Ухвала суду № 138476159, 24.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа 127/25415/26

Провадження 1-кс/127/9625/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

власників майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

представника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, яке вилучене в рамках кримінального провадження № 12026020000000246 внесеного до ЄРДР 20.05.2026, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ст. 368-5 КК України, за фіксації судового розгляду технічними засобами,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло вищевказане клопотання прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно.

Клопотання мотивовано тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026020000000246 від 20.05.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 366 та ст. 368-5 КК України, у зв`язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що матеріали зазначеного кримінального провадження виділені з кримінального провадження №12025020000000491 від 28.03.2025, в яких ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що під час проведення 26.02.2026 обшуку за місцем проживання завідуючої неврологічного відділення КНП «Вінницька міська клінічна лікарня № 1» виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 957 350 грн, 222 047 доларів США, 5 700 євро, 50 фунтів стерлінгів Великобританії, 30 канадських доларів, а також 80 одиниць ювелірних виробів. Також, згідно з оприлюдненою декларацією за 2024 рік, 23.10.2023, ОСОБА_5 придбано квартиру площею 135 кв.м у житловому комплексі «Аквамарин» (м. Одеса) за 591 598 грн. Водночас, відповідно до відкритих джерел, середня ринкова вартість одного квадратного метра в зазначеному житловому комплексі становила близько 900 доларів США, що еквівалентно станом на дату придбання 32 886,10 грн за 1 кв.м. Таким чином, орієнтовна ринкова вартість вказаної квартири могла становити близько 4 439 623,50 грн. Згідно з оприлюдненою декларацією за 2024 рік відсутні відомості щодо наявності у завідуючої неврологічним відділенням КНП «Вінницька міська клінічна лікарня № 1» чи її родичів грошових активів у розмірах, співмірних із виявленими 26.02.2026 під час обшуку коштами та фактичними витратами на придбання нерухомості. Набуття ОСОБА_5 вищевказаних активів здійснено за рахунок грошових коштів, законність походження яких не встановлено, та ставить під сумнів щодо законності їх набуття.

Крім того, в ході обшуку КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1» вилучено 18 медичних карток осіб, прізвища яких зазначені на конвертах з грошима, які вилучені в ході обшуку квартири ОСОБА_5 .

Також, установлено, що на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 16.02.2026 у кримінальному провадженні № 12025020000000491 слідчим 26.02.2026 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення грошових коштів, здобутих незаконним шляхом, мобільних телефонів, сім-карт до мобільних телефонів, записів щодо консультації або надання медичної допомоги ОСОБА_10 . За результатами обшуку виявлено та вилучено:

- грошові кошти у сумі 919 000,00 грн. (827 купюр номіналом 1000 грн., 92 купюри номіналом 500 грн.), які поміщено до спец. пакету НПУ RAWO 112244;

- грошові кошти у сумі 202 347,00 доларів США (2018 купюр номіналом 100 доларів США, 9 купюр номіналом 50 доларів США, 1 купюра номіналом 20 доларів США, 4 купюр номіналом 10 доларів США, 27 купюр номіналом 1 долар США), які поміщено до спец. пакету НПУ QYH 0067900;

- грошові кошти у сумі 5 700,00 євро, грошові кошти у сумі 50 фунтів, грошові кошти у сумі 30 канадських доларів, які поміщено до спец. пакету НПУ NPU 5955909;

- конверт блакитного кольору із грошовими коштами у сумі 7000 доларів США (70 купюр номіналом 100 доларів США), які обгорнуті білим аркушем паперу із надписами «Чорна-ІІІ 1т. $, Романенко повт. ІІ гр. 2т. $, Продиус повт. ІІІ- 3 гр. 1,5т. $, Олексієнко 500 $ - (допомога по догляду), Ратушний перв. ІІІ 1р - 2т.$», поміщено до спец. пакету НПУ NPU 5955912;

- метал жовтого кольору зовні схожий на золото, а саме: 67 каблучок, 7 ланцюгів (1 з кулоном), 4 кулона, 1 пара сережок та 1 браслет, які поміщено до спец. пакету НПУ WAR 1965763;

- конверт із надписом «Кондратюк 3т.» із грошовими коштами у сумі 3000 доларів США (купюри номіналом 100 доларів США), конверт із надписом «Козаченко» із грошовими коштами у сумі 2200 доларів США (купюри номіналом 100 доларів США), грошові кошти у сумі 5500 доларів США (купюри номіналом 100 доларів США), із аркушем паперу із надписом «Хорошие деньги», які поміщені до спец. пакету НПУ NPU 5955918;

- два конверти із різним надписами, які поміщені до спец. пакету НПУ СУ PSP 1242199.

ОСОБА_5 26 лютого 2026 року о 19 год. 35 хв. затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Також ОСОБА_5 26 лютого 2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, тобто в складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Цього ж дня, ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 1 ст. 366 КК України, тобто в складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів;

- ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в одержанні неправомірної вигоди для себе за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Постановою слідчого від 27.02.2026 вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025020000000491 від 28.03.2025.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.03.2026 по справі №127/6780/26 задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно, вилучене 26.02.2026 в ході проведення обшуку в помешканні ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- грошові кошти у сумі 919 000,00 грн. (827 купюр номіналом 1000 грн., 92 купюри номіналом 500 грн.), які поміщено до спец. пакету НПУ RAWO 112244;

- грошові кошти у сумі 202 347,00 доларів США (2018 купюр номіналом 100 доларів США, 9 купюр номіналом 50 доларів США, 1 купюра номіналом 20 доларів США, 4 купюр номіналом 10 доларів США, 27 купюр номіналом 1 долар США), які поміщено до спец. пакету НПУ QYH 0067900;

- грошові кошти у сумі 5 700,00 євро, грошові кошти у сумі 50 фунтів, грошові кошти у сумі 30 канадських доларів, які поміщено до спец. пакету НПУ NPU 5955909;

- конверт блакитного кольору із грошовими коштами у сумі 7000 доларів США (70 купюр номіналом 100 доларів США), які обгорнуті білим аркушем паперу із надписами «Чорна-ІІІ 1т. $, Романенко повт. ІІ гр. 2т. $, Продиус повт. ІІІ- 3 гр. 1,5т. $, Олексієнко 500 $ - (допомога по догляду), Ратушний перв. ІІІ 1р - 2т.$», поміщено до спец. пакету НПУ NPU 5955912;

- метал жовтого кольору зовні схожий на золото, а саме: 67 каблучок, 7 ланцюгів (1 з кулоном), 4 кулона, 1 пара сережок та 1 браслет, які поміщено до спец. пакету НПУ WAR 1965763;

- конверт із надписом «Кондратюк 3т.» із грошовим коштами у сумі 3000 доларів США (купюри номіналом 100 доларів США), конверт із надписом «Козаченко» із грошовим коштами у сумі 2200 доларів США (купюри номіналом 100 доларів США), грошові кошти у сумі 5500 доларів США (купюри номіналом 100 доларів США), із аркушем паперу із надписом «Хорошие деньги», які поміщені до спец. пакету НПУ NPU 5955918;

- два конверти із різним надписами, які поміщені до спец. пакету НПУ СУ PSP 1242199.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.03.2026 по справі №127/7945/26 речові докази у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020000000491 від 28.03.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме: грошові кошти на загальну суму 919 000,00 (дев`ятсот дев`ятнадцять тисяч) грн.; 220047 (двісті двадцять тисяч сорок сім) доларів США; 5700 (п`ять тисяч сімсот) Євро; 50 (п`ятдесят) фунтів та 30 (тридцять) канадських доларів, які було виявлено та вилучено 26.02.2026 в ході проведення обшуку за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901), в порядку та на умовах визначених ст.ст. 19, 20 та 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Однак, ухвалою Вінницького апеляційного суду Вінницької області від 15.06.2026 №127/6780/26 скасовано ухвалу Вінницького міського суду від 03.03.2026 по справі №127/6780/26 та ухвалено нову ухвалу, якою апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, частково накладено арешт на майно, та відмовлено у накладенні арешту на грошові кошти в сумі 150 тисяч доларів США та зобов`язано слідчого або іншу уповноважену особу вжити всіх заходів для повернення належного майна у вигляді грошових коштів ОСОБА_4 .

Під час розгляду зазначеної апеляційної скарги установлено відомості, які свідчать про створення умов наявності правочину між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 у вигляді позики на суму 150000 доларів США, про що ОСОБА_4 надано копію розписки, посвідченої свідками ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з метою легалізації цих коштів.

Проте у поясненнях свідки ОСОБА_12 вказала невірну адресу передачі грошових коштів, а ОСОБА_13 повідомив відомості про виготовлення розписки на комп`ютері та принтері, хоча вона писалася від руки при цьому вказав що гроші потрібні були для придбання будинку для ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_14 , що вказує на факт належності коштів ОСОБА_5 , оскільки вони знаходилися у одному місці разом з іншими коштами, будь яким чином не були відокремлені від інших, як гарантію повернення позики вказувалася реалізація квартири, належної ОСОБА_5 у м. Одеса та факт запрошення для посвідчення позики свідків саме ОСОБА_5 .

Позичальник ОСОБА_11 є фізичною особою-підприємцем проте належне йому нерухоме майно з 29.04.2024 перебуває у податковій заставі, а перед укладенням угоди щодо нього відкрито виконавче провадження стягувачем за яким є ГУ ДПС у Житомирській області та на цей час не закрите та не закінчене, що свідчить про його сумнівний майновий стан для надання позик такого розміру за наявності заборгованості перед державою.

Зазначені обставини дають підстави вважати, що дана розписка та договір позики між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 є вдаваним правочином, укладеним для введення слідства, прокуратури та суду в оману для подальшої легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом.

Крім того, в межах кримінального провадження №12026020000000246 від 20.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 366 та ст. 368-5 КК України до Національного агентства з питань запобігання корупції направлено запит на проведення моніторингу способу життя суб`єкта декларування - завідувача відділенням, лікаря-невропатолога клінічного-неврологічного відділення №2 КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1» та члена позаштатної військово-лікарської комісії з правами госпітальної військово-лікарської комісії в КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Вказана перевірка проводиться з приводу набуття грошових коштів ОСОБА_5 , що були виявлені в неї під час обшуку 26.02.2026 за місцем її проживання.

Зокрема, станом на момент подання вказаного клопотання, відповіді від НАЗК не отримано, та згідно проміжних відповідей перевірка ще триває з урахуванням наданих відомостей органом досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадках передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статі арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у вигляді конфіскації майна, або застосувати до юридичної особи захід кримінально - правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадках, передбачених пунктом 4 частина другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

У разі задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

У зв`язку з викладеним та тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 12026020000000246 від 20.05.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ст. 368-5 КК України про підозру не повідомлялося, на теперішній час вони мають статус третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, тому відповідне клопотання про арешт майна подається прокурором.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України вважаю за необхідне розглянути зазначене клопотання без виклику ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , оскільки наявні об`єктивні ризики, що вони, дізнавшись таким чином про наявність досудового розслідування за фактом вчинених ними дій, можуть спотворити, знищити чи сховати інші докази кримінального правопорушення, які на теперішній час органом досудового розслідування не отримані та можуть перебувати у їх володінні або володінні інших осіб. За результатами проведених обшуків у ОСОБА_5 , ОСОБА_4 і ОСОБА_11 договору позики та боргової розписки як в оригіналах, так і в копіях не виявлено та не вилучено.

З метою всебічного, повного та об`єктивного досудового розслідування, а також збереження доказів у кримінальному провадженні, а тому, прокурор просив слідчого суддю клопотання задовольнити.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вимоги клопотання про арешт майна підтримав у повному обсязі.

Адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання прокурора про арешт майна, яке вилучене 26.02.2026 під час проведення обшуку та просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

В судовому засіданні власники майна ОСОБА_5 , ОСОБА_4 підтримали думку своїх адвокатів та просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Слідчий суддя вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Так, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу. Забороняється накладати арешт на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання" і статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки".

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

В силу ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Проаналізувавши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку.

Як зазначено вище, згідно з частиною першою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В ході розгляду, з матеріалів доданих до клопотання не вбачається наявності жодного доказу на предмет наявності підстав, а також обґрунтування того, що потреби досудового розслідування, з часу внесення відомостей до ЄРДР, виправдовують необхідність накладення арешту на майно осіб, які не мають жодного відношення до кримінального провадження.

Також, суд не вправі надавати іншу правову оцінку фактам та обставини, які оцінено та встановлено в рішенні Вінницького апеляційного суду від 15.06.2026 у справі № 127/6780/26, тобто, виділення з матеріалів кримінального провадження нового кримінального провадження не є підставою для переоцінки вже встановлених фактів та обставин, що встановлені судом вищої інстанції.

Крім того, у кримінальному провадженні, в межах якого подано це клопотання про підозру жодній особі не повідомлено, нових доводів, які обумовлювали б накладення арешту на зазначене майно, прокурор суду не представив, та в судовому засіданні слідчим суддею наявності нових обставин не встановленні.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна віднесено до заходів забезпечення кримінального провадження, тому, для накладання арешту на майно, як захід забезпечення кримінального провадження, обов`язково повинна бути наявна досить обґрунтована підозра.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження та потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручаюся у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором не доведено необхідності такого арешту з посиланням на належні, допустимі докази, тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 170, 171, 172, 174, 175 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, яке вилучене в рамках кримінального провадження № 12026020000000246 внесеного до ЄРДР 20.05.2026 відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя