Ухвала суду № 138476490, 20.07.2026, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/242/24

Провадження №1-кс/477/623/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Миколаїв

Слідча суддя Вітовського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання старшого слідчого слідчого відділу СУ ГУНП в Миколаївській області, погодженого з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури, в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023150000000197 від 05 травня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.4 ст. 191, ст. 366-3 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з вищою освітою, працюючого провідним інженером відділу закупівель МКП «Миколаївводоканал», одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_3 ,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИЛА:

До слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу СУ ГУНП в Миколаївській області, погодженого з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023150000000197 від 05 травня 2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.4 ст. 191, ст. 366-3 КК України.

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , обіймаючи з 13.02.2018 посаду інженера відділу закупівель 1 категорії МКП «Миколаївводоканал», постійно обіймав посаду, пов`язану з виконанням адміністративно-господарських функцій, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 3 ст. 18, примітки 1 до ст. 364 КК України був службовою особою.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому термін дії воєнного стану Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

Відповідно до підпунктів 2, 12 пункту 13 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених ЗУ «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022, придбання замовниками товарів, вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли: замовник перебуває в районі проведення воєнних (бойових) дій на момент прийняття рішення про здійснення закупівлі або її здійснення; здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг для забезпечення функціонування об`єктів критичної інфраструктури.

Обіймаючи посаду, пов`язану із виконанням адміністративно господарських функцій ОСОБА_3 , будучи обізнаним із вимогами Законів України, підзаконними нормативно правовими актами, а також із вимогами Посадової інструкції інженера відділу закупівель 1 категорії МКП «Миколаївводоканал», вчинив службовий злочин, а саме: зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Еко Геніус» (ЄДРПОУ 44698622) у вигляді отримання надлишкових грошових коштів за поставку монтажних комплектів для затвору DN1200 PN10 у кількості 3 штук, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді інженера відділу закупівель І категорії МКП «Миколаївводоканал», будучи службовою особою, яка відповідно до займаної посади виконувала адміністративно-господарські функції та була наділена організаційно-розпорядчими повноваженнями у сфері планування, організації та супроводження закупівель товарів, робіт і послуг за кошти підприємства, був зобов`язаний діяти виключно в інтересах служби, забезпечувати ефективне, раціональне та економне використання коштів підприємства, дотримуватися вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а також принципів добросовісної конкуренції, максимальної економії та запобігання корупції.

На виконання покладених посадових обов`язків ОСОБА_3 мав доступ до інформації щодо планування закупівель, визначення потреб підприємства, підготовки технічних вимог до предметів закупівель, аналізу ринку, отримання комерційних пропозицій, визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, підготовки документів для укладення договорів, а також погодження проектів договорів поставки та подальший контроль їх виконання.

Не пізніше листопада 2022 року, у невстановленому під час досудового розслідування місці та за невстановлених обставин, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на використання наданих йому службових повноважень всупереч інтересам служби з метою забезпечення одержання неправомірної вигоди юридичною особою приватного права шляхом створення умов для укладення договору поставки товару за економічно необґрунтованою та завідомо завищеною ціною.

Усвідомлюючи характер наданих йому службових повноважень, передбачаючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх неминучі наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди комунальному підприємству та безпідставного одержання юридичною особою приватного права грошових коштів, ОСОБА_3 діяв умисно, з корисливих мотивів та в інтересах зазначеної юридичної особи.

Реалізуючи зазначений злочинний план, ОСОБА_3 , використовуючи службове становище та службову інформацію, достовірно знаючи про намір МКП «Миколаївводоканал» здійснити закупівлю кріпильних деталей комплектів фланцевих з`єднань, розпочав практичну реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на забезпечення перемоги у закупівлі заздалегідь визначеного суб`єкта господарювання та подальше укладення договору поставки за завищеною ціною.

Так, у листопаді 2022 року, точних дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, МКП «Миколаївводоканал» розглядалась можливість закупівлі кріпильних деталей комплектів фланцевих з`єднань.

Реалізуючи розроблений злочинний план, ОСОБА_3 , діючи умисно, всупереч інтересам служби та використовуючи надані йому службові повноваження, у листопаді 2022 року, у невстановлений під час досудового розслідування час, повідомив директору ТОВ «Еко Геніус» ОСОБА_6 , з яким перебував у дружніх відносинах, інформацію про заплановану МКП «Миколаївводоканал» закупівлю кріпильних деталей комплектів фланцевих з`єднань.

Достовірно знаючи про службову потребу підприємства у придбанні зазначеного товару, а також про можливість здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель відповідно до законодавства, що діяло в умовах правового режиму воєнного стану, ОСОБА_3 запропонував використати ТОВ «Еко Геніус» як постачальника товару, запевнивши директора товариства, що завдяки використанню свого службового становища забезпечить укладення договору поставки саме з цим суб`єктом господарювання.

Під час зазначеної розмови ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_6 , що для створення формальних підстав укладення прямого договору необхідно сформувати пакет комерційних пропозицій із цінами, які істотно перевищуватимуть фактичний рівень ринкової вартості відповідного товару, що дозволить штучно обґрунтувати визначення ціни закупівлі та приховати її економічну необґрунтованість.

Діючи відповідно до заздалегідь узгодженого плану, ОСОБА_3 не пізніше 02 грудня 2022 року забезпечив надходження до МКП «Миколаївводоканал» комерційних пропозицій від ТОВ «Торгівельна компанія регіон комплект», ПП «БКН», ТОВ «Консалтингова компанія Бізнесфорвард Україна» та ТОВ «Еко Геніус», які містили цінові показники, використані як підстава для визначення вартості предмета закупівлі.

При цьому, усвідомлюючи, що зазначені комерційні пропозиції не відображають об`єктивної ринкової вартості товару та не забезпечують дотримання принципів економії й ефективності використання коштів підприємства, ОСОБА_3 використав їх для формального обґрунтування закупівлі товару за ціною, яка не відповідала ринковій.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_3 , діючи всупереч покладеним на нього службовим обов`язкам, підготував документи, необхідні для погодження укладення договору поставки з ТОВ «Еко Геніус», зокрема оформив аркуш погодження (візування) проекту договору, яким підтвердив можливість його укладення на запропонованих умовах.

Водночас ОСОБА_3 достовірно знав, що вартість окремих позицій специфікації, визначена проектом договору, є економічно необґрунтованою та перевищує фактичну ринкову вартість аналогічного товару, однак умисно не вжив жодних заходів для перевірки достовірності сформованої ціни, проведення належного аналізу ринку чи ініціювання перегляду умов закупівлі.

У подальшому службові особи МКП «Миколаївводоканал», які не були обізнані про протиправний характер дій ОСОБА_3 та вважали підготовлені ним документи такими, що відповідають вимогам законодавства, погодили проект договору, що створило юридичні передумови для укладення договору поставки із ТОВ «Еко Геніус» без застосування електронної системи закупівель.

Таким чином, у результаті умисних дій ОСОБА_3 було створено необхідні організаційні та правові умови для укладення договору поставки за економічно необґрунтованою вартістю, що забезпечило подальшу реалізацію злочинного умислу та стало безпосередньою передумовою заподіяння матеріальної шкоди МКП «Миколаївводоканал» і одержання неправомірної вигоди юридичною особою приватного права.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на використання службового становища всупереч інтересам служби з метою забезпечення одержання неправомірної вигоди юридичною особою приватного права, ОСОБА_3 , після погодження підготовлених ним документів, забезпечив створення умов для укладення договору поставки між МКП «Миколаївводоканал» та ТОВ «Еко Геніус».

Так, 01.02.2023 за результатами прийнятого ОСОБА_3 рішення та обраного ним переможця, між МКП «Миколаївводоканал» (далі - Покупець) та ТОВ «Еко Геніус» (далі - Постачальник) укладено договір поставки №01/02/1-2023-В (далі - Договір), предметом якого є товар у вигляді кріпильних деталей комплектів фланцевих з`єднань.

Відповідно до умов договору найменування, максимальна кількість, одиниці виміру, асортимент та ціна за одиницю товару що підлягає поставці, зазначено у Додатку 1, який є невід`ємною частиною Договору.

Пунктами 5.5, 5.6 розділу 5 Договору передбачено, що постачальник несе всі витрати, пов`язані з поставкою Товарів, в тому числі транспортні витрати, до моменту передачі Товарів Покупцю в місці поставки; право власності на товари переходить від Постачальника до Покупця з моменту їх прийняття останнім в місці поставки за видатковою накладною.

Згідно специфікації, яка є Додатком 1 до Договору, Постачальник зобов`язаний поставити, серед іншого, монтажні комплекти для затвору DN1200 PN10 у кількості 3 одиниць, до складу кожного з яких входить: болт М39х180, гайка М39, шайба М39, ущільнення гумове зі сталевим армуванням DN1200, демонтажна вставка DN1200 PN10, фланець сталевий DN1200 PN10. Ціна одного комплекту складає 915 373 грн з ПДВ, загальна вартість трьох комплектів складає 2 746 119 грн з ПДВ.

Незважаючи на покладений на нього обов`язок забезпечувати економічну обґрунтованість закупівлі та ефективне використання коштів підприємства, ОСОБА_3 , усвідомлюючи невідповідність визначеної договором ціни фактичній ринковій вартості зазначеного товару, умисно не вжив заходів щодо усунення виявлених невідповідностей, не ініціював перегляд ціни договору та не повідомив керівництво підприємства про існування обставин, які свідчили про її економічну необґрунтованість.

03.02.2023 службовими особами МКП «Миколаївводоканал», які не були обізнані про злочинний умисел ОСОБА_3 та вважали укладення договору таким, що відповідає вимогам законодавства, в електронній системі закупівель оприлюднено звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівель, з ідентифікатором UA-2023-02-03-013876-a.

На виконання вимог пункту 4.2 розділу 4 Договору, 20.03.2023, на підставі рахунку №1-10/02 від 10.02.2023, на поточний рахунок НОМЕР_1 відкритий ТОВ «Еко Геніус» в АТ «Кредобанк», перераховано грошові кошти у сумі 4 170 311,25 грн у якості авансового платежу у розмірі 50% вартості товару.

У подальшому, 03.07.2023 ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою м. Миколаїв, вул. Погранична, 161, підписав видаткову накладну №1-03/07 від 03.07.2023, відповідно до якої ТОВ «Еко Геніус» поставило, а МКП «Миколаївводоканал» отримало товари на загальну суму 8 340 622,2 грн з ПДВ, які зазначено у Додатку 1 до Договору, в тому числі три монтажні комплекти для затвору DN1200 PN10.

Підписання зазначеної видаткової накладної стало підставою для підтвердження належного виконання постачальником своїх договірних зобов`язань та здійснення остаточних розрахунків за поставлений товар.

На виконання вимог пункту 4.2 розділу 4 Договору, 18.07.2023, на підставі рахунку №2-03/07 від 03.07.2023, на поточний рахунок НОМЕР_1 відкритий ТОВ «Еко Геніус» в АТ «Кредобанк», перераховано грошові кошти у сумі 4 170 311,25 грн у якості остаточної оплати у розмірі 50% вартості товару.

Під час досудового розслідування визначено ринкову вартість кріпильних деталей, що є предметом договору № 01/02/1-2023-В від 01.02.2023, зокрема монтажних комплектів для затвору DN1200 PN10. За результатами проведених досліджень установлено, що вартість зазначеного товару, визначена договором, перевищує його ринкову вартість (з урахуванням найвищої цінової пропозиції, наявної на ринку України станом на дату укладення договору) на 686 014,20 грн.

Таким чином, погодження ОСОБА_3 укладення договору за економічно необґрунтованою ціною, подальше посвідчення ним факту прийняття поставленого товару та створення умов для здійснення повної оплати за договором перебували у прямому причинному зв`язку з безпідставним перерахуванням коштів МКП «Миколаївводоканал» на користь ТОВ «Еко Геніус» у частині, що перевищувала фактичну ринкову вартість товару.

Унаслідок зазначених умисних дій ТОВ «Еко Геніус» безпідставно одержало неправомірну вигоду у сумі 686 014,20 грн, яка становить різницю між фактичною максимальною ринковою вартістю трьох монтажних комплектів для затвору DN1200 PN10 станом на дату укладення договору та вартістю, визначеною договором поставки, а МКП «Миколаївводоканал» заподіяно матеріальну шкоду на відповідну суму, що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

16.07.2026 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Посилаючись на обгрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3-5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинення інших кримінальних правопорушень, просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, із визначенням застави у розмірі 700000грн.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_7 та його адвокат проти клопотання заперечували.

Адвокат, посилаючись на наявність у підозрюваного сталих соціальних зв`язків, зокрема, наявність сім`ї, двох малолітніх дітей, постійного місця проживання та місця роботи, позитивної характеристики, вважав за можливе застосувати відносно підозрюваного заставу як окремий запобіжний захід, або домашній арешт у нічний час. Додав, що підозрюваний свою провину визнає та має намір відшкодувати спричинені збитки. Вважає необгрунтованими ризики, заявлені прокурором з огляду на те, що кримінальне провадження порушено у 2023 році та за цей час, знаючи про триваюче кримінальне провадження підозрюваний не намагався уникнути від відповідальності чи вчинити інший злочин.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені матеріали, слідча суддя приходить до наступного висновку.

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, а саме: у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023150000000197 від 05 травня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.4 ст. 191, ст. 366-3 КК України.

16.07.2026 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема:

повідомленням про вчинення кримінального правопорушення начальника УСБУ в Миколаївській області ОСОБА_8 від 01.05.2023;

відповіддю на доручення з УСБУ в Миколаївській області від 31.01.2024 про причетність до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 ;

протоколом обшуку від 22.02.2024 проведеним за місцем розташування насосної станції МКП «Миколаївводоканал» по вул. Алексєєва П., будинок без номеру в м. Херсоні, в ході проведення якого виявлено монтажний комплект для затвору DN1200 PN10 у кількості 3 штук;

протоколом обшуку від 22.02.2024 проведеного за місцем розташування адміністративних будівель МКП «Миколаївводоканал», за адресою: м. Миколаїв, вул. Погранична, 161 в ході проведення якого виявлено договір №01/02/1-2023-В від 01.02.2023 та документацію щодо його виконання;

протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , в ході проведення якого було виявлено та вилучено комерційну пропозицію ПП «БКН» щодо можливості поставки монтажних комплектів для затвору;

протоколами про результати аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_9 , за результатами яких встановлено про обізнаність ОСОБА_3 про підроблення комерційних пропозицій по поставці монтажних комплектів, завищення вартості монтажних комплектів поставлених по договору та знищення на своєму робочому комп`ютері документів перед проведенням обшуків;

висновком експерта №137-0216 від 08.06.2026, згідно якого встановлена мінімальна, середня та максимальна ринкова вартість монтажних комплектів для затвору DN1200 PN10;

висновком експерта №СЕ-19/115-26/9112-ЕК від 07.07.2026, згідно якого встановлена сума зайвого перерахованих грошових коштів та їх втрата внаслідок придбання МКП «Миколаївводоканал» монтажних комплектів для затвору DN1200 PN10 по завищеній ціні по договору №01/02/1-2023-В від 01.02.2023 укладеним з ТОВ «Еко Геніус» з урахуванням максимальної вартості серед діапазону цін. Сума зайвого витрачання становить 686 014,20 грн.

Отже, обґрунтованість підозри підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

При цьому обґрунтованість підозри на даному етапі не вимагає доведення вказаних фактів та вини підозрюваного у вчиненому діянні поза розумним сумнівом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, п. 34).

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до частини першої та другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Разом з тим, частиною четвертою статті 194 КПК України визначено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Питання обґрунтованості підозри слідчим суддею досліджена вище, за встановлених обставин така підозра є вочевидь обґрунтованою, крім того, обгрунтованість підозри стороною захисту не оспорюється.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_3 , є тяжким злочином, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо ризиків кримінального провадження, то ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Оцінюючи наведені ризики на предмет їх реальності, в сукупності з наданими у судовому засіданні поясненнями прокурора, а також поясненнями сторони захисту, слідча суддя дійшла наступного висновку.

Щодо ризику можливості переховування від органу досудового розслідування, слідчий та прокурор посилаються на те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчинені тяжкого, корупційного злочину, за який йому загрожує реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, отже наявна підстава вважати, що підозрюваний з метою ухилення від кримінального покарання може переховуватися, може здійснити виїзд до іншої країни або на непідконтрольну Україні територію.

У свою чергу, з усталеної судової практики вбачається, що тяжкість покарання сама по собі не може бути ризиком, зумовленим можливістю перераховування від слідства та/або суду.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (справа «Becciev v. Moldova», «Свершов проти України», «Єлоєв проти України», «Тимошенко проти України», «Луценко проти України») неодноразово наголошував, що тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.

У пункті 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Подвезько проти України» (Заява № 74297/11), суд встановлював, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає надання переконливого обґрунтування органами влади будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є. Аргументи «за» і «проти» звільнення (з-під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними.

Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Наведена позиція Європейського суду з прав людини свідчить про те, що взагалі будь-які ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними. Отже, сама по собі тяжкість покарання ще не свідчить про наявність ризику, передбаченого пункту 1 частини першої статті 177 КПК України.

З долучених стороною захисту документів вбачається, що підозрюваний працює в МКП «Миколаївводоканал» з 20.09.2017 року по теперішній час, позитивно харакетеризується за місцем проживання та роботи, проживає в зареєстрованому шлюбі, має на утриманні двох малолітніх дітей 2012 та 2021 року народження, проживає у квартирі, яка належить йому на праві спільної часткової власності. Зазначені обставини вказують на наявність міцних соціальних зв`язків підозрюваного, що спростовує доводи прокурора про ймовірність ризику пов`язаного з переховуванням підозрюваного від слідства та суду.

Крім того, слідча суддя звертає увагу, що з матеріалів, долучених слідчим до клопотання, вбачається, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється з травня 2023 року, у лютому 2024року проводились обшуки за місцем розташування адміністративних будівель МКП «Миколаївводоканал», а також за місцем мешкання ОСОБА_6 , з яким, відповідно до клопотання, ОСОБА_3 перебував у дружніх стосунках, однак, за цей час підохрюваний не вчинив дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування, зміну місця проживання, тощо. Не вчинено таких дій і з часу повідомлення йому про підозру.

Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення інших кримінальних правопорушень, слідча суддя дійшла висновку про їх необґрунтованість з огляду на те, що діяльність ОСОБА_3 не має ознак систематичності, з часу вчинення дій у 2023 році, які ставляться йому у провину, даних щодо вчинення ним в подальшому інших протиправних дій, не надано, дані щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 раніше, відсутні. Також прокурором не наведено, які саме заходи може вживати підозрюваний до перешкоджання об`єктивності досудового розслідування.

Разом з цим, слідча суддя вважає наявним існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, частина з яких є працівниками МКП «Миколаївводоканал».

Оцінюючи встановлений ризик, відповідно до ст. 178 КПК України слідчим суддею враховується те, що підозрюваний працевлаштований, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем роботи та за місцем проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимий, що вказує на достатню міцність його соціальних зв`язків значно знижує ймовірність настання встановленого ризику.

Згідно із частиною першою статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, який застосовується лише тоді, коли є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов`язків і належної поведінки.

Отже, застосування такого запобіжного заходу можливе не тільки за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення особою злочину та ризиків, а й у разі неможливості зменшити наявні ризики до розумних меж через застосування більш м`яких запобіжних заходів.

У справі «Амбрушкевич проти Польщі» Європейський суд з прав людини зазначив, що перед застосуванням до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою національний судовий орган повинен обов`язково розглянути можливість застосування інших, альтернативних триманню під вартою, заходів. Позбавлення свободи може бути виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається.

У справі «Хайредінов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин. Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту є конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.

Разом з тим відповідно до усталеної практики Європейський суд з прав людини, розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення суд, крім інших обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування такого запобіжного заходу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

При цьому, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Частиною третьою статті 176 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

З огляду на викладене, враховуючи тяжкість злочину, спосіб його вчинення та наслідки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, обставини кримінального провадження та характер інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, а саме: його вік, сімейний стан, соціальні зв`язки, офіційне працевлаштування та отримання доходу, наявність власного житла та зареєстрованого місця проживання, прятягнення до кримінальної відповідальності вперше, слідча суддя дійшла висновку про наявність достатніх підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, оскільки органом досудового розслідування не доведено, що запобігти існуючим ризикам, окрім як застосуванням такого виняткового запобіжного заходу неможливо.

Обираючи запобіжний захід, що не пов`язаний з триманням під вартою, слідчою суддею враховується і те, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час, про зазначав адвокат, не відповідатиме ефективності здійснення досудового розслідування та не забезпечить в достатній мірі запобіганню встановленого ризику.

Враховуючи склад кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слідча суддя дійшла висновку про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави, що зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і належної поведінки. Саме такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, буде відповідати тяжкості кримінального правопорушення й даним про особу підозрюваного, а також буде пропорційним тим ризикам, які об`єктивно існують.

Відповідно до частини першої статті 182 КПК України застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме, постановою КМУ від 11 січня 2012 року №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

За частинами четвертою та п`ятою статті 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За частиною шостою статті 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

При визначенні розміру застави відносно підозрюваного, відповідно до статті 182 КПК України враховується спосіб його життя, а саме відсутність у нього дороговартісного майна; відсутність високого доходу, за рахунок якого, останній мав би можливість сплатити заставу у розмірі, зазначеному прокурором у поданому клопотанні; відомостей про те, що спосіб життя підозрюваного вказує на наявність у нього для цього засобів та можливостей, органом досудового розслідування не надано та слідчим суддею не встановлено.

Матеріали клопотання прокурора не відомостей щодо майнового стану підозрюваного, натомість відповідно до наданої адвокатом довідки, з місця роботи, за період з липня 2025 року по червень 2026 року підозрюваний отриманий дохід у розмірі 459280, 27грн., тому підстав, які б вказували на необхідність у визначенні розміру застави з виходом за межі, встановлені частиною п`ятою статті 182 КПК України, слідчим суддею не встановлено.

Враховуючи роль підозрюваного у кримінальному правопорушенні та характер вчиненого кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, з урахуванням розміру доходу підозрюваного, слідча суддя дійшла висновку про визначення застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави, визначивши її в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 на строк до 13 вересня 2026 року включно наступні обов`язки:

прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;

не відлучатися із м. Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

утриматися від спілкування з ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення, крім випадків участі у проведенні слідчих (розшукових) дій у даному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, слідчому судді. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Миколаївській області.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню ГУНП в Миколаївській області після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали та покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Миколаївської обласної прокуратури, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12023150000000197 від 05 травня 2023 рокута слідчих, які здійснюють у ньому досудове розслідування.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскарженою до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 22 липня 2026 року о 12.50год.

Слідча суддя ОСОБА_1