавством про захист прав споживачів умов щодо нарахування комісії з обслуговування кредитного договору, п.8 кредитного договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості не підлягає застосуванню, отже відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги в частині стягнення додаткової комісії.

А тому, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» заборгованість в розмірі 13 200,00 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76- 81, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість в сумі 13 200 (тринадцять тисяч двісті) гривень 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» в повернення судового збору 2 117 (дві тисячі сто сімнадцять) гривні 14 коп.

Найменування сторін: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (01032, вул. Саксаганського, 133-А, м.Київ, ЄДРПОУ 37356833); відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Л.М. Демченко