Рішення № 138475279, 24.07.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року Справа № 480/2559/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2559/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (далі по тексту - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 183450035374 від 12.03.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 04.03.2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 04.03.2025 позивач звернулася із заявою до органів Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1. Однак рішенням від 12.03.2025 року за № 183450035374 відповідач відмовив в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у зв`язку з відсутністю необхідного пенсійного віку та необхідного пільгового стажу. При цьому до пільгового стажу позивача не було зараховано періоди роботи згідно довідок: від 18.02.2025 № 29 (в додатку до атестації від 14.09.2001 № 226/13 відсутній ремонтно-будівельний цех, відсутня посадова інструкція роботи маляра в даному виробництві); від 18.02.2025 № 28 з 07.09.2011 по 19.09.2019 (в пільговій довідці не зазначено до якої дільниці відноситься дана посада відповідно до атестацій від 07.09.2011 № 262/12 та від 22.07.2016 № 208\10). Позивач не погоджується з даним рішення відповідача, вважає його протиправним та таким, що порушує її права.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк відповідачам для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 виправлено описку в ухвалі Сумського окружного адміністративного суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 04.04.2025, правильно вказавши відповідача по справі - "Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві" та позовні вимоги: "Визнати протиправним та скасувати рішення № 183450035374 від 12.03.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 04.03.2025".

Копія ухвали про відкриття провадження та копія ухвали про виправлення описки були направлені відповідачу через систему "Електронний суд" та отримані ним 05.04.2025 та 11.04.2025 відповідно, про що свідчать довідки про доставку електронного листа (а.с. 34, 41). Проте вимоги суду не виконано, відзиву на позовну заяву суду надано не було.

У зв`язку з відрахуванням зі штату суду судді Сумського окружного адміністративного суду Глазька С.М. у зв`язку з призначенням його на посаду судді Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до Указу Президента України від 19.05.2026 № 394/2026 та наказу в.о. голови Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 № 24-ОС., на підставі розпорядження керівника апарату від 02.06.2026 №3788 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ №480/3739/26.

Програмою "Діловодство спеціалізованого суду" дану справу було розподілено судді Павлічек В.О.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду справу № 480/2559/25 прийнято до провадження судді Павлічек В.О., розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін). Також даною ухвалою було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи позивача, в тому числі заяви про призначення пенсії та розписки-повідомлення.

На виконання вимог суду, представником Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області було надано суду витребувані докази.

Ненадання у встановлений ухвалою суду строк відзиву, суд, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства, кваліфікує як визнання позову.

Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_1 , позивач працювала в ПАТ "Сумихімпром" (раніше ВАТ "Сумихімпром"), зокрема, з 01.12.2003 по 02.07.2006 в ремонтно-будівельному цеху маляром 3 розряду; з 03.07.2006 переведена в об`єднаний цех гранульованого суперфосфату та екстракційної фосфорної кислоти транспортувальником 3 розряду цеху гранульованого суперфосфату; з 03.08.2007 встановлено додаткову професію апаратника підготовки сировини та відпускання напівфабрикатів і продукції 4 розряду; з 17.10.2007 у зв`язку з реорганізацією вважати транспортувальником 3 розряду цеху по виробництву гранульованого суперфосфату; з 01.10.2010 переведена у тому ж цеху апаратником підготовки сировини 4 розряду; 13.04.2011 ВАТ «Сумихімпром» перейменовано у ПАТ «Сумихімпром»; з 19.04.2019 встановлена додаткова професія стропальника 3 розряду; з 19.09.2019 звільнена з підприємства за власним бажанням (а.с. 61-63).

Про дані факти також зазначено у довідках про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданих ПАТ "Сумихімпром" від 18.02.2025 № 28 та від 18.02.2025 року № 29 (а.с. 7 зворотній бік, а.с. 8).

Позивач 04.03.2025 звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 (а.с. 58).

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12.03.2025 № 183450035374 було відмовлено позивачу у призначенні пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у зв`язку з відсутністю недосягненням пенсійного віку (50 років) та відсутністю необхідного пільгового стажу (а.с. 90).

При цьому в даному рішенні зазначено, що загальний страховий стаж заявника складає 25 років 10 місяців 8 днів. Пільговий стаж за Списком №1 складає 4 роки 6 місяців 2 дні, який враховано згідно довідки від 18.02.2025 № 28.

До пільгового стажу позивача не враховано періоди роботи згідно довідок: від 18.02.2025 № 29 (в додатку до атестації від 14.09.2001 № 226/13 відсутній ремонтно-будівельний цех, відсутня посадова інструкція роботи маляра в даному виробництві); від 18.02.2025 № 28 з 07.09.2011 по 19.09.2019 (в пільговій довідці не зазначено до якої дільниці відноситься дана посада відповідно до атестацій від 07.09.2011 № 262/12 та від 22.07.2016 № 208\10.

Не погодившись з даним рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Відповідно до статті 1 Закону України Про пенсійне забезпечення громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

За приписами статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Згідно з пунктом а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (в редакції до внесення змін Законом від 02.03.2015 № 213-VІІІ) (далі по тексту - Закон №1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 ( 36-2003-п ) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Отже, у статті 13 Закону №1788-XII до внесення змін Законом №213-VIII було встановлено такий пенсійний вік: у пункті а, зокрема. для жінок - 45 років. При цьому, працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, зокрема, на 1 рік 4 місяці жінкам.

Законом від 02.03.2015 № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" статтю 13 Закону №1788-XII викладено в новій редакції, пунктом а якої, зокрема, передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Отже Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VІІІ від 2 березня 2015 року (далі Закон № 213-VІІІ), який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом "а" статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років. При цьому, працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зокрема, на 1 рік 4 місяці жінкам.

З 01.01.2004 року набув чинності Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі по тексту - Закон №1058-IV), який відповідно до його преамбули розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Пунктом 16 Розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України Про пенсійне забезпечення застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до абз.1 п.2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV (в редакції до внесення змін Законом України №2148-VIII від 03.10.2017 року, далі Закон №2148-VIII) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Абзацом 2 пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV (в редакції до внесення змін Законом №2148-VIII) визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Отже, і після набуття чинності нормами Закону №1058-IV правила призначення пенсій за віком на пільгових умовах за Списком №1 регламентувались п. а статті 13 Закону №1788-XII.

Такий стан правового регулювання існував до набрання чинності Законом №2148-VIII (до 11.10.2017 року), яким текст Закону №1058-IV доповнений, зокрема, статтею 114, згідно з ч.1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

У силу спеціальної вказівки у Законі №2148-VIII наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017 року.

Відтак, з 01.10.2017 року правила призначення пенсій за віком на пільгових умовах за Списком №1 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: ст.13 Закону №1788-XII в редакції Закону №213-VIII та ч.2 ст.114 Закону №1058-IV.

Положення згаданих законів щодо підстав призначення пенсій на пільгових умовах за Списками були повністю ідентичними.

Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 року №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Пунктом 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII.

Відповідно до п.2 резолютивної частини цього рішення Конституційного Суду України стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно з п.3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: „На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам".

Також, у пункті третьому резолютивної частини рішення КСУ від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 викладена юридична позиція щодо порядку виконання цього Рішення, а саме:

застосуванню підлягають положення Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

Отже, з 23.01.2020 року чинними є два закони, котрі одночасно і по-різному регламентують правила призначення пенсій за Списком №1, а саме: п. а ст.13 Закону України №1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом №213-VIII та п.1 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2148-VIII.

Вирішуючи питання щодо того, норми якого саме закону - №1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом №213-VIII чи Закону №1058-ІV в редакції Закону №2148-VIII підлягають застосуванню у даному випадку, суд зважає на вищенаведені приписи п.3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020р. №1-р/2020, якою чітко визначено, що застосуванню підлягає, зокрема, стаття 13 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

При цьому Конституційний Суд України у рішенні від 23.01.2020р. №1-р/2020 зазначив, що особи, що належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об`єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов`язані саме з положеннями Закону № 1788 у редакції до внесення змін Законом № 213. Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

Отже, визначальним у даному випадку є з`ясування обставин щодо того чи працювала особа, яка звертається з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на посадах, визначених у нормах статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року №213-VIII), саме до 1 квітня 2015 року і у разі якщо так, то при вирішенні питання про призначенні такій особі пільгової пенсії слід керуватися саме статтею 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року №213-VIII).

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом по зразковій справі №360/3611/20 в постанові від 21.04.2021 року.

Аналогічна позиція також викладена Верховним Судом у постанові від 16.06.2025 року по справі № 200/4104/24.

З матеріалів справи, а саме з копії трудової книжки НОМЕР_1 , довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданих ПАТ "Сумихімпром" від 18.02.2025 № 28 та від 18.02.2025 року № 29, суд вбачає, що позивач працювала на посадах визначених у нормах статті 13 Закону №1788-XII до 1 квітня 2015 року, а саме: з 01.12.2003 по 31.03.2015 (а.с. 7 зв. бік -а.с. 8, а.с. 61-63).

А отже в даному випадку до позивача підлягають застосуванню положення ст. 13 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року № 213-VIII та, відповідно, не підлягають застосуванню положення ст. 114 Закону №1058-ІV.

З матеріалів справи, а саме з копії паспорту ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 (а.с. 23-24), судом встановлено, що на момент звернення до пенсійного органу із заявою від 04.03.2025 року, позивач досягла віку 45 років 3 місяці та 16 днів, що фактично відповідає приписам Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020.

Відтак, відповідачем було безпідставно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з підстав недосягнення пенсійного віку.

Щодо іншої підстави для відмови у призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії, а саме відсутності необхідного пільгового стажу за Списком № 1, суд зазначає наступне.

З оскаржуваного рішення суд вбачає, що до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.12.2003 по 03.07.2006 згідно довідки ПАТ "Сумихімпром" від 18.02.2025 № 29, оскільки в додатку до наказу про атестацію робочих місць від 14.09.2011 № 226/13 відсутній ремонтно-будівельний цех, відсутня посадова інструкція роботи маляра в даному виробництві.

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ПАТ "Сумихімпром" від 18.02.2025 № 29 ОСОБА_1 працювала повний робочий день на ПАТ «СУМИХІМПРОМ» і за період з 01.12.2003 р. по 03.07.2006 р. виконувала ремонт та обслуговування устаткування в основних цехах: 2004 р. - 3 м. 17 дн., 2005 р. - 4м. 6 дн., 2006 р. - 2 м. 1 дн. Всього 9 м. 24 дн. за професією, посадою маляром ремонтно-будівельного цеха, що передбачено Списком № 1 розділ 8 підрозділ 8А1 код КП 7141.2 підстава Постанова КМ України № 36 від 16.01.2003 р. за період з 2003 по 2006 р. Атестація робочих місць проведена згідно наказу № 226/13 від 14.09.2001 (а.с. 59).

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 р. передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинний на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умови праці після 21.08.1992 р.

Тобто в період роботи позивача необхідно застосовувати Список №1, який був чинний у цей період.

Згідно підрозділу 8А.1 розділу VIII Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року N 36, до Списку 1 відносяться працівники ремонтно-будівельних цехів (відділень, дільниць), зайняті ремонтом, профілактикою та обслуговуванням обладнання або які виконують роботи, пов`язані з ремонтом, профілактикою або обслуговуванням цього обладнання (встановлення дерев`яних риштувань, укладання бетонного фундаменту під обладнання тощо), безпосередньо в цехах, відділеннях і на дільницях виробництва продукції, зазначеної у підрозділі "А" цього розділу(2). До стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, зараховується фактично відпрацьований час в цехах, відділеннях і на дільницях виробництва зазначеної продукції.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з додатку до наказу-постанови ВАТ "Сумихімпром" від 14.09.2001 № 226/13, у Переліку робочих місць, виробництв, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і пільгове пенсійне забезпечення, по ВАТ "Сумихімпром" за результатами атестації 2001 року, а саме у розділі 24.Госпрозрахунковий цех "Ремонтник" у пункті а)Робітники передбачена посада муляра (при наявності обліку відпрацьованого часу в основних цехах) (а.с. 72-74).

Отже, посада позивача передбачена Списком №1 за умови обліку фактично відпрацьованого часу в цехах, відділеннях і на дільницях виробництва продукції, зазначеної у підрозділі "А" розділу VIII Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року N 36, а також атестована відповідно до чинного на той час законодавства.

У довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ПАТ "Сумихімпром" від 18.02.2025 № 29 зазначено, що її видано на підставі актів часу роботи за 2004-2006 рр., отже довідкою зафіксовано кількість фактично відпрацьованого часу в цехах зі шкідливими умовами праці.

Водночас суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Крім того, частиною 1 ст. 101 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Таким чином, при виникненні у відповідача сумнівів щодо права позивача на зарахування спірного періоду до пільгового стажу, відповідач мав право перевірити достовірність відомостей, зазначених у довідці ПАТ "Сумихімпром" від 18.02.2025 № 29, зокрема витребувавши акти часу роботи за 2004-2006 рр., які містять інформацію про назву цеху і кількість фактично відпрацьованого часу у шкідливих умовах.

Однак матеріали справи не містять доказів щодо здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області перевірки достовірності відомостей про позивача.

Щодо посилань відповідача на розбіжності у назві цеху, в якому працювала позивач, зазначеній у довідці від 18.02.2025 № 29 та у додатку до наказу про атестацію робочих місць від 14.09.2001 № 226/13, а також на відсутність посадової інструкції, то суд оцінює їх критично, оскільки вказані недоліки самі по собі не можуть бути підставою для відмови у зарахуванні до пільгового стажу спірного періоду роботи.

Факт зайнятості позивача у роботах зі шкідливими умовами праці належним чином підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1 , довідкою ПАТ "Сумихімпром" від 18.02.2025 № 29, наказом про атестацію робочих місць від 14.09.2001 № 226/13, а посада позивача передбачена чинним на час роботи Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для не зарахування до пільгового стажу позивача за Списком № 1 періоду роботи 9 місяців 24 дні згідно довідки ПАТ "Сумихімпром" від 18.02.2025 № 29 з підстав відсутності за цей період атестації робочого місця.

Також суд не погоджується із викладеними в оскаржуваному рішенні доводами відповідача про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 07.09.2011 по 19.09.2019 згідно довідки від 18.02.2025 № 28 через те, що в пільговій довідці не зазначено, до якої дільниці відноситься дана посада відповідно до наказів про атестацію від 07.09.2011 № 262/12 та від 22.07.2016 № 208/10.

Так, згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 18.02.2025 року № 28 ОСОБА_1 працювала повний робочий день на ПАТ «СУМИХІМПРОМ» і за період з 03.07.2006 по 19.09.2019 виконувала ведення технологічного процесу виробництва мінеральних добрив, а саме гранульованого суперфосфату; обслуговування устаткування при наявності парів сірчаної та соляної кислоти та їдкого натру, де працювала транспортувальником, апаратник підготовки сировини та відпускання напівфабрикатів і продукції цеха по виробництву гранульованого суперфосфату, що передбачено списком 1 розділ 8 пункт 1 код КП 8333; 8159 підстава: Постанова КМ України № 461 від 24.06.2016 за період з 2006 року по 2019 року (13 р. 2 м. 17 дн.). Атестація робочих місць проведена, накази: № 226/13 від 14.09.2001р., № 247/16 від 08.09.2006 року, № 262/12 від 07.09.2011, № 208/10 від 22.07.2016 року.

Згідно пункту 1 розділу 8 Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016, до Списку 1 відносяться, зокрема, працівники, зайняті у виробництвах мінеральних добрив.

Отже, зайнятість позивача у період з 03.07.2006 по 19.09.2019 у технологічному процесі виробництва мінеральних добрив, а саме гранульованого суперфосфату, обслуговуванні устаткування при наявності парів сірчаної та соляної кислоти та їдкого натру належним чином підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1 , довідкою ПАТ "Сумихімпром" від 18.02.2025 № 28, наказами про атестацію робочих місць № 226/13 від 14.09.2001р., № 247/16 від 08.09.2006 року, № 262/12 від 07.09.2011, № 208/10 від 22.07.2016 року, а посада позивача передбачена чинним на час роботи Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

При цьому, суд звертає увагу, що додана позивачем до заяви про призначення пенсії довідка ПАТ "Сумихімпром" від 18.02.2025 № 28 за своєю формою та змістом відповідає вимогам Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, а відсутність у довідці назви дільниці, до якої відноситься посада, не спростовує факту зайнятості особи у роботах зі шкідливими умовами праці і не може бути підставою для незарахування періоду роботи до пільгового стажу, і, як наслідок, втручання у право особи на пільгове пенсійне забезпечення.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу позивача період роботи з 07.09.2011 по 19.09.2019 згідно довідки від 18.02.2025 № 28 через відсутність у довідці назви дільниці, до якої відноситься посада позивача.

Водночас суд зауважує, що згідно розрахунку стажу, наявного у матеріалах пенсійної справи позивача, до загального і пільгового стажу за Списком № 1 також не зараховано періоди роботи згідно довідки від 18.02.2025 № 28: з 06.05.2009 по 31.05.2009, з 18.01.2010 по 31.01.2010, з 26.02.2010 по 28.02.2010, з 22.04.2010 по 30.04.2010, з 21.05.2010 по 31.05.2010, з 01.07.2010 по 31.12.2010.

При цьому в оскаржуваному рішенні відповідач вказав, що не враховано періоди роботи згідно трудової книжки (враховано частково згідно даних персоніфікованого обліку), оскільки на титульній сторінці вказана не повна дата народження.

Суд не погоджується із таким висновком пенсійного органу і зазначає, що власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.08.2019 року по справі № 654/890/17 (провадження № К/9901/22832/18).

Крім того в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 Верховний Суд зазначив, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Зазначений висновок викладено в постанові Верховного суду від 6 березня 2018 року по справі № 754/14898/15-а.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені правові норми та встановлені обставини справи, суд констатує, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві№ 183450035374 від 12.03.2025 належним чином не обґрунтоване, прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а отже не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що у даному спорі основною причиною порушення права позивача на пільгове пенсійне забезпечення стало не включення певних періодів роботи до спеціального трудового стажу, а також з метою належного та ефективного захисту прав позивача, про які він просить, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до стажу позивача, який дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1, період роботи 9 місяців 24 дні згідно довідки ПАТ "Сумихімпром" від 18.02.2025 № 29 та період роботи з 03.07.2006 по 19.09.2019 згідно довідки ПАТ "Сумихімпром" від 18.02.2025 № 28.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 04.03.2025, суд зазначає наступне.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Крім того у даному спорі суд не обраховує загальний та спеціальний стаж роботи позивача, що виключає можливість зобов`язання відповідача призначити позивачеві пільгову пенсію, оскільки в межах розгляду даної адміністративної справи судом не досліджувалось питання наявності у позивача загального трудового стажу та спеціального стажу, а обов`язковою передумовою призначення пенсії на пільгових умовах є наявність визначеного законом як загального, так і спеціального стажу.

Таким чином з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов до висновку про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву позивача від 04.03.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

А відтак позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 04.03.2025, задоволенню не підлягає.

Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв`язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію позивачу, висловлено Верховним Судом у постанові від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694515).

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, суму судового збору в розмірі 484,48 грн., сплаченого згідно квитанції від 07.04.2025 (а.с. 38).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві№ 183450035374 від 12.03.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1, період роботи в ПАТ "Сумихімпром" 9 місяців 24 дні згідно довідки ПАТ "Сумихімпром" від 18.02.2025 № 29 та період роботи в ПАТ "Сумихімпром" з 03.07.2006 по 19.09.2019 згідно довідки ПАТ "Сумихімпром" від 18.02.2025 № 28.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 04.03.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) суму судового збору в розмірі 484,48 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек