Рішення № 138476461, 23.07.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/3153/22

Провадження 2-о/465/111/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23.07.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Баран О.І., присяжних: Яцинич О.І., Чорного В.В.,

з участю секретаря судового засідання Щирби Ю.Ю.,

учасників:

представника заявника: Мотова Є.Г.

представника заінтересованої особи: ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою:

заявник: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ),

заінтересовані особи:

Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022, місцезнаходження: м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 6),

ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ),

ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ),

про: оголошення фізичної особи померлою,

в с т а н о в и в:

У червні 2022 року військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з заявою про оголошення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим.

Заяву обґрунтовувано тим, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30 червня 2014 року № 152 ОСОБА_3 був призначений на посаду командира 1 аеромобільно-десантного взводу 5 аеромобільно-десантної роти НОМЕР_3 аеромобільно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до акта службового розслідування за фактом травмування (поранення) та невстановлення місця знаходження військовослужбовців 2БТГр комісією в складі командира дивізіону - начальника артилерії, полковника ОСОБА_4 , командира 2 БТГр, підполковника ОСОБА_5 , заступника командира по роботі з особовим складом, майора ОСОБА_6 , командира медичної роти, капітана ОСОБА_7 - проведено службове розслідування в період з 05 до 12 вересня 2014 року щодо лейтенанта ОСОБА_3 та ряду інших військовослужбовців у зв`язку з їх зникненням. Встановлено зникнення лейтенанта ОСОБА_3 з причини потрапляння в засідку у районі виконання завдань за призначенням, що дає обґрунтовані підстави вважати його загиблим. Метою звернення до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлою військова частина зазначила необхідність виключення ОСОБА_3 зі списків особового складу військової частини та проведення відповідних виплат сім`ї військовослужбовця.

Розгляд справи здійснювався неодноразово.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 03.07.2024, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 11.04.2025, заяву військової частини НОМЕР_1 задоволено. Оголошено військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, померлим з 05.09.2014, як такого, котрий 05.09.2014 пропав безвісти в районі населеного пункту Цвітні Піски Слов`яносербського району Луганської області за обставин, що загрожували йому смертю, під час виконання військового обов`язку в бою за свободу і незалежність України, внаслідок збройного конфлікту під час антитерористичної операції проти збройної агресії рф.

Задовольняючи заяву військової частини НОМЕР_1 про визнання померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суди керувалися тим, що в матеріалах справи наявні належні докази на підтвердження того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , виконуючи завдання у зоні Антитерористичної операції (далі - АТО) міг загинути ІНФОРМАЦІЯ_3 в результаті терористичного акту у вигляді артилерійського обстрілу між м. Щастя Жовтневого району та Металіст Слов`яносербського району Луганської області (с. Цвітні Піски), що був здійснений російським військовим угрупованням. Відомості про місце перебування ОСОБА_3 , а також про те, що ОСОБА_3 протиправно позбавлений волі чи перебуває в полоні на час розгляду справи, в матеріалах справи відсутні.

Оскільки день вірогідної смерті ОСОБА_3 точно встановити неможливо, суди виснували про оголошення його померлим від дня його вірогідної смерті.

Постановою Верховного Суду від 12.11.2025, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 , рішення Франківського районного суду м. Львова від 03.07.2024 та постанову Львівського апеляційного суду від 11.04.2025 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Передаючи справу на новий розгляд Верховним Судом наголошено на тому, що на противагу доказам, які військова частина надала суду на підтвердження підстав для оголошення ОСОБА_3 померлим, заінтересовані особи надали три листи Служби безпеки України та Міністерства оборони України від 04 лютого 2015 року № 33/558 та від 02 березня 2015 року № 33/1855, від 09 січня 2015 року № 306/3/192), в яких, за неофіційною інформацією, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в полоні незаконних збройних формувань (а.с. 184-186), і також звернули увагу на документи, що знаходяться на аркушах справи 84 (лист Управління Служби безпеки України в Запорізькій області від 14.03.2023 № 59/14/2297 щодо результатів проведення судової молекулярно-генетичної експертизи), та 85 (надання інформації про скерування матеріалів кримінального провадження № 22014140000000128 від 18 вересня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 146 КК України, за фактом захоплення у полон ОСОБА_3 , в прокуратуру Запорізької області).

Верховний Суд не доходив висновків щодо неналежного суб`єкта звернення.

Верховний Суд, передаючи справу на новий розгляд та посилаючись на раніше висловлені висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 в справі № 129/1033/13, наголосив на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування зазначивши, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.

Також наголошено на тому, що порядок розгляду справ окремого провадження визначено статтею 294 ЦПК України. Так, частинами першою - третьою вказаною статті визначено, що під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Відповідно до ч.1 ст. 37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2025 матеріали справи надійшли в провадження судді Баран О.І.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 08.12.2025 матеріали цивільної справи прийнято до провадження судді Баран О.І.

Зважаючи на висновки Верховного Суду щодо неповноти судового розгляду, ненадання учасниками справи інших даних, що мають значення для всебічного й повного з`ясування дійсних обставин справи, керуючись нормами процесуального права, суд самостійно вжив заходів для витребування доказів у справі та витребував від:

1. Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України (адреса: 01601, м . Київ , вул. Ірининська. буд. 4): дані щодо знаходження в полоні та визволення з полону держави-агресора військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 .

2. Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими (01601, м. Київ, вул. Спаська, 37, « ІНФОРМАЦІЯ_4 »): дані щодо знаходження в полоні та визволення з полону держави-агресора військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1

3. Витребувати від Національного інформаційного бюро (м. Київ, вул. Є. Коновальця 36-Б літ. А2): дані щодо знаходження в полоні та визволення з полону держави-агресора військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 .

4. Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Запорізькій області: дані про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22014140000000128 від 18.02.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 146 КК України, за фактом захоплення у полон ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2

5. Управління СБУ в Запорізькій області дані про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014160690000032, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.07.2014 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою статті 258, пункту 1 частини другої статті 115, частини першої статті 146 КК України, зокрема і за фактом загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2

6. Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10): наявну інформацію щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зокрема, але не виключно:

- чи внесено військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»;

- надати інформацію про стан розшуку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - та його результати;

- чи видавався Уповноваженим з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин висновок про наявність обставин, що свідчать про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

7. Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру», яке виконує функції Національного інформаційного бюро відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війни (info@nib.gov.ua; вул. Є. Коновальця 36-Б літ. А 2, м. Київ, 01133) інформацію:

- чи внесено військовослужбовця, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до реєстру оборонців України;

- чи отримано Національним інформаційним бюро інформацію про перебування у полоні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- чи підтверджено перебування у полоні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міжнародним Комітетом Червоного Хреста;

- надати інформацію, яка є у розпорядженні Національного інформаційного бюро, щодо перебування у полоні / факту зникнення / стану здоров`я / правового статусу військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у формі Виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора.

8. Представництва в Україні Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) (вул. Велика Васильківська, буд. 6, корп. «О», м. Київ 01024, Україна, тел. +38 (044) 392 32 10 , kyi_kyiv@icrc.org) дані щодо знаходження в полоні та визволення з полону держави-агресора військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (том 2 а.с. 90-92).

На виконання ухвали суду:

30 грудня 2025 року та 13 січня 2026 року на адресу суду надійшли дані Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України (01601, м . Київ, вул. Ірининська. буд. 4, united_center@ssu.gov.ua) (том 2 а.с. 107-108, 115-116);

1 січня 2026 року та 28 січня 2026 року на адресу суду надійшли дані Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (00024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, bezvisty.info@mvs.gov.ua (том 2 а.с. 109-111, 135-137);

2 січня 2026 року та 27 лютого 2026 року на адресу суду надійшли дані Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру», яке виконує функції Національного інформаційного бюро відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війни (м. Київ, 01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця 36-Б літ. А 2, info@nib.gov.ua) (том 2 а.с. 112-114, 138-140);

13-14 січня 2026 року на адресу суду надійшли дані Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Запорізькій області (том 2 а.с. 117-121);

6 березня 2026 року на адресу суду надійшли дані Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими (01601, м. Київ, вул. Спаська, 37, koord@gur.gov.ua) (том 2 а.с. 145-146);

16 березня 2026 року на адресу суду надійшли дані Представництва в Україні Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) (том 2 а.с. 147-151);

25 травня 2026 року на адресу суду надійшли останні витребувані судом дані Управління СБУ в Запорізькій області щодо стану досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014160690000032, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.07.2014 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою статті 258, пункту 1 частини другої статті 115, частини першої статті 146 КК України, зокрема і за фактом загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відтак, судом у повній мірі виконано покладений на нього ст. 294 ЦПК України обов`язок під час розгляду справи окремого провадження, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування справи, аж до щоденного повторного надсилання ухвали суду про витребування доказів до надходження останнього витребуваного судом доказу.

При цьому, учасники справи, маючи можливості для належної реалізації своїх процесуальних прав і обов`язків до суду із жодними клопотаннями не зверталися, переклавши свій тягар доказування на суд та зайнявши споглядацьку позицію.

З урахуванням виконання ухвали суду від 08.12.2025 та вичерпання судом усіх можливостей щодо витребування необхідних доказів, створення всіх можливостей для належної реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав і обов`язків, суд призначив судове засідання у справі на 17.06.2026 (том 2 а.с. 185-188).

17 червня 2026 року на адресу суду надійшло клопотання адвоката Луки Т.М. (представника ОСОБА_1 ) про відкладення розгляду справи, мотивоване перебуванням його у відпустці з 12.06.2026 (а.с. 207-208).

Станом на час судового розгляду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , сім`єю продовжували проживати за межами території України, що з урахуванням думки учасників уможливлювало проведення судового розгляду без їх участі та за участі представників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , у тому числі з урахуванням рукописного клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи без його участі, з огляду на його перебування поза межами території України з 2017 року за адресою, указаною у відповідній заяві, із зазначенням про повну довіру ОСОБА_10 щодо інтересів сім`ї ОСОБА_3 .

22 липня 2026 року ОСОБА_8 та ОСОБА_10 ознайомилися з матеріалами справи, про що розписались (том 2 а.с. 230). Крім цього, маючи зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» у системі ЄСІТС, адвокат Лука Т.М. раніше отримував в електронному вигляді усі реєстраційні картки вхідних документів по справі № 465/3153/22, а також прикріплені файли, які надійшли на адресу суду на виконання ухвали від 08.12.2026, що підтверджується відповідними довідками про доставку (том 2 а.с. 231-241).

Судовий розгляд розпочато у судовому засіданні 17.07.2026, у якому за участі представників сторін досліджено усі наявні докази, окрім тих документів, які надійшли на адресу суду на виконання вимог ухвали від 08.12.2025 про їх витребування. Судовий розгляд у цей день не завершено за необхідності ОСОБА_10 відлучитись. За погодженням сторін оголошено незначну перерву у судовому розгляді до 23.07.2026.

У судовому засіданні, яке відбулось 17.07.2026 жодних клопотань про витребування доказів учасниками справи не заявлялось, у кого та які докази можна було б іще витребувати для встановлення місця знаходження зниклого ОСОБА_3 учасники справи не знали, хоча судом їх про це неодноразово запитано.

У судовому засіданні, яке відбулось 23.07.2026 ОСОБА_10 подано клопотання про витребування у «Генерального штабу Збройних Сил України (або відповідного уповноваженого органу військового управління) інформації щодо статусу лейтенанта ОСОБА_3 , зокрема чи була військова частина НОМЕР_1 станом на момент подання заяви уповноваженою звертатись до суду із заявою про оголошення його померлим, враховуючи його зарахування в розпорядження першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України». ОСОБА_8 , ознайомившись із справою напередодні цього засідання, одночасно із ОСОБА_10 , заяв та клопотань не подавав, у судове засідання не з`явився.

Ухвалою судового засідання від 23.07.2026 у задоволенні клопотання про витребування доказів відмовлено.

У ході судового розгляду, заперечуючи проти задоволення заяви, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 наголошували і про те, що ОСОБА_3 зник на території, яка на момент його зникнення відносилась до окупованих територій і до відносин у цій справі, на його думку, підлягає застосуванню лише стаття 317 ЦПК України, відповідно до якої військова частина не може бути заявником, і про те, що заявник є неналежним суб`єктом звернення, зважаючи на те, що ОСОБА_3 виведений із її розпорядження, і про передчасність звернення зважаючи на заплановану чергову експертизу.

Представник заявника просив заяву задовольнити, що надасть ВЧ НОМЕР_1 обґрунтоване та законне право виключити ОСОБА_3 зі списків військовослужбовців цієї військової частини, з наступним доукомплектуванням бойових підрозділів солдатами для виконання бойових завдань в зоні бойових дій.

Звернув увагу на те, що умовне найменування військової частини - польова пошта НОМЕР_4 , яке пізніше анульовано, використовувалось для найменування військової частини НОМЕР_1 . Також звернув увагу на те, що представники є непослідовними у своїх твердженнях щодо суб`єкта звернення, адже висловлюючи незгоду із наказом командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування», на підставі якого ОСОБА_3 занесено в книгу тимчасово відсутнього особового складу військовослужбовців, які зникли під час виконання завдання та місце перебування яких невідоме, одночасно на підставі того ж наказу військовою частиною НОМЕР_1 здійснювалась виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців, місцезнаходження яких невідоме. І такий наказ недійсним не визнавався.

Суд, з`ясувавши доводи на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, установив такі фактичні обставини справи, та відповідні до них правовідносини.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

30 червня 2014 року наказом першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 № 152 ОСОБА_3 призначено на посаду командира 1 аеромобільно-десантного взводу 5 аеромобільно-десантної роти аеромобільно-десантного батальйону та з 30.06.2014 зараховано у списки особового складу частини, що підтверджується витягом, посвідченим Батюком І., т.в.о. начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 (КОД НОМЕР_2 ) (том 1 а.с. 3).

Відповідно до акта службового розслідування за фактом травмування (поранення) та невстановлення місця знаходження військовослужбовців 2 БТГр місцезнаходження військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 не встановлено. Причиною зникнення лейтенанта ОСОБА_3 визнано потрапляння військовослужбовців у засідку в районі виконання завдання за призначенням, у ході якого внаслідок інтенсивного бою втрачено зв`язок та візуальне спостереження, зокрема і з військовослужбовцем ОСОБА_3 .

За результатами службового розслідування за фактом травмування (поранення) та невстановлення місця знаходження військовослужбовців 2 БТГр встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 16 год. 30 хв. під час виконання бойових завдань в зоні АТО біля населеного пункту Цвітні Піски підрозділ, в якому перебував солдат ОСОБА_3 , потрапив у засідку. По колоні вівся вогонь з обох боків із стрілецької зброї, РПГ, ПКМ, озброєння БМП та танка. Додатково дорога була замінована протитанковими мінами типу ТМ-62. Підрозділ 5 аеромобільно-десантної роти НОМЕР_3 аеромобільно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 здійснював контрзасадні дії, вів вогонь у відповідь зі стрілецької зброї, РПГ, озброєння БТР та танку. Спершу військовослужбовці зайняли кругову оборону та відбивали натиск противника, а в подальшому проходили засідку в русі. Кількість противника складала близько 260 чоловік особового складу. Після прибуття підрозділу до населеного пункту Щастя близько 17 год. під час перевірки особового складу виявлено відсутність БТР-НОМЕР_5 № 129 та військовослужбовців, зокрема й лейтенанта ОСОБА_3 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (КОД НОМЕР_2 ) №713 від 12.09.2014 «Про результати службового розслідування», відповідною комісією, на виконання вимог наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.09.2014 №682 «Про призначення службового розслідування» було проведено службове розслідування. У ході розслідування встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 16 год. 30 хв. під час виконання бойових завдань в зоні АТО біля населеного пункту Цвітні Піски підрозділ в якому перебував солдат ОСОБА_3 , потрапив у засідку. По колоні вівся вогонь з обох боків із стрілецької зброї, РПГ, ПКМ, озброєння БМП та танка. Додатково дорога була замінована протитанковими мінами типу ТМ-62. Підрозділ 5 аеромобільно-десантної роти здійснював контрзасадні дії, вів вогонь у відповідь зі стрілецької зброї, РПГ, озброєння БТР та танку. Спершу військовослужбовці зайняли кругову оборону та відбивали натиск противника, а в подальшому проходили засідку в русі. Кількість противника складала близько 260 чоловік особового складу. Після прибуття підрозділу до населеного пункту Щастя близько 17 год. під час перевірки особового складу виявлено відсутність БТР-НОМЕР_5 № 129 та військовослужбовців, зокрема й лейтенанта ОСОБА_3 .

На підставі указаного наказу визначено завдання:

- начальнику відділення по роботі з особовим складом повідомити правоохоронні органи та командування Високомобільних десантних військ в термін до 15.09.2024 про військовослужбовців, місцезнаходження яких виявити не вдалося;

- начальнику відділення особового складу військової частини НОМЕР_1 забезпечити занесення в книгу тимчасово відсутнього особового складу військовослужбовців, які зникли під час виконання завдання та місце перебування яких невідоме, занести в книгу тимчасово відсутнього особового складу;

- помічнику командира військової частини НОМЕР_1 з фінансово-економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» здійснити виплату грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців, місцезнаходження яких невідоме.

Контроль за виконанням наказу покладено на начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 (том 1 а.с. 166-169).

Указане узгоджувалося з чинною на той час Інструкцією з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженою наказом Міністра оборони України № 333 від 26 травня 2014 року.

У подальшому, 18.09.2014 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22014140000000128 та розпочато досудове розслідування та ч. 1 ст. 146 КК України.

На підтвердження виконання та чинності указаного наказу заявником також надано відомість зарахувань заробітної плати (грошового забезпечення), здійсненої відповідною військовою частиною НОМЕР_1 (КОД НОМЕР_2 ) за період січня 2020 - травня 2024 (том 1 а.с. 178-128).

3 липня 2015 року на підставі наказу першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України №246 (по особовому складу), відповідно до п.п. 9 п. 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України лейтенанта ОСОБА_3 , командира аеромобільно-десантного взводу аеромобільно-десантної роти аеромобільно-десантного батальйону НОМЕР_5 окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України увільнено від займаної посади і зараховано в розпорядження першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України, на термін перебування в розпорядженні залишений в списках особового складу та всіх видах забезпечення НОМЕР_5 окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, із всіма видами забезпечення.

6 липня 2015 року наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 148 ОСОБА_3 зараховано в розпорядження першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України, на термін перебування в розпорядженні залишений в списках особового складу частини зі всіма видами забезпечення (том 1 а.с. 3 зворот).

Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.05.2017 №111, відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 26.04.2017 №Д-322/1/5дск та переліку змін до штату у військовій частині польова пошта НОМЕР_4 , умовне найменування військова частина - польова пошта НОМЕР_4 анульовано та з 31.05.2017 введено умовне найменування - військова частина НОМЕР_1 (підстава: спільна директива Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 26.04.2017 №Д-322/1/5дск та наказ КВДВ ЗСУ від 28.04.2017 №15) (том 1 а.с. 187).

Із постанови про визначення місця проведення досудового розслідування від 15.05.2015 прокурора відділу управління нагляду прокуратури Львівської області вбачається, що слідчим СВ СУ ГУ МВС України у Львівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22014140000000128, відомості про яке 18.09.2014 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 146 Кримінального кодексу України (далі - КК України). У межах досудового розслідування встановлено, що 05.09.2014 невстановлені особи на території Луганської області за невідомих обставин викрали та позбавили волі військовослужбовця НОМЕР_5 аеромобільної бригади ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час перебування в зоні АТО (том 1 а.с. 86-67).

На виконання пункту 3 листа ГСУ МВС України від 16.12.2014 №26785/Ск СУ ГУ МВС України у Львівській області надіслало матеріали цього кримінального провадження у прокуратуру Львівської області, оскільки в межах досудового розслідування за результатами проведення відповідних експертиз та згідно з отриманою з Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України інформацією, встановлено збіги ДНК родичів та останків трупа учасника АТО, за фактом вбивства якого в провадженні СВ УСБУ України у Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12014130580001081 (а. с. 86).

Згідно з листом Управління СБУ в Запорізькій області від 14.03.2023 № 59/14/2297:

1) слідчим відділом здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №42014160690000032, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.07.2014 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою статті 258, пункту 1 частини другої статті 115, частини першої статті 146 КК України, зокрема і за фактом загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

2) у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014160690000032 встановлено, що 05.09.2014 здійснено терористичний акт y вигляді обстрілу військовослужбовців батальйону територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (військової частини № НОМЕР_6 ) та військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) між АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , внаслідок якого загинули українські військовослужбовці;

3) 08.09.2014 до Старобільского МРВ Луганського обласного бюро СМЕ доставлено трупи військовослужбовців батальйону територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_6 » Збройних Сил України (військової частини № НОМЕР_6 ) та військової частини НОМЕР_1 , які загинули внаслідок цього терористичного акту;

4) у подальшому встановлено, що 28 трупів не підлягають ідентифікації, оскільки були сильно пошкодженими, тобто невпізнаними, зокрема і невстановлена особа чоловічої статі (висновок СМЕ № 237);

5) для ідентифікації тіл загиблих відібрані зразки букального епітелію рідних військовослужбовців, які знаходилися в зоні здійснення терористичного акту 05.09.2014, за результатами яких встановлені ДНК-профілі, зокрема й батьків військовослужбовця ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

6) висновком судової молекулярно-генетичної експертизи від 06.03.2015 № 20-1495 встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 можуть бути біологічними батьками загиблої особи чоловічої статі (труп № 237) з ймовірністю події 99,99 %;

7) 25.05.2016 за клопотанням сторони потерпілих, на підставі постанови прокурора про ексгумацію, з метою повторного відібрання біологічних зразків, проведено ексгумацію трупа № 237, похованого на Старобільському кладовищі (м. Старобільськ Луганської області);

8) висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 152 від 19.07.2016 встановлено ДНК-профіль невстановленої особи висновок СМЕ № 237, який згідно із листом ДНДЕКЦ МВС України, співпадає з ДНК-профілем іншої невстановленої особи висновок СМЕ № 241, встановленим висновком експерта № 473 від 22.10.2014;

9) у зв`язку з невідповідністю відібраних біологічних зразків (яка імовірно пов`язана з помилкою при відібранні зразків ДНК під час проведення СМЕ) номеру висновку СМЕ загиблого, з метою встановлення тіла загиблого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серед інших похованих тіл, органом досудового розслідування заплановано проведення ексгумацій похованих на Старобільському кладовищі тіл українських військовослужбовців, які загинули ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

10) водночас, проведення ексгумацій не виявляється можливим, оскільки територія м. Старобільська Луганської області є тимчасово окупованою (а.с. 84).

Відповідно до інформації, наданої СБУ в листах від 04.02.2015 № 33/558 та від 02.03.2015 № 33/1855, у листі МОУ від 09.01.2015 № 306/3/192, за неофіційної інформацією, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває в полоні незаконних збройних формувань (а. с. 184-186).

З листа Штабу Антитерористичного центру при СБУ від 21.06.2024 № 33/9-10262 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісті за особливих обставин 05.09.2014 в районі проведення антитерористичної операції в межах Донецької та Луганської областей, з 2014 року перебуває на обліку як особа, яка зникла безвісті, місце його перебування на теперішній час не встановлено, а відомості щодо перебування ОСОБА_3 у полоні відсутні.

На виконання ухвали суду:

30 грудня 2025 року та 13 січня 2026 року на адресу суду надійшли дані Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України (01601, м . Київ, вул. Ірининська. буд. 4, united_center@ssu.gov.ua) (том 2 а.с. 107-108, 115-116).

За даними отриманого листа №34.7-зв-11473 від 30.12.2025 в обліку Об`єднаного центру наявна інформація про зникнення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Офіційні фактичні дані щодо місцезнаходження, у тому числі утримання в полоні держави-агресора, вказаного військовослужбовця в Об`єднаному центрі відсутні. У заходах зі звільнення осіб, які були незаконно позбавлені волі, захоплені та утримувались в полоні державою-агресором, що реалізовані Об`єднаним центром, ОСОБА_3 участі не приймав (том 2 а.с. 107-108, 115-116).

1 січня 2026 року та 28 січня 2026 року на адресу суду надійшли дані Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (00024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, bezvisty.info@mvs.gov.ua (том 2 а.с. 109-111, 135-137).

За даними отриманого листа №54783/30-2025 від 31.12.2025 (2279216), Управління (Секретаріат Уповноваженого) володіє інформацією про факт зникнення безвісти за особливих обставин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак на цей час інформація про його фактичне місцезнаходження чи загибель відсутня. Відомості стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 внесені до Єдиного реєстру осіб зниклих безвісти за особливих обставин 17.05.2024. Висновок, про наявність обставин, що свідчать про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Уповноваженим не видавався (том 2 а.с. 109-111, 135-137).

2 січня 2026 року та 27 лютого 2026 року на адресу суду надійшли дані Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру», яке виконує функції Національного інформаційного бюро відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війни (м. Київ, 01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця 36-Б літ. А 2, info@nib.gov.ua).

За даними отриманого листа №08-14/46 від 02.01.2026 встановлено, що Державне підприємство «Український національний центр розбудови миру», відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.03.2022 № 228-р, виконує функції Національного інформаційного бюро (далі - НІБ). Проінформовано, що відповідно до Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року мета НІБ полягає в тому, щоб держави забезпечили облік захищених осіб (які належать до супротивної сторони міжнародного збройного конфлікту), які опинилися в їхніх руках та повідомляли сім`ям про їхню долю. Завдання НІБ зводиться до того, щоб збирати, централізувати певну інформацію про захищених осіб, які опинилися в руках цієї сторони, та передавати цю інформацію супротивній стороні через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста, що виступає в якості нейтрального посередника. Документальне засвідчення чи підтвердження фактів, подій або визначення правового стану (статусу) особи (військовополонений, незаконно позбавлений волі, заручник, зниклий безвісти тощо) нормативно правовими актами, що регламентують діяльність НІБ, не передбачено. НІБ здійснює адміністрування реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора (далі Реєстр), до якого вноситься інформація про оборонців України та мирних (цивільних) осіб, які затримані та перебувають під владою держави - агресора, її окупаційних сил та окупаційних адміністрацій. За наявною у розпорядженні НІБ інформацією, відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутні в обліках НІБ (том 2 а.с. 112-114, 138-140);

13-14 січня 2026 року на адресу суду надійшли дані Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Запорізькій області (том 2 а.с. 117-121).

За даними отриманого листа №2220-2026 від 06.01.2026, наданого у відповідь щодо стану досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22014140000000128 від 18.02.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 146 КК України, за фактом захоплення у полон ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що слідчими підрозділами. Головного управління Національної поліції в Запорізькій області кримінальне провадження за фактом захоплення у полон або зникнення безвісти ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 не реєструвалося, до провадження не приймалося. Поряд із цим проінформовано, що слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014160690000032 від 11.07.2014 до якого приєднане кримінальне провадження № 22014140000000128 від 18.02.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 146 КК України (том 2 а.с. 117-121).

При цьому, за раніше наданими даними Головного управління Національної поліції (далі - СУ ГУНП) у Львівській області листом від 06.03.2023 (том 1 а.с. 85), на який звертав увагу Верховний Суд, повідомлено, що матеріали кримінального провадження № 22014140000000128 від 18 вересня 2014 року, відповідно до постанови прокурора прокуратури Львівської області від 15 травня 2015 року за реєстраційним номером № 04/2/5-1559-14 від 15 травня 2015 року скеровано в прокуратуру Запорізької області та на 2023 рік до СУ ГУНП у Львівській області не повертались.

Встановлено що у матеріалах справи також є копія відповідної постанови про визначення місця проведення досудового розслідування від 15.05.2015 (а.с. 86-67), щодо встановлення обставин позбавлення волі невстановленими особами за невстановлених обставин на території Луганської області військовослужбовця НОМЕР_5 аеромобільної бригади ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час перебування в зоні АТО, а саме 05.09.2014.

Отож, кримінальне провадження № 22014140000000128 від 18.02.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 146 КК України, приєднане до кримінального провадження№ 42014160690000032 від 11.07.2014.

Відтак, дані листа від 06.03.2023 (том 1 а.с. 85) суд розглядає у сукупності із даними Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Запорізькій області (том 2 а.с. 117-121) які містять дані, що узгоджуються між собою.

6 березня 2026 року на адресу суду надійшли дані Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими (01601, м. Київ, вул. Спаська, 37, koord@gur.gov.ua) (том 2 а.с. 145-146).

За даними отриманого листа від 06.03.2026 на бланку №0092661, встановлено, що в інформаційній системі з питань поводження з військовополоненими містяться відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, до Координаційного штабу не надходили повідомлення Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони російської федерації про перебування вказаної особи у полоні, стану її здоров`я та місця утримання. Інформаційна система з питань поводження з військовополоненими використовується Координаційним штабом та іншими уповноваженими органами для пошуку та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, а також цивільних осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії. Безпосередній доступ до всієї інформації, яка стосується ОСОБА_3 , його родичі можуть отримати в Особистому кабінеті Координаційного штабу (реєстрація та вхід за посиланням https://cabinet.koordshtab.gov.ua/login). Через Особистий кабінет також можна подавати додаткові дані, фото- та відеоматеріали та ставити питання фахівцям Координаційного штабу (том 2 а.с. 145-146).

16 березня 2026 року на адресу суду надійшли дані Представництва в Україні Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ), який не надав жодної інформації щодо ОСОБА_3 і підтвердив те, що роль МКЧХ, відповідно до Женевських конвенцій полягає у передачі інформації про осіб, які перебувають у руках однієї зі сторін конфлікту, до сторони, до якої ці особи належать. Саме на сторонах збройного конфлікту лежить обов`язок надавати інформацію про військовополонених (Женевська конвенція III) та інших осіб, що підлягають захисту і перебувають під вартою (Женевська конвенція IV), що, в даній ситуації, може включати випадок ОСОБА_3 , якщо він утримується на тимчасово окупованій території. У межах свого мандату, МКЧХ передає всю отриману інформацію уповноваженому органу української держави, який призначений для отримання такої інформації від МКЧХ. У цьому випадку це Національне інформаційне бюро (НІБ) України. Саме НІБ виконує функцію інформування родин осіб, щодо яких підтверджено факт утримання в руках сторони-противника. НІБ також може передавати цю інформацію іншим органам державної влади України на власний розсуд. У зв`язку із цим також рекомендовано звернутися безпосередньо до Національного інформаційного бюро України (том 2 а.с. 147-151).

25 травня 2026 року на адресу суду надійшли останні витребувані судом дані Управління СБУ в Запорізькій області та стосуються стану досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014160690000032, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.07.2014 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою статті 258, пункту 1 частини другої статті 115, частини першої статті 146 КК України, зокрема і за фактом загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (том 2 а.с. 179-183).

За даними отриманого листа №59/14-2607 від 21.05.2026 від 06.03.2026 встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 4204160690000032 від 11.07.2014 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 258, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 146 КК України, в якому також досліджуються обстави зникнення безвісті (загибелі) громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, 17.09.2014 слідчим винесено постанову про відібрання біологічних зразків та відповідно до висновку експерта № 473 від 22.10.2014, встановлено генетичні ознаки трупа, які не збігаються з іншими ДНК загиблих, з яких взято біологічні зразки.

У подальшому проведено судові експертизи № 20-1169 від 12.12.2014 та № 20-1495 від 06.03.2015, за результатами яких встановлено генетичні ознаки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та ймовірність біологічного батьківства вищевказаних осіб відносно трупа особи № 237 з вірогідністю 99,99%.

Далі, 25.05.2016 проведено ексгумацію та вилучено фрагмент стегнової кістки та зуба.

Під час подальшого розслідування встановлено, що вилучені рештки трупа невстановленої особи, які були встановлені відповідно до експертизи № 152, співпадають з ДНК-профілем особи трупа № 241, який встановлено відповідно до експертизи № 473 від 22.10.2014.

Окрім того повідомлено, що на теперішній момент неможливо провести ексгумацію на території Луганської області у зв`язку з її тимчасовою окупацією. Досудове розслідування триває, а ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення, можливе в порядку ст. 221 КПК України.

Оцінка судом

Верховний Суд не приймав рішення на підставі п. 5 ч. 1 ст. 409, ч. 1 ст. 414 ЦПК України.

Суд звертає увагу на те, що, Верховний Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 409 ЦПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду (п. 2 ч. 1 ст. 409 ЦПК України); скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині (п. 5 ч. 1 ст. 409 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 414 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

При цьому, скасовуючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і передаючи справу на новий розгляд вказав на необхідність дослідити та належним чином оцінити подані та витребувані докази, дати правову оцінку доводам і запереченням учасникам справи та ухвалити законне й справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 411 ЦПК України, висновки суду касаційної інстанції, в зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

З урахуванням зазначеного, а також беручи до уваги досліджені у суді докази, суд вважає надуманими доводи про неналежного суб`єкта звернення та відхиляє їх за безпідставністю.

Передаючи справу на новий розгляд, Верховним Судом зазначено таке.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Верховний Суд у постанові від 04 червня 2025 року в справі № 753/8049/24 наголосив, що оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд чітко висловився про відсутність підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.

Крім цього, суд, під час нового розгляду, враховує постанову Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 177/11/20 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/111460366], де зазначено таке:

«Відповідно до статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Згідно з Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» №116/2018, змінено формат проведення АТО, що дає підстави оголосити померлим […] відповідно до статті 46 ЦК України.

Крім того, […] звернулася до суду 08 січня 2020 року майже після спливу двох років після закінчення АТО».

Частково з тих же підстав суд відхиляє доводи представника, ОСОБА_8 , про те, що ОСОБА_3 зник на території, яка на момент його зникнення відносилась до окупованих територій і до відносин у цій справі підлягає застосуванню лише стаття 317 ЦПК України, яка визначає особливості проваджень у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на постанову Верховного Суду від 28.02.2024 у справі № 506/358/22, прийняту за результатом перегляду рішень у справі про встановлення факту смерті військовослужбовця, у якій наявні докази у своїй сукупності достовірно не свідчили про смерть особи 03.03.2022, а лише давали підстави для обґрунтованого припущення смерті за обставин, що підтверджені цими доказами, які можуть свідчити про смерть останнього. З огляду на це Верховним Судом констатовано, що підстав для задоволення заяви про встановлення факту смерті чоловіка заявниці (військовослужбовця) у певний час - ІНФОРМАЦІЯ_8 під час виконання бойового завдання за пунктом 8 частини першої статті 315 ЦПК України немає. Проте, Верховний Суд вважав за необхідне зазначити, що з огляду на встановлені у цій справі обставини та наявність у заявниці вірогідного припущення про смерть її чоловіка 03.03.2022, заявниця не позбавлена можливості звернутися до суду із заявою про оголошення судом його померлим на підставі частини другої статті 46 ЦК України.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на постанову Верховного Суду у справі №465/3147/22 від 02.04.2025 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/126485870], прийняту за результатом перегляду рішень у справі про оголошення померлим іншого військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , також за результатом його зникнення 05.09.2014 близько 16 год 30 хв під час виконання бойових завдань в зоні АТО біля населеного пункту Цвітні Піски, тобто у тому ж місці, у той же час та за тих же обставин, що й ОСОБА_3 . У зазначеній справі Верховний Суд виснував про те, що:

«суди не врахували, що:

при оголошенні особи померлою суд виходить із презумпції смерті особи, тобто припущення, що на момент розгляду справи особи немає в живих, однак встановити це достеменно неможливо. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв`язку з тривалою безвісною відсутністю;

за обставин цієї справи, ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 16 год 30 хв під час виконання бойових завдань в зоні АТО біля населеного пункту Цвітні Піски зник солдат ОСОБА_4. Причиною зникнення солдата ОСОБА_4, відповідно до акта службового розслідування, складеного ВЧ НОМЕР_1 , визначено потрапляння в засідку військовослужбовців в районі виконання завдань за призначенням. Відповідно до висновків судових експертів, проведених в рамках кримінального провадження №12014090010003026, та, винесених під час здійснення цього кримінального провадження прокуратурою та слідчим управлінням процесуальних документів, встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з ймовірністю 99,99%, можуть бути біологічними батьками невстановленої особи чоловічої статі (труп № 234), останки якої виявлені у зоні проведення АТО. Визнано труп особи чоловічої генетичної статі № 234 - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2;

з огляду на викладене касаційний суд зауважує, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про точно визначений час смерті ОСОБА_4, тому, за обставин цієї справи, правильним буде звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);

Таким чином, висновки судів про задоволення заяви про оголошення ОСОБА_4 померлим, є помилковими. Тому судові рішення слід скасувати, у задоволенні заяви ВЧ НОМЕР_1 про оголошення померлим військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_4 відмовити».

Відтак, суд також відхиляє доводи щодо передчасності звернення з указаною заявою, з посиланням на заплановану чергову, третю експертизу. Указаний висновок безперечно, має вирішальне значення для встановлення факту смерті ОСОБА_3 , що є підставою для звернення з іншою заявою, як зазначено у справі №465/3147/22. Однак, отримання точних даних експертизи за цих обставин справи, при розгляді заяви про оголошення ОСОБА_3 померлим не є необхідним.

Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Під час нового розгляду судом, за пасивної поведінки учасників, самостійно вжито заходів щодо витребування низки доказів, для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

За результатом вжитих заходів із належних та незалежних один від одного процесуальних джерел доказів, тобто від відповідних уповноважених розпорядників інформації, встановлено відсутність даних про ОСОБА_3 , як про особу, яку протиправно позбавлено волі та яка перебуває у полоні. Відтак, та ймовірність, яка існувала станом на момент первинного ухвалення рішення судом, усунута під час нового розгляду.

Крім цього, слід врахувати, що з 05.09.2014 ОСОБА_3 за місцем проживання не з`являвся і учасникам справи його місцезнаходження невідоме. При цьому, пропав безвісти 05.09.2014 під час безпосередньої участі в АТО, а саме, під час виходу із засідки, у якій загинули чимало інших військовослужбовців, про що зазначено вище, тобто, за обставин, що безперечно загрожували йому смертю.

Трупи військовослужбовців батальйону територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_6 » Збройних Сил України (військової частини № НОМЕР_6 ) та військової частини НОМЕР_1 , які загинули 05.09.2014 внаслідок цього терористичного акту доставлені 08.09.2014 до Старобільского МРВ Луганського обласного бюро СМЕ. З них, ще 28 трупів не підлягають ідентифікації, оскільки були сильно пошкодженими, тобто невпізнаними, зокрема і невстановлена особа чоловічої статі (висновок СМЕ № 237).

Поряд із цим, висновком судової молекулярно-генетичної експертизи від 06.03.2015 № 20-1495 встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 можуть бути біологічними батьками загиблої особи чоловічої статі (труп № 237) з ймовірністю події 99,99 %.

У подальшому виявлено помилку у висновках СМЕ, щодо номера загиблого та встановлено, що ДНК-профіль невстановленої особи висновок СМЕ № 237, співпадає з ДНК-профілем іншої невстановленої особи висновок СМЕ № 241.

У зв`язку із невідповідністю відібраних біологічних зразків (яка імовірно пов`язана з помилкою при відібранні зразків ДНК під час проведення СМЕ) номеру висновку СМЕ загиблого, з метою встановлення тіла загиблого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серед інших похованих тіл, органом досудового розслідування заплановано проведення ексгумацій похованих на Старобільському кладовищі тіл українських військовослужбовців, які загинули ІНФОРМАЦІЯ_9 , що провести неможливо у зв`язку з тимчасовою окупацією території м. Старобільська Луганської обл. (а. с. 84).

Разом із тим більш ймовірно, що останки ОСОБА_3 були доставлені 08.09.2014 до Старобільского МРВ Луганського обласного бюро СМЕ, разом із іншими останками. За відсутності останків ОСОБА_3 результати молекулярно-генетичної експертизи від 06.03.2015 № 20-1495 із збігом на 99,99% є неможливими. Більш ймовірною є допущена помилка у маркуванні біологічних зразків. Як зазначено ОСОБА_10 відповідне обласне бюро СМЕ не було готовим одночасно прийняти таку велику кількість тіл, окрім цього на дворі у цей час трималась висока температура повітря і тіла були сильно покритими опаришами. Окрім цього, наступна ексгумація запланована з метою встановлення тіла загиблого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серед інших похованих тіл.

Тож до сьогодні, незважаючи на минування значного часу, ні за результатами тривалого досудового розслідування, ні за результатами збору та аналізу сукупності інших даних з усіх зібраних джерел інформації не встановлено навіть ймовірності існування іншого місця знаходження ОСОБА_3 , ніж на Старобільському кладовищі (м. Старобільськ Луганської області).

Тому, з урахуванням усіх встановлених обставин та досліджених доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

На підставі наведеного, керуючись ст. 12, 81, 258, 259, 263-265, 293, 294, 305-309, 352, 354 ЦПК України, суд присяжних -

у х в а л и в:

Заяву Військової частини НОМЕР_1 , заінтересовані особи - Міністерство оборони України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.

Оголосити військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, померлим з ІНФОРМАЦІЯ_9 , як такого, котрий ІНФОРМАЦІЯ_3 пропав безвісти в районі населеного пункту Цвітні Піски Слов`яносербського району Луганської області за обставин, що загрожували йому смертю, при виконанні військового обов`язку в бою за свободу і незалежність України внаслідок збройного конфлікту під час антитерористичної операції проти збройної агресії російської федерації.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Франківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (79013, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 29) для реєстрації смерті фізичної особи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення у справі № 465/3153/22 складено 24.07.2026.

Суддя: Баран О.І.

Присяжні: Яцинич О.І..

Чорний В.В.