Ухвала суду № 138476229, 23.07.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4254/26

Провадження № 1-кс/461/4507/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2026 року м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові погоджене прокурором клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 кримінальному провадженні №12026140000000329 від 14.04.2026 р. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.332, ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2026 року до суду надійшло погоджене прокурором клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 кримінальному провадженні №12026140000000329 від 14.04.2026 р. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.332, ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтовано наступним. Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області за процесуального керівництва Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12026140000000329 від 14.04.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.332, ч.3 ст.332 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 всупереч вимог Законів України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, який в подальшому неодноразово продовжено, усвідомлюючи, що виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 23 до 60 років забороняється, маючи умисел на організацію незаконного переправлення свого родича військовослужбовця ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кулеметника 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , через державний кордон України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 20.10.2025 за участі ОСОБА_5 забезпечив перевезення ОСОБА_8 з місця несення служби (Харківська область) у м.Львів та в період часу з 21.10.2025 по 22.10.2025 перебуваючи у невстановленому місці, однак у м.Львові організував незаконне переправлення ОСОБА_8 через Державний кордон України, поза межами пунктів пропуску, через територію Закарпатської області, шляхом сприяння його вчиненню порадами, вказівками, забезпечення місця тимчасового проживання, за що 16.10.2025 оплатив грошові кошти ОСОБА_5 , у сумі 8 500 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ, станом на 16.10.2025 становило 354 960 гривень, що мало місце за наступних обставин.

25.07.2025 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_3 як військовослужбовець ВЧ НОМЕР_3 та в подальшому призначений у військову частину НОМЕР_2 на посаду кулеметника 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні було введено воєнний стан з 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, у зв`язку з триваючою військовою агресією Російської Федерації проти України, воєнний стан неодноразово продовжувався, у зв`язку з чим було заборонено виїзд за межі країни громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державний кордон України» Державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.

На підставі ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в`їхати в Україну.

Згідно п. 2.1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 (зі змінами та доповненнями), у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право, зокрема, особи з інвалідністю за наявності посвідчення, яке підтверджує відповідний статус.

На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України №2105-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, оголошено та проводиться загальна мобілізація.

Частиною ч. 2 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Незважаючи на встановлені режимом воєнного стану та оголошеною загальною мобілізацією заборони й обмеження щодо перетину державного кордону України на період військової агресії російської федерації проти України, у ОСОБА_7 , двоюрідного брата військовослужбовця ОСОБА_8 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше вересня 2025 року, виник злочинний умисел на організацію незаконного переправлення військовослужбовця ОСОБА_8 за межі Державного кордону України.

Усвідомлюючи те, що самостійно здійснити переправлення ОСОБА_8 за межі Державного кордону України, він не може, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше вересня 2025 року, вирішив залучити до протиправної діяльності свого знайомого члена громадської організації «УНСО», ОСОБА_5 , який періодично здійснює поїздки на прифронтові території східної частини України, з метою доставки гуманітарної допомоги при цьому вступив з ним в злочинну змову та довів до його відома свій злочинний план, з яким останній погодився.

Так в ході розмови ОСОБА_7 з ОСОБА_5 , останній повідомив, що періодично їздить на Східні регіони України та підтримує товариські зв`язки з військовослужбовцям ЗСУ, зокрема, повідомив про наявність дружніх відносин з військовослужбовцем 3 ої штурмової бригади на позивний ЛЕО, який проходить службу у Харківській області та повідомив про можливість забезпечення останнім місцем тимчасового проживання ОСОБА_8 , за умови надання йому за це 20 30 тисяч гривень. Разом із тим, ОСОБА_5 погодився організувати переправлення через Державний кордон України ОСОБА_8 поза межами пунктів пропуску, за умови надання грошових коштів у сумі 7000 - 8000 тисяч доларів США.

15.10.2025 в ході зустрічі ОСОБА_7 із ОСОБА_5 , останній повідомив, що він планує поїздку у Харківську область з метою доставки автомобілів військовослужбовцям та повертаючись, забере ОСОБА_8 від невстановленої досудовим розслідуванням особи на прізвисько ЛЕО, щоб безперешкодно його доставити до м. Львова та в подальшому забезпечить переправлення ОСОБА_8 , через державний кордон України поза межами пунктів пропуску, оскільки ОСОБА_8 перебуває в розшуку, а ОСОБА_5 є учасником громадської організації «УНСО» та користуючись своїми знайомствами зможе вирішити питання з безперешкодним перетином блокпостів.

Наступного дня, 16.10.2025, перебуваючи по вулиці Хвильового у м.Львові, в ході зустрічі ОСОБА_7 із ОСОБА_5 , останній повторно повідомив, що забезпечить переправлення ОСОБА_8 за межі території України, шляхом переправлення поза межами пунктів пропуску у Закарпатській області та повідомив, що вартість такої послуги буде коштувати в районі 7000 - 8000 тисяч доларів США.

В подальшому, 16.10.2025 перебуваючи в закладі громадського харчування «Кури-гриль», що знаходиться за адресою: м. Львів, площа Князя Святослава, 5, ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 8 500 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ, станом на 16.10.2025 становило 354 960 гривень за організацію незаконного переправлення ОСОБА_8 за межі Державного кордону України.

Так 11.10.2025, 15.10.2025 та 20.10.2025 ОСОБА_7 , діючи за вказівкою ОСОБА_5 з метою забезпечення тимчасового місця проживання ОСОБА_8 , військовослужбовцем 3 ої штурмової бригади на позивний ЛЕО, який не був обізнаним про намір ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , спрямований на незаконне переправлення ОСОБА_8 через Державний кордон України, з власної банківської картки банку «МоноБанк» № НОМЕР_4 здійснив переказ грошових коштів у сумі загальній сумі 30 000 гривень на банківську картку ЛЕО № НОМЕР_5 .

При цьому ОСОБА_5 усвідомлюючи, що самостійно організувати незаконне переправлення військовозобов`язаного ОСОБА_8 він не зможе, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, вирішив залучити до протиправної діяльності свого знайомого, члена громадської організації «УНСО» - ОСОБА_9 , який не був обізнаним про умисел ОСОБА_5 спрямований на незаконне переправлення ОСОБА_8 за межі Державного кордону України.

Продовжуючи реалізовувати cпільний із ОСОБА_7 , злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та переслідуючи корисливий мотив з метою протиправного збагачення, 20.10.2025 ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_9 , забезпечили перевезення ОСОБА_8 , з місця дислокації військової частини НОМЕР_2 (Харківська область) за допомогою транспортного засобу марки «Renault Mascott», д.н.з.: « НОМЕР_6 » та діючи за вказівкою ОСОБА_5 , з метою запобігання викриття ОСОБА_8 , як особи яка самовільно залишила військову частину та забезпечення можливості подальшої організації переправлення через Державний кордон України останнього, ОСОБА_9 , за вказівкою ОСОБА_5 , забезпечив проживання ОСОБА_8 у попередньо визначеному місці, що за адресою: м.Львів, вул. Г. Мазепи, буд. 15.

Разом із тим, ОСОБА_7 усвідомлюючи, що у ОСОБА_8 відсутні будь які грошові кошти звернувся до ОСОБА_9 з проханням передачі ОСОБА_8 грошових коштів, на що ОСОБА_9 у мобільному додатку «Viber» надіслав ОСОБА_7 номер власної банківської картки № НОМЕР_7 банку «МоноБанк», на яку 20.10.2025 з банківської картки ОСОБА_7 банку «МоноБанк» № НОМЕР_4 , отримав грошові кошти у розмірі 5 190 гривень які зобов`язався обміняти у іноземну валюту (євро) та вручити ОСОБА_8 та в подальшому здійснив обмін грошових коштів у іноземну валюту (євро) та у мобільному додатку «Viber» надіслав ОСОБА_7 фотографію трьох куп`юр номіналом 20 євро та чотирьох куп`юр номіналом 10 євро, які в подальшому вручив ОСОБА_8 для забезпечення першочергових потреб після переправлення через Державний кордон України.

22.10.2025 близько 05:00 год., ОСОБА_5 , завершуючи реалізовувати спільний із ОСОБА_7 , злочинний умисел, спрямований на незаконне переправлення через Державний кордон військовослужбовця ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та переслідуючи корисливий мотив з метою протиправного збагачення, використовуючи транспортний засіб марки «Renault Mascott, д.н.з.: НОМЕР_8 прибув за адресою тимчасового проживання ОСОБА_8 , що за адресою: АДРЕСА_1 , з метою перевезення його спільно із ОСОБА_9 до попередньо узгодженого місця АЗК «ОККО», що за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 292, звідки ОСОБА_5 повинен був забезпечити подальше перевезення (транспортування) ОСОБА_8 до державного кордону України та його незаконне переправлення.

Так, близько 06:00 год., 22.10.2025, перебуваючи на території АЗК «ОККО», що за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 292, під час перевезення ОСОБА_5 ОСОБА_8 , протиправну діяльність ОСОБА_5 було припинено працівниками правоохоронних органів.

З огляду на вище наведене, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України обгрунтовано підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Муроване, Пустомтівського району, Львівської області, громадянин України, українець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , не депутат, не адвокат, згідно ст.89 КК України раніше не судимий,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Слідчий у клопотанні зазначає, що з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, як підозрюваного, щодо нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зважаючи на особу підозрюваного, запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі. Тому слідчий просить клопотання задовольнити.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні просили задовольнити подане клопотання. Надали пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що ризики, наведені слідчим у клопотанні, є недоведеними, а визначений стороною обвинувачення розмір застави необґрунтовано завищеним. Також вказав, що обвинувальний акт в іншому кримінальному провадженні вже скеровано до суду, а нове клопотання не містить належного обґрунтування того, чому обставини, на які посилається сторона обвинувачення, розглядаються як окреме кримінальне провадження, попри їх тісний взаємозв`язок. Крім того, зазначив, що підозрюваний займається волонтерською діяльністю, неодноразово надавав допомогу Збройним Силам України, за що нагороджений грамотами та подяками військових частин і громадських організацій, що позитивно характеризує його особу. Просив відмовити у задоволенні клопотання, а у разі якщо суд дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу, застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, а саме особисте зобов`язання чи нічний домашній арешт, або визначити заставу у значно меншому розмірі.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку прокурора, слідчого щодо поданого клопотання, позицію захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши надані матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розгляд клопотання згідно з вимогами ч.2 ст.184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області за процесуального керівництва Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12026140000000329 від 14.04.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.332, ч.3 ст.332 КК України.

З огляду на вище наведене, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України обгрунтовано підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Муроване, Пустомтівського району, Львівської області, громадянин України, українець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , не депутат, не адвокат, згідно ст.89 КК України раніше не судимий,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, повністю доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами оглядів речей та документів, вилучених в ході проведення обшуків, протоколами обшуків, допитом підозрюваного ОСОБА_7 , протоколом проведення слідчого експерименту із підозрюваним ОСОБА_7 , протоколом огляду мобільного пристрою ОСОБА_7 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , протоколом огляду мобільного пристрою ОСОБА_9 , протоколами допитів свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_7 у судовому засіданні.

В свою чергу вищевказані докази є вагомими та достатніми для обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, останньому загрожує покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими. Вищеперелічені докази є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 оскільки існують факти, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

Питання щодо наявності чи відсутності в діях підозрюваного ОСОБА_5 , складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.

Слідчим доведено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», зокрема те, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів.

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»).

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, санкція статті якого передбачає покарання, у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, що вже само по собі може бути підставою та мотивом підозрюваного до втечі.

Водночас, відповідно до п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що за місцем проживання останнього можуть зберігатись речі та документи, які в подальшому матимуть доказове значення здійснення злочинної діяльності ОСОБА_5 а в разі обрання більш м`якого запобіжного заходу підозрюваному, такі можуть бути знищені, або їхній зміст видозмінений.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.

Окрім цього ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , є особами, на котрих ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість покарання, яке настане у разі доведення його вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення може здійснювати тиск, з метою змусити змінити надані в ході проведення досудового розслідування покази з метою уникнення покарання.

Ураховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання та буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину. Тому, з метою запобігання вказаним ризикам, суд приходить до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя вважає, що існують обставини, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про достатність підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначеним у клопотанні. Тому, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на учасників кримінального провадження.

Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Муроване Пустомитівського району Львівської області, громадянин України, українець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимий. При цьому, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, обставини та спосіб його вчинення, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу. За таких обставин підозрюваному необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При цьому слідчий суддя враховує, що підозрюваний займається волонтерською діяльністю, неодноразово надавав допомогу Збройним Силам України, за що нагороджений грамотами та подяками військових частин і громадських організацій, що позитивно характеризує його особу. Разом з тим, зазначені обставини не спростовують наявності обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому не є достатніми підставами для застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

Суд, враховуючи викладені ризики, обставини вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , приходить до висновку про необхідність обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного щодо виконання ним процесуальних рішень не в силі.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу.

Беручи до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який не підпадає під вищезазначений перелік, суд вважає за можливе призначити заставу.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З врахуванням матеріального стану підозрюваного, враховуючи вимоги законодавства про те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання покладених на підозрюваного обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 266240 грн.

Слідчий суддя також відхиляє доводи сторони захисту про те, що перебування на розгляді Шевченківського районного суду м. Львова обвинувального акта за ч. 3 ст. 332 КК України щодо підозрюваного виключає можливість застосування запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні, оскільки матеріали цього кримінального провадження стосуються іншого епізоду ймовірної злочинної діяльності, який є предметом окремого досудового розслідування, а тому сам по собі факт перебування на розгляді суду іншого кримінального провадження не спростовує наявності обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні.

Суд, враховуючи наведене та обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, приходить до висновку про те, що застава в розмірі 266240 грн. здатна забезпечити ОСОБА_5 виконання покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент у розмірі, визначеному в цій ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При цьому підозрюваному роз`яснюється, що при застосуванні відносно нього запобіжного заходу у виді застави на нього на визначений нижче строк покладаються нижчеперелічені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

Також підозрюваному і заставодавцю роз`яснюється, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до органу досудового розслідування та/або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі внесення застави щодо підозрюваного, стосовно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ці роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA918201720355299001500000757.

Керуючись ст.ст. 369, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 - задоволити.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.332, ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на строк до 21.09.2026 року.

Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 грн.

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742; Банк отримувача ДКСУ, м. Київ ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA918201720355299001500000757.

У разі застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави - на строк до 21.09.2026 року покласти на нього наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду на першу вимогу;

- не відлучатися з Львівської області, без дозволу слідчого з числа групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні, прокурорів групи прокурорів або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні, зокрема з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 та іншими;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1