Рішення № 138473960, 23.07.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/872/26

Номер провадження 2-а/350/20/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Бігун В.П. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Бігун Вікторія Петрівна, до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -

у с т а н о в и в:

Стислий виклад позицій сторін:

Представник позивачки - адвокат Бігун В.П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, у якому просить скасувати постанову серії 6АВ №14591687 від 18 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до оскаржуваної постанови 18 квітня 2026 року о 17 год. 51 хв. на автомобільній дорозі М-06 Київ - Чоп км 532+852 технічним засобом автоматичної фіксації зафіксовано рух транспортного засобу Renault Logan, державний номерний знак НОМЕР_1 , зі швидкістю, що перевищувала встановлене обмеження на 57 км/год, у зв`язку з чим позивачку як відповідальну особу транспортного засобу притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 122 КУпАП із накладенням штрафу у розмірі 1700 грн.

На обґрунтування позову представнця позивачки зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки матеріали автоматичної фіксації не містять належних та допустимих доказів, які б дозволяли однозначно встановити місце вчинення адміністративного правопорушення та підтвердити наявність саме того швидкісного режиму, порушення якого інкримінується позивачці. Зокрема, фотоматеріали не містять зображень дорожніх знаків або інших об`єктів місцевості, що дозволяли б перевірити поширення дії відповідного обмеження швидкості на місце фіксації транспортного засобу, а саме лише посилання у постанові на кілометр автомобільної дороги, на думку позивачки, не є належним доказом у розумінні статті 251 КУпАП. Крім того, представник позивачки вказує, що відповідач не надав належних доказів правомірності прийняття спірної постанови, а сама постанова не може вважатися беззаперечним доказом вчинення адміністративного правопорушення, у зв`язку із чим просить позов задовольнити.

Департамент патрульної поліції подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що 18 квітня 2026 року о 17 год. 51 хв. технічним засобом автоматичної фіксації HOAG-50/1, 034-01/24 на автомобільній дорозі М-06 Київ - Чоп, км 532+852, зафіксовано рух транспортного засобу Renault Logan, державний номерний знак НОМЕР_1 , зі швидкістю 107 км/год, що на 57 км/год перевищує дозволену швидкість руху в населеному пункті. Відповідач зазначає, що технічний засіб автоматичної фіксації пройшов сертифікацію та повірку у встановленому законом порядку, а координати місця фіксації підтверджують, що адміністративне правопорушення вчинено у межах населеного пункту - села Ямпіль Львівського району Львівської області. Крім того, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів автомобіль зареєстрований за ОСОБА_1 , а відомості про належного користувача транспортного засобу на момент винесення постанови були відсутні. У зв`язку із цим відповідач вважає спірну постанову законною, обґрунтованою та такою, що прийнята у межах наданих законом повноважень, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 02.06.2026 позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі.

09.06.2026 до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву.

10.06.2026 розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача.

10.07.2026 від позивачки надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

14.07.2026 розгляд справи відкладено за клопотанням представника позивача.

Пояснення учасників процесу в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Її представник - адвокат Бігун В.П. позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та просила їх задоволити. Вважає, що оскільки позивачка фізично не перебувала за кермом належного їй транспортного засобу, то не може бути притягнута до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості. Також представниця позивачки посилалася на те, що на час розгляду справи сплив строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбачений статтею 38 КУпАП, у зв`язку з чим просила скасувати постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП.

Представник відповідача в судове засідання не прибув.

Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов до наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Із копії постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, серії 6АВ №14591687 від 18 квітня 2026 року вбачається, що інспектор Департаменту патрульної поліції Темна Л.С. притягнула ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 122 КУпАП та наклала адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало зафіксоване в автоматичному режимі перевищення встановленого обмеження швидкості руху транспортного засобу RENAULT LOGAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , на 57 км/год, що мало місце 18 квітня 2026 року о 17 год. 51 хв. на автомобільній дорозі М-06 Київ - Чоп, км 532+852.

На підтвердження правомірності винесення спірної постанови відповідачем до матеріалів справи долучено фотоматеріали автоматичної фіксації адміністративного правопорушення, відеозапис моменту його вчинення, координати місця фіксації, витяг із сервісу перевірки адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, лист Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС щодо реєстрації транспортного засобу, а також документи, які підтверджують метрологічну справність технічного засобу автоматичної фіксації, а саме: свідоцтво про повірку, сертифікат відповідності та сертифікат перевірки типу.

Судом досліджено фотоматеріали автоматичної фіксації, на яких зафіксовано транспортний засіб RENAULT LOGAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , із відображенням часу, місця фіксації, швидкості руху транспортного засобу, величини перевищення встановленого обмеження швидкості та інших технічних параметрів, сформованих системою автоматичної фіксації. Також судом оглянуто долучений відповідачем відеозапис автоматичної фіксації правопорушення, який відображає рух зазначеного транспортного засобу, момент фіксації швидкості його руху та інформацію, сформовану технічним засобом автоматичної фіксації щодо перевищення встановленої швидкості руху.

Відповідно до листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС та відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів, транспортний засіб RENAULT LOGAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент винесення постанови був зареєстрований за ОСОБА_1 , а відомості про належного користувача транспортного засобу були відсутні.

Предметом судового розгляду у цій справі є перевірка правомірності постанови Департаменту патрульної поліції серії 6АВ №14591687 від 18 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 122 КУпАП.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування та висновки суду.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Стаття 19 Конституції передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху.

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про національну поліцію", під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Згідно з п.8 ч.1 ст.23 вказаного Закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно з положеннями ст.ст. 9, 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як передбачено ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із ст.72 КАСУ, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАСУ).

Зазначена норма вказує на те, що саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок доведення правомірності своїх дій/рішень. При цьому суб`єкт владних повноважень при винесенні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності має чітко дотриматися вимог КУпАП.

Відповідно до частини першої статті 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням Правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах, несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а у разі внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача - належний користувач транспортного засобу.

Отже, у справах про адміністративні правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, законодавець установив спеціальний порядок притягнення до адміністративної відповідальності, який відрізняється від загального порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, зафіксовані безпосередньо поліцейським.

За такого порядку адміністративне правопорушення фіксується не шляхом безпосереднього виявлення поліцейським та зупинки транспортного засобу, а технічним засобом, який працює в автоматичному режимі та без участі посадової особи здійснює виявлення події з ознаками порушення Правил дорожнього руху, фото- і відеофіксацію транспортного засобу, визначення його державного номерного знака, місця, дати і часу події, швидкості руху, дозволеної швидкості та величини її перевищення.

Отримані технічним засобом інформаційні файли та метадані передаються до системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі. Після автоматизованої обробки цих даних уповноважена посадова особа Департаменту патрульної поліції перевіряє інформацію про зафіксовану подію, транспортний засіб та відповідальну особу за відомостями відповідних державних реєстрів і за результатами такої перевірки приймає рішення у справі.

Як установлено судом, постанову серії 6АВ №14591687 від 18 квітня 2026 року винесено уповноваженою посадовою особою Департаменту патрульної поліції на підставі інформаційних файлів та метаданих, отриманих із системи автоматичної фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Судом досліджено фотознімки та відеозапис, отримані технічним засобом HOAG-50/1, 034-01/24. На них зафіксовано рух транспортного засобу RENAULT LOGAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , а також відображено дату, час і місце фіксації, швидкість руху транспортного засобу, установлене обмеження швидкості та величину її перевищення. Зазначені матеріали містять не лише зображення автомобіля, а й технічні дані, автоматично сформовані системою під час фіксації правопорушення.

Суд також враховує, що технічний засіб HOAG-50/1, 034-01/24 на момент фіксації правопорушення був придатним до застосування.

Під час опрацювання матеріалів автоматичної фіксації уповноваженою посадовою особою було встановлено відповідальну особу за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Автомобіль RENAULT LOGAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент винесення постанови був зареєстрований за ОСОБА_1 .. Відомостей про зміну власника транспортного засобу або внесення до реєстру належного користувача не виявлено, що підтверджується листом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС. За таких обставин саме позивачка була належною відповідальною особою у розумінні статті 14-2 КУпАП.

Суд відхиляє доводи позивачки про те, що вона не була викликана для розгляду справи, їй не було надано можливості безпосередньо надати пояснення до винесення постанови та не було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Правопорушення у цій справі зафіксоване в автоматичному режимі, у зв`язку із чим застосовується спеціальний порядок, передбачений статтями 14-2, 279-1 - 279-8 КУпАП. Такий порядок не передбачає обов`язкової зупинки транспортного засобу, складання протоколу, виклику відповідальної особи чи розгляду справи за її особистої участі до винесення постанови.

Відповідно до статті 279-1 КУпАП уповноважена посадова особа встановлює відповідальну особу за даними відповідних державних реєстрів, після чого виносить постанову без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, відсутність попереднього виклику позивачки або розгляду справи за її участю не свідчить про порушення процедури, а є наслідком спеціального порядку провадження у справах про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі.

Зміст постанови відповідає вимогам частини четвертої статті 283 КУпАП. У ній зазначено дату, час і місце вчинення правопорушення, транспортний засіб, його державний номерний знак, суть правопорушення, правову кваліфікацію, технічний засіб, яким проведено автоматичну фіксацію, розмір штрафу, адресу вебсайту, на якому особа може ознайомитися із фотозображенням чи відеозаписом транспортного засобу, а також ідентифікатор доступу до відповідних матеріалів.

Зокрема, у постанові наведено посилання на вебсайт системи МВС та індивідуальний ідентифікатор доступу, що забезпечувало позивачці можливість ознайомитися із результатами автоматичної фіксації, фотознімками та відеозаписом правопорушення.

Порядок повідомлення відповідальної особи про винесену постанову також є спеціальним. Відповідно до статті 279-5 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, надсилається відповідальній особі рекомендованим листом із повідомленням за адресою її зареєстрованого місця проживання.

У матеріалах справи міститься копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що підтверджує направлення постанови позивачці в установленому порядку. Тому суд не вбачає порушень установленої законом процедури доведення постанови до відома відповідальної особи.

При цьому особа не позбавлена можливості захистити свої права після отримання постанови. Вона має право ознайомитися з матеріалами автоматичної фіксації, оскаржити постанову, а також за наявності передбачених законом підстав скористатися порядком звільнення від адміністративної відповідальності, установленим статтею 279-3 КУпАП.

Зокрема, відповідальна особа може бути звільнена від адміністративної відповідальності, якщо доведе, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або якщо особа, яка фактично керувала транспортним засобом, у встановленому законом порядку визнає факт вчинення правопорушення та сплатить штраф.

Доказів існування таких обставин позивачкою суду не надано.

Суд відхиляє також доводи позивачки про те, що фотоматеріали не містять зображення дорожнього знака, який установлює обмеження швидкості.

Місце вчинення правопорушення визначається не лише за візуальним зображенням дорожніх знаків на окремому фотознімку, а за сукупністю автоматично сформованих технічних даних, зокрема географічними координатами, місцем розташування комплексу автоматичної фіксації, даними про напрямок руху, установлене на цій ділянці обмеження швидкості та інформацією, оприлюдненою уповноваженим органом щодо місця розміщення відповідної камери.

З долучених відповідачем матеріалів убачається, що географічні координати місця фіксації - 49.873379, 24.164498 - відповідають автомобільній дорозі М-06 Київ - Чоп, км 532+852, у межах населеного пункту села Ямпіль Львівського району Львівської області, де встановлено комплекс автоматичної фіксації HOAG-50/1, 034-01/24.

Тому відсутність безпосереднього зображення дорожнього знака на фотознімку сама по собі не спростовує ані місця фіксації, ані установленого на цій ділянці швидкісного режиму, ані факту перевищення швидкості.

Оцінюючи фотоматеріали та відеозапис, суд бере до уваги, що вони сформовані технічним засобом автоматично, без втручання посадової особи у момент фіксації, містять об`єктивні відомості про транспортний засіб та параметри його руху, узгоджуються між собою та з інформаційними даними, викладеними в постанові.

Позивачкою не надано жодних належних доказів несправності технічного засобу, втручання у результати автоматичної фіксації, неправильного розпізнавання номерного знака, невідповідності координат місцю події або помилковості визначення швидкості транспортного засобу.

Отже, сукупність досліджених судом доказів підтверджує, що правопорушення було належним чином зафіксоване сертифікованим і повіреним технічним засобом, постанова сформована уповноваженою посадовою особою на підставі інформаційних файлів та метаданих системи автоматичної фіксації, відповідальну особу визначено відповідно до даних державного реєстру, а постанову направлено позивачці у спеціальному порядку, передбаченому КУпАП.

За таких обставин доводи позивачки щодо порушення процедури розгляду справи, неналежного повідомлення, відсутності протоколу, недостатності фотоматеріалів та неможливості встановити місце події суд вважає необґрунтованими й такими, що спростовуються матеріалами справи.

Що стосується доводів представниці позивачки про закінчення на момент розгляду справи строку притягнення до адміністративної відповідальності, то суд вважає їх безпідставними з огляду на таке.

Як установлено судом, адміністративне правопорушення було зафіксовано в автоматичному режимі 18 квітня 2026 року, і цього ж дня уповноваженою посадовою особою Департаменту патрульної поліції винесено постанову серії 6АВ №14591687 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 122 КУпАП. Таким чином, адміністративне стягнення накладено у день вчинення правопорушення, тобто з дотриманням вимог статті 38 КУпАП.

Натомість предметом розгляду цієї адміністративної справи є не питання притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, а перевірка законності вже прийнятої постанови суб`єкта владних повноважень. У межах такого судового контролю суд не накладає адміністративне стягнення повторно та не вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності вперше, а перевіряє, чи була оскаржувана постанова прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом.

Сам по собі сплив строку, передбаченого статтею 38 КУпАП, після винесення постанови та під час її судового оскарження не свідчить про незаконність постанови і не може бути підставою для її скасування.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а доводи позивачки не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Відтак у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про скасування постанови серії 6АВ №14591687 від 18 квітня 2026 року про накладення адміністративного стягнення слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки у задоволенні адміністративного позову суд відмовляє повністю, понесені позивачкою судові витрати у вигляді судового збору залишаються за нею.

Керуючись ст.ст. 7, 9-11, 33, 38, 122, 222, 245, 247, 251, 252, 278, 280 293, 294 КУпАП, ст.ст.139, 143, 241, 246, 250-251, 255 КАС України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Бігун Вікторія Петрівна до Департаменту патрульної поліції м.Києва про скасування постанови від 18 квітня 2026 року серії 6АВ № 14591687 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 4 КУпАП.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , жителька АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції м.Київ, місцезнаходження: вулиця Федора Ергнеста, 3 м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646.

Повний текст рішення складено 24.07.2026.

Суддя: